Форма випуску: Концентрат для розчину для інфузій, 10 мг/мл по 1 мл (10 мг) або 5 мл (50 мг) у флаконах № 1
Виробник, країна: ЕБЕВЕ Фарма Гес.м.б.Х. Нфг.КГ, Австрія
Міжнародна непатентована назва: Vinorelbine
АТ код: L01CA04
Форма випуску: Концентрат для розчину для інфузій, 10 мг/мл по 1 мл (10 мг) або 5 мл (50 мг) у флаконах № 1
Діючі речовини: 1 мл розчину містить 13,85 мг вінорельбіну тартрату (що еквівалентно 10 мг вінорельбіну)
Допоміжні речовини: Вода для ін’єкцій
Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань
Показання: • Недрібноклітинний рак легенів.
• Метастатичний рак молочної залози.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 3р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/4020/01/01
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосування
препарату
ВІНОРЕЛЬБІН
«ЕБЕВЕ»
(VINORELBIN
«EBEWE»)
Склад:
діюча
речовина: vinorelbine;
1 мл
розчину
містить 13,85 мг
вінорельбіну
тартрату (що
еквівалентно
10 мг
вінорельбіну);
допоміжні
речовини: вода для
ін’єкцій.
Лікарська
форма. Концентрат
для розчину
для інфузій.
Фармакотерапевтична
група.
Антинеопластичні
засоби.
Алкалоїди
барвінку та
їх аналоги.
Код
АТС L01C A04.
Клінічні
характеристики.
Показання.
·
Недрібноклітинний
рак легенів.
·
Метастатичний
рак молочної
залози.
Протипоказання.
·
Не
допускається
інтратекальне
введення препарату.
·
Підвищена
чутливість
до
вінорельбіну
або до інших
алкалоїдів
барвінку.
·
Кількість
нейтрофільних
гранулоцитів
< 1500/мм3 або
серйозні
інфекції
(наявні або у
недавньому
минулому, в
останні 2
тижні).
·
Кількість
тромбоцитів
< 75000/мм3.
·
Вагітність.
·
Період
годування
груддю.
·
Тяжкі
порушення
функції
печінки, не
пов’язані з
пухлинним
процесом.
·
Препарат
не
призначають
пацієнткам
репродуктивного
віку, які не
користуються
ефективними
контрацептивними
засобами.
·
Застосування
вакцини від
жовтої
лихоманки у
період
лікування
вінорельбіном.
·
Не
рекомендується
у поєднанні з
іншими живими
атенуйованими
вакцинами.
·
Не
рекомендується
у комбінації
з фенітоїном
та
ітраконазолом.
Спосіб
застосування
та дози.
Препарат
призначений
лише для
внутрішньовенного
введення.
Інтратекальне
введення не
допускається!
Вінорельбін
«Ебеве»
можна
вводити або
шляхом
повільної
ін’єкції
(тривалістю 5-10
хвилин) після
розведення
20-50 мл 0,9 %
розчину
натрію хлориду
чи 5 % розчину
глюкози, або
шляхом
короткої
інфузії
(тривалістю 20-30
хвилин) після
розведення
125 мл 0,9 %
розчину
натрію
хлориду чи 5 %
розчину
глюкози.
Після
закінчення
введення препарату
завжди
вводять 0,9 %
розчин
натрію хлориду
для
промивання
вени.
Перед
введенням
розчину для
інфузій його перевіряють
візуально.
Дозволяється
вводити лише
прозорі,
безбарвні
або світло-жовті
розчини без
механічних
включень.
Дози
для дорослих
Недрібноклітинний
рак легенів
При
монотерапії
вінорельбін
зазвичай вводять
у дозі 25-30 мг/м2
поверхні
тіла 1 раз на
тиждень. При
поліхіміотерапії
схема
введення
залежить від
протоколу
лікування.
Зазвичай
препарат вводять
у такій самій
дозі (25-30 мг/м2
поверхні
тіла), але
через більші
проміжки часу,
наприклад, у
1-й і 5-й дні або
1-й і 8-й дні
курсу
тривалістю 3
тижні.
Поширений
або
метастатичний
рак молочної
залози
Зазвичай
вінорельбін
вводять у
дозі 25-30 мг/м2
поверхні
тіла 1 раз на
тиждень.
Максимальна
разова доза
вінорельбіну
– 35,4 мг/м2
поверхні
тіла.
Лікування
особливих
груп
пацієнтів
Пацієнти
з
порушеннями
функції
печінки
При
лікуванні
пацієнтів із
тяжкими
порушеннями
функції
печінки
необхідна
обережність.
У таких
випадках
рекомендується
регулярно
контролювати
гематологічні
показники.
Може бути
необхідним
зниження доз.
Пацієнти
з
порушеннями
функції
нирок
При
лікуванні
пацієнтів із
порушеннями
функції
нирок
коригувати
дози не
потрібно.
Побічні
реакції.
За
частотою
побічні
реакції
розподілені на
такі
категорії:
дуже
поширені (≥ 1/10),
поширені (≥ 1/100,
< 1/10), непоширені
(≥ 1/1000, < 1/100), рідко
поширені (≥ 1/10000,
< 1/1000), поодинокі
(< 1/10000).
Інфекції
та інвазії
Поширені:
бактеріальні,
вірусні або
грибкові
інфекції
різної
локалізації.
Непоширені:
септицемія
(дуже рідко – з
летальним
наслідком).
Поодинокі: нейтропенічний
сепсис
(інколи з
летальним
наслідком).
З
боку системи
крові та
лімфатичної
системи
Дуже
поширені:
пригнічення
функції
кісткового
мозку, що виявляється
переважно
нейтропенією;
лейкопенія;
анемія.
Поширені:
тромбоцитопенія.
Поодинокі:
фебрильна
нейтропенія.
З
боку імунної
системи
Поширені:
системні
алергічні
реакції,
включаючи анафілаксію,
анафілактичний
шок чи
анафілактоїдні
реакції,
ангіоневротичний
набряк.
З
боку
метаболізму
Рідко
поширені:
гіпонатріємія.
Поодинокі:
синдром
неадекватної
секреції
антидіуретичного
гормона (СНСАДГ).
З
боку
нервової
системи
Дуже
поширені:
зниження
глибоких
сухожильних
рефлексів.
Поширені:
парестезії з
сенсорними і
моторними
симптомами.
Рідко
поширені:
слабкість
нижніх
кінцівок.
Поодинокі:
синдром
Гійєна-Барре.
З
боку
серцево-судинної
системи
Непоширені:
артеріальна
гіпотензія,
артеріальна
гіпертензія,
відчуття
приливів і
похолодання
кінцівок.
Рідко
поширені:
ішемічна
хвороба
серця,
стенокардія,
транзиторні
зміни ЕКГ,
інфаркт
міокарда,
тяжка гіпотензія,
колапс.
Поодинокі:
тахікардія,
відчуття
серцебиття,
порушення
серцевого
ритму.
З
боку
дихальної
системи,
органів
грудної клітки
та
середостіння
Поширені:
задишка,
бронхоспазм.
Ці реакції
можуть виникати
як через
кілька
хвилин після
введення
препарату, так
і через
кілька годин.
Рідко
поширені:
інтерстиціальні
захворювання
легенів.
З
боку
шлунково-кишкового
тракту
Дуже
поширені:
парез
кишечнику,
запор, нудота
і блювання, діарея,
стоматит,
езофагіт,
анорексія.
Рідко
поширені:
панкреатит,
паралітична
непрохідність
кишечнику.
З
боку
гепатобіліарної
системи
Дуже
поширені:
відхилення
від норми
результатів
печінкових
тестів
(транзиторне
підвищення
рівнів
загального
білірубіну,
лужної
фосфатази,
АЛТ, АСТ).
З
боку шкіри та
підшкірної
клітковини
Дуже
поширені: алопеція.
Поширені:
шкірні
реакції
(висипання,
свербіж,
кропив’янка,
еритема
долонь і
підошов).
З
боку
кістково-м’язової
системи і
сполучної
тканини
Поширені:
міалгія,
артралгія.
Рідко
поширені: біль
у щелепах.
З
боку нирок і
сечовидільної
системи
Поширені:
підвищення
рівня
креатиніну.
Ефекти
загального
характеру та
місцеві реакції
Дуже
поширені:
стомлюваність,
пропасниця,
біль різної
локалізації
(зокрема біль
у грудях та
біль у місці
пухлини),
астенія,
реакції у
місці введення
(еритема,
печіння,
біль, зміни
кольору вени
і шкіри у
місці
введення, місцевий
флебіт.
Рідко
поширені:
целюліт,
некроз м’яких
тканин у
місці введення.
Передозування.
Передозування
вінорельбіну
може спричинити
тяжке
пригнічення
функції
кісткового
мозку з
розвитком
пропасниці
та інфекцій,
а також
паралітичної
непрохідності
кишечнику.
Оскільки
специфічний
антидот
вінорельбіну
невідомий,
при
внутрішньовенному
передозуванні
необхідно
вжити
відповідні симптоматичні
заходи,
зокрема:
·
Безперервно
контролювати
життєво
важливі
показники, пильно
стежити за
станом
пацієнта.
·
Щоденно
визначати
кількість
формених елементів
крові (з
метою
з’ясування
необхідності
гемотрансфузії
або введення
факторів
росту, а
також
необхідності
інтенсивної
терапії для
мінімізації
ризику
розвитку
інфекцій).
·
Вжити
заходи для
профілактики
або
лікування
паралітичної
непрохідності
кишечнику.
·
Контролювати
стан
серцево-судинної
системи і
функції
печінки.
·
Призначати
терапію
антибіотиками
широкого
спектра дії у
разі
інфекційних
ускладнень.
·
При
необхідності
призначати
переливання
гранулоцитарної
маси і
введення препаратів,
що
стимулюють
гранулоцитопоез.
Застосування
у період
вагітності
або годування
груддю.
Доклінічні
дослідження
репродуктивної
токсичності
показали, що
вінорельбін
спричиняє
ембріо- і
фетолетальні,
а також
тератогенні
ефекти.
Вінорельбін
не слід
призначати у
період вагітності.
Пацієнткам
репродуктивного
віку необхідно
користуватися
ефективними
контрацептивними
засобами під
час
лікування
препаратом і
негайно
інформувати
лікаря, якщо настала
вагітність. Якщо
пацієнтка
вагітніє у
період
лікування
вінорельбіном,
її слід
попередити
про ризик для
плода і вона
має
перебувати
під пильним
наглядом. У
таких
випадках
доцільно проконсультуватися
з
фахівцем-генетиком.
Невідомо,
чи проникає
вінорельбін
у грудне молоко,
тому
годування
груддю слід
припинити до
початку
терапії
препаратом.
Діти.
Безпечність
і
ефективність
лікування вінорельбіном
дітей не
встановлені.
Особливі
заходи
безпеки.
Працювати
з препаратом
має лише
підготовлений
персонал.
Необхідно
користуватися
захисним
одягом
(одноразовими
рукавичками,
масками,
окулярами,
халатами і
шапочками
або
комбінезонами).
Слід
вживати усі
заходи для
запобігання
попаданню
розчинів
вінорельбіну
в очі. Якщо це
все ж
сталося, очі
слід негайно
промити 0,9 %
розчином
натрію
хлориду.
У разі
розливання
або
розбризкування
розчинів
вінорельбіну
забруднену
ділянку слід
витерти і
промити.
Після
завершення
роботи з
препаратом
робоче місце
слід
ретельно
очистити і
вимити руки
та обличчя.
Невикористані
залишки
препарату, а
також усі
інструменти
та матеріали,
що контактували
з
вінорельбіном
при
приготуванні
та введенні
розчинів для
інфузій і
прибиранні,
необхідно
знищувати
згідно із
затвердженою
процедурою
утилізації
відходів цитотоксичних
речовин.
Слід з
обережністю
прибирати
екскрети і
блювоту
пацієнтів.
Вагітні
медичні
працівники
мають бути попереджені,
що препарат є
цитотоксичним
і що їм
необхідно
уникати
роботи з ним.
Особливості
застосування.
Допускається
лише
внутрішньовенне
введення
препарату
Вінорельбін
«Ебеве».
Перед
початком
введення
дуже важливо
переконатися,
що голка
знаходиться
у вені. При
попаданні
вінорельбіну
у навколишні
тканини можливе
значне
подразнення,
целюліт і
навіть
некроз
тканин. Якщо
це сталося,
слід негайно
припинити
введення
вінорельбіну,
промити вену
0,9 % розчином
натрію
хлориду і
продовжити
введення в
іншу вену. У
разі
екстравазації
внутрішньовенне
введення
кортикостероїдів
дозволяє
знизити
ризик
розвитку
флебіту.
Інфузійні
флакони,
мішки та
системи з
полівінілхлориду
і прозорого
нейтрального
скла не
абсорбують
препарат
Вінорельбін
«Ебеве» і не
взаємодіють
з ним.
Лікування
Вінорельбіном
«Ебеве» має
проводитися
під
контролем
лікаря-онколога.
У
період
лікування
вінорельбіном
необхідно
регулярно
контролювати
гематологічні
показники
(перед кожним
введенням
препарату
визначати
рівень гемоглобіну,
кількість
лейкоцитів,
нейтрофілів
і
тромбоцитів),
оскільки
вінорельбін
пригнічує
систему
кровотворення.
·
Головним
дозолімітуючим
побічним
ефектом при
лікуванні
вінорельбіном
є
нейтропенія.
Вона має
некумулятивний
характер.
Мінімальна
кількість нейтрофілів
спостерігається
через 7-14 днів
після
введення
препарату,
після чого
показники
швидко
нормалізуються
(протягом 5-7
днів). При
зниженні
кількості
нейтрофілів
до рівня < 1500/мм3
і кількості
тромбоцитів
до рівня
< 75000/мм3
введення
вінорельбіну
відстрочують
до нормалізації
гематологічних
показників.
·
При
появі ознак
або
симптомів
розвитку інфекції
пацієнта
необхідно
негайно
обстежити і
призначити
відповідне
лікування.
·
Особлива
обережність
необхідна
при лікуванні
пацієнтів з
ішемічною
хворобою серця
в анамнезі.
·
Клінічна
значущість
зниження
печінкової
елімінації
вінорельбіну
у пацієнтів
із порушеннями
функції
печінки
точно не встановлена.
Тому
рекомендації
щодо
корекції доз
у таких
випадках
дотепер не
розроблені.
Проте відомо,
що під час
фармакокінетичних
досліджень
вінорельбін
призначали
хворим із
тяжкими
порушеннями
функції печінки
у
максимальній
дозі 20 мг/м2
поверхні
тіла. Необхідно
з
обережністю
призначати
вінорельбін
пацієнтам із
тяжкими
порушеннями
функції
печінки і
регулярно
контролювати
у них
гематологічні
показники.
·
Вінорельбін
«Ебеве» не
слід
призначати у комбінації
з променевою
терапією на
ділянку
печінки.
·
Слід
вживати усі
заходи для
запобігання
попаданню
вінорельбіну
в очі,
оскільки це
може
спричинити
тяжке
подразнення
і навіть
виразки на рогівці.
Якщо це все ж
сталося, очі
необхідно
негайно
промити 0,9 %
розчином
натрію
хлориду і
звернутися
за допомогою
до лікаря
офтальмолога.
·
Потужні
інгібітори
або
індуктори
ізоферменту
CYP3A4 можуть
знижувати
концентрацію
вінорельбіну,
тому при
супутньому
застосуванні
цих
препаратів
необхідна
обережність.
·
У
період
лікування
вінорельбіном,
як правило,
не
рекомендується
вводити живі
атенуйовані
вакцини.
·
При
комбінованому
застосуванні
вінорельбіну
і мітоміцину
С можлива
поява задишки,
болю у
грудях,
бронхоспазму.
Необхідно оцінювати
доцільність
проведення
терапії з
метою
профілактики
бронхоспазму
(особливо при
комбінованій
терапії вінорельбіном
і
мітоміцином
С).
Амбулаторних
пацієнтів
слід
застерігати,
що при появі
задишки
необхідно
інформувати
про це лікаря.
·
Враховуючи
низьку
ниркову
екскрецію
вінорельбіну,
немає
фармакокінетичних
підстав для
зниження доз
при
лікуванні
пацієнтів із
порушеннями
функції
нирок. У
початковий
період
лікування
таких
пацієнтів
необхідна обережність.
Вплив на
фертильність
Зважаючи
на можливу
генотоксичну
дію вінорельбіну,
чоловікам
рекомендується
запобігати
зачаттю у
процесі
лікування і
протягом 6
місяців (мінімум
3 місяців)
після
закінчення
терапії препаратом.
Оскільки
лікування
вінорельбіном
може спричинити
необоротну
безплідність,
чоловікам,
які бажають
стати
батьками у
майбутньому,
рекомендується
вдатися до
кріоконсервації
сперми до
початку
терапії.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при керуванні
автотранспортом
або роботі з
іншими
механізмами.
Дослідження
впливу
вінорельбіну
на здатність
керувати
автотранспортом
та іншими
механізмами
не
проводилися.
Взаємодія
з іншими
лікарськими
засобами та
інші види
взаємодій.
При
комбінованому
застосуванні
вінорельбіну
та інших
препаратів з
мієлосупресивною
дією
пригнічення
функції
кісткового
мозку може
посилюватися.
Оскільки
ізофермент CYP3A4
відіграє
головну роль
у
метаболізмі
вінорельбіну,
при супутньому
застосуванні
індукторів
(наприклад,
фенітоїну,
фенобарбіталу,
рифампіцину,
карбамазепіну,
Hypericum Perforatum) або
інгібіторів
CYP3A4 (наприклад,
ітраконазолу,
кетоконазолу,
інгібіторів
протеази ВІЛ,
еритроміцину,
кларитроміцину,
телітроміцину,
нефазодону) концентрація
вінорельбіну
у крові може
змінюватися.
Вінорельбін
є субстратом
для
Р-глікопротеїну,
тому при
супутньому
застосуванні
інгібіторів
(наприклад,
ритонавіру,
кларитроміцину,
циклоспорину,
верапамілу,
хінідину) або
індукторів
цього
транспортного
білка
(наприклад,
фенітоїну,
фенобарбіталу,
рифампіцину,
карбамазепіну,
Hypericum Perforatum) концентрація
вінорельбіну
в крові може
змінюватися.
При
поліхіміотерапії
вінорельбіном
і цисплатином
(дуже часто
вживана
комбінація) фармакологічні
параметри
вінорельбіну
не
змінюються.
Однак
частота розвитку
гранулоцитопенії
при такій
комбінованій
терапії вища,
ніж при
монотерапії
вінорельбіном.
При
комбінованому
застосуванні
алкалоїдів
барвінку і
мітоміцину С
може
зростати ризик
розвитку
бронхоспазму.
Унаслідок
підвищеного
ризику
розвитку
тромботичних
подій при
онкологічних
захворюваннях
хворим часто
призначають
антикоагулянти.
Враховуючи
високу
інтраіндивідуальну
варіабельність
коагуляційного
статусу з
перебігом
хвороби, а
також
потенційну
можливість
взаємодії між
пероральними
антикоагулянтами
і антинеопластичними
препаратами,
необхідно частіше
контролювати
МНС
(міжнародне
нормалізоване
співвідношення).
У
період
лікування
вінорельбіном
протипоказане
застосування
вакцини від
жовтої лихоманки
через
потенційний
ризик
розвитку
летальної
системної
вакцинної
хвороби. Не
рекомендується
вводити інші
живі
атенуйовані
вакцини
(особливо пацієнтам
з
імунодефіцитом
унаслідок
наявного
захворювання)
через
потенційний
ризик
розвитку
системного,
можливо,
летального
захворювання.
Слід
застосовувати
інактивовані
вакцини, якщо
такі існують
(наприклад,
від поліомієліту).
Не
рекомендується
застосовувати
вінорельбін
у поєднанні з
фенітоїном
через ризик
посилення
судом
унаслідок
зниження шлунково-кишкової
абсорбції
фенітоїну, а
також ризик
посилення
токсичних
ефектів або
зниження
ефективності
вінорельбіну
унаслідок
посилення
печінкового
метаболізму,
спричиненого
фенітоїном.
Не
рекомендується
призначати
вінорельбін
у поєднанні з
ітраконазолом
через потенційний
ризик
посилення
нейротоксичних
ефектів.
При
застосуванні
вінорельбіну
у комбінації
з
циклоспорином
або
такролімусом
слід
враховувати
можливість
надмірної
імуносупресії
з ризиком
розвитку
лімфопроліферації.
Вінорельбін,
можливо,
підвищує
захоплення
клітинами
метотрексату
у випадку,
коли
препарати
застосовують
одночасно. Таким
чином, для
досягнення
терапевтичного
ефекту
необхідна
менша
кількість
метотрексату.
L-аспарагіназа
може
знижувати
кліренс вінорельбіну
у печінці,
підвищуючи
його токсичність.
Для
зменшення
проявів
даної взаємодії
вінорельбін
слід
призначати
за
12-24 години до
застосування
L-аспарагінази.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка.
Вінорельбін
є
антинеопластичним
засобом
групи
алкалоїдів
барвінку. Він
інгібує полімеризацію
тубуліну і
зв’язується
переважно з
мітотичними
мікротрубочками.
Дія на аксональні
мікротрубочки
спостерігається
лише при
високій
концентрації
препарату. Ефект
спіралізації
тубуліну при
дії вінорельбіну
менш
виражений,
ніж при дії
вінкристину.
Вінорельбін
блокує мітоз
у G2/M-фазах клітинного
циклу і
спричиняє
загибель
клітин у період
інтерфази
або під час
мітозу.
Фармакокінетика.
Після
внутрішньовенного
введення
препарату
процес
зниження
концентрації
вінорельбіну
у крові має
трифазний
експоненціальний
характер.
Період
напіввиведення
у термінальній
фазі
становить у
середньому
близько 40
годин.
Кліренс
препарату з
плазми крові
дуже високий
– приблизно 0,8‑1 л/год·кг.
Зв’язування з
білками
плазми становить
50-80 %.
Вінорельбін
метаболізується
переважно у
печінці за
участю
ізоферменту
CYP3A4 і
виводиться з
жовчю (у
вигляді
метаболітів і
незміненого
вінорельбіну).
Фармацевтичні
характеристики.
Основні
фізико-хімічні
властивості: прозорий
безбарвний
розчин або
розчин світло-жовтого
кольору.
Несумісність.
Не
допускається
розведення
препарату Вінорельбін
«Ебеве»
лужними
розчинами,
оскільки
при цьому
може
утворюватися
осад.
Вінорельбін
«Ебеве» не
слід
змішувати з іншими
лікарськими
препаратами
в одному інфузійному
флаконі.
Розводити
Вінорельбін
«Ебеве»
можна лише
розчинами,
зазначеними
у розділі
«Спосіб
застосування
та дози».
Термін
придатності.
Лікарський
препарат в
оригінальній
упаковці: 3
роки.
Препарат
після
першого
відкриття
упаковки:
необхідно
використати
негайно.
Розчини
для інфузій:
з
мікробіологічної
точки зору
розчин для
інфузій слід
вводити
одразу ж
після
приготування.
Якщо розчин
не
використали
негайно, за
тривалістю і
умовами його
зберігання
має стежити
медичний
персонал.
Зазвичай час
зберігання
не повинен
перевищувати
24 години при температурі
2-8 °C,
якщо тільки
розчин не
готували у
контрольованих
і
атестованих
асептичних
умовах.
Умови
зберігання.
Зберігати
в
оригінальній
упаковці у
недоступному
для дітей
місці при
температурі
2-8 °C.
Упаковка.
По 1 мл (10 мг)
або по 5 мл
(50 мг) у
флаконі з
безбарвного
скла,
закупореному
каучуковою
пробкою з
фторполімерним
покриттям і
алюмінієвим
ковпачком; 1 флакон у
картонній
коробці.
Категорія
відпуску. За
рецептом.
Виробник.
ЕБЕВЕ
Фарма
Гес.м.б.Х.
Нфг.КГ.
EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg.KG.
Місцезнаходження.
Мондзеєштрасе,
11, А-4866 Унтерах,