Аденоміоз

Аденоміоз – різновид ендометріозу, що представляє собою розростання тканин слизової оболонки матки в місцях нехарактерних його нормальному розташуванню. В результаті патологічного процесу формуються ендометріоїдні кісти, заповнені рідким вмістом. Ендометріоїдні вогнища при аденоміозі розташовуються в тілі матки. На розвиток даної патології впливають гормональні коливання. Найбільш схильні до недугу жінки старші 35 років,які народжували, проте існують випадки і вродженої форми захворювання. Симптоми аденоміозу можуть проявлятися тільки після статевого дозрівання. Інтенсивність таких проявів зменшується після припинення менструацій.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ АДЕНОМІОЗУ

Аденоміоз розвивається поступово. Збільшення клітинної маси ендометрія відбувається в 4 стадії:

На першій – ендометрій проникає з внутрішньої порожнини матки в проміжний шар, що відокремлює його від зовнішньої м’язової оболонки.

На другій – ендометрій з’являється в м’язовому шарі.

На третій – м’язова оболонка повністю вражена ендометрієм.

На четвертій – ендометрій проходить крізь м’язовий шар в черевну порожнину.

Залежно від характеру поширення ендометрія розрізняють і типи захворювання:

– Вузловий аденоміоз (розростання ендометрія відбувається у вигляді вузлів, що робить його схожим на міому матки).

– Вогнищевий аденоміоз (ендометрій поширюється вогнищами).

– Дифузний аденоміоз (шар ендометрія рівномірно розподіляється по внутрішній поверхні матки).

Нерідко лікарі називають аденоміоз внутрішнім ендометріозом. Дані захворювання схожі: розростання ендометрія в недозволених місцях викликає однакові наслідки. Однак істотною відмінністю є те, що ендометріоз характеризується появою ендометрія на яєчниках, шийці матки або в маткових трубах, тоді як аденоміоз передбачає зростання ендометрія виключно всередині порожнини матки. У медицині існує практика діагностики обох видів патологічного розростання ендометрія одночасно. 

Аденоміоз може розвинутися в силу таких причин:

– Вроджене утворення вогнищ ендометріозу, що виникає в результаті порушень зародкового розвитку.

– Неякісні аборти і вискоблювання.

– Пологи за допомогою кесаревого розтину, під час яких клітини ендометрія потрапили на органи статевої системи, хірургічне втручання або травматичні пологи.

– Дуже часте використання солярію і грязетерапії.

– Постійні стреси, втома, шкідливі звички.

Факторами ризику розвитку аденоміозу є:

– спадкова схильність;

– порушення менструального циклу в підлітковому віці;

– порушення імунітету;

– порушення гормонального фону;

– пізня перша вагітність або нереалізована репродуктивна функція;

– інші фактори. 

До групи ризику входять жінки середнього віку, які мали як мінімум одні пологи або операцію на матці.

СИМПТОМИ АДЕНОМІОЗА

– больові відчуття внизу живота, які можуть поширюватися в пахову область, піхву або пряму кишку. Інтенсивність болю найвища в перші дні менструації. Із закінченням кровотечі больові відчуття слабшають;

– хворобливі відчуття при статевому акті;

– поява коричневих виділень із статевих шляхів;

– тривалі рясні менструальні кровотечі;

– маткові кровотечі;

– симптоми недокрів’я, такі як блідість, лущення шкіри, швидка стомлюваність і сонливість. 

– опуклість нижній частині живота, яка свідчить про збільшення матки.

ДІАГНОСТИКА АДЕНОМІОЗУ

Діагностика аденоміозу включає в себе наступні заходи:

– збір анамнезу захворювання і аналіз скарг;

– аналіз менструальної функції пацієнтки;

– аналіз акушерсько-гінекологічного анамнезу;

– проведення гінекологічного огляду з обов’язковим бімануальним дослідженням піхви.

При проведення даної процедури гінеколог визначає розміри матки, шийки матки, яєчників, а також стан зв’язкового апарату матки і області придатків;

– ультразвукове дослідження органів малого таза;

– рентгенологічне дослідження матки;

– магнітно-резонансна томографія;

– гістероскопія – дослідження порожнини матки гістероскопом;

– лапароскопія;

– інші методи дослідження (на розсуд лікаря). 

ЛІКУВАННЯ АДЕНОМІОЗУ

Консервативне лікування аденоміозу передбачає застосування гормональних препаратів.

Найчастіше при лікуванні аденоміозу застосовуються такі групи медикаментів:

– препарати на основі прогестерону;

– комбіновані оральні контрацептиви;

– агоністи і антагоністи гонадотропін-рилізинг-гормону. Ця група препаратів перешкоджає утворенню фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів гіпофіза. Таким чином, знижується вироблення статевих гормонів, виникає стан штучної менопаузи.

При хірургічному лікуванні аденоміозу проводиться видалення вогнищ ендометріоідного зростання. В даний час перевага віддається лапароскопічним операціям, які проводяться з мінімальними крововтратами.

При вираженому аденоміозі (аденоміоз 3-4 стадії) можливе проведення операції з видалення матки (якщо жінка більше не планує вагітніти). Часто видалення матки з придатками істотно покращує якість життя пацієнтки. Найчастіше цю операцію проводять у жінок в постменопаузальному віці. 

УСКЛАДНЕННЯ ПРИ АДЕНОМІОЗІ

Незважаючи на те, що аденоміоз – не смертельно-небезпечне захворювання, він нерідко є причиною частих і рясних маткових кровотеч, що в свою чергу може спричинити за собою розвиток анемії. Окрім того аденоміоз призводить до безпліддя, розриву органів, уражених ендометріозом. Болі в животі під час статевого акту значно погіршують якість життя. Тому в разі діагностування цієї недуги, рекомендується невідкладно приступати до лікування.

ПРОФІЛАКТИКА АДЕНОМІОЗУ

Основними профілактичними заходами щодо аденоміоза є:

– своєчасне і адекватне лікування інфекційно-запальних захворювань органів сечостатевої системи;

– своєчасне і адекватне лікування гормональних порушень;

– здоровий спосіб життя;

– регулярний огляд у лікаря-гінеколога;

– планування вагітності.