ВІНПОЦЕТИН

Форма випуску: Розчин для ін’єкцій 0,5% по 2 мл в ампулах № 5, № 5х2 у блістерах

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ВАТ “Лубнифарм”, м. Лубни, Полтавська обл., Україна

Міжнародна непатентована назва: Vinpocetin

АТ код: N06BX18

Форма випуску: Розчин для ін’єкцій 0,5% по 2 мл в ампулах № 5, № 5х2 у блістерах

Діючі речовини: 1 мл розчину містить: вінпоцетину 5 мг

Допоміжні речовини: Кислота аскорбінова, натрію метабісульфіт (Е 223), кислота винна, спирт бензиловий, D-сорбіт (Е 420), вода для ін’єкцій

Фармакотерапевтична група: Засоби, які поліпшують мозковий кровообіг

Показання: Гостре і хронічне порушення мозкового кровообігу, неврологічні і психічні порушення у хворих з цереброваскулярною недостатністю, енцефалопатія, вазовегетативна симптоматика в клімактеричному періоді, судинні захворювання очей, зниження гостроти слуху.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання:

Номер реєстраційного посвідчення: UA/9093/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для
медичного
застосування
препарату

ВІНПОЦЕТИН

(VINPOCETIN)

 

Склад:

діюча
речовина:
vinpocetin;

1 мл
розчину
містить вінпоцетину
5 мг;

допоміжні
речовини:
кислота
аскорбінова,
натрію метабісульфіт
(Е 223), кислота
винна, спирт бензиловий,
D-сорбіт (Е 420),
вода для
ін’єкцій.

 

Лікарська
форма.
Розчин
для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група.

Психостимулюючі та ноотропні
засоби. Вінпоцетин.

Код АТС N06B
X18.

 

Клінічні
характеристики.

Показання.

Гостре
і хронічне
порушення
мозкового кровообігу
(транзиторна
ішемія,
прогресуючий
інсульт,
завершений інсульт,
стан після
інсульту);
неврологічні
і психічні
порушення у
хворих з цереброваскулярною
недостатністю
(порушення
пам’яті;
запаморочення;
афазія,
апраксія,
рухові
розлади, головний
біль); енцефалопатія
(гіпертонічна,
посттравматична);
вазовегетативна
симптоматика
в
клімактеричному
періоді; судинні
захворювання
очей
(дегенеративні
захворювання
судинної
оболонки,
сітківки або
жовтої плями;
часткові
оклюзії артерій,
вторинна
глаукома);
зниження
гостроти
слуху
судинного
або
токсичного генезу,
стареча
туговухість,
хвороба Меньєра,
кохлеовестибулярний
неврит, шум у
вухах,
запаморочення
лабіринтного
походження.

 

Протипоказання.

Підвищена
чутливість
до вінпоцетину
та
препаратів
барвінку. Гостра
стадія геморагічного
інсульту,
виражена
ішемічна
хвороба серця,
тяжкі форми
аритмій,
синдром
збільшення інтервалу
QT. Період
вагітності і
годування
груддю. Дитячий
вік.

 

Спосіб
застосування
та дози.

Вінпоцетин
вводять
тільки внутрішньовенно
краплинно,
повільно
(максимальна
швидкість інфузії 80
крапель за
хвилину).
Початкова
доза для дорослих
становить 20
мг,
розведених у
500 мл інфузійного
розчину. 
Залежно від переносимості
протягом  2 – 3 днів
можна
підвищувати дозу
до 1 мг/кг маси
тіла на добу.
Курс лікування
в середньому
триває 
10 – 14 днів. 
Загальноприйнята
доза – з розрахування
на 70
кг маси
тіла – 50 мг на
добу (у 500 мл
інфузійного
розчину).

Через
відсутність
у вінпоцетину
гепато- і нефротоксичної
дії немає
необхідності
в зміні
дозування у
пацієнтів із
захворюваннями
нирок або
печінки.

Не
допускається
внутрішньом’язове
і струминне
внутрішньовенне
введення препарату!

Після
закінчення
курсу інфузійної
терапії
рекомендується
продовжувати
лікування
хворого вінпоцентином
– перорально
по 2 таблетки (10
мг) 3 рази на добу.

Для
приготування
інфузії
можна
використовувати
всі розчини,
що містять
ізотонічний
розчин
натрію
хлориду або
глюкозу.

 

Побічні
реакції.

З боку
серцевої
системи (0,9 %):

депресія
сегмента ST,
подовження
інтервалу QT,
тахікардія,
екстрасистолія.
Зв’язок цих
розладів із
застосуванням
препарату сумнівний
через їх
спонтанне
виникнення.

З боку
судинної
системи (2,5 %):
невеликі
зміни
артеріального
тиску (частіше
в бік
зниження),
почервоніння
шкіри, флебіт.

З боку
центральної
нервової
системи (0,9 %):

порушення
сну
(безсоння,
сонливість),
запаморочення,
головний
біль,
слабкість,
підвищене
потовиділення
можуть
супроводжувати
застосування
препарату,
але частіше
вони є симптомами
основного
захворювання.

З боку
травної
системи (0,6 %):

нудота,
печія,
сухість у роті.

Алергічні
реакції:
можуть
спостерігатися
в поодиноких
випадках.

 

Передозування.

Передозування
Вінпоцетину
може
супроводжуватися
посиленням
побічних
ефектів
препарату.
Лікування
симптоматичне.

 

Застосування
у період
вагітності
або годування
груддю.

Не
застосовується
у період
вагітності і
годування
груддю.

 

Діти.

Не
рекомендується
застосовувати
препарат
дітям через
відсутність
даних.

 

Особливості
застосування.

У
хворих на
цукровий
діабет під
час лікування
рекомендується
контроль
рівня цукру, оскільки
ін’єкційна
форма Вінпоцетину
містить D-сорбіт.

При
синдромі
подовженого
інтервалу QT або при
одночасному
застосуванні
препаратів,
що його
подовжують,
необхідний
контроль ЕКГ.

З
обережністю
застосовують
препарат при аритмії,
стенокардії,
нестабільному
артеріальному
тиску і
зниженому
судинному
тонусі. При геморагічному
церебральному
інсульті парентеральне
введення Вінпоцетину
припускається
тільки після
зменшення гострих
явищ –
звичайно
через 5 – 7 днів.

Підшкірне
введення
препарату не
допускається.

 

Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспортом
або роботі з
іншими механізмами.

Під час
лікування вінпоцетином
слід
утриматися
від
керування
автотранспортом
і занять
іншими
потенційно
небезпечними
видами
діяльності,
що
потребують підвищеної
концентрації
уваги і
швидкості
психомоторних
реакцій.

 

Взаємодія
з іншими
лікарськими
засобами та
інші види
взаємодій.

При
одночасному парентеральному
застосуванні
Вінпоцетину
і гепарину
підвищується
ризик
розвитку кровотеч.
Вінпоцетин
може
посилювати
гіпотензивний
ефект метилдопи.

 

Фармакологічні
властивості.

Фармакодинаміка. Вінпоцетин
має
комплексний
механізм дії,
чинить позитивний
вплив при
порушенні
обміну
речовин у
ЦНС,
порушенні
церебрального
кровообігу і
розладі мікроциркуляції.
Препарат має церебропротективну
дію –
поліпшує
метаболізм
головного
мозку,
посилює
поглинання
глюкози і
кисню; підвищує
переносимість
церебральної
гіпоксії,
підвищує
концентрацію
цАМФ у
тканині
мозку;
посилює
метаболізм норадреналіну
і серотоніну;
виявляє
антиоксидантну
активність.

Вінпоцетин
поліпшує
церебральну мікроциркуляцію,
інгібує
агрегацію
тромбоцитів;
знижує
патологічно
підвищену в¢язкість
крові;
посилює
деформування
еритроцитів і
гальмує
поглинання
ними
аденозину,
сприяє
транспорту
кисню до
тканин.

Вінпоцетин
вибірково посилює
мозковий
кровообіг,
зменшує опір
судин
головного
мозку.

Фармакокінетика.
Терапевтична
концентрація
вінпоцетину
в крові при
внутрішньовенному
введенні – 10 – 20 нг/мл.
Препарат
легко
проникає
через гістогематичні
бар¢єри, у тому
числі через гематоенцефалічний.  При  парентеральному 
введенні  вінпоцетину  об¢єм 
розподілу
становить 5,5
л/кг. Метаболізується
у печінці з
утворенням
метаболітів,
основними з
яких є аповінкамінова
кислота і гідроксивінпоцетин,
які є фармакологічно
активними.
Період напіввиведення
становить 4,7 – 5
годин. Екскретується
з організму
із сечею і
жовчю, в
основному у вигляді
метаболітів, кон¢югованих із глюкуроновою
кислотою.

 

Фармацевтичні
характеристики:

основні
фізико-хімічні
властивості:
прозора,
безбарвна
або зі злегка
зеленкуватим
відтінком
рідина.

 

Несумісність.

Невідома.

 

Термін
придатності.

2
роки.

 

Умови
зберігання.

Зберігати
у захищеному
від світла
місці при
температурі
від 15 °С до 25 °С.

Зберігати
в
недоступному
для дітей
місці.

 

Упаковка.

Розчин
по 2 мл в
ампулах № 5, № 5 ´ 2 у
блістерах, у
пачці.

 

Категорія
відпуску.

За
рецептом.

 

Виробник.

ВАТ
«Лубнифарм».

 

Місцезнаходження.

Україна,
37500, Полтавська
обл., м. Лубни,
вул. Петровського,
16.

Visited 1 times, 1 visit(s) today
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями: