ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ
Сучасна промисловість випускає величезну кількість хімічних речовин, які можуть стати причиною алергічного контактного дерматиту.
Це фарби і лаки, пральні порошки та інші засоби побутової хімії, деякі складові парфумерної продукції та косметики, синтетичні матеріали, з яких зроблений одяг і фарби, якими він пофарбований. Хімічні речовини, з якими людина постійно контактує на роботі, призводять до розвитку професійного дерматиту.
Алергічний контактний дерматит може бути викликаний деякими ліками (алергія на ліки).
Рослини, такі як борщівник, примула, ясенець білий, і інші, також можуть стати причиною алергічного контактного дерматиту, який відноситься до фітодерматитів. Алерген впливає на шкіру, але ті реакції, які виникають на ній в результаті цього, зачіпають весь організм. Час, за який розвивається сенсибілізація організму і виникає алергічна реакція, залежить від того, наскільки сильний алерген впливав на шкіру.
Велику роль в цьому процесі відіграє і стан самого організму: схильність до алергічних реакцій, порушення імунітету при хронічних запальних процесах, витончення рогового шару шкіри і ін. Наприклад, при підвищеній пітливості частіше спостерігається алергічний контактний дерматит, спровокований одягом із забарвлених тканин.
СИМПТОМИ АЛЕРГІЧНОГО ДЕРМАТИТУ
Алергічний дерматит шкіри при гострому алергічному контактному дерматиті завжди локалізуються в місці контакту шкіри з алергеном.
Характерним є наявність чітких меж вогнища ураження. Спочатку розвивається почервоніння шкіри і набряклість тканин. Потім виникають папули, які досить швидко наповнюються рідиною і переходять у стадію бульбашок. Після пошкодження останніх на шкірі утворюються ерозії. При загоєнні вони покриваються шкірочкою. Ці зміни на шкірі супроводжуються сильним свербінням. Процес закінчується лущенням.
При триваючому впливі алергену на тлі вже існуючої алергічної реакції, розвивається хронічна форма алергічного контактного дерматиту.
Для неї характерні розмиті межі осередків ураження на шкірі і поширення запальних змін на ділянки шкіри, що не контактують з алергеном. При сильній сенсибілізації організму спостерігається генералізація процесу.
Шкірні прояви хронічного алергічного контактного дерматиту характеризуються утворенням папул, сухістю і лущенням, потовщенням шкіри з посиленням шкірного малюнка (ліхенізація). Постійний свербіж призводить до появи вторинних ушкоджень шкіри через її постійне розчісування (екскоріація).
ДІАГНОСТИКА
Алергічний контактний дерматит досить легко діагностується за характерними для нього симптомами і виявлення зв'язку з впливом на шкіру речовини, що є потенційним алергеном.
Точно визначити причину виникнення дерматиту допомагають шкірні проби. Їх проводять за допомогою спеціальних тест-смужок, з нанесеними на них алергенами. Смужки приклеюють на попередньо очищену шкіру. Алергічну реакцію визначають по виникненню почервоніння і набряклості в місці наклеювання смужки.
Для виявлення супутніх захворювань і диференціальної діагностики алергічного контактного дерматиту проводять додаткові обстеження: клінічний і біохімічний аналіз крові і сечі, аналіз крові на цукор, кал на дисбактеріоз. При необхідності виконують обстеження шлунково-кишкового тракту і дослідження функції щитовидної залози.
КЛАСИФІКАЦІЯ
Контактний дерматит поділяється на два типи:
простий контактний дерматит;
алергічний контактний дерматит.
ДІЇ ПАЦІЄНТА
При появі симптомів захворювання, слід звернутися до лікаря.
ЛІКУВАННЯ АЛЕРГІЧНОГО ДЕРМАТИТУ
Головною умовою успішного лікування алергічного контактного дерматиту є повне усунення алергену, який його викликав.
Так при алергії на засоби побутової хімії слід користуватися захисними рукавичками. При алергії на синтетичні матеріали - носити тільки бавовняну білизну, а при покупці одягу ретельно вивчати склад тканини. При алергії на метал металеві частини одягу (блискавки, гудзики, гачки і кнопки) не повинні торматися шкіри, ножиці та інші інструменти повинні мати пластмасові або дерев'яні ручки, необхідно також виключити носіння біжутерії з металу.
У лікуванні гострого алергічного контактного дерматиту ефективне застосування кортикостероїдних мазей: локойд, елоком, адвантан і т. п.
При утворенні великих пухирів проводять їх проколювання. Для зняття свербіння і набряклості призначають сучасні антигістамінні препарати.
У важких випадках приймають всередину кортикостероїдні препарати.
УСКЛАДНЕННЯ
При виключенні контакту пацієнта з алергеном відбувається повне одужання. Однак повторних контактів з алергеном не завжди вдається уникнути, особливо, якщо мова йде про професійну діяльність.
У таких випадках алергічний контактний дерматит продовжує розвиватися, сенсибілізація організму наростає, відбувається генералізація процесу і клінічні прояви захоплюють весь організм.
ПРОФІЛАКТИКА АЛЕРГІЧНОГО ДЕРМАТИТУ
Первинної профілактики, спрямованої на запобігання розвитку захворювання поки не існує.
Деякі лікарі рекомендують звертати увагу на матеріал прикрас, наприклад, при пірсингу. Так як в цьому випадку виникає дуже тривалий контакт потенційних алергенів зі шкірою. Переважно використовувати стійкі до окислення метали (титан, золото, срібло і т.д.) і уникати дешевих сплавів, особливо що містять нікель.
При вже розвиненому захворюванні профілактика спрямована на запобігання розвитку загострень і полягає у припиненні контактів з алергеном.
