Алкогольна хвороба печінки

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ АЛКОГОЛЬНОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ

Причиною виникнення алкогольної хвороби печінки є тривалий систематичний прийом гепатотоксичної кількості алкоголю.

Зазначена раніше доза спирту може варіюватися в залежності від статі, расової приналежності, вихідного стану печінки, віку і т.п. Важливу роль відіграють також генетичні особливості метаболізму спирту в організмі, які проявляються в швидкості його розщеплення ацетат- і алкогольдегідрогеназією (активність даних ферментів визначається генетично).

Механізм токсичної дії алкоголю на печінку в цілому полягає в наступних його ефектах:

· Викликає кисневе голодування гепатоцитів (клітин печінки), яке порушує їх структуру і функцію;

· Пригнічує синтез білка в клітинах печінки, що призводить до підвищення вмісту в них води (набухання) і, як наслідок, збільшення печінки;

· Сприяє розростанню сполучної тканини замість загиблих гепатоцитів (так як процеси регенерації відбуваються повільніше, ніж руйнування).

Факторами ризику виникнення даних процесів є багаторічне або щоденне вживання алкоголю, спадкова схильність, захворювання гепатотропними вірусними інфекціями, нераціональне, незбалансоване (дефіцит білка в вживаної їжі) і надмірне харчування, яке призводить до збільшення маси тіла і жирової дистрофії печінки.

СИМПТОМИ АЛКОГОЛЬНОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ

Перші п'ять років після ураження печінки (на стадії жирової дистрофії печінки) клінічних проявів, як правило, немає.

Потім можуть з'являтися тупий біль у правому підребер'ї, нудота, може знижуватися апетит і виникати неінтенсивна жовтушність шкірних покривів і слизових оболонок. Для клінічно виражених уражень печінки характерна кілька основних синдромів:

· Астенічний синдром (загальна слабкість, швидка стомлюваність, зниження апетиту, пригніченість, сонливість вдень);

· Кахектичний синдром (зниження маси тіла, виснаження, м'язова атрофія і слабкість);

· Диспепсичний синдром (нудота, зниження апетиту, блювота, бурчання в животі, біль в навколопупочній області, здуття);

· Артеріальна гіпотензія (рівень систолічного артеріального тиску знижується до рівня менше 100 мм рт.ст.);

· Задишка і тахікардія (почастішання частоти серцевих скорочень);

· Периферична полінейропатія (обмеження рухливості і порушення чутливості);

· Синдром печінково-клітинної недостатності (схильність до кровотеч, телеангіоектазії - «судинні зірочки», пожовтіння шкіри і слизових, долонна і / або підошовна еритема, «симптом хом'ячка» - збільшення привушних слинних залоз, лейконіхіі, деформація пальців і нігтів, фемінізація у чоловіків - гінекомастія, жіночий тип відкладення жиру, імпотенція і атрофія яєчок, убоге оволосіння);

· Синдром портальної гіпертензії (асцит, збільшення селезінки, варикозне розширення вен передньої черевної стінки - «симптом голови медузи», вен стравоходу і прямої кишки).

ДІАГНОСТИКА АЛКОГОЛЬНОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ

У діагностиці алкогольної хвороби печінки застосовують (крім даних об'єктивного огляду, анамнезу життя і захворювання) такі методи дослідження:

· Загальний клінічний аналіз крові (можуть виявлятися анемія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія);

· Біохімічний аналіз крові (підвищені печінкові амінотрансферази, білірубін, аліпопротеін, гамма-глутамілтранспептідаза, пролін і оксипролін, зміни ліпідограмми і ін.);

· Коагулограмма (в т.ч. протромбіновий індекс);

· Копрограма;

· УЗД органів черевної порожнини;

· ФЕГДС;

· Ретроградна холангіографія;

· Еластографія;

· Спіральна КТ і МРТ;

· Пункційна біопсія печінки.

ВИДИ ЗАХВОРЮВАННЯ

Розрізняють декілька морфологічних форм алкогольної хвороби печінки:

· Стеатоз (жировий гепатоз або алкогольна жирова дистрофія печінки);

· Алкогольний гепатит;

· Алкогольний фіброз печінки;

· Алкогольний цироз печінки;

· Печінкова недостатність (гостра або хронічна).

ДІЇ ПАЦІЄНТА

При появі вищеописаних симптомів слід звернутися за консультацією до лікаря-гастроентеролога.

ЛІКУВАННЯ АЛКОГОЛЬНОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ

У більшості випадків алкогольна хвороба печінки діагностується вже на стадії гепатиту або цирозу, тому лікування в таких випадках симптоматичне і спрямоване на профілактику ускладнень та полегшення вже наявних проявів.

З цією метою застосовують інфузійну терапію, гепатопротектори (есенціале) і призначають спеціальну дієту. У більш важких випадках застосовують глюкокортикоїди, урсодезоксихолеву кислоту, а також хірургічні методи лікування (аж до пересадки печінки). 

УСКЛАДЕННЯ

Можливі шлунково-кишкові кровотечі, розвиток ниркової недостатності, перитоніту, печінкової енцефалопатії, а також малігнізація процесу (гепатоцелюлярна карцинома).

ПРОФІЛАКТИКА АЛКОГОЛЬНОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ

В якості профілактики розвитку алкогольної хвороби печінки рекомендується не зловживати алкогольними напоями і вести здоровий спосіб життя (раціонально харчуватися, боротися з ожирінням, вести активний спосіб життя).