ПІРИДОКСИНУ ГІДРОХЛОРИД

Форма випуску: Розчин для ін’єкцій, 50 мг/мл по 1 мл в ампулах № 10

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Одеське ВХФП “Біостимулятор” у формі ТОВ, м. Одеса, Україна

Міжнародна непатентована назва: Pyridoxine (vit B6)

АТ код: A11HA02

Форма випуску: Розчин для ін’єкцій, 50 мг/мл по 1 мл в ампулах № 10

Діючі речовини: 1 мл розчину містить: піридоксину гідрохлориду 50 мг.

Допоміжні речовини: Вода для ін’єкцій

Фармакотерапевтична група: Група піридоксину (вітаміну В6)

Показання: – Гіповітаміноз В6, спричинений неповноцінним харчуванням, тривалою інфекцією, діареєю, ентеритом, спру, тривалим станом стресу, синдромом мальабсорбції, станом після видалення великих ділянок кишечнику, гемодіалізом.
– У складі комплексної терапії: анемії різного генезу (в т. ч. сидеробластна), лейкопенія; захворювання центральної нервової системи (паркінсонізм, мала хорея, хвороба Літтла, радикуліти, неврити, невралгія, хвороба Меньєра), інволюційна депресія; синдром похмілля, виведення із запою.
– Застосування препаратів групи ізоніазиду та їх передозування.
– Токсикоз вагітних.
– Себореєподібні і несеборейні дерматити, оперізувальний герпес, нейродерміт, псоріаз, ексудативний діатез.
– Піридоксинзалежний синдром, включаючи піридоксинзалежні судоми у новонароджених.
– Атеросклероз, цукровий діабет; повітряна і морська хвороба.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання:

Номер реєстраційного посвідчення: UA/9908/01/01



І Н С Т Р У К
Ц І Я

для 
медичного 
застосування 
препарату

 

ПІРИДОКСИНУ 
ГІДРОХЛОРИД 

(PYRIDOXINI  HYDROCHLORIDЕ)

 

Склад:

діюча 
речовина:
pуridoxine; 
5-гідроксин-6-метил-3,4-піридиндиметанол; 

1 мл 
розчину
містить
піридоксину 
гідрохлориду
50  мг; 

допоміжна 
речовина:
 
вода для 
ін’єкцій.

                                                                      

Лікарська  форма. 
Розчин  для 
ін’єкцій.                                                        

 

Фармакотерапевтична  група. Прості
препарати
вітамінів.
Піридоксин 
(вітамін В6).

 Код
АТС 
А11Н А02.

 

Клінічні 
характеристики.

 

Показання.

–         
Гіповітаміноз
В6,
спричинений
неповноцінним
харчуванням|харчуванням|,
тривалою
інфекцією,
діареєю,
ентеритом, спру|,
тривалим
станом
стресу,
синдромом
мальабсорбції,
станом після|потім|
видалення|віддалення|
великих
ділянок
кишечнику,
гемодіалізом.

–         
У
складі
комплексної терапії:
анемії
різного
генезу (в т. ч.
сидеробластна|), 
лейкопенія;
захворювання
центральної
нервової
системи
(паркінсонізм,
мала хорея,
хвороба
Літтла,
радикуліти,
неврити, невралгія,
хвороба
Меньєра),
інволюційна
депресія;
синдром|
похмілля,
виведення із|із|
запою.

–         
Застосування|вживання|
препаратів
групи ізоніазиду та їх
передозування.|

–         
Токсикоз
вагітних |виявів|.

–         
Себореєподібні
і
несеборейні|
дерматити,
оперізувальний
герпес,
нейродерміт,
псоріаз,
ексудативний
діатез.

–         
Піридоксинзалежний
синдром,
включаючи
піридоксинзалежні
судоми у
новонароджених.

–         
Атеросклероз,
цукровий
діабет;
повітряна і
морська
хвороба.

 

Протипоказання.   Гіперчутливість  до 
препарату.  Тяжкі 
ураження 
печінки,
виразкова 
хвороба 
шлунка  та 
дванадцятипалої  кишки,
ішемічна  хвороба  серця.

 

Спосіб 
застосування  та  дози.

Призначають
внутрішньом’язово,
внутрішньовенно
або
підшкірно у
випадках,
коли
пероральний
прийом
неможливий.

Курс
лікування
індивідуальний
і визначається
типом|видом|
і тяжкістю|тягарем|
захворювання.

Розчин  готують
 безпосередньо
 перед
 застосуванням
 –  разову
дозу
препарату  розводять
в 1-2 мл води для
ін’єкцій або
0,9 % розчину
натрію
хлориду.

Гіповітаміноз
В6. Дорослим
призначають
у добовій
дозі 50-100 мг (1-2 мл)
за 1-2 введення;
курс
лікування – 3-4
тижні.

Сидеробластна
анемія.

Призначають
внутрішньом’язово в
дозі 100 мг (2 мл|) 2 рази на
тиждень.
Доцільно
одночасно
призначати
фолієву| кислоту,
вітамін В12,
рибофлавін.

Паркінсонізм.
Призначають
внутрішньом’язово
в добовій
дозі 100 мг (2 мл|). Курс
лікування – 20-25
ін’єкцій;
через 2-3
місяці
проводять
повторну
терапію. За
іншою схемою
лікування
розпочинають
 з  добової
 дози 50-100
мг (1-2 мл|),
 потім
 щодня
дозу
підвищують  на 50 мг  (1 мл|) і
доводять її
до добової
дози 300-400 мг (6-8 мл|) у
вигляді
одноразової|однократної|
ін’єкції
протягом 12-15
днів.

Депресії
інволюційного
віку.

Призначають
внутрішньом’язово
в добовій
дозі 200 мг (4 мл|); курс
лікування – 20-25
ін’єкцій.

Застосування
препаратів
групи
ізоніазиду.

Профілактично
піридоксин
призначають
у добовій
дозі 5-10 мг (0,1-0,2 мл) 
протягом всього
курсу
ізоніазиду.

Передозування
препаратів
групи
ізоніазиду.
При
передозуванні
препаратів
групи ізоніазиду
на кожен 1 г
передозованого
препарату
внутрішньовенно
вводять 1 г (20
мл)
піридоксину  із швидкістю
0,5 г/хв. При
передозуванні
ізоніазиду
понад 10 г
піридоксин
вводять
внутрішньовенно
в дозі 4 г (80 мл),
потім
внутрішньом’язово –
по 1 г
(20 мл)
піридоксину
кожні 30 хв.
Загальна
добова доза –
70-350 мг/кг.

Токсикоз
вагітних.

Призначають
у добовій дозі
50 мг (1 мл)
внутрішньом’язово;
курс лікування
– 10-20 ін’єкцій.

Піридоксинзалежна
анемія
(мікроцитарна|,
гіпохромна з|із|
підвищенням
рівня заліза
у плазмі
крові).
Призначають
у добовій
дозі 50-200 мг (1-4 мл|)
протягом 1-2
місяців. У
разі
відсутності
ефекту
переходять
на інший вид
терапії.

Піридоксинзалежний
синдром,
включаючи піридоксинзалежні
судоми.

Призначають
внутрішньовенно
або внутрішньом’язово
в добовій
дозі 50-500 мг (1-10 мл|),
вводять
внутрішньовенно
із швидкістю
50 мг/хв; курс
лікування – 3-4
тижні.

Інші
показання.
Дорослим
зазвичай|коліях,дорогах|
призначають
у добовій
дозі 50-100 мг (1-2 мл|) за 1-2
введення|вступи|.

Для
дітей
при гіповітамінозі
В6
дозу
призначає
лікар|лікарка|
індивідуально
з розрахунку
1-2 мг/кг маси тіла
на добу; курс
лікування – 2
тижні. При піридоксинзалежних
судомах
, у
тому числі
новонародженим,
вводять у добовій
дозі 50-100 мг (1-2 мл|)
внутрішньом’язово
або
внутрішньовенно
струминно зі
швидкістю 50
мг/хв.
Максимальні
дози для
дітей не
встановлені.
При передозуванні
ізоніазиду

на кожен 1 г
передозованого
препарату
вводять
внутрішньовенно
1 г
(20 мл)
піридоксину.
Якщо доза
ізоніазиду
невідома,
піридоксин
вводять із
розрахунку 70
мг/кг маси
тіла;
максимальна
доза – 5 г (100 мл).

 

Побічні 
реакції.
 
При 
застосуванні 
препарату 
можливі:

–         
алергічні 
реакції: 
анафілактичний  шок, 
кропив’янка, 
макульозно-папульозні  висипання, 
шкірний 
свербіж;

–         
біль 
в 
епігастральній 
ділянці,  печія,
підвищення секреції
шлункового
соку;

–         
оніміння 
кінцівок,  поява 
відчуття  стиснення  в 
кінцівках –
симптом 
«панчох»  і 
«рукавичок»;

–         
зниження 
лактації у
період
годування
груддю;  рідко
– втрата
свідомості, судоми 
(виникають 
тільки  при 
швидкому 
введенні). 

 

Передозування.  Симптоми:
посилення
побічних
ефектів;
порушення обміну
білків,
вуглеводів
та ліпідів;
дегенеративні
зміни
в центральній
нервовій
системі
(периферична
невропатія)
та
паренхіматозних
органах
(порушення
процесів
обміну, пов’язані
зі значним
зниженням
нікотинамідних
коферментів
НАД і НАДФ та
дефіцитом
нікотинової
кислоти).
Симптоми
периферичної
невропатії
включають
гіперпарестезію,
парестезію,
м’язову
слабкість.
Можливі
сенсорні нейропатії
з
прогресуючим
порушенням
ходи, відчуттям|почуттям|
оніміння  та
поколювання
в  ногах
та руках, 
часткове
облисіння, зниження
опірності до
інфекцій,
зниження
активності
протизгортувальної
системи
крові. При тривалому
введені у
великих
дозах розвивається
гіпервітаміноз
В6, який
характеризується
різким
зниженням вмісту
білка у
м’язовій
тканині та
внутрішніх
органах. На
ранніх
стадіях
гіпервітамінозу
В6 можуть
з’явитися
висипи на
шкірі,
запаморочення,
судоми. При
відміні
препарату ці
ознаки
оборотні|.

Лікування: відміна
препарату,
симптоматична
терапія.

 

Застосування  у 
період 
вагітності  або  годування 
груддю.
Препарат 
призначають  у  період 
вагітності 
тільки при 
токсикозі 
вагітних. 
Застосування|вживання|
у великих
дозах під час
вагітності
може призвести
до розвитку
синдрому
залежності у|в,біля|
новонароджених.
При
застосуванні|вживанні|
препарату в
період
годування
груддю можливе
зниження
лактації,
тому в цей
період препарат
застосовують
лише за
життєвими показаннями.

 

Діти.
Препарат 
застосовують  у 
педіатричній  практиці.

 

Особливості 
застосування.

Обережно 
застосовувати  пацієнтам
з
виразковою 
хворобою 
шлунка  та 
дванадцятипалої  кишки  в
анамнезі (через 
можливе 
підвищення 
кислотності 
шлункового  соку), функціональній
недостатності
печінки (піридоксин
у великих
дозах може
погіршувати
її функцію).
Обмін
піридоксину
погіршується
при регулярному
вживанні|вжитку,використанні|
алкоголю.

 

Здатність 
впливати  на 
швидкість 
реакції  при 
керуванні 
автотранспортом  або  роботі  з 
іншими 
механізмами.
 Препарат
зазвичай не
впливає на
здатність
керувати
автомобілем  або
працювати  зі
складними
механізмами,
однак|однак|
слід
враховувати
індивідуальну
реакцію організму.

 

Взаємодія  з 
іншими  лікарськими 
засобами  та  інші  види 
взаємодій.
  Розчин 
піридоксину  гідрохлориду
посилює  дію  діуретиків.  
Препарат  не 
призначають 
одночасно  з 
леводопою, 
оскільки 
послаблюється  дія 
останньої.

Ізонікотин 
гідразид,   пеніциламін, 
циклосерин, 
оральні 
контрацептиви,  що  містять  естрогени, 
послаблюють  ефект  піридоксину.

Комбінується  з 
серцевими 
глікозидами, 
глутаміновою 
кислотою  і 
аспаркамом.

Одночасне 
застосування  піридоксину 
гідрохлориду  з 
циклосерином, 
етіонамідом,  гідролазином,
азитіоприном, 
хлорамбуцилом, 
кортикотропіном,   циклофосфамідом, 
циклоспорином, 
меркаптопурином,  ізоніазидом, 
пеніциліном  може 
спричинити 
анемію  і 
невропатію.

Зменшує 
ефективність  протипаркінсонічних 
препаратів.

Запобігає 
офтальмологічним 
ускладненням,  що  виникають  при 
тривалому 
застосуванні 
препаратів 
левоміцетину 
резорбтивної  дії 
(синтоміцину, 
хлорамфеніколу).

Усуває 
побічні 
ефекти 
трициклічних 
антидепресантів, 
зумовлені  їх  антихолінергічною 
активністю 
(сухість  у  роті, 
затримка  сечі).

Піридоксин  у 
високих  дозах  може 
порушувати  дію 
протисудомних
засобів.

Кортикостероїди 
можуть  призводити  до 
зменшення 
кількості 
вітаміну В6  в 
організмі.

 

Фармакологічні 
властивості.
 

Фармакодинаміка.
Піридоксину 
гідрохлорид  (вітамін  В6)
бере 
участь  в  обміні 
речовин,   
необхідний  для 
нормального  функціонування 
центральної  та 
периферичної 
нервової 
системи,  бере  участь  у 
синтезі 
нейромедіаторів.
У 
фосфорильованій
формі 
вітамін  В6  входить  до 
складу  ферментів,  які 
забезпечують 
процеси 
декарбоксилювання  та  переамінування 
амінокислот.  Він 
активно  бере 
участь  у 
метаболізмі  триптофану,   
метіоніну,  цистеїну, 
глутамінової  та  інших  
амінокислот,    у 
біосинтезі 
нефромедіаторів 
допаміну,  норадреналіну, 
адреналіну,  серотоніну, 
гістаміну  та  ГАМК; 
покращує 
ліпідний  обмін  при 
атеросклерозі; 
посилює
діурез.
Ізольований 
дефіцит 
піридоксину  зустрічається  дуже 
рідко, 
головним
чином 
у 
дітей,  які знаходяться  на 
спеціальному 
штучному
вигодовуванні  (проявляється 
діареєю, 
судомами,  анемією,  може 
розвинутися 
периферична 
невропатія).

Піридоксин  при 
цукровому 
діабеті  та 
атеросклерозі 
сприяє 
зниженню 
артеріального  тиску.
Виступає  як 
кофактор  дофа-декарбоксилази, 
позитивно  впливаючи  на 
вироблення 
серотоніну  та
норепінефрину, 
особливо  при  депресивних 
станах. 
Інгібує 
агрегацію  тромбоцитів  і 
збільшує  час 
згортання  крові  внаслідок 
зв’язування  піридоксальфосфату  з  фіброгеном  і 
специфічними 
аміногрупами  на  поверхні 
тромбоцитів. 

Фармакокінетика. 

Піридоксину   гідрохлорид
  метаболізується
  в   печінці.   Кінцеві 
продукти   метаболізму 
(4-піридоксилова 
кислота  і 
5-фосфопіридоксилова 
кислота)  виводяться 
нирками. 
Близько  8-10 % 
препарату 
виводиться  з  сечею  у  незміненому 
стані. 
Накопичується 
переважно  в  печінці,  менше
– у 
м’язах  і  ЦНС. 
Проникає  крізь 
плаценту,
ексекретується  в
грудне 
молоко. 
Період 
напіввиведення
– 15-20 днів. 
Виводиться 
нирками,  при 
внутрішньовенному 
введенні –
з 
жовчею  (2 %),  а  також  за  допомогою 
гемодіалізу.                                        

Фармацевтичні 
характеристики.

Основні 
фізико-хімічні  властивості:
 
прозора, 
безбарвна  або  ледь 
жовтувата  рідина.

 

Несумісність.  Не 
можна 
вводити  в 
одному 
шприці  розчин 
Піридоксину 
гідрохлориду  з 
розчинами  та тіаміну (вітамін В1) та ціанокобаламіну
(вітамін В12).

Також  при 
введенні  в 
одному 
шприці  кислоти 
нікотинової
з 
піридоксином 
відбувається
розпад 
піридоксину
та 
посилення  алергізуючої  дії.

Не 
рекомендується 
змішувати  в  одній 
інфузійній  системі  або  в 
одному 
шприці  з  іншими 
лікарськими 
засобами: 
адреноміметиками, 
ампіциліну 
натрієвою 
сіллю, 
амфотерицином  В, 
аскорбіновою  кислотою, 
іншими 
вітамінами  групи  В,
фітоменаіоном, 
дипіридамолом
оксиферискорбоном 
натрію, 
похідними  фенотіазину
(хлорпромазин), 
фуросемідом, 
етамзилатом, 
еуфіліном.

 

Термін 
придатності. 

роки.

 

Умови 
зберігання.  Зберігати  в  
захищеному  від 
світла  місці  при 
температурі   не  вище  25 0С.  Зберігати  у
недоступному  для  дітей  місці.

                                                                                                                     

Упаковка. 
По 1 мл 
в 
ампулі. По  10 
ампул 
у  
пачці 
або коробці.

 

Категорія 
відпуску.
 
За 
рецептом.

           

Виробник.   Одеське   виробниче   хіміко-фармацевтичне
  підприємство   «Біостимулятор»  у  формі 
товариства  з 
обмеженою  відповідальністю.  

 

Місцезнаходження. 
Україна,  65006,  м.
Одеса, 
Хаджибейська 
дорога,

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями: