Аденоміоз – різновид ендометріозу, що представляє собою розростання тканин слизової оболонки матки в місцях нехарактерних його нормальному розташуванню. В результаті патологічного процесу формуються ендометріоїдні кісти, заповнені рідким вмістом. Ендометріоїдні вогнища при аденоміозі розташовуються в тілі матки. На розвиток даної патології впливають гормональні коливання. Найбільш схильні до недугу жінки старші 35 років,які народжували, проте існують випадки і вродженої форми захворювання. Симптоми аденоміозу можуть проявлятися тільки після статевого дозрівання. Інтенсивність таких проявів зменшується після припинення менструацій.
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ АДЕНОМІОЗУ
Аденоміоз розвивається поступово. Збільшення клітинної маси ендометрія відбувається в 4 стадії:
На першій – ендометрій проникає з внутрішньої порожнини матки в проміжний шар, що відокремлює його від зовнішньої м’язової оболонки.
На другій – ендометрій з’являється в м’язовому шарі.
На третій – м’язова оболонка повністю вражена ендометрієм.
На четвертій – ендометрій проходить крізь м’язовий шар в черевну порожнину.
Залежно від характеру поширення ендометрія розрізняють і типи захворювання:
– Вузловий аденоміоз (розростання ендометрія відбувається у вигляді вузлів, що робить його схожим на міому матки).
– Вогнищевий аденоміоз (ендометрій поширюється вогнищами).
– Дифузний аденоміоз (шар ендометрія рівномірно розподіляється по внутрішній поверхні матки).
Нерідко лікарі називають аденоміоз внутрішнім ендометріозом. Дані захворювання схожі: розростання ендометрія в недозволених місцях викликає однакові наслідки. Однак істотною відмінністю є те, що ендометріоз характеризується появою ендометрія на яєчниках, шийці матки або в маткових трубах, тоді як аденоміоз передбачає зростання ендометрія виключно всередині порожнини матки. У медицині існує практика діагностики обох видів патологічного розростання ендометрія одночасно.
Аденоміоз може розвинутися в силу таких причин:
– Вроджене утворення вогнищ ендометріозу, що виникає в результаті порушень зародкового розвитку.
– Неякісні аборти і вискоблювання.
– Пологи за допомогою кесаревого розтину, під час яких клітини ендометрія потрапили на органи статевої системи, хірургічне втручання або травматичні пологи.
– Дуже часте використання солярію і грязетерапії.
– Постійні стреси, втома, шкідливі звички.
Факторами ризику розвитку аденоміозу є:
– спадкова схильність;
– порушення менструального циклу в підлітковому віці;
– порушення імунітету;
– порушення гормонального фону;
– пізня перша вагітність або нереалізована репродуктивна функція;
– інші фактори.
До групи ризику входять жінки середнього віку, які мали як мінімум одні пологи або операцію на матці.
СИМПТОМИ АДЕНОМІОЗА
– больові відчуття внизу живота, які можуть поширюватися в пахову область, піхву або пряму кишку. Інтенсивність болю найвища в перші дні менструації. Із закінченням кровотечі больові відчуття слабшають;
– хворобливі відчуття при статевому акті;
– поява коричневих виділень із статевих шляхів;
– тривалі рясні менструальні кровотечі;
– маткові кровотечі;
– симптоми недокрів’я, такі як блідість, лущення шкіри, швидка стомлюваність і сонливість.
– опуклість нижній частині живота, яка свідчить про збільшення матки.
ДІАГНОСТИКА АДЕНОМІОЗУ
Діагностика аденоміозу включає в себе наступні заходи:
– збір анамнезу захворювання і аналіз скарг;
– аналіз менструальної функції пацієнтки;
– аналіз акушерсько-гінекологічного анамнезу;
– проведення гінекологічного огляду з обов’язковим бімануальним дослідженням піхви.
При проведення даної процедури гінеколог визначає розміри матки, шийки матки, яєчників, а також стан зв’язкового апарату матки і області придатків;
– ультразвукове дослідження органів малого таза;
– рентгенологічне дослідження матки;
– магнітно-резонансна томографія;
– гістероскопія – дослідження порожнини матки гістероскопом;
– лапароскопія;
– інші методи дослідження (на розсуд лікаря).
ЛІКУВАННЯ АДЕНОМІОЗУ
Консервативне лікування аденоміозу передбачає застосування гормональних препаратів.
Найчастіше при лікуванні аденоміозу застосовуються такі групи медикаментів:
– препарати на основі прогестерону;
– комбіновані оральні контрацептиви;
– агоністи і антагоністи гонадотропін-рилізинг-гормону. Ця група препаратів перешкоджає утворенню фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів гіпофіза. Таким чином, знижується вироблення статевих гормонів, виникає стан штучної менопаузи.
При хірургічному лікуванні аденоміозу проводиться видалення вогнищ ендометріоідного зростання. В даний час перевага віддається лапароскопічним операціям, які проводяться з мінімальними крововтратами.
При вираженому аденоміозі (аденоміоз 3-4 стадії) можливе проведення операції з видалення матки (якщо жінка більше не планує вагітніти). Часто видалення матки з придатками істотно покращує якість життя пацієнтки. Найчастіше цю операцію проводять у жінок в постменопаузальному віці.
УСКЛАДНЕННЯ ПРИ АДЕНОМІОЗІ
Незважаючи на те, що аденоміоз – не смертельно-небезпечне захворювання, він нерідко є причиною частих і рясних маткових кровотеч, що в свою чергу може спричинити за собою розвиток анемії. Окрім того аденоміоз призводить до безпліддя, розриву органів, уражених ендометріозом. Болі в животі під час статевого акту значно погіршують якість життя. Тому в разі діагностування цієї недуги, рекомендується невідкладно приступати до лікування.
ПРОФІЛАКТИКА АДЕНОМІОЗУ
Основними профілактичними заходами щодо аденоміоза є:
– своєчасне і адекватне лікування інфекційно-запальних захворювань органів сечостатевої системи;
– своєчасне і адекватне лікування гормональних порушень;
– здоровий спосіб життя;
– регулярний огляд у лікаря-гінеколога;
– планування вагітності.
