РИСПОЛЕПТ®

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Янссен Фармацевтика Н.В., Бельгія

Міжнародна непатентована назва: Risperidone

АТ код: N05AX08

Форма випуску: Розчин для перорального застосування, 1 мг/мл по 30 мл або по 100 мл у флаконах № 1 у пачці

Діючі речовини: 1 мл розчину містить: 1 мг рисперидону

Допоміжні речовини: Кислота винна, кислота бензойна (Е 210), натрію гідроксид, вода очищена

Фармакотерапевтична група: Нейролептики

Показання: Купірування гострих нападів та тривала підтримуюча терапія
- гострої та хронічної шизофренії (включаючи перший епізод психозу) та інших психотичних розладів з продуктивною (галюцинації, марення, розлади мислення, ворожість, підозрілість) та негативною (загальмованість емоцій, емоційна та соціальна відчуженість, убогість мовлення) симптоматикою;
- афективних розладів при шизофренії (тривога, страх, депресія);
- порушень поведінки у пацієнтів з деменцією при прояві симптомів агресивності (спалахи гніву, фізичне насильство), поведінкових порушень (ажитація, марення) або психотичних симптомів;
- розладів поведінки у випадках, якщо агресивна або деструктивна поведінка (імпульсивність, аутоагресія) є провідною в клінічній картині хвороби;
- для лікування маніакальних епізодів при біполярних розладах.
- для лікування аутизму у дітей та підлітків.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3р

Номер реєстраційного посвідчення: UA/0692/02/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

РИСПОЛЕПТ®

RISPOLEPT®

 

 

Склад:

Діюча речовина: 1 мл розчину містить 1 мг рисперидону;

допоміжні речовини: кислота винна, кислота бензойна (Е 210), натрію гідроксид, вода очищена.

 

Лікарська форма. Розчин для перорального застосування.

 

Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби. Код АТС N05А Х08.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Купірування гострих нападів та тривала підтримуюча терапія

-          гострої та хронічної шизофренії (включаючи перший епізод психозу) та інших психотичних розладів з продуктивною (галюцинації, марення, розлади мислення, ворожість, підозрілість) та негативною (загальмованість емоцій, емоційна та соціальна відчуженість, убогість мовлення) симптоматикою;

-          афективних розладів при шизофренії (тривога, страх, депресія);

-          порушень поведінки у пацієнтів з деменцією при прояві симптомів агресивності (спалахи гніву, фізичне насильство), поведінкових порушень (ажитація, марення) або психотичних симптомів;

-          розладів поведінки у випадках, якщо агресивна або деструктивна поведінка (імпульсивність, аутоагресія) є провідною в клінічній картині хвороби;

- для лікування маніакальних епізодів при біполярних розладах.

- для лікування аутизму у дітей та підлітків.

 

Протипоказання.

Виражена гіперчутливість до препарату.

 

Спосіб застосування та дози.

Шизофренія.

Перехід з терапії іншими антипсихотичними препаратами.

Якщо це клінічно виправдано, під час терапії Рисполепт® рекомендується поступово припинити попередню терапію іншими препаратами. При цьому, якщо пацієнт переводиться з терапії антипсихотичними препаратами у формі "депо", лікування Рисполепт® рекомендується розпочати замість наступної запланованої ін'єкції. Періодично слід оцінювати необхідність у подовженні поточної терапії антипаркінсонічними препаратами.

 

 

 

Дорослі

Рисполепт® може призначатись один або два рази на добу.

Розпочинати прийом пацієнтам слід з 2 мг Рисполепт® на добу, на другий день доза може бути збільшена до 4 мг. Після цього дозу можна підтримувати без змін або, за необхідності, продовжувати індивідуальну корекцію дози. Для більшості пацієнтів встановлюється доза 4 - 6 мг на добу. Деяким пацієнтам може бути показане поступове підвищення дози та знижена початкова доза.

Дози, які перевищують 10 мг на добу, не виявили вищої ефективності порівняно з меншими дозами, але вони можуть спричиняти появу екстрапірамідних симптомів. Оскільки безпека доз, що перевищують 16 мг на добу, не вивчалась, дози, що перевищують цей рівень, застосовувати не можна.

Якщо є потреба у додатковому седативному ефекті, до терапії Рисполепт® можна додати бензодіазепіни.

 

Пацієнти літнього віку

Рекомендована початкова доза по 0,5 мг два рази на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 1-2 мг два рази на добу.

 

Підлітки.

Рекомендована початкова доза - 0,5 мг на добу, приймати одноразово вранці або ввечері. За необхідності дозу можна збільшити шляхом додавання по 0,5 або 1 мг/добу не частіше ніж через день до досягнення дози 3 мг/день. Терапія ефективна при прийманні доз від 1 до 6 мг/день. Застосування доз вище 6 мг/день не вивчались.

Пацієнти, які відчувають стійку сонливість, можуть приймати половину добової дози двічі на день.

Досвід застосування препарату в лікуванні шизофренії у дітей віком до 13 років обмежений.

 

Біполярний розлад

Дорослі

Рекомендована початкова доза Рисполепт® - 2 мг або 3 мг один раз на добу.

Дозу можна індивідуально збільшити прирощенням дози по 1 мг/добу не частіше ніж через день. Оптимальною дозою для більшості пацієнтів є доза 1-6 мг на добу.

 

Діти та підлітки.

Рекомендована початкова доза - 0,5 мг на добу, приймати одноразово вранці або ввечері. За необхідності дозу можна збільшити шляхом додавання по 0,5 або 1 мг/добу не частіше ніж через день до досягнення дози 2,5 мг/день. Терапія ефективна при прийманні доз від 0,5 до 6 мг/день. Дози вище 6 мг/день не вивчались.

Пацієнти які відчувають стійку сонливість, можуть приймати половину добової дози двічі на день.

Як і при інших видах симптоматичного лікування, довготривале застосування Рисполепт® необхідно періодично переглядати і коригувати протягом усієї терапії.

Досвід застосування препарату в лікуванні біполярних розладів у дітей віком до 10 років обмежений.

 

Лікування порушень поведінки хворих з деменцією.

Початкова доза - 0,25 мг двічі на добу. За необхідності, дозу можна збільшити шляхом додавання по 0,25 мг двічі на добу не частіше ніж через день. Оптимальною дозою для більшості пацієнтів є доза по 0,5 мг два рази на добу. Однак для деяких пацієнтів ефективна доза може бути збільшена до 1 мг  двічі на добу.

Після досягнення ефективної дози пацієнт може бути переведений на одноразовий прийом 1 мг препарату. Як і при інших видах симптоматичного лікування, довготривале застосування Рисполепт® необхідно періодично переглядати і коригувати протягом усієї терапії.

 

Асоціальні прояви та інші порушення поведінки.

Пацієнти з масою тіла >50 кг

Рекомендована початкова доза становить 0,5 мг один раз на день. За необхідності дозу дозволяється коригувати шляхом додавання 0,5 мг один раз на день  не частіше ніж через день. Оптимальна доза для більшості пацієнтів - 1 мг один раз на день. Однак для деяких пацієнтів для досягнення позитивного ефекту достатньо не більш 0,5 мг один раз на день, в той час як інші можуть потребувати 1,5 мг один раз на день.

Пацієнти з масою тіла < 50 кг

Рекомендована початкова доза - 0,25 мг один раз на день. За необхідності дозу дозволяється коригувати шляхом додавання 0,25 мг один раз на день не частіше ніж через день. Оптимальна доза для більшості пацієнтів - 0,5 мг один раз на день. Однак для деяких пацієнтів достатньо не більше ніж 0,25 мг один раз на день для досягнення позитивного ефекту, в той час як інші можуть потребувати 0,75 мг один раз на день.

Як і при інших видах симптоматичного лікування, довготривале застосування Рисполепт® необхідно періодично переглядати і коригувати протягом усієї терапії.

Досвід застосування препарату дітям віком до 5 років обмежений.

 

Аутизм.

Діти та підлітки.

Доза Рисполепт® має бути розрахована відповідно до потреб та можливостей пацієнта.

Початкова доза становить по 0,25 мг на добу для пацієнтів з масою тіла < 20 кг і 0,5 мг на добу для пацієнтів з масою тіла >20 кг.

На четвертий день доза може бути збільшена на 0,25 мг для пацієнтів з масою тіла < 20 кг і на 0,5 мг для пацієнтів з масою тіла >20 кг.

Ця доза повинна підтримуватися та ефективність має бути оцінена на 14 день. Тільки для пацієнтів, у яких не досягнено достатнього клінічного ефекту, збільшення дози препарату має бути обґрунтоване. Збільшення дози можна проводити з інтервалом >2 тижні з поступовим збільшенням на 0,25 мг для пацієнтів з масою тіла < 20 кг та 0,5 мг для пацієнтів з масою тіла >20 кг.

У клінічних дослідженнях максимальна доза не перевищувала суму добової дози 1,5 мг у пацієнтів з масою тіла < 20 кг, 2,5 мг у пацієнтів з масою тіла > 20 кг та 3,5 мг у пацієнтів з масою тіла > 45 кг.

 

Дози Рисполепт® для дітей з аутизмом (сумарно мг/день)

 

*Для пацієнтів з масою тіла > 45 кг може знадобитися вища доза; максимальна досліджена доза - 3,5 мг/день.

 

Рисполепт® можна приймати один або два рази на добу.

 

Досвід застосування препарату дітям віком до 5 років обмежений.

 

Пацієнти із захворюваннями печінки та нирок

У пацієнтів з нирковою недостатністю активна антипсихотична фракція виводиться гірше, ніж у здорових людей. У пацієнтів з печінковою недостатністю підвищена концентрація вільної фракції респеридону в плазмі.

Незалежно від показань, таким хворим початкову та наступну дози слід зменшувати вдвічі, і титр дози має бути повільніший для пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю.

При лікуванні пацієнтів цієї групи Рисполепт® слід застосовувати з обережністю.

 

Рекомендації

Препарат Рисполепт®, пероральний розчин, випускається у флаконах по 30 мл і 100 мл із запобіжними пластиковими кришечками із захистом від дітей.

До флакона по 30 мл додається дозувальна піпетка з поділками в міліграмах і мілілітрах, мінімальний об'єм - 0,25 мл, а максимальний - 3 мл. Калібрувальні поділки 0,05 позначені написом "мл" через кожні 0,25 мл до 3 мл.

До флакона по 100 мл додається дозувальна піпетка з поділками в міліграмах і мілілітрах, з мінімальним об'ємом 0,25 мл, а максимальним - 3 мл. Калібрувальні ділення нанесені на піпетку через кожні 0,25 мл до 3 мл.

 

Флакон по 30 мл

Для відкриття флакона та використання піпетки необхідно виконати такі дії                  (див, рис 1 - 4):

 

 

Флакон по 100 мл

Для відкриття флакона та використання піпетки необхідно виконати такі дії                 (див. Рис. 1 - 3):

 

Рис. 1. Флакон має кришечку із захистом від дітей і відкривається у такий спосіб: натисніть пластикову кришку вниз до упору і поверніть проти годинникової стрілки. Зніміть кришечку. Рис. 2. Вийміть піпетку з футляра і вставте її у флакон. Притримуючи нижній обідок піпетки, витягніть поршень піпетки до відповідно необхідної позначки в мілілітрах або міліграмах. Рис. 3. Притримуючи нижній обідок, вийміть піпетку із флакона. Вилийте вміст піпетки в будь-який безалкогольний напій, окрім чаю, шляхом натискання поршня піпетки. Закрийте флакон і прополощіть піпетку водою.

 

Побічні реакції.

Безпечність Рисполепт® встановлена у результаті клінічних досліджень. У дослідженнях взяли участь 9712 пацієнтів, дорослі, пацієнти літнього віку з деменцією та діти які приймали одну і більше доз Рисполепт® для лікування різноманітних психічних розладів.

Ступінь тяжкості більшості побічних реакцій, що розвивались внаслідок застосування препарату, - від помірного до тяжкого.

 

Побічні реакції, що спостерігались у подвійних сліпих, плацебо-контрольованих дослідженнях ≥ 1 % дорослих пацієнтів або дітей, або пацієнтів літнього віку з деменцією, які лікувалися Рисполепт® в інших дослідженнях, включаючи подвійні сліпі, активно контрольовані та відкриті дослідження.

Інфекції та інвазії

Назофарингіт, інфекції верхнього респіраторного тракту, синусит, інфекції сечовивідних шляхів, пневмонія, целюліт, інфлюенца.

З боку системи кровотворення:

Анемія.

З боку імунної системи:

Гіперчутливість.

З боку метаболізму:

Полідипсія, анорексія.

З боку психіки:

Безсоння, тривога, нервовість, середнє безсоння, в’ялість, сплутаність свідомості.

З боку нервової системи:

Паркінсонізм, акатазія, сонливість, запаморочення, седація, тремор, дистонія, летаргія, ортостатичне запаморочення, дискінезія, втрата свідомості, транзиторна ішемічна атака, зниження рівня свідомості, слюнотеча, цереброваскулярні розлади, головний біль, дизартрія, порушення уваги, розлади рівноваги, гіперсомнія.

З боку органа зору:

Розмитість зору, кон’юнктивіт.

З боку органа слуху:

Біль у вухах.

З боку серцево-судинної системи:

Тахікардія, відчуття серцебиття, ортостатична гіпотензія, артеріальна гіпотензія.

З боку дихальної системи:

Закладеність носа, диспное, носова кровотеча, закладеність синусів, кашель, рино рея, фаринголарингічний біль, легеневий застій.

З боку травної системи:

Нудота, запор, диспепсія, блювання, діарея, гіперсекреція слини, сухість у роті, абдомінальний дискомфорт, абдомінальний біль, дискомфорт шлунка, біль у верхній частині живота.

З боку шкіри та підшкірної тканини:

Висипи, сухість шкіри, лупа, себорейний дерматит, гіперкератоз, еритема, акне, свербіж.

З боку кістково-м’язової системи:

Біль у спині, артралгія, біль у кінцівках, анормальна постава, міалгія, біль у шиї.

З боку сечовидільної системи:

Нетримання сечі, енурез, полакіурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз:

Порушення еякуляції, галакторея.

Загальні розлади:

Стомленість, астенія, пірексія, біль у грудях, периферичні набряки, пірексія, порушення ходи, в’ялість, дискомфорт у грудях.

Лабораторні дослідження:

Збільшення креатинфосфокінази крові, почастішання серцевого ритму, зниження температури тіла, збільшення маси тіла, збільшення пролактину в крові.

 

Побічні реакції, що спостерігались у подвійних сліпих, плацебоконтрольованих дослідженнях < 1 % дорослих пацієнтів або дітей, або пацієнтів літнього віку з деменцією, або пацієнтів, які лікувалися Рисполепт® в інших дослідженнях, включаючи подвійні сліпі, активноконтрольовані та відкриті дослідження описані нижче.

Інфекції та інвазії:

Інфекції вуха, вірусні інфекції, фарингіт, тонзиліт, бронхіт, інфекції ока, локалізовані інфекції, цистит, середній отит, оніхомікоз, акародерматит, бронхопневмонія, інфекції респіраторного тракту, трахеобронхіт, хронічний середній отит.

З боку системи кровотворення:

Гранулоцитопенія.

З боку імунної системи:

Гіперчутливість.

З боку ендокринної системи:

Гіперпролактинемія.

З боку метаболізму:

Полідипсія, анорексія.

З боку психіки:

Збудження, притупленість емоцій, розлади сну, зниження лібідо, аноргазмія.

З боку нервової системи:

Відсутність реакції на подразник, анормальна координація, втрата свідомості, розлади мовлення, гіпоестезія, розлади рухів, пізня дискінезія, ішемія головного мозку, цереброваскулярні розлади, нейролептичний злоякісний синдром, діабетична кома.

З боку органа зору:

Очна гіперемія, виділення з очей, закочування очей, набряк повік, припухлість очей, кірка на краю повіки, сухість очей, сльозоточивість, фотофобія, глаукома, зниження гостроти зору.

З боку органа слуху:

Дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи:

Синусова брадикардія, синусова тахікардія, відчуття серцебиття, атріовентрикулярна блокада першого ступеня, блокада лівої гілки пучка, блокада правої гілки пучка, атріовентрикулярна блокада, гіпотензія, гіперемія.

З боку дихальної системи:

Свистяче дихання, пневмонія, дистонія, продуктивний кашель, застій респіраторного тракту, вологі хрипи, респіраторні розлади, набряклість носової порожнини, гіпервентиляція.

З боку травної системи:

Нетримання калу, гастрит, припухлість губ, хейліт, аптіалізм.

З боку шкіри та підшкірної тканини:

Зміна кольору шкіри, еритематозні висипи, папульозні висипи, генералізовані висипи, макуло-папульозні висипи.

З боку кістково-м’язової системи:

Біль у м’язах грудної клітини, скутість суглобів, м’язова слабкість, рабдоміоліз.

З боку сечовидільної системи:

Дизурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз:

Нерегулярна менструація, аменорея, гінекомастія, вагінальні виділення, порушення ерекції, порушення еякуляції, менструальні розлади, збільшення молочних залоз, сексуальна дисфункція, зворотно направлена еякуляція.

Загальні розлади:

Спрага, грипозний стан, набряк, нездужання, набряклість обличчя, дискомфорт, генералізований набряк, озноб, відчуття холоду у кінцівках, синдром відміни препарату.

Лабораторні дослідження:

Підвищення рівня аланінамінотрансферази, анормальна електрокардіограма, збільшення кількості еозинофілів, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, зменшення кількості лейкоцитів, підвищення рівня глюкози крові, зниження гемоглобіну, зниження гематокриту, зниження температури тіла, зниження артеріального тиску, збільшення трансаміназ.

 

Передозування.

Симптоми.

Ознаки та симптоми передозування, що спостерігались, - це відомі фармакологічні ефекти препарату в посиленій формі: сонливість і седація, тахікардія та артеріальна гіпотензія, а також екстрапірамідні симптоми. Повідомлялось про прийом 360 мг препарату. Отримані дані дозволяють зробити висновок про широкий спектр безпеки препарату. При передозуванні, в поодиноких випадках, спостерігалось подовження інтервалу QT.

У разі гострого передозування слід проаналізувати можливість лікарської взаємодії кількох препаратів.

Лікування.

Необхідно забезпечити адекватну вентиляцію дихальних шляхів, промити шлунок (якщо пацієнт непритомний після інтубації) та застосувати активоване вугілля одночасно із проносним засобом. Показаний контроль функції серця, що включає безперервну реєстрацію ЕКГ для виявлення можливих аритмій.

Рисполепт не має специфічного антидоту. Таким чином слід застосовувати відповідні підтримуючі заходи. Гіпотензію та судинний колапс слід лікувати такими заходами, як внутрішньовенні вливання та/або симпатоміметичні препарати. У разі розвитку гострих екстрапірамідних симптомів слід призначати антихолінергічні препарати. Слід продовжувати постійне медичне спостереження та моніторинг до повної ліквідації ознак передозування.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Немає досвіду застосування препарату вагітним. Рисполепт® можна використовувати при вагітності тільки в тому випадку, якщо коритсь для матері виправдовує ризик для плода.

У дослідженнях на тваринах рисперидон і 9-гідроксирисперидон виділялись у грудне молоко. Є спостереження, що рисперидон і 9-гідроксирисперидон можуть також виділятись у грудне молоко людини. Отже, жінкам, які застосовують Рисполепт®, на час лікування слід припинити годування груддю.

 

Особливості застосування

Пацієнти літнього віку з деменцією

Загальна смертність. Серед пацієнтів літнього віку з деменцією, які лікувались атиповими антипсихотичними ліками, спостерігався підвищений рівень смертності порівняно з пацієнтами з групи плацебо в метааналізі 17 контрольованих досліджень атипових антипсихотичних ліків, включаючи Рисполепт®. У плацебо-контрольованому дослідженні із застосування Рисполепт® хворим цієї категорії частота випадків смертності становила 4,0 % порівняно з 3,1 % у групі плацебо  пацієнтів, які лікувалися Рисполепт®. Середній вік пацієнтів, які померли, був 86 років (діапазон – 67 – 100 років).

 

Одночасне застосування з фуросемідом. У плацебо-контрольованому дослідженні у пацієнтів літнього віку з деменцією підвищений рівень смертності спостерігався при одночасному застосовуванні фуросеміду з рисперидоном (7,3 %; середній вік - 89 років, діапазон – 75 - 97років) порівняно з пацієнтами, які лікувалися тільки рисперидоном     (3,1 %; середній вік - 84 років, діапазон - 70 - 96 років) або тільки фуросемідом (4,1 %; середній вік - 80 років, діапазон – 67 - 96 років).

Не встановлено патофізіологічних механізмів для пояснення цього факту. Однак слід дотримуватися особливої обережності при призначенні препарату у таких випадках. Не виявлено підвищення смертності пацієнтів, які одночасно застосовували інші діуретичні засоби разом із рисперидоном. Незалежно від лікування, дегідратація була загальним фактором ризику смертності і має ретельно контролюватися у пацієнтів з деменцією.

 

Цереброваскулярні небажані реакції. У пацієнтів літнього віку з деменцією, які лікувалися Рисполепт®, спостерігався підвищений рівень розвитку цереброваскулярних небажаних реакцій (інсульт і транзиторна ішемічна атака), включаючи смерть, порівняно з пацієнтами, які застосовували плацебо (середній вік - 85 років; діапазон – 73 - 97 років).

 

α-блокуюча активність

У зв'язку з тим, що Рисполепт® є α-блокатором, може виникати ортостатична гіпотензія, особливо в початковий період підбору дози. Рисполепт® слід застосовувати з обережністю для лікування пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (наприклад: серцева недостатність, інфаркт міокарда, порушення провідності), а також при зневодненні, гіповолемії або цереброваскулярних порушеннях; при цьому дозу слід збільшувати поступово, згідно з рекомендаціями (див. «Спосіб застосування та дози»). При виникненні гіпотензії слід розглянути питання щодо зменшення дози.

 

Пізня дискінезія/екстрапірамідні симптоми

При застосуванні препаратів із властивостями антагоністів дофамінових рецепторів відмічалось виникнення пізньої дискінезії, що характеризується мимовільними ритмічними рухами (переважно язика та/чи обличчя). Є повідомлення про те, що виникнення екстрапірамідних симптомів є фактором ризику розвитку пізньої дискінезії. Оскільки Рисполепт® значно меншою мірою провокує розвиток екстрапірамідної симптоматики порівняно з класичними нейролептиками, ризик розвитку пізньої дискінезії порівняно з іншими нейролептиками значно менший. Якщо виникають ознаки та симптоми пізньої дискінезії, слід розглянути питання щодо відміни всіх антипсихотичних препаратів.

 

Нейролептичний синдром

При застосуванні класичних нейролептиків відмічаються випадки виникнення нейролептичного синдрому, що характеризується гіпертермією, ригідністю м'язів, нестабільністю вегетативних функцій, порушенням свідомості та підвищенням рівня креатинфосфокінази. У разі розвитку нейролептичного синдрому необхідно відмінити всі антипсихотичні препарати, включаючи Рисполепт®.

Рекомендується вдвічі зменшити як початкову дозу, так і подальше підвищення дози для пацієнтів літнього віку та хворих з нирковою недостатністю.

Слід також з обережністю призначати Рисполепт® пацієнтам з хворобою Паркінсона, оскільки теоретично це може спричинити погіршення перебігу захворювання. Відносно класичних нейролептиків відомо, що вони знижують поріг розвитку епілептичного нападу.

 

Гіперглікемія

Гіперглікемія або загострення існуючого діабету були описані у поодиноких випадках під час лікування Рисполептом®. Відповідні клінічні спостереження рекомендовані для пацієнтів з діабетом та для пацієнтів з факторами ризику розвитку цукрового діабету.

 

Інтервал QT

Як інші антипсихотичні засоби, слід з обережністю застосовувати Рисполепт® пацієнтам з серцевою аритмією, пацієнтам із вродженим синдромом подовження нтервалу QT та при сумісній терапії препаратами, що подовжують інтервал QT.

 

Інші

Рекомендується з обережністю призначати Рисполепт® хворим на епілепсію.

Пацієнтам слід рекомендувати утримуватись від переїдання через можливість збільшення маси тіла.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

У процесі лікування рекомендується утримуватись від керування автотранспортом і роботи з іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Враховуючи те, що Рисполепт® має вплив, у першу чергу, на центральну нервову систему, його слід з обережністю застосовувати сумісно з іншими препаратами центральної дії.

Клінічно значуща гіпотензія спостерігалась при одночасному застосуванні рисперидону та антигіпертензивних ліків у постмаркетинговому періоді.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні Рисполепт® одночасно з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT.

При застосуванні карбамазепіну відмічалося зниження концентрації активної антипсихотичної фракції Рисполепт®  в плазмі крові. Аналогічні ефекти можуть спостерігатись при застосуванні інших індукторів печінкових ферментів. При відміні карбамазепіну та інших індукторів печінкових ферментів дозу Рисполепт® необхідно переглянути і, за необхідності - знизити.

Флуоксетин і пароксетин, 2D6 інгібітори печінкових ферментів, підвищують концентрацію рисперидону в плазмі, але меншою мірою ніж активну антипсихотичну фракцію. На початку лікування або при відміні флуоксетину або пароксетину дозу Рисполепт® необхідно відкоректувати.

Топірамат помірно знижує біодоступність рисперидону, але не активну антипсихотичну фракцію. Однак клінічна значимість цієї взаємодії малоймовірна.

Фенотіазини, трициклічні антидепресанти та деякі ß-блокатори можуть підвищувати концентрацію рисперидону в плазмі.

Амітриптилін не впливає на фармакокінетику рисперидону або активну антипсихотичну фракцію. Циметидин та ранітидин підвищують біодоступність рисперидону, але лише мінімально активну антипсихотичну фракцію. Еритроміцин, інгібітор печінкових ферментів 3А4, не змінює фармакокінетику рисперидону та активної антипсихотичної фракції. Інгібітори холін естерази, галантамін та донезепіл, не виявляють клінічно значущих ефектів на фармакокінетику рисперидону та активної антипсихотичної фракції.

При застосуванні Рисполепт® разом з іншими лікарськими засобами, які значною мірою зв'язуються білками плазми, клінічно вираженого витіснення будь-якого препарату з білкової фракції плазми не спостерігається.

Рисполепт® не проявляє клінічно значущих ефектів на фармакокінетику літію, вальпроату, дигоксину або топірамату.

Їжа не впливає на абсорбцію Рисполепт®.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Рисперидон - це селективний моноамінергічний антагоніст. Він виявляє високу афінність щодо серотонінергічних 5-НТ2 і дофамінергічних D2-рецепторів. Рисперидон зв'язується також з α1-адренергічними рецепторами та, з меншою афінністю, - з Н1-гістамінергічними та α2-адренергічними рецепторами. Рисперидон не виявляє афінності відносно холінергічних рецепторів. Хоча рисперидон є потужним D 2-антагоністом, що пов'язують з його ефективністю щодо продуктивної симптоматики шизофренії, він не спричиняє значного пригнічення моторної активності та меншою мірою індукує каталепсію  порівняно з класичними нейролептиками. Збалансований центральний антагонізм відносно серотоніну та дофаміну зменшує схильність до екстрапірамідних побічних ефектів і розширює терапевтичний вплив препарату з охопленням негативних та афективних симптомів шизофренії.

 

Фармакокінетика

Після перорального прийому активний компонент препарату Рисполепт® - рисперидон - повністю абсорбується та досягає пікових концентрацій у плазмі в межах від однієї до двох годин. Їжа не впливає на абсорбцію препарату, тому рисперидон можна призначати незалежно від прийому їжі.

Рисперидон метаболізується цитохромом Р-450 2D6 до 9-гідроксирисперидону, який чинить аналогічну рисперидону фармакологічну дію. Рисперидон і 9-гідроксирисперидон утворюють активну антипсихотичну фракцію. Іншим шляхом метаболізму Рисполепт® є N-дезалкілування.

Після перорального прийому у хворих на психози період напіввиведення становить приблизно 3 години. Період напіввиведення 9-гідро­ксирисперидону та активної антипсихотичної фракції досягає 24 годин. Рівноважна концентрація рисперидону в організмі у більшості пацієнтів досягається протягом 1 дня. Рівноважна концентрація 9-гідроксирисперидону досягається протягом 4 - 5 діб. Концентрації рисперидону в плазмі пропорційні дозі препарату (в межах терапевтичних доз). Рисперидон швидко розподіляється в організмі. Об'єм розподілу становить 1 - 2 л/кг. У плазмі рисперидон зв'язується з альбуміном і кислим a1-глікопротеїном. Рисперидон на 88 % зв'язується з білками плазми, 9-гідроксирисперидон - на 77 %.

Через тиждень після застосування препарату 70 % дози виводиться з сечею, 14 % - з калом. Концентрація рисперидону і 9-гідроксирисперидону у сечі дорівнює 35 - 45 % прийнятої дози. Іншу частину становлять неактивні метаболіти.

Дослідження одноразового прийому препарату виявило високі рівні активних концентрацій у плазмі і зниження кліренсу активної антипсихотичної фракції на 30 % у пацієнтів літнього віку і 60 % у пацієнтів з нирковою недостатністю. У пацієнтів з нирковою недостатністю спостерігались нормальні рівні концентрації рисперидону в плазмі, але середнє значення вільної фракції рисперидону у плазмі було збільшене на 35%.

Фармакокінетика рисперидону, 9-гідроксирисперидону та вільної активної фракції у дітей подібна до такої у дорослих.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин.

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі від 15 до 30 °С у недоступних для дітей місцях. Не заморожувати.

 

Упаковка.

Розчин для перорального застосування у флаконах по 30 мл і 100 мл, вкладених в картонну упаковку.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

«Янссен Фармацевтика Н.В.», Бельгія. «Janssen Pharmaceutica N.V.», Belgium.

 

Місцезнаходження.

Янссен Фармацевтика HB, Тунсхаутсевег 30, В-2340 Беерсе, Бельгія. Janssen Pharmaceutica NV, Turnhoutseweg 30, B-2340 Beerse, Belgium