Гідронефроз

Гідронефроз – захворювання, що характеризується патологічним розширенням збірних ниркових порожнин, що призводить до порушення функцій нирки.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГІДРОНЕФРОЗУ

Причинами гідронефрозу можуть бути: наявність додаткової судини, що йде від аорти до нижньої частини нирки. При цьому відбувається перехрещення судини з мочеточником.

За рахунок постійного тиску на нього відбувається

 – звуження сечоводу;

 – вроджене звуження сечоводу;

 – високе відходження сечоводу, коли сечовід відходить від миски не в типовому місці;

 – гіпертрофія стінок сечоводу;

 – аномалії розвитку нирок і сечовивідних шляхів.

СИМПТОМИ ГІДРОНЕФРОЗУ

Основними симптомами гідронефрозу є болі в попереку, області крижів і животі. Також можлива гематурія (наявність крові в сечі).

При тому, що при пальпаціїї відзначається щільне утворення в черевній порожнині. Хворого може турбувати висока температура тіла, головний біль, озноб і слабкість.

Якщо гідронефроз поширюється на обидві сторони, то виникають симптоми ниркової недостатності: зменшується обсяг відокремлюваної сечі, виникає набряклість і підвищується артеріальний тиск.

ДІАГНОСТИКА ГІДРОНЕФРОЗУ

Діагностика гідронефрозу включає:

 – проведення аналізу анамнезу захворювання і скарг пацієнта. Лікар цікавиться, як давно у хворого з’явилися болі в області попереку, а також стала відзначатися кров у сечі, і чи не було раніше подібних скарг. Також лікар запитує пацієнта, чи не відзначається у нього підвищення температури, слабкість і озноб;

 – проведення анамнезу життя. Лікаря цікавить інформація, чи не було у хворого раніше запальних захворювань нирок і передміхурової залози; чи здійснювались операції на сечостатевій системі;

 – проведення аналізу крові. При гідронефрозі відзначається зменшення концентрації еритроцитів, гемоглобіну, а також збільшення кількості лейкоцитів (білих кров’яних тілець);

 – аналіз сечі показує зменшення її щільності, а також наявність в ній великої (патологічного для сечі) кількості еритроцитів і лейкоцитів;

 – ультразвукове дослідження нирок – проводиться для визначення ступеня розширення порожнин нирок;

 – екскреторна урографія – введення контрастної речовини, що виділяється через нирки. При цьому хворому роблять серію рентген-знімків і визначають, чи добре відбувається відтік сечі. Затримка контрастної речовини в тій чи іншій області вказує на непрохідність цієї ділянки;

 – комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія – проводиться для вивчення структури нирок, сечового міхура і сечоводів;

 – нефросцінтіграфія – введення в кров радіоактивних речовин, які дуже швидко розпадаються. За допомогою спеціальної камери проводять візуалізацію накопичення і виділення цієї речовини нирками.

ВИДИ ЗАХВОРЮВАННЯ

Гідронефроз розвивається в три стадії.

На першій стадії відзначається тільки розширення тазу нирки.

На другій стадії гідронефрозу розширюються не тільки таз, але і чашечки нирки. На цій стадії відзначається ушкодження і атрофія ниркової тканини.

Третя – фінальна стадія гідронефрозу характеризується повною атрофією нирки. На цій стадії нирка перестає функціонувати, її кора сильно стоншується. По суті, нирка перетворюється просто в мішок з тонкими стінками.

ДІЇ ПАЦІЄНТА ПРИ ГІДРОНЕФРОЗІ

При появі підозрілих симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря-уролога.

ЛІКУВАННЯ ГІДРОНЕФРОЗУ 

Оскільки причина гідронефрозу криється в механічному перешкодженні відтоку сечі, то вилікувати хворого можна тільки за допомогою хірургічних методів.

Консервативна терапія застосовується в якості доповнення для усунення запального і інфекційного процесу. Вона передбачає прийом протизапальних, антибактеріальних і антигіпертензивних препаратів, а також дотримання хворим спеціальної дієти з обмеженням вживання солі і великою кількістю гарячих напоїв.

Хірургічне лікування гідронефрозу передбачає установку в нирку стента або нефростоми.

УСКЛАДНЕННЯ ВІД ГІДРОНЕФРОЗУ

Гідронефроз може привести до таких ускладнень, як атрофія нирки, ниркова недостатність, інфікування нирки, артеріальна гіпертонія, а також поява домішок крові в сечі з подальшим розвитком анемії.

ПРОФІЛАКТИКА

Специфічних методів профілактики при гідронефрозі не існує. Своєчасне лікування інфекційно-запальних захворювань сечостатевої системи і регулярне обстеження (2 рази на рік) у лікаря-уролога дозволяє знизити ймовірність розвитку даного захворювання.