Жовчокам’яна хвороба – це захворювання, пов’язане з порушенням обміну речовин в організмі і проявляється холецістолітіазом (поява каменів у жовчному міхурі) і / або холедохолітіазом.
При цьому захворюванні можливі печінкові кольки, які проявляються гострими болями в животі. Жовчокам’яна хвороба частіше зустрічається у жінок.
Ожиріння і похилий вік є негативними факторами, що сприяють розвитку захворювання.
Зміст
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ЖОВЧОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ
Розвитку жовчокам’яної хвороби сприяють такі чинники:
– похилий вік;
– генетична схильність;
– нераціональне та незбалансоване харчування;
– порушення обміну жирів в організмі;
– голодування;
– надмірне вживання алкогольних напоїв;
– гіподинамія;
– захворювання шлунково-кишкового тракту;
– захворювання обміну речовин (наприклад, цукровий діабет);
– прийом деяких лікарських препаратів;
– інфекції жовчовивідних шляхів і дванадцятипалої кишки;
– цироз печінки;
– холецистит; інші фактори.
СИМПТОМИ ЖОВЧОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ
Тривалий час жовчокам’яна хвороба може проходити безсимптомно.
Нерідко єдиним симптомом захворювання є пожовтіння склер та / або жовтяниця.
Напади печінкової коліки для жовчокам’яної хвороби є типовими. Основними симптомами коліки є інтенсивна раптовий біль в правому підребер’ї, напруга і болючість живота, здуття живота, відрижка, блювота, слабкість, нездужання, дратівливість, розлад шлунку. Можливе підвищення температури тіла до 38 градусів, поява жовтяниці і свербіжу.
При жовчокам’яній хворобі також зустрічаються і неспецифічні симптоми.
До них можна віднести:
– Неврастенічний синдром, для якого характерна підвищена стомлюваність, загальна слабкість, розлад сну і апетиту, загальна слабкість та інші ознаки.
– Алергічні реакції на переважно харчові продукти (молочні продукти, фрукти, овочі).
ДІАГНОСТИКА ЖОВЧОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ
Діагностика жовчокам’яної хвороби полягає в зборі анамнезу, огляді хворого і проведенні лабораторних та інструментальних методів дослідження.
Лабораторні методи діагностики:
– загальний аналіз крові;
– біохімічний аналіз крові;
– аналізи на наявність вірусів гепатиту А, В, С, D, Е;
– визначення показників ліпідного обміну;
– аналіз сечі на наявність білірубіну;
– копрограмма.
Інструментальні методи діагностики:
– ультразвукове дослідження;
– езофагогастродуоденоскопія;
– рентгенографія органів черевної порожнини;
– ретроградна холангіопанкреатографія;
– комп’ютерна томографія органів черевної порожнини;
– магнітно-резонансна томографія органів черевної порожнини;
– гепатобіліарна сцинтиграфія;
– інші методи дослідження.
ВИДИ ЗАХВОРЮВАННЯ
Виділяють латентну, хронічну больову і хронічну рецидивуючу форми жовчнокам’яної хвороби.
По тяжкості патологічного процесу жовчокам’яна хвороба може бути легкої, середньої і важкої форми.
ДІЇ ПАЦІЄНТА
При наявності підозрілих симптомів необхідно звернутися до лікаря.
ЛІКУВАННЯ ЖОВЧОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ
Лікування жовчокам’яної хвороби зводиться до проведення наступних заходів:
– Дієтотерапія – стіл №5. Відмова від смаженої їжі, копченостей, консервів, а також занадто гарячої або холодної їжі.
– Прийом препаратів, що сприяють виведенню каменів з жовчного (Уролесан і ін). -Доречно на ранніх стадіях захворювання, коли камені ще не досягли великих розмірів.
– Прийом гепатопротекторів для захисту і харчування печінкових тканин.
– Антибактеріальна терапія – необхідно при гострому холециститі і холангіті.
Самостійне застосування будь-яких знеболюючих або спазмолітичних засобів при виникненні печінкової коліки не рекомендується, оскільки це може маскувати клінічну картину захворювання.
У ряді випадків при жовчнокам’яній хворобі показано хірургічне лікування, яке полягає у видаленні жовчного міхура. В даний час жовчний міхур видаляють класичним (лапаротомічним) способом і методом лапароскопія – мініінвазивна хірургічна операція.
УСКЛАДНЕННЯ ПРИ ЖОВЧОКАМ’ЯНІЙ ХВОРОБІ
Жовчокам’яна хвороба може ускладнитися гострим або хронічним холіциститом.
Також можливий розвиток механічної жовтяниці, гострого холангіту, водянки жовчного міхура, непрохідністю кишечника, рецидив каменеутворення в жовчному міхурі і постхолецистектомічним синдромом.
Найбільш небезпечні ускладнення, які можуть виникати при жовчокам’яній хворобі, це перфорація (розрив) жовчного міхура і розвиток гострого перитоніту.
ПРОФІЛАКТИКА ЖОВЧОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ
Профілактика жовчокам’яної хвороби зводиться до підтримки оптимальної маси тіла і достатнього рівня фізичної активності.
Надмірна вага і гіподинамія є потужним негативні чинники, що сприяє розвитку даного захворювання. При наявності схильності до даного захворювання рекомендується дієтотерапія (стіл №5) і прийом препаратів жовчних кислот.