Найчастіше аноргазмія має набутий характер і в рідкісних випадках є результатом вродженої патології статевої системи.
Фізіологічні причини розвитку аноргазмії:
- гормональний дисбаланс;
- біль під час статевого акту;
- вагітність;
- післяпологовий період (внаслідок зниження чутливості і розтягуванняі стінок піхви);
- передчасне сім'явиверження у партнера;
- перерваний статевий акт;
- як результат гінекологічних хвороб.
Психологічні чинники розвитку аноргазмії:
- дисгармонія в партнерській парі;
- деспотичне виховання в дитячому віці;
- пережите сексуальне насильство;
- недостатнє збудження у жінок, внаслідок відсутності попередніх ласк;
- страх виникнення вагітності;
- депресія, неврози, стрес.
СИМПТОМИ АНОРГАЗМІЇ
Головним симптомом аноргазмії є відсутність оргастичних відчуттів при статевому акті.
В залежності від ступеня прояву хвороби, виділяють:
- первинну аноргазмію, при якій хворий ніколи раніше не відчував оргазм;
- вторинну аноргазмію, при якій хворий може відчувати оргастичні відчуття, але має ряд труднощів у досягненні оргазму;
- ситуаційну аноргазмію, для даного типу характерно настання у хворого оргазму, тільки за певних обставин, наприклад, при оральному сексі, при мастурбації;
- генеральну аноргазмію, при якій неможливо досягти оргазму при будь-якій ситуації і з будь-яким партнером.
ДІАГНОСТИКА
Лікар-сексопатолог робить діагностичний висновок про захворювання на основі отриманих даних анамнезу, очного огляду пацієнта і на підставі лабораторних методик дослідження. Рекомендується проходити діагностику обом партнерам.
ВИДИ ЗАХВОРЮВАННЯ
Виділяють три види аноргазмії:
1. Абсолютна або тотальна аноргазмія - оргазм не настає ні в результаті статевого акту, ні при мастурбації, ні при інших сексуальних активностях;
2. Часткова або парціальна аноргазмія - оргазм настає тільки при еротичних сновидіннях, фантазіях або мастурбації, але не відбувається при статевому акті з патнером, ні в ході стимуляції партнером ерогенних зон;
3. Відносна аноргазмія - оргазм може наступити, тільки при певному типі сексуальної поведінки (наприклад, тільки в якихось певних сексуальних позах, за умови реалізації сценаріїв сексуальних фантазій партнера і тп.).
Існує три ступені розвитку аноргазмії:
перша ступінь характеризується відсутність оргазму, хоча статевий акт і приносить приємні відчуття;
для другого ступеня характерно байдужість до статевого контакту, сексуальне збудження і задоволення у хворого відсутні;
третя ступінь характеризується неприємними і тяжкими відчуттями при статевому контакті.
ДІЇ ПАЦІЄНТА
Якщо у вас є проблеми з досягненням оргазму з партнером або при мастурбації, або ж ви ніколи раніше не відчували оргазм, слід звернутися до лікаря-сексолога, сексопатолога на очний прийом.
ЛІКУВАННЯ АНОРГАЗМІЇ
Перед початком терапії хворому необхідно пройти повну діагностику.
Постановка діагнозу здійснюється на підставі скарг пацієнта, анамнезі, а також на результатах очного огляду лікаря. Лабораторні методи дослідження застосовуються як допоміжні.
Використовують також метод диференціальної діагностики з метою виключення запальних захворювань статевих органів.
Основними методами лікування аноргазмії є психотерапія і зміцнення м'язової системи органів малого таза. Психотерапію бажано проводити в парі з урахуванням індивідуальних особливостей партнерів їх установок та інтересів.
Позитивний ефект досягається при використанні методів сугестивної психотерапії і аутогенних тренувань. Також з метою лікування аноргазмії застосовуються лікарські препарати - антидепресанти, вітаміни, стимулятори, гормональні засоби.
Застосовується фізіотерапевтичне лікування: гідротерапія, вібромасаж і електростимуляція.
УСКЛАДЕННЯ
При відсутності лікування аноргазмії, у жінок можуть розвинутися дегенеративні зміни або запальні процеси в жіночих репродуктивних органах.
Сечовипускання може стати болючим і ускладненим, можуть виникнути болі і тяжкість внизу живота, свербіж і печіння в статевих органах.
У чоловіків в результаті прогресування аноргазмії можуть виникати больові відчуття і дискомфорт в області промежини, крижів і яєчок. Також у хворих відзначаються порушення сечовипускання.
ПРОФІЛАКТИКА АНОРГАЗМІЇ
З метою профілактики аноргазмії рекомендується:
- контроль гормонального фону;
- використання попередніх ласок більше 15 хвилин;
- необхідність чуттєвого зв'язку з партнером;
- досвід мастурбації.
