Дисбактеріоз кишечника

Дисбактеріоз кишечника – термін, яким називають кількісну або якісну зміну мікрофлори в товстій кишці. В даний час замість дисбактеріозу кишечника використовується таке поняття, як синдром надлишкового бактеріального зростання (СИБР). Під цим терміном розуміють надмірне розмноження мікроорганізмів в тонкому кишечнику.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ДИСБАКТЕРІОЗУ КИШЕЧНИКА

Найчастіше дисбактеріоз кишечника розвивається на тлі інших захворювань і станів, таких як:

· Тривале застосування антибактеріальних препаратів;

· Застосування гормональних засобів після лікування пухлин;

· Часті стреси, які є причиною функціональних порушень з боку травлення.

СИМПТОМИ ДИСБАКТЕРІОЗУ КИШЕЧНИКА 

Клінічна картина дисбактеріозу кишечника різноманітна.

Можливі такі симптоми дисбактеріозу кишечника:

– метеоризм, дискомфорт у животі, бурчання;

– схильність до розладів стільця;

– стеаторія – виділення великої кількості жиру з калом;

– ліентерея – наявність залишків їжі в калі;

– нудота, блювота (рідко).

Серед загальних симптомів можливий розвиток ознак гіповітамінозу, зниження маси тіла, а також невротичні розлади.

У деяких випадках у хворих відзначається клінічна картина інших захворювань:

– дискінезії жовчовивідних шляхів, атибіотикоассоційна діарея, синдром подразненого кишечнику та інші.

ДІАГНОСТИКА

На першому етапі проводиться аналіз скарг пацієнта і збір анамнезу захворювання. Лабораторні методи дослідження:

– Загальний аналіз сечі;

– Загальний аналіз крові;

– Бактеріологічний аналіз калу;

– Хромато-мас-спектрометрія;

– Дихальний тест;

– Тест з глюкозою;

– Тест з ксилозою;

– Дихальний тест для визначення вмісту жовчних кислот;

– Тест Шилінга;

– Інтестіноскіпя.

Інструментальні методи дослідження:

– Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини;

– Фіброезофагогастродуоденоскопія;

– Рентгенографія кишечника із застосуванням контрастних речовин.

ВИДИ ЗАХВОРЮВАННЯ

Розрізняють три ступеня дисбактеріозу кишечника:

– Перша ступінь – збільшується аеробна нормальна мікрофлора кишечника;

– Друга ступінь – збільшується аеробна мікрофлора кишечника, починають з’являтися анаеробні мікроорганізми;

– Третя ступінь – переважає анаеробна мікрофлора.

ДІЇ ПАЦІЄНТА

При виникненні симптомів дисбактеріозу необхідно звернутися до лікаря-терапевта або гастроентеролога.

ЛІКУВАННЯ ДИСБАКТЕРІОЗУ КИШЕЧНИКА

Лікування дисбактеріозу кишечника включає в себе:

– дієтичне харчування (стіл №4);

– застосування антибактеріальних (для лікування інфекційних захворювань) і протигрибкових препаратів;

– застосування ентеросорбентів для виведення токсичних речовин (Ентерол та ін);

– застосування полівітамінних препаратів;

– призначення ферментних препаратів для поліпшення травлення;

– застосування спазмолітичних засобів для зняття больових відчуттів;

– призначення препаратів для відновлення мікрофлори кишечника (пребіотики, сімбіотікі, еубіотики і комплексні препарати).

УСКЛАДНЕННЯ 

Якщо причину дисбактеріозу не усунуто, то можуть виникати рецидиви захворювання.

При тривалому перебігу захворювання можливий розвиток різних ускладнень, серед яких:

– Зниження маси тіла;

– Гіповітаміноз;

– В12-дефіцитна анемія;

– Інші ускладнення.

ПРОФІЛАКТИКА ДИСБАКТЕРІОЗУ КИШЕЧНИКА

Профілактика дисбактеріозу кишечника включає в себе:

– Виключення безконтрольного прийому антибактеріальних препаратів. Антибіотики повинні призначатися тільки лікарем;

– Збалансоване і раціональне харчування;

– Своєчасне і адекватне лікування шлунково-кишкових захворювань.