Аденоміоз матки є формою ендометріозу, при якій ендометрій починає проростати в інші шари матки або за її межі (яєчники, піхву, маткові труби).
Патологічний процес може спостерігатися в сечовивідних шляхах, шлунково-кишкового тракту, легенів, післяопераційних ранах.
При цьому відбуваються процеси, аналогічні циклічним змінам ендометрія: проліферація клітин, залозиста трансформація і відторгнення цих клітин. А так як всі ці зміни відбуваються в замкнутому просторі (в міометрії), і відторгнена тканина не може вийти назовні під час менструації, то щомісячні циклічні процеси супроводжуються збільшенням і набуханням самої тканини м’язового шару матки, здавленням нервових закінчень, крововиливом в уражених ділянках, що веде до розвитку хронічного запального процесу, тривалого набряку і порушення іннервації тканини. Друга назва аденомиоза – внутрішній генітальний ендометріоз.
Зміст
СИМПТОМИ ПРОЯВИ АДЕНОМІОЗУ МАТКИ
Найбільш типовими ознаками і симптомами аденомиозУ тіла матки є такі прояви, як:
– різні порушення менструального циклу, наприклад, скорочення циклу в поєднанні з рясними і хворобливими менструаціями;
– біль в нижніх відділах живота і попереку перед менструацією, під час неї і кілька днів по тому;
– характерні темно-коричневі виділення з піхви за кілька днів до і деякий час після менструації;
– міжменструальні виділення “мажучого” характеру;
– диспареунія- больові відчуття під час статевого акту;
– безпліддя і невиношування вагітності (приблизно у 40-50% жінок репродуктивного віку, яким був поставлений діагноз «аденоміоз тіла матки», спостерігається безпліддя).
ДІАГНОСТИКА АДЕНОМІОЗУ
Щоб точно встановити діагноз «аденоміоз», проводиться комплексне гінекологічне обстеження, що включає:
– класичний гінекологічний огляд (огляд шийки матки в дзеркалах);
– кольпоскопію (дослідження шийки матки за допомогою спеціального приладу, що дає збільшення 5-30 разів);
– взяття мазків з наступною мікроскопією;
– ультразвукове дослідження органів малого таза;
– аналіз мікрофлори піхви (за показаннями);
– загальне обстеження органів дихання, кровообігу, травлення, сечовидільної системи;
– консультація вузьких фахівців – ендокринолога, терапевта, гастроентеролога (проводяться при наявності показань, визначених мною в ході первинної консультації);
– діагностична гістероскопія.
За характером пухлинного процесу розрізняють такі форми аденоміозу:
– дифузна форма (гетеротопії рівномірно розташовані в товщі міометрія) – з частотою зустрічальності 50-70%
– вузлова форма (гетеротопії розташовуються в міометрії у вигляді ендометріоїдних «вузлів», різних розмірів і локалізації); характерна ознака цих вузлів-відсутність капсули; ця форма зустрічається у 3-8% пацієнток
– змішана форма.
ЛІКУВАННЯ АДЕНОМІОЗУ МАТКИ
При виборі методу лікування враховують вік і загальний стан жінки, її бажання мати дітей, локалізацію патологічного процесу, тяжкість симптомів, ризик ускладнень, тривалість протікання захворювання.
Існуючі методи лікування:
Хірургічні (радикальне або органозберігаюче)
Консервативне (гормональна терапія; неспецифічна протизапальна терапія; седативні препарати; вітамінотерапія; імуномодулятори, усунення анемії, підтримання функції печінки; розсмоктувальна терапія; фізіотерапія)
Комбінована. Спочатку призначають консервативне лікування, а при його неефективності або при наявних протипоказання до гормональних препаратів, застосовують хірургічні методи лікування.
УСКЛАДЕННЯ ВІД АДЕНОМІОЗУ МАТКИ
– Розвиток гострого або хронічного недокрів’я
– Ускладнення, зумовлені поширенням процесу на інші органи і тканини (кишкова непрохідність, гемоторакс і т.п.)
– Загроза злоякісного переродження переселенних клітин
ПРОФІЛАКТИКА АДЕНОМІОЗУ МАТКИ
Профілактика аденомиозу матки полягає в ранньому зверненні до лікаря при появі характерних симптомів.