Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Янссен - Сілаг С.п.А., Італія

Міжнародна непатентована назва: Risperidone

АТ код: N05AX08

Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 2 мг № 20, № 60

Діючі речовини: 1 таблетка містить: 2 мг рисперидону

Допоміжні речовини: ядро таблетки - лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат;
оболонка таблетки 2 мг:
гіпромелоза, пропіленгліколь, титану діоксид, тальк, барвник оранжево-жовтий S алюмінієвий лак

Фармакотерапевтична група: Нейролептики

Показання: Рисполепт® показаний для лікування різноманітних форм шизофренії, (включаючи перший епізод психозу, гострі напади шизофренії, хронічну шизофренію) та інших психотичних станів з вираженою продуктивною (галюцинації, марення, розлади мислення, ворожість, підозрілість) та/ або негативною (притуплений афект, емоційна та соціальна відчуженість, убогість мови) симптоматикою. Рисполепт® також зменшує афективну симптоматику (тривога, страх, депресія) у пацієнтів з шизоафективними розладами та шизофренією. Рисполепт® також показаний як засіб довготривалої підтримуючої терапії для запобігання рецидивам (гострих психотичних станів) при хронічному перебігу шизофренії.
Крім того, Рисполепт показаний для лікування порушень поведінки у хворих на деменцію з симптомами агресивності (вербальні сполохи, фізичне насильство), розладів поведінки (тривога, ажитація) або при переважанні психотичних симптомів.
Рисполепт® також показаний як додаткова терапія до стабілізаторів настрою при лікуванні маніакальних епізодів при біполярних розладах. Ці епізоди характеризуються піднесеним, експансивним або роздратованим настроєм, підвищеною самооцінкою, зменшенням потреби у сні, прискореним мовленням, розосереджуванням думок, неможливістю сконцентруватись та несприйняттям критики, а також асоціальною або агресивною поведінкою.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3р.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/0692/01/02

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

РИСПОЛЕПТ®

(RISPOLEPT)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: risperidone;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки в оболонці довгастої форми, розділені рискою навпіл: по 1 мг рисперидону - білі; по 2 мг рисперидону – блідо-рожеві; по 4 мг рисперидону – блідо-зелені. З одного боку таблетки мають напис “Ris” із зазначенням концентрації, а саме: “Ris1”, “Ris2”, “Ris4”. З іншого боку може бути напис  “Janssen”;

склад: кожна таблетка містить по 1, 2  або 4 мг рисперидону;

допоміжні речовини: ядро таблетки - лактози моногідрат, крохмаль  кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат;

Форма випуску. Таблетки вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби. Код АТС N05A. Х08.

Фармакологічні властивості.  Рисперидон - це селективний моноамінергічний антагоніст, який виявляє високу афінність до серотонінергічних 5-НТ2 та дофамінергічних D2-рецепторів. Рисперидон зв’язується також з a1-адренергічними рецепторами і, з меншою афінністю, з Н1-гістаміновими та a2-адренергічними рецепторами. Рисперидон не виявляє афінності до холінергічних рецепторів. Хоча рисперидон є потужним D2-антагоністом, що пов’язують з його ефективністю щодо продуктивної симптоматики шизофренії, він не викликає значного пригнічення моторної активності і меншою мірою індукує каталепсію, у порівнянні з класичними нейролептиками. Збалансований центральний антагонізм до серотоніну та дофаміну зменшує схильність до екстрапірамідних побічних ефектів і розширює терапевтичний вплив препарату, охоплюючи негативні та афективні симптоми шизофренії.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому активний компонент препарату Рисполепт® - рисперидон повністю абсорбується і досягає пікових концентрацій у плазмі в межах від 1 до 2 год. Їжа не впливає на абсорбцію препарату, тому рисперидон можна призначати незалежно від прийому їжі.

Рисперидон метаболізується через цитохром Р-450 IID6 до 9-гідроксирисперидону, який має аналогічну рисперидону фармакологічну дію. Рисперидон та 9-гідроксирисперидон утворюють активну антипсихотичну фракцію. Іншим шляхом метаболізму Рисполепту є N-дезалкілування.

Після перорального прийому у хворих з психозами рисперидон виділяється з періодом напіввиведення близько 3 год. Період напіввиведення 9-гідроксирисперидону та активної антипсихотичної фракції досягає 24 год.

Рівноважна концентрація рисперидону в організмі у більшості пацієнтів досягається протягом 1 дня. Рівноважна концентрація 9-гідрокси-рисперидону досягається протягом 4 - 5 днів. Концентрації рисперидону в плазмі пропорційні дозі препарату (в межах терапевтичних доз). Рисперидон швидко розподіляється в організмі. Об’єм розподілу становить 1 - 2 л/ кг. У плазмі рисперидон зв’язується з альбуміном та кислим a1-глікопротеїном. Рисперидон на 88% зв’язується з білками плазми, 9-гідроксирисперидон - на 77 %.

Через тиждень після  призначення препарату 70 % дози виводиться з сечею, 14 % - з калом. У сечі вміст рисперидону та 9-гідроксирисперидону сягає 35-45% від прийнятої дози . Іншу частину становлять неактивні метаболіти.

Дослідження одноразового прийому препарату виявило високі рівні активних концентрацій в плазмі та поступове виведення у пацієнтів похилого віку з нирковою недостатністю. У пацієнтів з нирковою недостатністю спостерігались нормальні рівні концентрації рисперидону в плазмі.

Показання для застосування. 

Рисполепт® показаний для лікування різноманітних форм шизофренії, (включаючи перший епізод психозу, гострі напади шизофренії, хронічну шизофренію) та інших психотичних станів з вираженою продуктивною (галюцинації, марення, розлади мислення, ворожість, підозрілість) та/ або негативною (притуплений афект, емоційна та соціальна відчуженість, убогість мови) симптоматикою. Рисполепт® також зменшує афективну симптоматику (тривога, страх, депресія) у пацієнтів з шизоафективними розладами та шизофренією. Рисполепт® також показаний як засіб довготривалої підтримуючої терапії для запобігання рецидивам (гострих психотичних станів) при хронічному перебігу шизофренії.

Крім того, Рисполепт показаний для лікування порушень поведінки у хворих на деменцію з симптомами агресивності (вербальні сполохи, фізичне насильство), розладів поведінки (тривога, ажитація) або при переважанні психотичних симптомів.

Рисполепт® також показаний як додаткова терапія до стабілізаторів настрою при лікуванні маніакальних епізодів при біполярних розладах. Ці епізоди характеризуються піднесеним, експансивним або роздратованим  настроєм, підвищеною самооцінкою, зменшенням потреби у сні, прискореним мовленням, розосереджуванням думок, неможливістю сконцентруватись та несприйняттям критики, а також асоціальною або агресивною поведінкою.

Спосіб застосування та дози.

Шизофренія.

Переключення з терапії іншими антипсихотичними препаратами.

Якщо це клінічно виправдано, під час терапії Рисполептом® рекомендується поступово припинити попередню терапію. При цьому, якщо пацієнт переключається з терапії антипсихотичними препаратами у формі “депо”, то лікування Рисполептом® рекомендується розпочати замість наступної запланованої ін’єкції. Періодично слід оцінювати необхідність в подовженні поточної терапії антипаркінсонічними препаратами.

Дорослі.

Рисполепт може призначатися 1 або 2 рази на добу.

Пацієнтам слід розпочинати прийом з 2 мг Рисполепту® на добу, на другий день доза може бути збільшена до 4 мг. Після цього дозу можна підтримувати без змін або, за необхідності, продовжувати індивідуальну корекцію дози. Для більшості пацієнтів встановлюється доза 2 - 8 мг на добу. У деяких пацієнтів може бути виправдано поступове підвищення дози і менша початкова доза.

Дози, які перевищують 10 мг на добу, не виявили вищої ефективності у порівнянні з меншими дозами, але вони можуть викликати появу екстрапірамідних симптомів. У зв’язку з тим, що безпечність доз, що перевищують 16 мг на добу, не вивчалася, дози, що перевищують цей рівень, застосовувати не можна.

Якщо є потреба у додатковому седативному ефекті, до терапії Рисполептом® можна додати бензодіазепіни.

Пацієнти похилого віку.

Рекомендована початкова доза 0,5 мг на прийом 2 рази на добу. Дозу можна індивідуально збільшити з 0,5 мг два рази на добу до 1 - 2 мг два рази на добу.

Рисполепт® добре переноситься  пацієнтами похилого віку.

Діти.

Застосування у дітей молодше 15 років детально не вивчено.

Пацієнти із захворюваннями печінки та нирок.

Початкова рекомендована доза становить 0,5 мг 2 рази на добу. Зазначену дозу можна індивідуально збільшувати від 0,5 мг 2 рази на добу до 1 - 2 мг 2 рази на добу. У пацієнтів цієї групи Рисполепт® слід застосовувати з обережністю до отримання більш детальної інформації.

Лікування порушень поведінки у пацієнтів з деменцією.

Лікування слід розпочинати з початкової дози 0,25 мг двічі на добу. За необхідності ця доза може бути індивідуально підвищена додаванням не частіше ніж через день по 0,25 мг препарату двічі на добу. Оптимальною дозою для більшості пацієнтів є доза 0,5 мг 2 рази на добу. Однак для деяких пацієнтів ефективна доза може бути збільшена до 1 мг двічі на добу.

Після встановлення ефективної дози пацієнт може бути переведений на одноразовий прийом препарату.

Біполярний розлад – додаткова терапія.

Рекомендована початкова доза становить 2 мг на добу. Дозу можна індивідуально збільшити додаванням дози 2 мг/ добу не частіше ніж через день. Оптимальною дозою для більшості пацієнтів є доза 2 – 6 мг на добу.

Побічна дія.  Виходячи з досвіду масштабних клінічних випробувань, що включали тривале застосування препарату, можна зробити висновок, що Рисполепт® звичайно добре переноситься. У багатьох випадках було дуже важко відрізнити побічну дію від симптомів основного захворювання. Побічні ефекти, що спостерігаються у зв’язку із застосуванням Рисполепту®, перелічені нижче:

Розповсюджені: безсоння, ажитація, тривога, головний біль.

Менш розповсюджені: сонливість, втомлюваність, запаморочення, порушення координації, запор, диспепсія, нудота або блювання, абдомінальний біль, нечіткість зору, пріапізм, порушення ерекції, порушення еякуляції, порушення оргазму, нетримання сечі, риніт, висипи та інші алергічні реакції.

Рисполепт® меншою мірою викликає появу екстрапірамідних симптомів, ніж класичні нейролептики. Однак у деяких випадках можуть виникнути такі екстрапірамідні симптоми: тремор, ригідність, гіперсалівація, брадикінезія, акатизія, гостра дистонія. Ці симптоми зазвичай слабо виражені і є оборотними при зниженні дози  та/або призначенні (за необхідності) антипаркінсонічних лікарських засобів.

Іноді при призначенні Рисполепту® спостерігалась ортостатична гіпотонія, рефлекторна тахікардія або гіпертонія (див. “Особливості застосування”). Відзначалось незначне зниження кількості нейтрофілів та/або тромбоцитів.

Рисполепт® може індукувати залежне від дози збільшення концентрації пролактину в плазмі, що може проявлятися у вигляді галактореї, гінекомастії, порушення менструального циклу та аменореї.

Під час лікування Рисполептом® спостерігалось збільшення ваги тіла, розвиток ангіоневротичного набряку та підвищення рівнів печінкових ферментів.

Церебральноваскулярні явища були відмічені  в період лікування Рисполептом®  переважно у літніх пацієнтів зі схильністю до цих факторів.

Як і при застосуванні класичних нейролептиків, але меншою мірою, у хворих на шизофренію спостерігались: водна інтоксикація через полідиспепсію або синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (SIADH), пізня дискінезія, нейролептичний злоякісний синдром, порушення терморегуляції та судомні напади.

Протипоказання. 

Рисполепт® протипоказаний пацієнтам із встановленою гіперчутливістю до препарату.

Передозування.

Симптоми.

У загальному плані ознаки та симптоми передозування, що спостерігались, – це відомі фармакологічні ефекти препарату в посиленій формі. Ці ефекти включають сонливість і седацію, тахікардію і гіпотонію, а також екстрапірамідні симптоми. Повідомлялось про прийом 360 мг препарату. Отримані дані дають змогу зробити висновок про широкий спектр безпеки застосування препарату. При передозуванні, в поодиноких  випадках, спостерігалось подовження інтервалу QT.

У разі гострого передозування слід проаналізувати можливість лікарської взаємодії декількох препаратів.

Лікування.

Слід  забезпечити і підтримувати вільну прохідність дихальних шляхів для забезпечення адекватної вентиляції та оксигенації. Слід розглянути можливість промивання шлунка (після інтубації, якщо пацієнт непритомний) і призначення активованого вугілля разом з проносним засобом. Показано серцево-судинне моніторування, що включає безперервну реєстрацію ЕКГ для виявлення можливих аритмій.

Рисполепт® не має специфічного антидоту. Тому слід вживати відповідних підтримуючих заходів. При гіпотонії і судинному колапсі слід проводити внутрішньовенні вливання та/ або призначати симпатоміметичні препарати. У разі розвитку гострих екстрапірамідних симптомів слід призначати антихолінергічні препарати. Необхідно продовжувати постійне медичне спостереження і моніторинг до моменту, коли пацієнт одужає.

Особливості застосування.  У зв’язку з тим, що Рисполептâ є a-блокатором, може виникати ортостатична гіпотонія, особливо в початковому періоді підбору дози. Рисполепт® слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (наприклад: серцева недостатність, інфаркт міокарда, порушення провідності), а також при зневодненні організму, гіповолемії або цереброваскулярних порушеннях; при цьому дозу слід збільшувати поступово, згідно з рекомендаціями (див. «Спосіб застосування та дози»). При виникненні гіпотонії слід розглянути питання щодо зменшення дози.

При застосуванні препаратів із властивостями антагоністів дофамінових рецепторів відзначалось виникнення пізньої дискінезії, що характеризується мимовільними ритмічними рухами (переважно язика та/ чи обличчя). Є повідомлення про те, що виникнення екстрапірамідних симптомів є фактором ризику для розвитку пізньої дискінезії. Оскільки Рисполептâ значно меншою мірою провокує розвиток ЕПС, порівняно з класичними нейролептикам, ризик розвитку пізньої дискінезії у порівнянні з іншими нейролептиками значно менший. Якщо виникають ознаки та симптоми пізньої дискінезії, слід розглянути питання щодо відміни всіх антипсихотичних препаратів.

При застосуванні класичних нейролептиків описані випадки виникнення нейролептичного синдрому, що характеризується гіпертермією, ригідністю м’язів, нестабільністю вегетативних функцій, порушенням свідомості та підвищенням рівня креатинфосфокінази. У разі розвитку нейролептичного синдрому необхідно відмінити всі антипсихотичні препарати, включаючи Рисполепт®.

Рекомендується вдвічі зменшити як початкову дозу, так і подальше збільшення дози у пацієнтів похилого віку та у хворих з нирковою недостатністю.

Слід також бути обережними при призначенні Рисполепту® пацієнтам з хворобою Паркінсона, оскільки теоретично це може викликати погіршення перебігу захворювання.

Відносно класичних нейролептиків відомо, що вони знижують поріг розвитку епілептичного нападу. Рекомендується з обережністю застосовувати Рисполепт® у хворих на епілепсію.

Пацієнтам слід рекомендувати утримуватись від переїдання у зв’язку з можливістю збільшення маси тіла.

У процесі лікування рекомендується утримуватись від виконання роботи, що потребує підвищеної концентрації уваги, швидких психічних та рухових реакцій.

Вагітність і  лактація.

Безпека застосування Рисполепту® у жінок в період вагітності не вивчалася. Незважаючи на те, що у піддослідних тварин рисперидон не спричиняв прямої репродуктивної токсичності, спостерігались деякі поодинокі непрямі, пролактино- та ЦНС-опосередковані ефекти. У жодному з досліджень не відзначалося тератогенного впливу рисперидону. Отже, Рисполептâ можна застосовувати в період вагітності лише в тому випадку, коли позитивний ефект виправдовує ризик.

У дослідженнях на тваринах рисперидон та 9-гідроксирисперидон виділялися у грудне молоко. Припускається, що рисперидон та 9-гідроксирисперидон можуть також виділятись у грудне молоко людини. Отже, жінкам, що застосовують Рисполепт®, не слід годувати груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. 

Ризик призначення Рисполепту® в поєднанні з іншими препаратами ретельно не вивчався.

З урахуванням того, що Рисполепт® має вплив в першу чергу на центральну нервову систему, його слід з обережністю застосовувати в поєднанні з іншими препаратами центральної дії.

Рисполепт® може виявляти антагоністичні ефекти відносно леводопи та інших антагоністів дофаміну.

При застосуванні карбамазепіну відзначалось зниження концентрації активної антипсихотичної фракції Рисполепту® в плазмі крові. Аналогічні ефекти можуть спостерігатися при застосуванні інших індукторів печінкових ферментів. При відміні карбамазепіну та інших індукторів печінкових ферментів дозу Рисполепту® необхідно переглянути і, за необхідності, знизити.

Фенотіазини, трициклічні антидепресанти та деякі b-блокатори можуть підвищувати концентрацію рисперидону в плазмі. Флуоксетин може збільшити концентрацію рисперидону в плазмі. Це менш стосується антипсихотичної фракції. Коли Рисполепт® застосовується разом з іншими лікарськими засобами, які значною мірою зв’язуються з білками плазми, то клінічно вираженого витіснення будь-якого препарату з білкової фракції плазми не спостерігається.

Прийом їжі не впливає на абсорбцію Рисполепту®.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від +15 °С до +30 °С в місцях, недоступних для дітей.  Термін придатності – 3 роки.

Умови відпуску.  За рецептом.

Упаковка. 

Таблетки Рисполепту® 1, 2,  та 4 мг упаковані в блістери, що містять по 10 таблеток. Блістери упаковані в картонні коробки (2 або 6 блістерів у коробці).

Виробник. «Янссен Фармацевтика Н.В.», Бельгія  на заводі “Янссен-Сілаг С.п.А”, Італія.

«Janssen Pharmaceutica N.V.», Belgium on the plant “Janssen-Cilag S.p.A.”, Italy.

Адреса.

Янссен Фармацевтика НВ, Тунсхаутсевег 30, В-2340 Беерсе, Бельгія.

Janssen Pharmaceutica NV, Turnhoutsеweg 30,