Гемолітична хвороба новонароджених – важке дитяче захворювання, що супроводжується розпадом еритроцитів плода та новонародженого.
Дана патологія розвивається внаслідок несумісності крові матері і плоду по системі АВО або резус.
Зміст
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ
Причиною гемолітичної хвороби новонароджених є несумісність крові матері і плоду.
Можливий розвиток наступних видів конфліктів:
– резус-конфлікт;
– конфлікт по сиситемі АВО;
– конфлікт по іншим антигенним системам (зустрічається рідко).
СИМПТОМИ ГЕМОЛІТИЧНОЇ ХВОРОБИ НОВОНАРОДЖЕНИХ
Симптоматика захворювання залежить від його форми.
Набрякова форма захворювання зустрічається вкрай рідко, і вважається найважчою формою серед інших. В даному випадку захворювання розвивається на ранніх стадіях вагітності.
У деяких випадках набрякла форма гемолітичної хвороби новонароджених призводить до смерті плоду або народження дитини в дуже важкому стані (поширені набряки, важка анемія, кисневе голодування, серцева недостатність). Шкірні покриви новонародженого дуже бліді, воскового кольору.
Обличчя має округлу форму, рефлекси пригнічені, а тонус м’язів різко знижений. Відзначається значне збільшення розмірів печінки і селезінки. Також при такій формі хвороби відзначаються поширені набряки тканин.
Для анемічної форми захворювання характерно:
– Поступово прогресуюча анемія (блідість шкірних покривів і слизових оболонок, збільшення печінки і селезінки);
– Поява клінічних симптомів у перші дні життя дитини.
Найбільш часто зустрічаємою формою гемолітичної хвороби новонароджених є жовтянична форма захворювання .
Для неї характерно:
– Жовтяниця;
– Анемія;
– Гепатоспленомегалія (збільшення розмірів печінки і селезінки).
ДІАГНОСТИКА ГЕМОЛІТИЧНОЇ ХВОРОБИ НОВОНАРОДЖЕНИХ
Діагностика захворювання включає в себе:
– Аналіз скарг і збір анамнезу захворювання;
– Визначення резусу і групи крові у матері і батька;
– Визначення титру протирезусних антитіл;
– Трансабдомінальний амніоцентез;
– Ультразвукове дослідження при вагітності;
– Постнатальна діагностика при вагітності;
– Інші методи дослідження (на розсуд лікаря).
КЛАСИФІКАЦІЯ
Залежно від різновиду імунологічного конфлікту розрізняють наступні форми захворювання:
– Гемолітична хвороба новонароджених в результаті конфлікту по резус-фактору;
– Гемолітична хвороба новонароджених в результаті конфлікту по групі крові (АВО);
– Рідкісні фактори (конфлікти по іншим антигенним системам).
По клінічній формі гемолітична хвороба новонароджених може бути набряковою, жовтяничною і анемічною.
За ступенем тяжкості виділяють легку, середньотяжку і тяжку форми захворювання.
ДІЇ ПАЦІЄНТІВ
Лікуванням гемолітичної хвороби новонароджених займається лікар-педіатр і гематолог.
ЛІКУВАННЯ ГЕМОЛІТИЧНОЇ ХВОРОБИ НОВОНАРОДЖЕНИХ
Лікування передбачає проведення наступних заходів:
– Замінне переливання крові, гемосорбція і плазмаферез (у важких випадках);
– Введення глюкокортикоїдних препаратів новонародженому протягом тижня (у разі народження новонародженого в украй важкому стані);
– Внутрішньовенне введення глюкози і білкових препаратів;
– Призначення індукторів печінкових ферментів;
– Вітаміни групи В, Е і С;
– Жовчогінні засоби (при згущенні жовчі);
– Фототерапія.
УСКЛАДНЕННЯ
При гемолітичній хворобі новонароджених можуть виникати такі ускладнення:
– Загибель плоду;
– Інвалідність новонародженого;
– Церебральний параліч;
– Втрата слуху, сліпота;
– Затримка психічного розвитку;
– Реактивний гепатит;
– Психовегетативний синдром.
ПРОФІЛАКТИКА ГЕМОЛІТИЧНОЇ ХВОРОБИ НОВОНАРОДЖЕНИХ
Специфічна профілактика даної патології полягає у введенні анти-Д імуноглобуліну в перші 24-48 годин після народження (якщо мати резус-негативна, а плід резус-позитивний).
Неспецифічна профілактика гемолітичної хвороби новонароджених полягає в правильному переливанні крові з урахуванням групи крові і резус-фактора.
