ГЕВІРАН

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Фармацевтичний завод "ПОЛЬФАРМА" С.А., Польща

Міжнародна непатентована назва: Aciclovir

АТ код: J05AB01

Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 400 мг № 30 (10х3) у блістерах

Діючі речовини: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 400 мг ацикловіру

Допоміжні речовини: Целюлоза мікрокристалічна, повідон, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат;
оболонка: гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид (Е 171), триетилцитрат, тальк

Фармакотерапевтична група: Противірусні препарати

Показання: • Лікування вірусних інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес;
• профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з нормальним імунітетом;
• профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з імунодефіцитом;
• лікування інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster (вітряна віспа та оперізувальний герпес);
• профілактика та лікування інфекцій, спричинених вірусом герпесу у хворих з тяжким імунодефіцитом, а саме: з розвинутою стадією ВІЛ-інфекції (кількість CD4+ <200/мм3, включаючи пацієнтів, хворих на СНІД або зі СНІД-асоційованими комплексами) та після трансплантації кісткового мозку.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3 роки

Номер реєстраційного посвідчення: UA/7565/01/02



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ГЕВІРАН

(HEVIRAN)

Склад:

діюча речовина: aciclovirum;

1 таблетка, вкрита плівковою  оболонкою,  містить 200 мг, або 400 мг, або 800 мг ацикловіру;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон, натрію крохмальгліколят (тип А),

магнію стеарат;

оболонка:  гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид (Е 171), триетилцитрат, тальк.

 

Лікарська форма. Таблетка, вкрита плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група.  Противірусні препарати системного застосування. Ацикловір. Код АТС  J05А В01.

Клінічні характеристики.

Показання.

• Лікування вірусних інфекцій шкіри та слизових оболонок,  спричинених вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес;
• профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з нормальним імунітетом;
• профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з імунодефіцитом;
• лікування інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster (вітряна віспа та оперізувальний герпес);
• профілактика та лікування інфекцій, спричинених вірусом герпесу у хворих з тяжким імунодефіцитом, а саме: з розвинутою стадією ВІЛ-інфекції (кількість CD4+ <200/мм3, включаючи пацієнтів, хворих на СНІД або зі СНІД-асоційованими комплексами) та після трансплантації кісткового мозку.

 

Протипоказання.

Гевіран не можна призначати хворим з підвищеною чутливістю до ацикловіру, валацикловіру або інших складових препарату.

 

Спосіб застосування та дози.

  Дорослі

Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу (Herpes simplex virus)

Препарат слід приймати по 200 мг 5 разів на добу (приблизно кожні 4 години) з перервою на ніч. Препарат приймати 5 днів, у разі тяжких первинних інфекцій курс лікування можна подовжити  до 10 днів.

У пацієнтів зі зниженим імунітетом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або           з порушеннями всмоктування зі шлунково-кишкового тракту дозу препарату може бути  подвоєно до 400 мг.

Прийом ацикловіру слід розпочати негайно, одразу після встановлення діагнозу. У разі рецидивних інфекцій надзвичайно важливо розпочати прийом препарату у продромальний період або одразу після появи перших ознак хвороби.

Профілактика рецидивів простого герпесу (Herpes simplex virus) у пацієнтів з нормальним імунітетом

Пацієнтам з нормальним імунітетом приймати препарат по 200 мг 3-4 рази на добу, приблизно кожні 6-8 годин.

Для багатьох пацієнтів ефективне застосування препарату у дозі   400 мг 2 рази на добу кожні  12 годин.

Із профілактичною метою дієвим є поступове зменшення дози до 200 мг 3 рази на добу                     (кожні 8 годин) або навіть 2 рази на добу (кожні 12 годин).

У деяких пацієнтів відповідь на профілактичне застосування препарату з’являється після застосування добової дози 800 мг.

Препарат слід застосовувати з перервами через кожні 6-12 місяців, спостерігаючи за можливими змінами у перебігу хвороби.

Тривалість профілактичного застосування визначає лікар залежно від перебігу захворювання та індивідуальної чутливості пацієнта.

Профілактика виникнення  інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу

Для профілактики інфекцій,  спричинених вірусом простого герпесу, у хворих з  імунодефіцитом таблетки у дозі 200 мг слід приймати 4 рази на добу кожні  6 годин. У хворих зі значним імунодефіцитом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або у хворих зі зниженою засвоюваністю у кишечнику  дозу можна подвоїти до 400 мг або застосовувати відповідну дозу для внутрішньовенного введення.

Тривалість профілактичного застосування визначає лікар залежно від перебігу захворювання та індивідуальної чутливості пацієнта.

Лікування інфекцій, спричинених вірусом вітряної віспи та оперізувального герпесу

Препарат слід приймати по 800 мг 5 разів на добу (приблизно кожні 4 години) з перервою на ніч. Тривалість лікування становить 7 днів.

У пацієнтів зі зниженим імунітетом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або з порушеннями всмоктування зі шлунково-кишкового тракту можливе внутрішньовенне введення препарату.

Лікування слід розпочати негайно, одразу після встановлення діагнозу. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу є найефективнішим, якщо розпочати прийом препарату одразу після появи перших висипань.

Профілактика та лікування  інфекцій, спричинених вірусом герпесу у хворих зі значним імунодефіцитом

Для лікування хворих зі значним імунодефіцитом необхідно приймати 800 мг 4 рази на день з приблизно 6-годинним інтервалом. Лікуванню хворих після трансплантації кісткового мозку має передувати внутрішньовенна терапія Гевіраном протягом місяця.

Тривалість лікування хворих після трансплантації кісткового мозку становить 6 місяців (від 1 до 7 місяців після трансплантації). У хворих з розвинутою стадією ВІЛ-інфекції курс лікування становить 12 місяців, для збереження позитивного ефекту бажано продовжити курс лікування.

Діти

Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу (Herpes simplex virus)

Дітям у віці 2 років і старше призначати дози, як для дорослих.

Лікування інфекцій, спричинених вірусом вітряної віспи

Дітям віком від 2 до 6 років: 400 мг  4 рази в на добу.

Дітям віком від 6 років:          800 мг 4  рази в на добу.

Дозу можна визначити точніше з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (до максимальної дози 800 мг)           4 рази на добу. Тривалість лікування становить 5 днів.

Даних з профілактики рецидивних інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу та оперізувального герпесу у дітей з непорушеним імунітетом немає.

 

 

Пацієнти літнього віку

У пацієнтів літнього віку слід враховувати порушення функції нирок і відповідно змінювати дозу. Слід контролювати рівень гідратації організму.

Хворі з порушенням функції нирок

Слід обережно застосовувати ацикловір хворим з порушенням функції нирок і стежити за адекватним рівнем гідратації організму.

При лікуванні інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, або профілактики вірусної інфекції у пацієнтів з помірною або тяжкою нирковою недостатністю застосування рекомендованих пероральних доз не спричиняє накопичення ацикловіру в організмі в концентраціях вищих, ніж такі, що вважаються безпечними для внутрішньовенного введення препарату. Проте хворим з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше                       10 мл/хв) рекомендується встановити дозу до 200 мг 2 рази на добу кожні 12 годин.

При лікуванні інфекцій, спричинених вірусом вітряної віспи та оперізувального герпесу, у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 10-25 мл/хв), рекомендується встановити дозу до 800 мг 3 рази на день кожні 8 годин, а у хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) рекомендується зменшити дозу до 800 мг 2 рази на день кожні 12 годин.  

 

Побічні реакції.

Побічна дія розподіляється за частотою проявів таким чином:

дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); не дуже часто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10000,     < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000).

Порушення у кровоносній та лімфатичній системах

Дуже рідко: анемія, зменшення кількості лейкоцитів, тромбоцитопенія.

Розлади імунної системи

Рідко: анафілактичні реакції.

Психічні розлади та порушення нервової системи

Часто: головний біль, запаморочення.

Дуже рідко:  збудженість, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, конвульсії, сонливість, енцефалопатія, кома.

Ці симптоми зазвичай є скороминущими і виникають переважно у хворих з порушенням функції нирок або іншими сприятливими факторами.

Розлади дихальної системи, торакальні та загруднинні порушення

Рідко: ядуха.

Шлунково-кишкові розлади

Часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі.

Порушення роботи печінки та жовчовивідних шляхів

Рідко: тимчасове зростання рівня білірубіну та підвищення активності печінкових трансаминаз у крові.

Дуже рідко: гепатит, жовтяниця.

Дерматологічні розлади

Часто: свербіж, висипання (також підвищена чутливість до світла).

Не дуже часто: кропив’янка, прискорена генералізована алопеція. Оскільки причиною появи прискореної генералізованої алопеції може бути багато захворювань і застосування різних лікарських засобів, її виникнення під час прийому ацикловіру не є визначеним.

Рідко: вазомоторний набряк.

Розлади роботи нирок та сечовиділення

Рідко: підвищення рівня креатиніну та сечовини в сироватці крові.

Дуже рідко: гостра ниркова недостатність, біль у нирках.

Біль у нирках може бути пов’язаний з нирковою недостатністю.

Слід контролювати стан гідратації хворого. Порушення роботи нирок зазвичай швидко зникають після поповнення рівня рідини в організмі пацієнта та/або зниження дози або скасування препарату. У виняткових випадках може з’явитися гостра ниркова недостатність.

Загальні розлади та стан місця уведення

Часто: втома, підвищення температури тіла.

 

Передозування.

Симптоми: ацикловір частково всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Одноразовий прийом до 20 г ацикловіру зазвичай не викликає появи симптомів отруєння. В окремих випадках передозування ацикловіру для перорального прийому протягом 7 днів спостерігалися симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання) і нервової системи (головний біль, сплутаність свідомості).

Неврологічні симптоми, такі як сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, судоми та кома, описані також при передозуванні препарату в ін’єкційній формі.

Лікування: слід спостерігати за пацієнтом щодо появи симптомів отруєння. Лікування симптоматичне. Гемодіаліз прискорює виведення ацикловіру з крові і його можна застосовувати у разі появи симптомів передозування.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У постмаркетингових дослідженнях лікарських засобів, що містять ацикловір, повідомлялось  про випадки застосування ацикловіру вагітним жінкам та появи у них розладів. За результатами цих досліджень, підвищення частоти аномалій розвитку немовлят, матері яких приймали ацикловір, порівняно із загальною популяцією не виявлено. Причинно-наслідкового зв’язку між прийомом ацикловіру вагітними жінками та виникненням вроджених вад розвитку у немовлят не визначено.

Призначати ацикловір вагітним жінкам слід лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду.

Призначати препарат жінкам у період годування груддю слід з особливою обережністю, з урахуванням ризику для дитини.

 

Діти. Дітям віком до 2 років дану форму препарату не застосовувати.  

 

Особливості застосування.

Ацикловір виводиться з організму із сечею, тому хворим з нирковою недостатністю дозу препарату слід зменшити. В осіб літнього віку слід враховувати можливе порушення функції нирок, у таких пацієнтів слід врахувати можливість зниження дози лікарського засобу. Особи літнього віку та хворі з нирковою недостатністю належать до групи підвищеного ризику появи побічної дії з боку нервової системи, тому за пацієнтами цієї категорії слід ретельно спостерігати. Досі відомі симптоми зазвичай зникали після припинення прийому.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дослідження щодо впливу лікарського засобу Гевіран на здатність керувати транспортними засобами та управління механізмами не проводилися. Враховуючи можливе виникнення побічних дій, слід бути обережним при керуванні транспортними засобами та роботі з іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Клінічно значуща лікарська взаємодія не спостерігалася.

Ацикловір виводиться переважно у незмінній формі шляхом активного виведення в ниркових канальцях. Одночасно прийняті препарати, які трансформуються в організмі таким самим шляхом, можуть стати причиною підвищення концентрації ацикловіру у плазмі крові. Пробенецид і циметидин збільшують площу під кривою (AUC) ацикловіру і знижують його нирковий кліренс. Подібне зростання в плазмі крові рівня ацикловіру та неактивного метаболіту – мікофеноляту мофетилу, імунодепресивного препарату, який застосовують пацієнтам після пересадки органів, спостерігалося при одночасному прийомі цих лікарських засобів. Проте, враховуючи широкий терапевтичний діапазон ацикловіру, потреби у зміні дози немає.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ацикловір є синтетичним аналогом пуринового нуклеозида, який in vitro та in vivo пригнічує реплікацію патогенних для людини вірусів групи Herpes: Herpes simplex (HSV) I і II типу та вірус Varicella-Zoster (VZV).

Дія ацикловіру з гальмування реплікації зазначених вірусів є дуже вибірковою. У незаражених клітинах ацикловір не використовується субстрат ендогенної тимідинкінази (ТК), тому токсична дія на клітини ссавців є незначною. Проте ТК вірусного походження, кодована вірусами HSV і VZV, фосфорилює ацикловір до похідного монофосфату (аналог нуклеозиду), який потім фосфорилюється за участю клітинних ферментів до ди- і трифосфатацикловіру. Трифосфатацикловір є субстратом для вірусної ДНК-полімерази, яка вбудовує його у вірусну ДНК, завершуючи таким чином синтез ланцюга вірусної ДНК і пригнічує його реплікацію.

Тривале застосування ацикловіру або повторні курси лікування хворих з вираженим імунодефіцитом можуть спричинити появу штамів вірусу, резистентних до ацикловіру. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю виявляється певний дефіцит ТК, але також описані штами зі зміненою вірусною ТК або ДНК-полімеразою. У дослідженнях in vitro також виявлена здатність утвору штамів HSV зі зниженою чутливістю. Залежність між чутливістю вірусу герпесу до ацикловіру, визначеною in vitro, та клінічною відповіддю на лікування є невідомою.

Фармакокінетика.

Ацикловір частково всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. У рівноважному стані середня максимальна концентрація (Cssmax) після прийому препарату у дозі 200 мг кожні 4 години складає 3,1 мкмоль/л (0,7 мкг/мл), а відповідна мінімальна концентрація (Cssmin) складає 1,8 мкмоль/л            (0,4 мкг/мл). Після прийому препарату у дозах 400 мг і 800 мг кожні 4 години Cssmax відповідно складає 5,3 мкмоль/л (1,2 мкг/мл) і 8 мкмоль/л (1,8 мкг/мл), а Cssmin – 2,7 мкмоль/л (0,6 мкг/мл) і                    4 мкмоль/л (0,9 мкг/мл).

Після внутрішньовенного введення ацикловіру дорослим період напіввиведення з плазми крові складає приблизно 2,9 години. Більшість препарату виводиться із сечею у незмінному вигляді. Нирковий кліренс ацикловіру значно вищий порівняно з кліренсом креатиніну, що вказує на участь канальцевої секреції при наявності клубочкової фільтрації у виведенні препарату із сечею. Найбільш значущим метаболітом ацикловіру є 9-карбоксиметоксиметилгуанін, який виводиться із сечею в кількості близько 10-15 % уведеної дози.

Прийом 1 г пробенициду за 60 хвилин до введення ацикловіру подовжує період напіввиведення ацикловіру на 18 %, а площа поверхні під кривою концентрація/час у плазмі крові збільшується на 40 %.

У дорослих середня максимальна концентрація (Cssmax) після одногодинної внутрішньовенної інфузії ацикловіру в дозах 2,5 мг/кг м.т., 5 мг/кг м.т. і 10 мг/кг м.т. складала 22,7 мкмоль                        (5,1 мкг/мл), 43,6 мкмоль (9,8 мкг/мл) і 92 мкмоль (20,7 мкг/мл).  Концентрація CSSmin через           7 годин складала 2,2 мкмоль (0,5 мкг/мл), 3,1 мкмоль (0,7 мкг/мл) і 10,2 мкмоль (2,3 мкг/мл). Коли дітям віком від 1 року замість дози з розрахунку 5 мг/кг м.т. ввели дозу 250 мг/м2 поверхні тіла, а замість дози 10 мг/кг м.т. призначили дозу 500 мг/м2 поверхні тіла, значення концентрації Cssmax і CSSmin були подібними до тих, що спостерігалися у дорослих. У новонароджених і немовлят віком до 3 місяців, яким вводили ацикловір у дозах 10 мг/кг м.т. кожні 8 годин шляхом одногодинної внутрішньовенної інфузії,  Cssmax складала 61,2 мкмоль (13,8 мкг/мл), а  CSSmin – 10,1 мкмоль (2,3мкг/мл).

Період напіввиведення лікарського засобу з плазми складає 3,8 години.

У пацієнтів літнього віку загальний кліренс ацикловіру зменшується з кліренсом креатиніну, хоча зміни періоду напіввиведення препарату з плазми є незначними.

У хворих із хронічною нирковою недостатністю середній період напіввиведення ацикловіру складає 19,5 години. Середній період напіввиведення ацикловіру під час гемодіалізу складає             5,7 години. Концентрація препарату у плазмі крові під час діалізу зменшується на 60 %.

Концентрація ацикловіру у спинномозковій рідині складає приблизно 50 % рівня у плазмі крові. Зв’язування ацикловіру з білками плазми є незначним (9-33 %), тому конкурентного витиснення ацикловіру з місця зв’язування іншими препаратами не спостерігається.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

по 200 мг і 400 мг: білого кольору, круглі, двоопуклі.

по 800 мг:  білого кольору, довгасті, двоопуклі, з лінією поділу.

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище  25 °С у сухому, захищеному від світла місці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток  у блістері, по  3 блістера у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Фармацевтичний Завод «Польфарма» С. А.,Польща / Pharmaceutical Works «Polpharma» S. A., Poland.

 

Місцезнаходження. вул. Пельплиньска  19, 83-200 Старогард Гданьски, Польща /