Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Байєр Оу/Байєр Шерінг Фарма Оу, Фінляндія/Фінляндія

Міжнародна непатентована назва: Levonorgestrel

АТ код: G02BA03

Форма випуску: Внутрішньоматкова система з левоноргестрелом (20 мкг/24 години) по 52 мг з пристроєм для введення № 1 (запаяний в окремий блістер), запаковані в стерильний запаяний мішечок

Діючі речовини: 1 внутрішньоматкова система містить: левоноргестрелу 52 мг (20 мкг/24 год)

Допоміжні речовини: еластомер полідиметилсилоксан, поліетилен, кремнію діоксид колоїдний безводний, барію сульфат, заліза оксид (172)

Фармакотерапевтична група: Препарати жіночих статевих гормонів та їх синтетичні аналоги

Показання: Контрацепція;
ідіопатична менорагія;
профілактика гіперплазії ендометрія під час замісної терапії естрогенами.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3 роки

Номер реєстраційного посвідчення: UA/8614/01/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

МІРЕНА

(MIRENA)

 

Склад:

діюча речовина: levonorgestrel;

1 внутрішньоматкова система містить левоноргестрелу 52 мг (20 мкг/24 год);

допоміжні речовини: еластомер полідиметилсилоксан, поліетилен, кремнію діоксид колоїдний безводний, барію сульфат,  заліза оксид (172).

 

Лікарська форма. Внутрішньоматкова система з левоноргестрелом та пристрій для введення.

 

Фармакотерапевтична група.  Контрацептив для місцевого застосування.  Внутрішньо-

матковий контрацептив.

Код АТС  G02В А03.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Контрацепція.

Ідіопатична менорагія.

Профілактика гіперплазії ендометрія під час замісної терапії естрогенами.

 

Протипоказання.

Вагітність або підозра на вагітність;

наявне запальне захворювання органів малого таза чи його рецидив;

інфекційне захворювання нижніх відділів статевих шляхів;

післяпологовий ендометрит;

інфікований аборт протягом останніх 3 місяців;

цервіцит;

цервікальна дисплазія;

злоякісні пухлини шийки матки або матки;

прогестагензалежні пухлини;

патологічні піхвові кровотечі, причина яких не з’ясована;

вроджена або набута патологія матки, включаючи міому, в разі деформації порожнини матки;

стани, пов’язані з підвищеною сприйнятливістю до інфекційних захворювань;

захворювання печінки в гострій стадії або пухлини печінки;

підвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних речовин препарату.

 

Спосіб застосування та дози.

Мірена вводиться у порожнину матки  та діє ефективно протягом 5 років.

Початкова швидкість виділення in vivo становить 20 мкг/добу та через 5 років знижується до 10 мкг/добу. Середня за п´ятирічний період швидкість виділення левоноргестрелу становить 14 мкг на добу.

Під час гормональної замісної терапії систему Мірена можна застосовувати у комбінації з пероральними або трансдермальними естрогенними препаратами без прогестагенів.

При правильному введенні системи Мірена згідно з інструкцією вірогідність  вагітності становить приблизно 0,2 % на рік, протягом 5 років вірогідність вагітності становить приблизно 0,7 %. Вірогідність  вагітності може зростати у випадку експульсії (виходу) системи  або перфорації матки. 

·         Введення і видалення/заміна

Жінкам репродуктивного віку систему Мірена можна вводити у порожнину матки протягом 7 днів від початку менструації. Провести заміну системи Мірена на нову систему можна в будь-який день менструального циклу. Систему також можна вводити одразу після аборту, що проводиться у  1 триместрі вагітності.

Післяпологове введення слід відкласти до повної інволюції матки, проте його можна проводити не раніше ніж через 6 тижнів після пологів. Якщо інволюція настає занадто повільно, доцільно розглянути питання про введення системи через 12 тижнів після пологів. У випадку труднощів при введенні системи і/або незвичного болю, або кровотечі протягом або після введення, слід негайно провести фізикальне обстеження та УЗД з метою виключення ймовірності перфорації.

При використанні системи Мірена з метою захисту ендометрія під час замісної терапії естрогенами її можна вводити жінкам з аменореєю у будь-який час або в останні дні менструації або кровотечі відміни.

Рекомендується, щоб Мірену вводив тільки лікар, який має досвід введення системи і/або пройшов навчання щодо введення системи.

Систему Мірена видаляють, обережно потягнувши за нитки хірургічним пінцетом. Якщо нитки непомітні, а система знаходиться у порожнині матки, її можна вийняти за допомогою вузького гострого хірургічного затискача. Для цього може бути потрібно провести розширення цервікального каналу.

Систему слід видалити через п´ять років. Якщо пацієнтка бажає продовжувати користуватися цим методом,  тоді ж можна ввести нову систему.

Якщо вагітність не бажана, жінкам репродуктивного віку слід проводити видалення системи під час менструації, якщо менструальний цикл є. Якщо систему видаляють посеред менструального циклу, а у жінки протягом цього тижня були статеві стосунки, вона ризикує завагітніти, якщо одразу після видалення старої системи не вводять нову.

Після видалення систему Мірена слід перевірити та встановити, що вона видалена повністю. Під час певних видалень були зареєстровані поодинокі випадки, коли циліндр з гормоном проходив через горизонтальні плічки та приховував їх усередині. Ця ситуація не вимагає подальшого втручання якщо було встановлено, що видалена вся система. Вузлики горизонтальних плічок, зазвичай, не допускають повного відокремлення циліндра від Т-подібного корпуса.

Інструкції щодо введення для внутрішньоматкової системи з левоноргестрелом Мірена (20 мкг/24 год)

Підготовка пацієнтки перед введенням системи

• Проведіть обстеження жінки, щоб встановити розмір та положення матки, виявити чи немає у пацієнтки гострих інфекційних захворювань статевих органів або інших протипоказань для використання системи Мірена а також з метою виключення вагітності.
• Встановіть вагінальне дзеркало так, щоб бачити шийку матки та ретельно обробіть шийку матки та піхву відповідним антисептичним розчином.
• Якщо потрібно, скористайтеся допомогою асистента.
• Захопіть верхню губу шийки матки затискачем. Як показує практика, цервікальний канал розпрямляється, якщо злегка потягти затискачем. Протягом процедури введення затискач залишається на місці, щоб підтримувати легкий натяг шийки матки проти сили штовхання під час введення.

Обережно переміщуйте зонд по порожнині матки до дна, щоб визначити напрям цервікального каналу та глибину порожнини матки (за результатами зондування) та щоб виключити наявність маткової перегородки, синехії або фіброми підслизової оболонки. Якщо цервікальний канал занадто вузький, рекомендується провести розширення каналу, можна застосувати при цьому аналгетики або провести парацервікальну блокаду.

Введення

1. Спершу повністю відкрийте стерильну упаковку (рис.1). Після цього простерилізуйте обладнання та рукавички.

 

 

Рис.1

 

Mirena - Мірена

Flange - фланець

Insertion tube with plunger inside - трубка для введення з поршнем усередині

Slider - повзун

Handle with threads inside – ручка з нитками усередині

 

 

2. Штовхніть повзун у напрямку стрілки у найдальше положення для зарядження системи Мірена у трубку для введення (рис.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2

ВАЖЛИВО! Не тягніть повзун донизу, так як це може призвести до передчасного вивільнення системи Мірена. Після  вивільнення систему не можна зарядити у пристрій повторно.

 

3. Тримайте повзун у найдальшому положенні та встановіть верхній край фланця відповідно до глибини матки, визначеної за допомогою зонду.

 

Sound measure – визначення зондом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3

 

4. Тримаючи повзун в найдальшому положенні,

просувайте пристрій для введення через цервікальний канал у матку, поки фланець не опиниться на відстані 1,5-2 см від шийки матки (рис. 4) 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4

ВАЖЛИВО! Не штовхайте пристрій для введення надто сильно. За необхідності розширте цервікальний канал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.      Міцно тримайте пристрій для введення та потягніть повзун до позначки для того, щоб розкрити горизонтальні плечі системи Мірена. (рис. 5). Для повного розкриття плечей необхідно почекати 5-10 секунд.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  

 

 

Рис. 5.

 

6.      Просувайте пристрій для введення обережно до дна матки, поки фланець не торкнеться до шийки матки. Тепер Мірена знаходиться у положенні біля дна матки (рис. 6).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.      Міцно утримуючи пристрій для введення в одному положенні, зніміть його з Мірени, відвівши повзун повністю вниз. Виведіть обережно пристрій для введення з матки, тримаючи повзун у найдальшому положенні. Обріжте нитки, залишивши зовні шийки матки приблизно по 2-3 см.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 7.

ВАЖЛИВО! При підозрі на те, що система встановлена в неправильному положенні, перевірте її розташування, наприклад, за допомогою ультразвукового дослідження. Видаліть систему, якщо вона неправильно розташована в порожнині матки. Вилучену систему не можна встановлювати вдруге.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Видалення/Заміна

Систему Мірена можна видалити, потягнувши затискачем за нитки (Рис. 8).

 

Ви можете встановити нову систему Мірена одразу після видалення старої. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 8.

 

 

 

 

Пацієнти похилого віку

Система Мірена не досліджувалася у жінок старше 65 років.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Мірена протипоказана жінкам із захворюванням печінки в гострій стадії або пухлиною печінки.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Мірена не вивчалася у жінок з нирковою недостатністю.   

 

Побічні реакції.

У більшості жінок спостерігалися зміни характеру менструальних кровотеч після введення системи Мірена. Протягом перших 90 днів після постместруального введення системи Мірена тривала кровотеча спостерігалася у 22 %, а нерегулярні кровотечі у 67 % жінок. Ці показники зменшилася до 3 % та 19 %, відповідно, в кінці першого року використання системи. Разом з тим, протягом перших 90 днів після введення аменорея не спостерігалася, а нечасті кровотечі спостерігалися у 11 % жінок. Ці показники збільшилися до 16 % і 57 % в кінці першого року після введення, відповідно. 

Коли Мірена застосовується у комбінації з замісною терапією естрогенами, у більшості жінок протягом першого року поступово зникають менструації.Active content removed

Прослухати

Читати фонетично

Оцінити переклад

 

 

Частота  побічних реакцій,  про  які  повідомлялося при застосуванні системи Мірена, наведена у таблиці. Частота  визначається  таким  чином:  дуже  часті  (≥1
/10), часті (від ≥1/100 до <1/10), нечасті (від ≥1/1000 до <1/100), поодинокі (від ≥1/10000 до <1/1000) та частота невідома. Нижче вказані побічні реакції за системно-органними класами MedDRA. Їх частота грунтується на даних клінічних досліджень за такими показаннями, як «Контрацепція» та «Ідіопатична менорагія/тяжкі менструальні кровотечі», за  участю 5091 жінки (13,320 жінок-років).

Органи та системи	Дуже часті >1/10	Часті від ≥1/100 до ≤1/10	Нечасті від ≥1/1000 до <1/100	Поодинокі від ≥1/10000 до <1/1000	Частота невідома
Імунна система					Реакції гіперчутливості, включаючи висипання, кропив’янка та ангіоневротичний набряк
Психічні розлади		Пригнічений настрій/ Депресія
Нервова система	Головний біль	Мігрень
Шлунково-кишковий тракт	Абдоміналь-ний/тазовий біль	Нудота
Шкіра та підшкірна клітковина		Акне, гірсутизм	Алопеція
Кістково-м’язова система та сполучні тканини		Біль у спині**
Репродуктив-на система та молочні залози	Зміни характеру кровотечі, включаючи підвищення або зниження інтенсивності менструальної кровотечі, кровомазання, олігоменорею, та аменорею Вульвовагініт* Виділення зі статевих органів*	Інфекції верхніх відділів статевих шляхів Кіста яєчників Дисменорея Біль у молочних залозах** Експульсія системи (повна або часткова)		Перфорація матки
Обстеження					Підвищення артеріального тиску

Побічні реакції, зареєстровані під час клінічних досліджень такого показання як «Профілактика гіперплазії ендометрія під час замісної терапії естрогенами» (за участі 511 жінок (1218,9 жінок-років)) відзначалися з подібною частотою, якщо під таблицею не зазначено інше.

*Клінічне дослідження профілактики гіперплазії ендометрія: «часті»

** Клінічне дослідження профілактики гіперплазії ендометрія: «дуже часті».

 

Вагітність, післяпологовий та перинатальний період.

Якщо жінка із встановленою системою Мірена завагітніла, підвищується відносний ризик позаматкової вагітності.

 

Репродуктивна система

 

Статевий партнер жінки, якій встановили систему Мірена, може відчувати нитки системи під час статевого акту.

Молочні залози:

Ризик розвитку раку молочної залози невідомий при застосуванні системи Мірена за показанням «Профілактика гіперплазії ендометрія під час замісної терапії естрогенами». Повідомлялось про випадки раку молочної залози (частота невідома, див. розділ «Особливості застосування»).

 

Травми, отруєння та процедурні ускладнення.

Побічні реакції, про які повідомлялося у зв’язку з введенням або видаленням системи Мірена:

процедурний біль, процедурна кровотеча, вазовагальні реакції, такі як запаморочення або непритомність, асоційовані з введенням системи.

Процедура введення системи може спровокувати напад у пацієнтів з епілепсією.

 

Передозування.

Не  застосовно.

 

Застосування в період вагітність або годування груддю.

Застосування системи Мірена протипоказано в період вагітності або у разі підозри на вагітність.

Якщо жінка завагітніла при встановленій системі Мірена, рекомендується видалити систему, оскільки будь-який внутрішньоматковий контрацептив, що залишиться в матці під час вагітності, збільшує ризик викидня та передчасних пологів. Видалення системи Мірена  або  прощупування  матки  може  призвести  до  спонтанного аборту. Якщо внутрішньоматковий контрацептив обережно видалити неможливо, слід розглянути питання про переривання вагітності. Якщо жінка бажає зберегти вагітність і не має можливості видалити систему, її слід поінформувати про ризик і можливі наслідки передчасних пологів для дитини. Перебіг такої вагітності потребує уважного спостереження. Слід виключити позаматкову вагітність. Лікар повинен порадити жінці інформувати його про всі симптоми, що можуть бути пов´язані з ускладненнями вагітності, наприклад, судомний біль у черевній порожнині з підвищенням температури.

Через внутрішньоматкове введення та локальний вплив гормону не можна повністю виключити вірилізацію. Завдяки високій контрацептивній ефективності, клінічний досвід результатів вагітностей із системою Мірена обмежений, однак на даний момент не було виявлено вроджених вад у дітей внаслідок використання матерями системи Мірена у випадках, коли вагітність тривала при встановленій системі Мірена.

Близько 0,1% від дози левоноргестрелу виявляли у грудному молоці жінок, які годують груддю, однак ризик впливу на дитину дози речовини, що вивільняється з системи Мірена,  встановленій у порожнині матки, малоймовірний. Шкідливого впливу на ріст і розвиток дитини при застосуванні тільки прогестагену через шість тижнів після пологів не було виявлено. Методи з використанням тільки прогестагенів продемонстрували відсутність впливу на кількість чи якість грудного молока. Випадки маткової кровотечі у жінок, які користуються системою Мірена в період годування груддю, були поодинокими.

 

 Діти.

Безпека та ефективність системи Мірена була встановлена у жінок репродуктивного віку. Препарат не показаний для застосування до настання менархе.

 

Особливі заходи безпеки

Інструкція щодо використання

Мірена надходить у продаж у стерильному пакеті, який не слід розкривати до моменту встановлення системи. При поводженні із засобом без упаковки слід дотримуватись асептичних застережних заходів. Якщо захисний шар упаковки розірваний, внутрішньоматкову систему слід утилізувати як медичні відходи.

Особливості застосування.

За наявності будь-якого із зазначених нижче станів або захворювань систему Мірена можна застосовувати лише після консультації відповідного спеціаліста. Якщо подібні симптоми виникли вперше, слід розглянути питання про доцільність видалення системи:

·  мігрень, фокальна мігрень, що супроводжується асиметричними порушеннями зору або іншими симптомами, що свідчать про транзиторну церебральну ішемію;

·  надзвичайно сильний головний біль;

·  жовтяниця;

·  значне підвищення артеріального тиску;

·  тяжкі серцево-судинні захворювання, такі як інсульт або інфаркт міокарда.

Систему Мірена можна використовувати з обережністю жінкам з уродженими захворюваннями серця або вадами клапанів серця за наявності ризику розвитку інфекційного ендокардиту. Таким пацієнткам слід призначати профілактичне лікування антибіотиками перед введенням або видаленням внутрішньоматкової системи (ВМС).

Низькі дози левоноргестрелу можуть вплинути на глюкозотолерантність, тому у пацієнток, хворих на діабет, які застосовують Мірену, слід контролювати  концентрацію глюкози в крові. Проте зазвичай немає потреби змінювати терапевтичний режим у жінок, хворих на діабет, які використовують систему Мірена.

Нерегулярні кровотечі можуть маскувати певні симптоми та ознаки поліпів або раку ендометрія, у цих випадках слід розглянути питання про проведення діагностики.

Мірена не є методом першого вибору для молодих жінок, у яких не було вагітностей, чи для жінок у постменопаузі з вираженою атрофією матки.

Згідно з наявними даними, застосування системи Мірена не підвищує ризику виникнення раку молочної залози у жінок, молодших  50 років, до менопаузи. У зв’язку з обмеженою експозицією у клінічних дослідженнях системи Мірена за таким показанням, як «Профілактика гіперплазії ендометрія під час замісної терапії естрогенами», наявні дані є недостатніми для  підтвердження або спростування ризику розвитку раку молочної залози при застосуванні даного лікарського засобу за цим показанням.

Систему Мірена не можна використовувати як посткоїтальний контрацептив.

·  Медичне обстеження/консультація

Перед введенням жінку слід поінформувати про ефективність, ризик і побічні ефекти застосування системи Мірена. Слід провести фізикальне обстеження пацієнтки, в тому числі органів малого таза, молочних залоз та цитологічне дослідження цервікального мазка. Слід виключити наявність вагітності та захворювань, що передаються статевим шляхом, і вилікувати інфекційні захворювання статевих шляхів. Слід визначити розташування матки та розмір порожнини матки. Особливо важливо розмістити Мірену у ділянці дна матки, щоб забезпечити однаковий вплив прогестагену на всю поверхню ендометрія, запобігти  експульсії та досягти максимальної ефективності. Таким чином, слід ретельно дотримуватись інструкцій для введення системи (див розділ «Спосіб застосування і дози»). Оскільки техніка введення цієї системи відрізняється від техніки введення інших внутрішньоматкових протизаплідних засобів, слід звернути особливу увагу на оволодіння технікою правильного встановлення системи. Введення та видалення системи можуть спричинити біль та кровотечу. Процедура може спричинювати запаморочення як вазовагальну реакцію або напад у хворих на епілепсію.

Жінка повинна пройти повторний огляд через 4-12 тижнів після введення системи та раз на рік у подальшому або частіше, якщо виникнуть медичні показання.

У перші місяці терапії часто спостерігаються нерегулярні кровотечі/кровомазання, тому перед введенням системи Мірена рекомендується виключити патологію ендометрія. Якщо жінка продовжує користуватися системою Мірена, що була введена раніше з метою контрацепції, слід виключити патологію ендометрія у разі виникнення патологічних кровотеч після призначення замісної терапії естрогенами. Якщо нерегулярні кровотечі розвинулися протягом тривалого використання системи, слід також вжити відповідних діагностичних заходів.

·  Оліго/аменорея

Серед жінок репродуктивного віку, які користуються системою Мірена, у 57 % поступово розвинулася олігоменорея, а у 16 % – аменорея. Якщо у жінки через шість тижнів після останньої менструації не настає нова менструація, слід провести тест на вагітність. Якщо не спостерігається інших симптомів вагітності, немає потреби проводити повторний тест на вагітність у жінок з аменореєю.

Коли Мірена застосовується у комбінації з замісною терапією естрогенами, у більшості жінок протягом першого року поступово зникають менструації.

·  Інфекційні захворювання органів таза

Трубка для введення системи запобігає забрудненню системи мікроорганізмами в процесі введення, пристрій для введення також сконструйований для зведення до мінімуму ризику виникнення інфекційних захворювань. Результати кількох досліджень дають змогу припускати, що рівень розвитку інфекційних захворювань органів малого таза нижчий у жінок, які застосовують систему Мірена, ніж у жінок, які використовують мідні внутрішньоматкові пристрої.

Доведено, що фактором ризику розвитку запалення органів таза є наявність у жінки кількох статевих партнерів. Інфекційні захворювання органів таза можуть призвести до серйозних наслідків, вплинути на репродуктивну функцію і підвищити ризик виникнення позаматкової вагітності.

Якщо у жінки спостерігається рецидив ендометриту або інфекційного захворювання органів таза чи гостре запалення тяжкого ступеня або таке, що не піддається лікуванню протягом декількох днів, систему Мірена слід видалити.

Необхідно провести бактеріологічні дослідження та рекомендується спостерігати за пацієнткою навіть за наявності окремих симптомів інфекційного захворювання.

·  Експульсія

Симптомами часткової або повної експульсії будь-якого внутрішньоматкового пристрою можуть бути біль і кровотеча. Проте система може вийти з порожнини матки й непомітно для жінки. Часткова експульсія системи Мірена з матки може знизити її ефективність. Оскільки Мірена сприяє зменшенню кількості менструальних виділень, їх посилення може бути ознакою експульсії.

Систему Мірена, що змістилася, слід видалити. Тоді ж можна ввести нову систему.

Жінку слід проконсультувати, як перевіряти наявність ниток системи Мірена.

·  Перфорація

У поодиноких випадках, найчастіше під час введення, внутрішньоматковий контрацептив може проникнути в стінку або шийку матки чи проткнути її. Таку систему необхідно видалити. Ризик перфорацій може збільшуватися при введенні у післяпологовий період (див. розділ «Спосіб застосування та дози»), в період годування груддю та у жінок з фіксованим загином матки в ретропозиції.

·  Позаматкова вагітність

Жінки з попередніми позаматковими вагітностями, хірургічними операціями на трубах або інфекційними захворюваннями органів таза в анамнезі належать до групи підвищеного ризику позаматкової вагітності. Можливість позаматкової вагітності слід розглянути у разі появи болю в нижній частині черевної порожнини, особливо за відсутності менструацій, або якщо кровотечі з’являються у жінки з аменореєю. Рівень позаматкових вагітностей у жінок, які застосовують систему Мірена, становить приблизно 0,1% рік. Цей показник нижчий ніж рівень у жінок, які не користуються контрацептивами взагалі (0,3-0,5% на рік). Абсолютний ризик позаматкової вагітності у жінок, які застосовують систему Мірена, низький. Проте якщо жінка із встановленою системою Мірена вагітніє, підвищується відносний ризик позаматкової вагітності.

·  Відсутні нитки

Якщо під час наступного огляду нитки видалення візуально відсутні у шийці матки, слід виключити вагітність. Нитки, можливо, увійшли в матку або шийку матки та можуть знову з´явитися під час наступної менструації. Якщо вагітність була виключена, місцезнаходження ниток можна визначити обережним зондуванням відповідним інструментом. Якщо знайти нитки не вдається, система, можливо, вийшла. Щоб упевнитись у правильному розташуванні системи, можна скористатися ультразвуковою діагностикою. Якщо можливості провести ультразвукове обстеження немає або ультразвукове обстеження не дало бажаних результатів, для визначення розміщення системи Мірена можна скористатися рентгенологічним дослідженням.

·  Кісти яєчників

Через те, що контрацептивний ефект системи Мірена головним чином пов'язаний з місцевою дією, у жінок репродуктивного віку зазвичай спостерігаються овуляторні цикли. Іноді атрезія фолікула затримується і розвиток фолікула може продовжуватися. Такі збільшені фолікули клінічно не можна відрізнити від кіст яєчника. Кісти яєчників були діагностовані у приблизно 7 % жінок, які користувалися системою Мірена. Більшість таких фолікулів безсимптомні, хоча деякі можуть супроводжуватися болями в ділянці таза або диспареунією.

У більшості випадків кісти яєчників зникають спонтанно протягом двох-трьох місяців спостереження. Якщо цього не відбулося, рекомендується регулярно проводити ультразвукові обстеження або інші діагностичні/терапевтичні процедури. У поодиноких  випадках може виникнути потреба у хірургічному втручанні.

·         Репродуктивна функція

Після видалення системи Мірени репродуктивна функція відновлюється.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Вплив не відомий.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Метаболізм прогестагенів може прискорюватися при одночасному застосуванні речовин, які індукують ферменти, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів, особливо ферменти цитохрому Р 450 залежної системи, такі як протисудомні засоби (наприклад фенобарбітал, фенотоїн, карбамазепін) та препарати для лікування інфекційних захворювань (наприклад рифампіцин, рифабутин, невірапін, ефавіренц). Вплив цих ліків на контрацептивну ефективність системи Мірена невідомий, однак з огляду на локальний  механізм дії препарату вважається, що він незначний.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка

Левоноргестрел — прогестаген, що широко застосовується у гінекології  як прогестагеновий компонент в пероральних контрацептивах та у замісній гормональній терапії або самостійно для контрацепції у таблетках, що містять тільки прогестаген, та у підшкірних імплантах. Левоноргестрел може також вводитись у порожнину матки за допомогою внутрішньоматкових систем. Це дає змогу застосовувати дуже малі дози, оскільки гормон виділяється безпосередньо в цільовий орган.

Мірена характеризується, головним чином, місцевою дією прогестагену в порожнині матки. Висока концентрація левоноргестрелу в ендометрії зменшує функцію рецепторів ендометріального естрогену та прогестерону, завдяки чому ендометрій стає нечутливим до циркулюючого естрадіолу, а також спостерігається значний антипроліферативний ефект. Під час застосування системи Мірена спостерігались морфологічні зміни ендометрія та слабка локальна реакція на чужорідне тіло. Згущення цервікального слизу запобігає проходженню сперми по цервікальному каналу. Локальне середовище матки та маткових труб пригнічує рухливість і функцію сперматозоїдів, запобігаючи заплідненню. У деяких жінок пригнічується овуляція.

Дослідження контрацептивної ефективності внутрішньоматкової системи Мірена проводилися у 5 великих клінічних дослідженнях за участю 3330 жінок.

Використання внутрішньоматкової системи Мірена не впливає на фертильність у майбутньому. У близько 80 % жінок, які бажали завагітніти, вагітність наставала протягом 12 місяців після видалення системи.

Характер менструацій є наслідком прямої дії левоноргестрелу на ендометрій і не відображає яєчникового циклу. Чіткої різниці у розвитку фолікулів, овуляції або продукуванні естрадіолу та прогестерону у жінок з різним характером менструальних кровотеч немає. У процесі інактивації проліферації ендометрія у початковій фазі застосування протягом перших місяців можуть посилитись кровомазання. Згодом пригнічення ендометрія призводить до скорочення тривалості та об’єму менструальних кровотеч під час застосування системи Мірена. Незначні кров’янисті виділення часто переходять в олігоменорею або аменорею. Навіть при аменореї у жінок, які використовують систему Мірена, нормально функціонують яєчники та підтримується рівень естрадіолу.

Систему Мірена можна успішно застосовувати у лікуванні ідіопатичної менорагії. У жінок з менорагією втрата крові під час менструальних кровотеч скоротилася на 62-94 % в кінці третього місяця застосування системи та на 71-95 % в кінці шостого місяця застосування системи. Порівняно з абляцією або резекцією ендометрія, застосування системи Мірена продемонструвало однакову ефективність щодо зменшення втрати крові під час менструальних кровотеч упродовж двох років. Менорагія, спричинена підслизовими міомами, може давати менш виражену позитивну реакцію. Внаслідок скорочення менструацій підвищується рівень гемоглобіну в крові. Мірена також полегшує дисменорею.

Ефективність Мірени у попередженні гіперплазії ендометрія під час тривалого лікування естрогенами була однаково високою при введенні естрогену перорально та трансдермально.  Частота випадків гіперплазії під час монотерапії естрогенами становить 20 %. У ході клінічних досліджень системи Мірена за участю 634 жінок у перименопаузі та у постменопаузі протягом періоду спостереження від одного до п´яти років не було зареєстровано жодного випадку гіперплазії ендометрія.

Доклінічна оцінка безпеки, проведена на підставі результатів досліджень фармакологічної безпеки, токсичності, генотоксичності та канцерогенності, не вказує на існування будь-якого специфічного ризику для людського організму при застосуванні левоноргестрелу.

Фармакокінетика.

Діючою речовиною системи Мірена є левоноргестрел. Левоноргестрел вивільняється безпосередньо в порожнину матки. In vivo швидкість вивільнення левоноргестрелу спочатку становить приблизно 20 мкг/добу і знижується до 10 мкг/добу через 5 років.

Усмоктування
Після встановлення системи левоноргестрел одразу починає виділятися в порожнину матки, що встановлено визначеннями сироваткових концентрацій. Висока місцева дії препарату в порожнині матки призводить до сильного градієнту концентрації через ендометрій в міометрій (градієнт ендометрій/міометрій більш ніж 100-кратний), а також до низької концентрації левоноргестрелу в сироватці крові (градієнт ендометрій/сироватка крові > 1000- кратний).

Розподіл

Левоноргестрел неспецифічно зв'язується з сироватковим альбуміном і специфічно з глобуліном, що зв´язує статеві стероїди (ГЗСС). У вигляді вільного стероїду перебуває тільки близько 1-2% загальної кількості левоноргестрелу в сироватці, а 42-62 % - зв´язані ГЗСС. Під час використання Мірена, концентрація ГЗСС знижується. Відповідно, фракція левоноргестрелу, зв'язана з ГЗСС знижується під час терапії, а  фракція вільного гормону збільшується. Для левоноргестрелу середній об´єм розподілу становить приблизно 106 л.

Після введення Мірена, левоноргестрел можна виявити в сироватці крові вже через 1 годину. Максимальна концентрація досягається протягом 2 тижнів після введення.

Відповідно до зниження швидкості вивільнення, середня сироваткова концентрація левоноргестрелу знижується з 206 пг/мл через 6 місяців до 194 пг/мл через 12 місяців, і до 131 пг/мл через 60 місяців у жінок репродуктивного віку вагою понад 55 кг.

Маса тіла і концентрації сироваткового ГЗСС впливають на системну концентрацію левоноргестрелу, тобто низька маса тіла та/або високий рівень ГЗСС призводять до підвищення концентрації левоноргестрелу. У жінок репродуктивного віку з низькою масою тіла (від 37 до 55 кг) середня сироваткова концентрація левоноргестрелу приблизно у 1,5 рази вища.

У жінок у постменопаузі при застосуванні системи Мірена в комбінації з не пероральною терапією естрогенами середня сироваткова концентрація левоноргестрелу знижується з 257 пг/мл через 12 місяців до 149 пг/мл через 60 місяців. При застосуванні системи Мірена в комбінації з пероральною терапією естрогенами сироваткова концентрація левоноргестрелу через 12 місяців збільшується до 478 пг/мл через індукцію ГЗСС при пероральному лікуванні естрогенами.

Біотрансформація

Левоноргестрел інтенсивно метаболізується. На основі досліджень, CYP3A4 є основним ферментом, що бере участь у метаболізмі левоноргестрелу, CYP2E1, CYP2C19 і CYP2C9 також можуть бути залучені в цей процес, але меншою мірою.

Виведення з організму

Загальний кліренс левоноргестрелу з плазми крові становить приблизно 1,0 мл/хв/кг. Тільки слідові кількості левоноргестрелу виводяться у незміненому вигляді. Метаболіти виводяться з калом і сечею у співвідношенні приблизно 1. Період напіввиведення становить приблизно 1 день.

Лінійність/нелінійність

Фармакокінетика левоноргестрелу залежить від концентрації ГЗСС, яка перебуває під впливом естрогенів і андрогенів. Під час використання Мірена спостерігалося зниження рівня ГЗСС приблизно на 30%, що призводить до зниження концентрації левоноргестрелу в сироватці та вказує на нелінійну фармакокінетику левоноргестрелу щодо часу. Оскільки Мірена діє, головним чином, місцево, впливу на ефективність системи не очікується.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: внутрішньоматкова система з левоноргестрелом та  з інсертером (пристроєм для введення).

До складу системи входять пристрій для введення та внутрішньоматкова система з левоноргестрелом, яка розташована на кінці пристрою для введення.

Система складається з білої або майже білої гормонеластомерної серцевини, встановленої на Т-подібному корпусі та вкритої непрозорою трубкою. На одному кінці Т-подібного корпусу знаходиться петля, на іншому - два плічка. Дві нитки видалення прикріплені до петлі. Вертикальний корпус внутрішньоматкової системи входить у трубку для введення на кінці пристрою для введення. Система та пристрій для введення практично не містять видимих включень.

Пристрій для введення складається з трубки для введення, поршня, фланця, корпуса та повзуна.

 

Термін придатності.

3 роки.

 

Умови  зберігання.

Зберігати  при температурі 15-30°С у захищеному  від вологи та прямого сонячного світла місці.

 

Упаковка.

Внутрішньоматкова система та пристрій для введення,  у стерильному, запаяному мішечку.

Пристрій для введення запаяно в окремий блістер, одна сторона покриття легко знімається.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Байєр Оу Фінляндія.

Байєр Шерінг Фарма АГ, Німеччина