БІКУЛІД

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Фармасайнс Інк., Канада

Міжнародна непатентована назва: Bicalutamide

АТ код: L02BB03

Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 50 мг № 50 у флаконах, № 30 у блістерах

Діючі речовини: 1 таблетка містить: бікалутаміду 50 мг

Допоміжні речовини: Повідон, натрію лаурилсульфат, лактози моногідрат, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, оболонка таблетки (гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид Е 171, полідекстроза, триетилцитрат, поліетиленгліколь)

Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань

Показання: Лікування розповсюдженого раку передміхурової залози (пізні стадії) в комплексі з аналогом Рилізинг-Гормону Лютеїнізуючого Гормону (ЛГ-РГ) або хірургічною кастрацією.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: Термін придатності препарату у флаконі – 5 років, у блістері – 3 роки.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/8097/01/01

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

БІКУЛІД

(BICULID)

 

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: bicalutamide; (RS)-4′-ціано-α′,α′,α′,-трифтор-3-(4-фторфенілсульфоніл)-2-гідрокси-2-метилпропіоно-m-толуїдид;

основні фізико-хімічні властивості: вкриті оболонкою, круглі таблетки білого кольору з від-битком логотипу "Р" з одного боку та відбитком "BIC 50" – з іншого;

склад: 1 таблетка містить бікалутаміду 50 мг;

допоміжні речовини: повідон, натрію лаурилсульфат, лактози моногідрат, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, оболонка таблетки (гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид Е 171, полідекстроза, триетилцитрат, поліетиленгліколь).

 

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються для гормональної терапії. Антагоністи гормонів та аналогічні речовини. Бікалутамід. Код АТС L02B B03.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Бікалутамід – нестероїдний антиандроген, який не має іншої ендокринної активності. Бікалутамід є конкурентним інгібітором андрогенів. Він зв’язується з рецепторами андрогенів у тканинах-мішенях і конкурентно інгібує їх дію, що сприяє регресії пухлин передміхурової залози. Бікалутамід є рацемічною сумішшю, антиандрогенна активність якої пов’язана, в основному, з (R)-енантіомером.

Фармакокінетика.

Бікалутамід добре всмоктується при пероральному застосуванні. Протягом 9-денного періоду з сечею виводиться 36 %, з калом – 43 % прийнятого препарату. Приймання їжі не чинить будь-якого значущого впливу на біодоступність препарату.

Рівноважна концентрація (R)-енантіомеру в плазмі крові становить приблизно 9 мкг/мл та спостерігається при щоденному застосуванні 50 мг препарату. У стані рівноваги на частку активного (R)-енантіомеру припадає 99 % бікалутаміду, що є в крові. Бікалутамід значною мірою зв’язується з білками плазми крові (рацемат – на 96 %, (R)-енантіомер – на 99,6 %). При щоденному застосуванні препарату, концентрація (R)-енантіомеру в плазмі крові збільшується при-близно в 10 раз, що відповідає часу напіввиведення в один тиждень. Кліренс (S)-енантіомеру здійснюється значно швидше порівняно з (R)-енантіомером. На фармакокінетику (R)-енантіомеру вік хворого не впливає.

Показники фармакокінетики значно не змінюються при порушеннях функції нирок, а також при слабовиражених порушеннях функції печінки. Елімінація (R)-енантіомеру у хворих з тяжкою печінковою недостатностю уповільнюється.

Бікалутамід суттєво метаболізує шляхом окиснення та глюкуронідації. При цьому метаболіти в однаковій мірі виводяться з сечею та жовчю.

 

 

 

Показання для застосування.

Лікування розповсюдженого раку передміхурової залози (пізні стадії) в комплексі з аналогом Рилізинг-Гормону Лютеїнізуючого Гормону (ЛГ-РГ) або хірургічною кастрацією.

 

Спосіб застосування та дози. Бікулід застосовують перорально.

Чоловікам, у тому числі й літнього віку, призначають по 50 мг на день (одна таблетка).

Рекомендовано розпочинати лікування Бікулідом одночасно з призначенням аналога ЛГ-РГ або проведенням хірургічної кастрації.

Хворим з порушеннями функції нирок або слабко вираженими порушеннями функції печінки немає необхідності коригувати дозу.

 

Побічна дія.

Бікулід, як правило, добре переноситься, випадки відмови від  лікування  через  побічні  явища поодинокі.

Частота побічних явищ	Органи та системи органів	Характер побічних явищ
Часто зустрічаються (≥10 %)	Репродуктивна система та молочні залози	Болючість молочних залоз1 Гінекомастія 1
	Порушення загального характеру	Припливи (відчуття жару)1
Нечасто зустрічаються (1-10 %)	Шлунково-кишкові розлади	Діарея, нудота
	Розлади з боку печінки	Підвищення рівня трансаміназ, жовтяниця2
	Порушення загального характеру	Астенія, свербіж
Рідко зустрічаються (0,1-1 %)	Імунна система	Реакції гіперчутливості, в тому числі ангіоневротичний набряк та кропивниця
	Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади	Інтерстиціальні легеневі захворювання
Дуже рідко зустрічаються (0,01-0,1 %)	Шлунково-кишкові розлади	Блювання
	Шкіра та підшкірні тканини	Сухість шкіри

1 Побічні явища зникають при проведенні кастрації.

2 Ці зміни рідко мають серйозний характер, вони мають транзиторний характер і повністю проходять або зменшуються при продовженні лікування або після його припинення.

При проведенні клінічних досліджень застосування бікалутаміду в поєднанні з аналогом ЛГ-РГ відзначено такі побічні явища (спостерігались з частотою більше 1 %):

серцево-судинна система: серцева недостатність;

шлунково-кишковий тракт: анорексія, сухість у роті, диспепсія, запори, метеоризм;

центральна нервова система: запаморочення, безсоння, сонливість, зниження лібідо;

дихальна система: задишка;

сечостатева система: імпотенція, ніктурія;

кровотворна система: анемія;

шкіра та її придатки: алопеція, висипання, підвищена пітливість, гірсутизм;

метаболічні порушення: цукровий діабет, гіперглікемія, набряки, збільшення маси тіла, схуднення;

порушення загального характеру: біль у животі, грудях, тазу, головний біль, гарячка.

Однак причинний зв’язок цих явищ з лікувальною терапією не може вважатися в усіх випадках доведеним, оскільки такі ефекти мають загальний характер та часто спостерігаються у людей літнього віку і без застосування бікалутаміду.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до бікалутаміду або інших інгредієнтів препарату. Препарат не призначають жінкам та дітям.

 

Передозування.

Доза бікалутаміду, при якій можуть розвинутися симптоми, що становлять загрозу для життя, не встановлена.

Тривале застосування бікалутаміду в дозі 200 мг на день при проведенні клінічних досліджень переносилось хворими задовільно.

Специфічної терапії при передозуванні бікалутаміду немає, тому застосовують симптоматичне лікування. Якщо хворий при свідомості, можна викликати блювання. Діаліз при передозуванні не ефективний. Рекомендується загальнопідтримуюча терапія.

 

Особливості застосування.

Безпека та ефективність бікалутаміду (нестероїдного антиандрогену) у дітей не встановлені.

Вагітність. Бікалутамід може викликати несприятливі наслідки для розвитку плода, тому вагітним жінкам не слід контактувати з таблетками, особливо пошкодженими.

Бікалутамід значною мірою метаболізується в печінці. Виведення бікалутаміду у хворих з тяжкими порушеннями функції печінки може уповільнюватись, що призводить до накопичення препарату. Тож слід з обережністю застосовувати бікалутамід для лікування хворих з помірно вираженими і тяжкими порушеннями функції печінки. При виникненні тяжких порушень функції печінки застосування препарату слід припинити.

При застосуванні бікалутаміду може з’являтися гінекомастія. У хворих з метастазами М1, які отримують бікалутамід у дозі 50 мг, хірургічна або медикаментозна кастрація може зменшити вираженість гінекомастії.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами. Немає відомостей.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

У клінічних дослідженнях не було виявлено взаємодії аналогів ЛГ-РГ з бікалутамідом.

У дослідженнях in vitro було показано, що (R)-енантіомер виступає інгібітором цитохрому CYP 3A4, меншою мірою виражена його інгібуюча активність щодо CYP 2C9, 2C19 та 2D6. Застосування Бікуліду з терфенадином, астемізолом і цизапридом не рекомендується.

Слід бути обережними при призначенні разом з бікалутамідом циклоспорину та блокаторів кальцієвих каналів.

Необхідно з обережністю призначати Бікулід з  препаратами,  які  пригнічують  метаболізм  лікарських засобів (циметидин, кетоконазол). Теоретично таке поєднання може призвести до підвищення концентрації Бікуліду в крові та збільшення частоти побічних ефектів.

Дослідження in vitro свідчать про те, що бікалутамід може витісняти варфарин, кумариновий антикоагулянт, з його ділянок зв’язування з білками. Тому рекомендується при такому поєднанні препаратів проводити моніторинг протромбінового часу, а при необхідності слід скоригувати дозу антикоагулянтів.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 15-30 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності препарату у флаконі – 5 років, у блістері – 3 роки.

 

Умови відпуску. За рецептом.

 

Упаковка. По 50 таблеток у флаконах з поліетилену високої щільності, у блістерах по 15 таблеток, по 2 блістери у картонній коробці.

 

Виробник. Фармасайнс Інк.