КО-ДИРОТОН®

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ТОВ "Гедеон Ріхтер Польща"/ВАТ "Гедеон Ріхтер" (додаткове місце випуску серії), Польща/Угорщина

Міжнародна непатентована назва: Lisinopril and diuretics

АТ код: C09BA03

Форма випуску: Таблетки, 10 мг + 12,5 мг № 10х1, № 10х3

Діючі речовини: 1 таблетка містить: лізиноприлу 10 мг (у формі лізиноприлу дигідрату) і гідрохлоротіазиду 12,5 мг

Допоміжні речовини: Маніт (Е 421), індиготину лак (E 132), крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, кальцію гідрофосфату дигідрат, крохмаль частково прежелатинізований, магнію стеарат

Фармакотерапевтична група: Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

Показання: Артеріальна гіпертензія, якщо монотерапі єю гідрохлоротіазидом або лізиноприлом не досягнуто бажаного зниження артеріаль ного тиску.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3 роки.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/8634/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КО-ДИРОТОН®

(CO-DIROTON®)

 

 

Склад:

діючі речовини: лізиноприл, гідрохлоротіазид;

1 таблетка Ко-Диротону® 10 мг + 12,5 мг містить лізиноприлу 10 мг (у формі лізиноприлу дигідрату) і гідрохлоротіазиду 12,5 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), індиготину лак (E 132), крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, кальцію гідрофосфату дигідрат, крохмаль частково прежелатинізований, магнію стеарат.

 

Лікарська форма.

Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група.

Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) і діуретики.

Код АТС С 09В А03.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Артеріальна гіпертензія, якщо монотерапією гідрохлоротіазидом або лізиноприлом не досягнуто бажаного зниження артеріального тиску.

 

Протипоказання.

- гіперчутливість до лізиноприлу та інших інгібіторів АПФ, до гідрохлоротіазиду й похідних сульфонаміду або до інших компонентів препарату;

- ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов'язаний із застосуванням інгібіторів АПФ;

- спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк;

- анурія, тяжке порушення функції нирок і печінки;

- загострення подагри;

- вагітність і період годування груддю;

- вік до 18 років (безпека у педіатрії не встановлена).

 

Спосіб застосування та дози. Препарат призначають із урахуванням доз лізиноприлу або гідрохлоротіазиду, які застосовувалися в монотерапії. Препарат призначається внутрішньо, по 1 таблетці 1 раз на добу, приблизно в один і той же час доби. Якщо очікуваний терапевтичний ефект не досягається протягом 2 - 4 тижнів, дозу можна збільшити до 2-х таблеток 1 раз на добу. Дозу підбирають індивідуально залежно від терапевтичного ефекту. У пацієнтів із кліренсом креатиніну > 30 і < 80 мл/хв можливе застосування тільки Ко-Диротону® 10 мг + 12,5 мг. Щоб уникнути симптоматичної гіпотензії у пацієнтів, які приймають діуретики, прийом діуретика необхідно припинити за 2 - 3 дні до призначення Ко-Диротону®.

У пацієнтів з печінковою недостатністю немає необхідності в корекції дози.

 

Побічні реакції.

З можливих побічних реакцій, що характеризуються як часті (1-10%): запаморочення, головний біль, парестезія, артеріальна гіпотензія (включаючи ортостатичну гіпотензію), кашель, діарея; нудота, блювання, шкірні висипання; м'язові спазми, імпотенція, астенія, відчуття втоми, підвищений рівень креатиніну, печінкових ферментів і сечовини в крові, знижений рівень гемоглобіну. Нечасті (0,1-1%): сухість слизової оболонки рота, біль у грудній клітці, зниження рівня гематокриту, подагра. Поодинокі (0,01-0,1%): анемія, гіперурикемія, гіпер- або гіпокаліємія, гіперглікемія, відчуття серцебиття, панкреатит, реакції гіперчутливості (симптомокомплекс включав один або кілька ознак: гіпертермія, васкуліт, артралгія/артрит, позитивна реакція на антиядерні антитіла, підвищення ШОЕ, еозинофілія й лейкоцитоз, фоточутливість, свербіж та інші прояви на шкірі), м'язова слабкість, підвищення сироваткового білірубіну. Рідкісні (менше 0,01%): агранулоцитоз, ангіоневротичний набряк, пригнічення кісткового мозку, гепатит, печінкова недостатність.

Потенційно можливе виникнення інших побічних реакцій на компоненти препарату:

Лізиноприл: у пацієнтів із групи підвищеного ризику з інфарктом міокарда або мозковим інсультом імовірний розвиток гіпотензії, тахікардії, порушення смакових відчуттів і/або сну, сплутаність свідомості та запаморочення, біль у шлунку, гастрит, бронхоспазм, риніт, синусит, алопеція, кропив’янка, посилене потовідділення, свербіж, псоріаз і тяжкі шкірні захворювання (у тому числі пухирчатка, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона та мультиформна еритема), гіпонатріємія, олігурія/анурія, порушення функції нирок і гостра ниркова недостатність, гепатит, гемолітична анемія.

Гідрохлоротіазид: анорексія, подразнення травного тракту, запор, жовтяниця (застій жовчі, спричинений непрохідністю внутрішньопечінкових жовчних шляхів), панкреатит, сіалоаденіт, запаморочення, ксантопсія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, пурпура, світлобоязнь, кропив’янка, некротичний васкуліт, гарячка, пневмонія й набряк легенів, анафілактичні реакції, гіперглікемія, глюкозурія, гіперурикемія, порушення електролітного балансу, включаючи гіпонатріємію, м'язові спазми, руховий неспокій, минуще зниження гостроти зору, ниркова недостатність, порушення функції нирок і ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит.

 

Передозування.

Немає інформації про передозування Ко-Диротону®. Можливе виражене зниження артеріального тиску, електролітний дисбаланс, ниркова недостатність.

Лікування: викликати блювання, промити шлунок; симптоматична терапія, спрямована на корекцію дегідратації й порушеного водно-сольового балансу. Інгібітори АПФ виводяться за допомогою гемодіалізу, однак необхідно уникати застосування високопроточних поліакрилнітрилових мембран для діалізу.

 

Застосування в періоди вагітності або годування груддю.

Протипоказаний вагітним і жінкам, які годують груддю.

У випадку планування або встановлення вагітності препарат треба негайно відмінити.

 

Діти. Протипоказаний дітям до 18 років.

 

Особливості застосування.

Пацієнтам з нирковою недостатністю, гіпертензією та іншими супутніми захворюваннями необхідний моніторинг функції нирок, особливо на початку терапії. У період лікування необхідний регулярний контроль у плазмі крові К+, глюкози, сечовини, ліпідів і креатиніну.

- Симптоматична гіпотензія може виникнути у хворих, які приймали діуретики або при дегідратації іншого генезу (підвищена пітливість, тривале блювання, профузний пронос), а також при серцевій недостатності. До початку лікування, по можливості, варто нормалізувати рівень натрію в сироватці крові, компенсувати втрачений об’єм рідини, контролювати артеріальний тиск;

- перед призначенням Ко-Диротону® необхідно перевірити функцію нирок;

- при призначенні препарату необхідно інформувати пацієнта про можливі ознаки ангіоневротичного набряку (утруднення дихання й ковтання, набряклість кінцівок, обличчя, язика, очей, губ), що вимагає негайної відміни препарату й консультації лікаря;

- якщо пацієнт приймає імуносупресори та/або алопуринол, прокаїнамід, необхідний періодичний моніторинг рівня лейкоцитів (через можливість розвитку тяжких інфекцій);

- через те, що потенційний ризик розвитку нейтропенії / агранулоцитозу / тромбоцитопенії / анемії повністю виключити не можна, при лікуванні необхідно проводити періодичний контроль периферичної крові;

- препарат протипоказаний для лікування пацієнтів, що перебувають на гемодіалізі через  ниркову недостатність. Не призначається також пацієнтам із трансплантованою ниркою;

- застосування інгібіторів АПФ може супроводжуватися сухим кашлем, що обумовлено гальмуванням розпаду ендогенного брадикініну; як правило, після припинення їх застосування кашель припиняється;

- при великих операційних втручаннях і/або застосуванні засобів для наркозу, здатних спричинити артеріальну гіпотензію, лізиноприл блокує утворення ангіотензину II, яке настає після компенсаторного вивільнення реніну. Гіпотензія такого генезу може бути усунута компенсацією внутрішньосудинної рідини;

- з великою обережністю призначають пацієнтам з супутніми захворюваннями: аортальним стенозом, гіпертрофічною кардіоміопатією, двобічним стенозом ниркових артерій, стенозом артерій єдиної нирки із прогресуючою азотемією, хронічною нирковою недостатністю (КК більше 30 мл/хв), первинним гіперальдостеронізмом, гіпоплазією кісткового мозку, зниженням об’єму циркулюючої крові (у т.ч. при діареї, блюванні), захворюваннями сполучної тканини (системний червоний вовчак, склеродермія), подагрою, гіперурикемією, гіперкаліємією, гіпонатріємією (через підвищений ризик розвитку артеріальної гіпотензії у пацієнтів, які перебувають на малосольовій і безсольовій дієті), цереброваскулярною недостатністю, тяжкою хронічною серцевою недостатністю;

- у пацієнтів літнього віку лікування починають із нижньої межі дозування (Ко-Диротон®

10 мг + 12,5 мг) через те, що ймовірність погіршення функції печінки, нирок і серця вище через супутні хвороби та застосування інших ліків. Підбираючи дози, слід дотримуватися заходів безпеки (контроль функції нирок);

- у період лікування пацієнту варто утримуватися від вживання спиртних напоїв;

- препарат може вплинути на лабораторні показники: у зв'язку із впливом на метаболізм кальцію, похідні тіазиду можуть змінити результати тесту щодо визначення функції паращитовидних залоз.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом та/або роботі з іншими механізмами.

Прийом препарату може спричинити запаморочення (особливо на початку лікування) й впливати на здатність керувати транспортними засобами і займатися потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. До визначення індивідуальної реакції від подібної діяльності слід відмовитися.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Лізиноприл з:

- нестероїдними протизапальними препаратами: послаблення антигіпертензивного ефекту, гіперкаліємія і погіршення функції нирок. Як правило, ця дія оборотна. Зрідка можлива гостра ниркова недостатність, особливо у пацієнтів зі зниженою функцією нирок (літнього віку або зневоднених);

- лікарськими засобами, які підвищують рівень калію в сироватці крові (калійзберігаючі діуретики: спіронолактон, триамтерен, амілорид), добавками та замінниками солі, що містять калій: зростає ризик підвищення рівня калію в крові;

- літієм: одночасний прийом із препаратами, що містять літій, протипоказаний через зменшення швидкості виведення літію й підвищення ризику розвитку літієвої інтоксикації;

- алопуринолом: підвищується ризик ураження нирок і розвитку лейкопенії;

- циклоспорином: підвищується ризик порушення функції нирок і розвитку гіперкаліємії;

- ловастатином: одночасний прийом підвищує ризик розвитку гіперкаліємії;

- цитостатиками, імуносупресантами, прокаїнамідом: одночасний прийом з інгібіторами АПФ підвищує ризик розвитку лейкопенії;

- трициклічними антидепресантами, антипсихотичними й знеболювальними засобами: можливе подальше зниження артеріального тиску;

- cимпатоміметичними засобами: можливе ослаблення гіпотензивної дії іАПФ;

- протидіабетичними засобами (пероральні гіпоглікемічні засоби та інсулін): підвищення рівня глюкози в крові при одночасно зростаючому ризику гіпоглікемії (імовірність цього явища більша протягом перших двох тижнів комбінованої терапії у пацієнтів з ослабленою функцією нирок);

 - іншими лікарськими засобами (нітрати, дигоксин, гідрохлоротіазид, пропранолол): не спостерігалося фармакокінетичної взаємодії при одночасному застосуванні з лізиноприлом.

Гідрохлоротіазид з:

- алкоголем, барбітуратами або наркотичними засобами: можлива ортостатична гіпотензія;

- протидіабетичними засобами (пероральні гіпоглікемічні засоби та інсулін): може виникнути необхідність корекції дози протидіабетичного засобу;

- іншими гіпотензивними засобами: посилення гіпотензивного ефекту;

- холестираміном і колестипольними смолами: зменшення усмоктування гідрохлоротіазиду;

- глюкокортикостероїдами, кортикотропіном, карбеноксолоном, амфотерицином B: порушення балансу електролітів, особливо калію;

- недеполяризуючими міорелаксантами: можливе посилення дії міорелаксанта;

- літієм: протипоказаний одночасний прийом із препаратами літію через зменшення швидкості виведення літію й підвищення ризику розвитку літієвої інтоксикації;

- нестероїдними протизапальними препаратами: послаблення гіпотензивної дії тіазидних діуретиків;

 - серцевими глікозидами: підвищення ризику дигіталісної інтоксикації;

- соталолом: при одночасному прийомі підвищується ризик розвитку аритмії;

- триметопримом: одночасний прийом з інгібіторами АПФ і тіазидовими діуретиками підвищує ризик розвитку гіперкаліємії.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Комбінований препарат, який містить інгібітор АПФ (лізиноприл) і тіазидний діуретик (гідрохлоротіазид), з антигіпертензивною і діуретичною дією. Комбінація лізиноприлу та гідрохлоротіазиду виявляє більш виражений антигіпертензивний ефект, ніж кожний компонент окремо.

Лізиноприл інгібує АПФ, що здійснює утворення ангіотензину II із ангіотензину I. Блокування утворення ангіотензину II знижує його судинозвужувальну дію, що стимулює вплив на синтез альдостерону в наднирниках. Блокування АПФ також зменшує інактивацію брадикініну. Комплексна дія препарату призводить до зниження загального периферичного опору судин, артеріального тиску, переднавантаження, тиску в легеневих капілярах, а також до збільшення хвилинного об’єму крові й підвищення толерантності до навантажень у хворих із хронічною серцевою недостатністю (ХСН). Лізиноприл розширює артерії більшою мірою, ніж вени. При тривалому застосуванні зменшується вираженість гіпертрофії міокарда й стінок артерій резистивного типу, поліпшується кровопостачання ішемізованого міокарда. У результаті, інгібітори АПФ подовжують тривалість життя у хворих із ХСН, уповільнюють прогресування дисфункції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда без клінічних проявів серцевої недостатності. При тривалому лікуванні ефективність лізиноприлу зберігається. Гіпотензивний ефект дозозалежний, настає приблизно через 1 год після прийому. При раптовому припиненні прийому синдром відміни не проявляється.

 

Гідрохлоротіазид збільшує діурез, внаслідок чого зменшується об’єм циркулюючої крові і виявляється антигіпертензивний ефект. Діуретичний ефект пов'язаний з порушенням реабсорбції іонів Na+, Cl-, K+, Mg2+ і води в дистальному відділі нефрону; одночасно затримується виведення іонів Ca2+ і сечової кислоти. Практично не впливає на нормальний артеріальний тиск. Діуретичний ефект настає через 1 - 2 год після прийому, досягає максимуму через 4 год і зберігається 6 - 12 год. Гіпотезивна дія виявляється через 3 - 4 дні, а оптимальний антигіпертензивний ефект спостерігається після 3 - 4 тижнів приймання.

 

Фармакокінетика.

Лізиноприл. Після внутрішнього застосування середній ступінь абсорбції становить майже 25% при значній міжіндивідуальній мінливості (6 - 60%). У пацієнтів літнього віку відзначається збільшення (приблизно в 2 рази) концентрації лізиноприлу в крові й площі під кривою функції концентрація в плазмі/час (АUС) у порівнянні з пацієнтами молодшого віку. Наявність їжі в травному тракті не впливає на усмоктування. Максимальна концентрація в сироватці крові досягається приблизно через 6 - 7 год і зберігається протягом 24 год. Період напіввиведення становить 12 год. Крім АПФ не зв'язується з іншими білками сироватки крові. Незначно проникає через гематоенцефалічний бар'єр; не акумулюється в тканинах. В організмі не метаболізується, виводиться в незміненому вигляді винятково із сечею. Ослаблення функції нирок сповільнює елімінацію, але сповільнення стає клінічно значимим тільки при зменшенні швидкості клубочкової фільтрації нижче 30 мл/хв.

Гідрохлоротіазид. Після внутрішнього застосування всмоктується в незміненому вигляді. Не піддається метаболізму, швидко виводиться через нирки. Період напіввиведення коливається в межах від 5,6 до 14,8 год. Не менше 61% препарату виводиться в незміненому вигляді протягом 24 год. Проникає через плацентарний бар'єр; не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.

 

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: круглі, з пласкими боками, зі знятою фаскою, світло-голубого кольору таблетки. На одному боці – гравіювання “C 43”.

 

Термін придатності.

3 роки.

 

Умови зберігання.

Для лікарського засобу не потрібні спеціальні умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 10 (10х1) або 30 (10х3) таблеток у блістерах, у картонній коробці.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

ТОВ “Гедеон Ріхтер Польща”.

 

Місцезнаходження.