Щоденне вживання помідорів може зменшувати накопичення жиру в печінці — такого висновку дійшли автори невеликого рандомізованого дослідження за участю людей із метаболічно-асоційованою стеатозною хворобою печінки (MASLD). Результат виглядає обнадійливо, але науковці наголошують: це лише пошукова робота, яка радше формулює гіпотезу, ніж дає готову рекомендацію.
Що таке MASLD і чому про неї говорять дедалі частіше
MASLD (metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease) — це група станів печінки, ключовою ознакою яких є стеатоз, тобто надлишкове накопичення жиру в печінкових клітинах.
Щоб установити діагноз MASLD, самого лише жирового переродження печінки недостатньо. У пацієнта має бути щонайменше один кардіометаболічний фактор ризику — наприклад, ожиріння, підвищений артеріальний тиск, порушення вуглеводного обміну або дисліпідемія.
Основою ведення таких пацієнтів залишаються зміни харчування та способу життя. Саме тому дослідників цікавить питання: чи є окремі продукти, які працюють краще за інші?
Як проводили дослідження помідорів
Результати опубліковано в журналі Nutrients. Автори обрали помідори невипадково: це один із базових продуктів середземноморської дієти, яку вважають однією з найкорисніших для печінки та серцево-судинної системи.
До випробування залучили 79 дорослих пацієнтів із підтвердженою MASLD. Частину людей до дослідження не допустили — зокрема тих, хто вживав алкоголь понад визначену межу, а також учасників з індексом маси тіла вище 30, що відповідає ожирінню.
Учасників розподілили на дві групи:
- Контрольна група — дотримувалася раціону, у якому помідорів не було взагалі.
- Основна (інтервенційна) група — щодня споживала 200 г свіжих помідорів і 50 г томатного соусу.
Уся томатна продукція надходила від одного виробника, щоб мінімізувати різницю у складі. В усьому іншому учасників просили жити у звичному режимі — не змінювати рівень фізичної активності чи решту раціону.
Втручання тривало шість тижнів. За цей час дослідники оцінювали склад тіла, ступінь стеатозу печінки, жорсткість печінкової тканини та рівень холестерину.
Що показали результати
Найцікавіше: стеатоз печінки зменшився в обох групах. Проте у тих, хто щодня їв помідори, зниження було виразнішим.
На старті дослідження рівень жиру в печінці між групами суттєво не відрізнявся, тож ефект не можна пояснити початковою нерівністю. А от за іншими показниками різниці не знайшли: жорсткість печінки, ліпідний профіль, печінкові ферменти та індекс маси тіла після шести тижнів у групах були зіставними.
На думку авторів, це може означати, що вживання помідорів здатне зменшувати накопичення жиру в печінці незалежно від змін маси тіла та обсягу загального й абдомінального жиру.
Обмеження, про які варто знати
Автори самі перелічують чимало слабких місць своєї роботи:
- Короткий термін. Шість тижнів не дають змоги судити про довготривалий ефект.
- Вікові рамки. До дослідження увійшли лише дорослі до 65 років, тож про старших пацієнтів висновків зробити не можна.
- Гендерний дисбаланс. Переважну більшість учасників становили чоловіки.
- Виключення пацієнтів з ожирінням. Відсів людей з ІМТ понад 30 звузив вибірку саме за рахунок тієї категорії, яка найчастіше стикається з MASLD.
- Ефект участі в дослідженні. Сам факт залучення до дієтичного експерименту міг спонукати людей харчуватися уважніше — це пояснює, чому стеатоз зменшився навіть у контрольній групі.
- Самозвітність. Дотримання протоколу оцінювали на основі дієтичного консультування та слів самих учасників.
Ендокринологиня й фахівчиня з лікування ожиріння Randa Abdelmasih, MD, DipABOM з Медичного відділення Техаського університету (UTMB), яка не брала участі в дослідженні, звертає увагу на обмежену можливість переносити ці дані на реальну практику. За її словами, більшість пацієнтів, яких лікарі бачать у клініці, мають ожиріння, цукровий діабет 2 типу або більш занедбані метаболічні порушення — тобто саме тих людей у вибірці й не було.
Вона також зауважує, що втручання поєднувало свіжі помідори та томатний соус, тож встановити, який саме компонент дав ефект, неможливо. До того ж дослідники не вимірювали рівень лікопіну та каротиноїдів у крові — а це якраз ті речовини, з якими найчастіше пов’язують потенційну користь помідорів для печінки.
Лікар-терапевт Jonathan Jennings, MS, MD з Medical Offices of Manhattan, який також не був залучений до роботи, критикує критерії відбору. Він пояснює: для включення вистачало одного будь-якого кардіометаболічного фактора ризику, хоча ці фактори нерівнозначні. Цукровий діабет 2 типу значно частіше призводить до MASLD, ніж підвищений тиск, але в дослідженні їх оцінювали як рівноцінні.
Чи можна вже щось змінювати в раціоні
Самі автори підкреслюють: робота має пошуковий характер і потрібна передусім для планування майбутніх досліджень. Висновки варто сприймати як гіпотезу, яка ще потребує підтвердження на більших вибірках і за довший період спостереження.
Клінічна цінність результатів теж поки обмежена. Як зазначає Abdelmasih, покращення стосувалося лише кількості жиру в печінці за даними візуалізації, тоді як жорсткість печінки, показники фіброзу, печінкові ферменти, інсулінорезистентність, маркери запалення, ліпідний профіль і склад тіла суттєво не змінилися. Тобто стверджувати, що помідори впливають на прогресування хвороби, підстав немає.
Водночас помідори мають і інші доведені переваги — зокрема для серцево-судинної системи, а також потенційні протипухлинні властивості.
Кому варто бути обережним
Jennings радить обговорювати будь-які радикальні зміни раціону з лікарем. Помідори та продукти з них можуть погіршувати стан людей із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Крім того, чимало томатних страв і соусів калорійні, а в окремих випадках здатні посилювати інсулінорезистентність.
Abdelmasih нагадує про ширший контекст: дієтичні втручання слід розглядати як частину лікування основного метаболічного захворювання. Для пацієнтів з ожирінням найдоказовішою стратегією залишається стійке зниження маси тіла приблизно на 10% і більше — саме воно найкраще покращує показники стеатогепатиту та фіброзу. Помідори цілком можуть бути частиною здорового середземноморського раціону, але не повинні відволікати від методів із доведеною ефективністю.
Головний практичний висновок простий: не варто робити ставку на один «суперпродукт». Раціон при MASLD краще формувати разом із лікарем чи дієтологом, враховуючи всі супутні стани.
Матеріал підготовлено за мотивами публікації Eating tomatoes daily may help decrease fat buildup in the liver (Medical News Today, автор Jessica Freeborn, 9 серпня 2026 р.).
Застереження: ця стаття має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря. Не змінюйте раціон і не припиняйте призначене лікування без погодження з фахівцем.
