НЕОТАКСЕЛ-ЗДОРОВ’Я

Форма випуску: Концентрат для розчину для інфузій, 6 мг/мл по 5 мл (30 мг), або по 16,67 мл (100 мг), або по 25 мл (150

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ТОВ “Фармацевтична компанія “Здоров’я”, м. Харків, Україна

Міжнародна непатентована назва: Paclitaxel

АТ код: L01CD01

Форма випуску: Концентрат для розчину для інфузій, 6 мг/мл по 5 мл (30 мг), або по 16,67 мл (100 мг), або по 25 мл (150 мг), або по 35 мл (210 мг), або по 41,7 мл (250 мг) у флаконах № 1 (пакування із in bulk фірми-виробника Напрод Лайф Саінсис Пвт. Лтд., Індія)

Діючі речовини: 1 мл розчину містить: паклітакселу 6 мг

Допоміжні речовини: Олія рицинова поліетоксильована; етанол безводний; кислота лимонна, моногідрат

Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань

Показання: • Рак яєчників.
– Неотаксел-Здоров’я застосовується як препарат першої лінії для лікування раку яєчника, а також у комбінації з цисплатином при розповсюдженій формі раку яєчника або при залишкових пухлинах розміром більше 1 cм після лапаротомії.
– Неотаксел-Здоров’я застосовується як препарат другої лінії для лікування метастатичного раку яєчника, якщо стандартна терапія препаратами платини виявилася неефективною.
• Рак молочної залози. Неотаксел-Здоров’я застосовується для лікування метастатичного раку молочної залози, якщо стандартна терапія препаратами антрациклінового ряду не показана або виявилася неефективною.
• Недрібноклітинний рак легені. Комбінована хіміотерапія з цисплатином у разі неможливості застосування хірургічного лікування і (або) променевої терапії.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання:

Номер реєстраційного посвідчення: UA/9582/01/01



ІНСТРУКЦІЯ

для
медичного
застосування
препарату

НЕОТАКСЕЛЗДОРОВ’Я

(NEOTAXEL– ZDOROVYE)

Склад:

діюча
речовина:
1 мл
розчину
містить
паклітакселу
6 мг;

допоміжні
речовини:
олія
рицинова
поліетоксильована;
етанол
безводний;
кислота
лимонна, моногідрат.

 

Лікарська
форма.
Концентрат
для розчину
для інфузій.

 

Фармакотерапевтична
група.
Антинеопластичні
засоби.
Алкалоїди
рослинного
походження
та інші
препарати
природного
походження.
Таксани. Код
АТС L01C D01.

 

Клінічні
характеристики.

Показання.

·      Рак
яєчників.


Неотаксел-Здоров’я
застосовується
як препарат
першої лінії
для
лікування
раку яєчника,
а також у
комбінації з
цисплатином
при
розповсюдженій
формі раку
яєчника або при
залишкових
пухлинах
розміром
більше 1 cм
після
лапаротомії.         


Неотаксел-Здоров’я
застосовується
як препарат
другої лінії для
лікування
метастатичного
раку яєчника,
якщо
стандартна
терапія
препаратами
платини
виявилася
неефективною.

·      Рак
молочної
залози.

Неотаксел-Здоров’я
застосовується
для лікування
метастатичного
раку
молочної залози,
якщо
стандартна
терапія
препаратами
антрациклінового
ряду не
показана або
виявилася
неефективною.

·      Недрібноклітинний
рак легені
.
Комбінована
хіміотерапія
з
цисплатином  у разі
неможливості
застосування
хірургічного
лікування  і (або)
променевої
терапії.

 

Протипоказання.

·      Гіперчутливість
до
паклітакселу
або інших
компонентів
препарату
(особливо
олії рицинової
поліетоксильованої).

·      Супутні,
тяжкі 
інфекції.

·      Нейтропенія
(вихідна
кількість
нейтрофілів
< 1,5 x 109/л).

·      Вагітність
і період
годування
груддю.

·      Дитячий
вік.

 

Спосіб
застосування
та дози.
Застосовують
дорослим 
внутрішньовенно
краплинно.

Первинне
лікування
раку яєчника
.
Комбінована
схема:
Неотаксел-Здоров’я
у дозі 135 мг/м2,
введення
шляхом
внутрішньовенного
вливання
тривалістю
понад 24
години, з наступним 
введенням
цисплатину у
дозі 75 мг/м2.
Інтервал між
курсами 
лікування –
3 тижні.

Вторинне
лікування
раку яєчника
і раку молочної
залози
.
Неотаксел-Здоров’я
у дозі 175 мг/м2,
введення
шляхом
внутрішньовенного
вливання
тривалістю
не менше 3
годин. Інтервал
між курсами –
3 тижні.

Лікування
недрібноклітинного
раку легені
.
Комбінована
схема:
Неотаксел-Здоров’я
у дозі 175 мг/м2,
введення
шляхом
внутрішньовенного
вливання
тривалістю 3
години, потім
введення цисплатину
у дозі 80 мг/м2.
Інтервал між
курсами – 3
тижні.

Наступні
дози
Неотакселу-Здоров’я
повинні
коригуватися
залежно від
індивідуальної
реакції
пацієнтів.
Повторні
введення можливі
лише після
збільшення
кількості нейтрофілів
до рівня ³ 1,5 ´ 109/л, а
тромбоцитів
– до рівня ³ 100 ´ 109/л.
Хворим з 
тяжкою
нейтропенією
(кількість нейтрофілів
була нижчою
0,5 ´ 109/л
протягом 7
днів і
більше) або
тяжкою периферичною
нейропатією,
наступні
дози слід зменшувати
на 20 %.

Всі
пацієнти
повинні
отримувати
премедикацію
кортикостероїдами,
антигістамінними
препаратами
і
антагоністами
H2-рецепторів,
наприклад, за
такою схемою:

Препарат

Доза

Час прийому

Дексаметазон

20
мг
перорально

за
12 і за 6 годин
до введення
Неотакселу-Здоров’я

Дифенгідрамін
або
хлорфенірамін

50
мг
внутрішньовенно
10 мг внутрішньовенно

за
30–60 хв до
введення

Неотакселу-Здоров’я

Циметидин
або
ранітидин

300
мг
внутрішньовенно
50 мг
внутрішньовенно

за
30–60 хв до
введення

Неотакселу-Здоров’я

 

Приготування
інфузійних
розчинів для
внутрішньовенного
введення

Розчини Неотакселу-Здоров’я
необхідно
вводити внутрішньовенно
краплинно за
допомогою інфузійних
систем із
вбудованими
мембранними
фільтрами з
розміром пор £ 0,22 мкм.
При введенні
через таку
систему помітних
втрат
активності
діючої
речовини не
спостерігається.
Не застосовувати
з іншими
розчинниками,
окрім
зазначених.

Перед
застосуванням
концентрат
для приготування
розчину для
інфузій
Неотаксел-Здоров’я
необхідно
розвести,
дотримуючись
правил
асептики.
Концентрат
розводиться
0,9 % розчином
хлориду
натрію, 5 %
розчином
глюкози або 5 %
розчином
глюкози в 0,9 %
розчині
хлориду
натрію до
кінцевої
концентрації
0,3–1,2 мг/мл. При
кімнатній
температурі
(близько 25 °C) і
кімнатному
освітленні
розведені
розчини є
фізично і
хімічно
стабільними
протягом 48
годин
(включаючи
час приготування
і введення).
Розведені
розчини не
слід
зберігати в
холодильнику.

 

Побічні
реакції.

З
боку системи
кровотворення.
Найпоширенішим
побічним
ефектом при
лікуванні
паклітакселом
було
пригнічення
функції
кісткового
мозку. Тяжка нейтропенія
(< 0,5 ´ 109/л),
яка не
супроводжувалася
гарячкою, 
спостерігалася
у 28 % пацієнтів.
Лише в 1 %
хворих
спостерігали
тяжку
нейтропенію,
яка тривала 7
діб.  Тромбоцитопенія
спостерігалася
в 11 % хворих. У 3 %
пацієнтів
під час
лікування
було
відмічено
щонайменше одноразове
зниження
рівня
тромбоцитів
до < 50 ´ 109/л. Анемія
спостерігалась
у 64 % пацієнтів,
а тяжка анемія
(Hb < 81 г/л) – у 6 %
хворих.
Частота і
тяжкість анемії
залежали від
вихідних
рівнів
гемоглобіну.
Зафіксований
один випадок
гострої мієлоїдної
лейкемії і
один випадок
мієлодиспластичного
синдрому. Мієлосупресія
спостерігалася
рідше і була
менш вираженою
при
введеннях
тривалістю 3
години, порівняно
з 24-годинними.
Комбінована
терапія паклітакселом
і
цисплатином
спричинювала
більш тяжке
пригнічення
функції
кісткового
мозку, ніж
при
монотерапії паклітакселом
у дозі 175 мг/м2
і при
тривалості
інфузій 3
години, однак
збільшення
кількості
клінічних
ускладнень
при цьому не
спостерігалося. 

Інфекції. У 24 %
пацієнтів
були
відмічені
інфекційні ускладнення.
Під час
клінічних
досліджень у
рамках фази III
були
зафіксовані
два випадки
інфекцій з летальним
кінцем при
застосуванні
паклітакселу
в
рекомендованих
дозах і за
рекомендованих
схем
введення.

Реакції
гіперчутливості.

Артеріальна
гіпотензія,
що вимагає
терапевтичного
втручання,
ангіоневротичний
набряк,
порушення
функції
дихання, що
вимагають
застосування
бронходилататорів,
генералізована
кропив’янка;
припливи та
висипи, які
не вимагали
терапевтичного
втручання і
припинення
терапії
паклітакселом.

З
боку серцево-судинної
системи.
Артеріальна
гіпотензія і
брадикардія

спостерігались
у 22 % і 5 %
пацієнтів
відповідно. У
більшості
випадків
зміни були
незначними і
не вимагали
терапевтичного
втручання.

У 17 % хворих
під час
клінічних
випробувань
були
зафіксовані
відхилення
на ЕКГ. У
більшості
випадків не
було чіткого
зв’язку між
застосуванням
паклітакселу
і змінами
ЕКГ, а самі
зміни не були
клінічно
значущими
або мали
мінімальне
клінічне
значення.

В одного
пацієнта (< 1 %)
під час
терапії
паклітакселом
була
відмічена артеріальна
гіпертензія,
а у двох
пацієнтів (< 1 %)
– тяжкі
тромботичні
епізоди
(тромбоз судин
верхніх
кінцівок і
тромбофлебіт).
Значні
порушення
функції
серцево-судинної
системи –
артеріальна
гіпотензія
внаслідок
септичного
шоку (1
пацієнт),
кардіоміопатія
(1 пацієнт) і
тахікардія з
пропасницею
(1 пацієнт)
були
відмічені
менше ніж в 1 %
хворих. На початкових
стадіях
клінічних
випробувань,
при
експериментах
з різними
дозами і схемами
введення, у 2 %
пацієнтів
були зафіксовані
тяжкі
порушення
діяльності
серцево-судинної
системи,
можливо,
пов’язані з паклітакселом
(асимптоматична
шлуночкова
тахікардія,
тахікардія з
бігемінією,
атріовентрикулярна
блокада,
синкопе). Ці
явища
частіше
спостерігались
у хворих на
недрібноклітинний
рак легені.

Зафіксовані
поодинокі випадки
інфаркту
міокарда.
Застійна
серцева
недостатність
спостерігалася
переважно у
пацієнтів,
які раніше
отримували
інші види
хіміотерапії,
особливо
антрацикліни.

З
боку
нервової
системи.
Периферична
нейропатія
, що
проявлялася,
головним
чином, у
вигляді
парестезії,
спостерігалась
у 66 % пацієнтів, однак
тяжкий
перебіг вона
мала лише у 5 %
хворих. У
хворих на
недрібноклітинний
рак легені
тяжка
периферична
нейропатія
спостерігалася
дещо частіше
(у 6 %).
Периферична
нейропатія
може
розвинутися
після
першого ж
курсу
лікування і
посилюватися
після наступних
введень
паклітакселу.
Вона була причиною
припинення
терапії
паклітакселом
у 3 випадках.
Симптоми
ураження
сенсорної
системи
зазвичай
послаблювались
або зникали
через
декілька
місяців
після припинення
лікування
паклітакселом.
Існуюча
нейропатія
внаслідок
попередньої
терапії не є
протипоказанням
для
лікування
паклітакселом.

У пацієнтів
також були
зафіксовані
великі
епілептичні
напади (grand mal),
енцефалопатія,
моторна
нейропатія з
незначною
атрофією дистальної
мускулатури,
автономна
нейропатія,
що призвела
до
паралітичної
непрохідності
кишечнику, а
також
ортостатична
гіпотензія.
Також є
повідомлення
про
пошкодження
зорового
нерва і
розлади зору
(миготлива
скотома),
особливо
після
терапії
паклітакселом
у дозах, що
перевищували
рекомендовані.
Звичайно ці
зміни були
оборотними.

З
боку
опорно-рухового
апарату.
Артралгія або
міалгія

спостерігалися
приблизно у 60 %
пацієнтів, у тяжкій
формі – у 13 %
хворих.

З
боку шкіри та
її похідних.
Алопеція

спостерігалася
практично в
усіх
пацієнтів.
Були
зафіксовані оборотні
незначні
зміни стану
нігтів і шкіри
.
Є поодинокі
повідомлення
про реакцію
шкіри на
опромінення
після
терапії
паклітакселом.

З
боку
шлунково-кишкового
тракту.
.
Нудота,
блювання,
діарея,
запалення
слизових оболонок
шлунково-кишкового
тракту (спостерігалися
відповідно у
43 %, 28 % і 18 %
пацієнтів);
обструкція і
перфорація
кишечнику,
тромбоз судин
брижі,
ішемічний
коліт.

З
боку
гепатобіліарної
системи.
Значне підвищення
(у 5 разів і
більше
порівняно з
нормою)
рівнів
аспартатамінотрансферази
(АСТ), лужної
фосфатази і
білірубіну

спостерігалося
відповідно у
5 %, 4 % і < 1 % пацієнтів.
Також були
повідомлення
про некроз печінки
і печінкову
енцефалопатію
у пацієнтів,
які
лікувалися
паклітакселом.

Місцеві
реакції
. У
місцях
ін’єкцій
може
спостерігатися
локальний
набряк, біль,
еритема та
індурація. В
деяких
випадках
екстравазація
спричиняє
виникнення
целюліту.
Можливі
зміни пігментації
шкіри. Є
поодинокі
повідомлення
про рецидиви
шкірних
реакцій у
місцях попередньої
екстравазації
паклітакселу
після наступних
введень
препарату.
Специфічні
методи лікування
реакцій,
зумовлених
екстравазацією,
поки що не
відомі.

Зафіксовано
випадки
радіаційного
пневмоніту у
пацієнтів,
які
паралельно
проходили
курс
променевої
терапії.

Доклінічні
дані щодо
безпеки
.
Канцерогенний
потенціал
паклітакселу
не
досліджувався.
Однак,
враховуючи
механізм
його дії,
паклітаксел
є
потенційним
канцерогенним
і
генотоксичним
засобом. Дослідження
in vitro та in vivo
виявили
мутагенну
дію паклітакселу
у ссавців.

 

Передозування.
Антидот
паклітакселу
не відомий. У
разі передозування
можна
очікувати
пригнічення
функції
кісткового
мозку,
периферичних
нейротоксичних
уражень і
запалення
слизових
оболонок.
Лікування:
симптоматична
та
детоксикаційна
терапія.

 

Застосування
у період
вагітності
або годуванню
груддю.
У
результаті
досліджень,
проведених
на тваринах,
встановлено,
що
паклітаксел
є ембріотоксичним
і
фетотоксичним.
Також паклітаксел
знижує
фертильність
у дослідах,
проведених
на щурах.
Неотаксел-Здоров’я
не можна
призначати в
період
вагітності, а
жінкам слід
запобігати
вагітності в
період лікування
препаратом.
Якщо в період
лікування
жінка
завагітніла,
їй потрібно
негайно
сповістити
про це
лікаря. 

Не
відомо, чи
виділяється
паклітаксел
у грудне
молоко. Тому
під час
лікування
препаратом
годування груддю
слід
припинити.

 

Діти. Немає
достатнього
клінічного
досвіду щодо
ефективності
і безпеки
застосування
паклітакселу
для
лікування
дітей, тому
препарат не
застосовують
у
педіатричній
практиці.

 

Особливі
заходи безпеки.
При
роботі з
Неотакселом-Здоров’я,
як і з іншими
цитотоксичними
препаратами,
необхідна
обережність.
Приготуванням
розчинів для
інфузій
повинен
займатися
персонал, який
має досвід
роботи з
відповідними
препаратами,
у спеціально
відведеній
зоні, з дотриманням
усіх правил
асептики.
Необхідно користуватися
захисними
рукавичками.
Слід уникати
потрапляння
розчинів
Неотакселу-Здоров’я
на шкіру та
слизові
оболонки. Якщо
це все ж
трапилось,
уражені
ділянки шкіри
слід промити
водою з
милом. У цих
місцях
можливе
поколювання,
жар і
почервоніння
шкіри. При
потраплянні
препарату на
слизові
оболонки їх
необхідно
ретельно
промити
водою. При
вдиханні
розчинів
Неотакселу-Здоров’я
можливі
задишка, біль
у грудях,
печіння в горлі
та нудота.

Невикористані
розчини,
інструменти
та матеріали,
що були в
контакті з
Неотакселом-Здоров’я,
мають
знищуватися
згідно з
установленою
процедурою
утилізації відходів,
що містять
цитотоксичні
речовини.

 

Особливості
застосування.

Лікування Неотакселом-Здоров’я
повинен
контролювати
лікар, який
має досвід
застосування
протипухлинних
хіміотерапевтичних
засобів.
Оскільки
можливі
реакції
гіперчутливості,
терапію слід
проводити за
наявності
відповідного
реанімаційного
обладнання.

Перед
введенням
Неотакселу-Здоров’я
пацієнти
повинні
отримувати
премедикацію
кортикостероїдами,
антигістамінними
препаратами
та
антагоністами
H2-рецепторів.
При
комбінованому
застосуванні
із
цисплатином
паклітаксел
слід вводити
до
цисплатину.

Після
премедикації
тяжкі
реакції
гіперчутливості
(що
виявляються
у вигляді задишки,
артеріальної
гіпотензії,
ангіоневротичного
набряку,
генералізованої
кропив’янки
вимагають
терапевтичного
втручання)
спостерігаються
менш ніж в 1 %
пацієнтів. Ці
реакції є
гістамінопосередкованими.
У разі тяжких
реакцій
гіперчутливості
введення
Неотакселу-Здоров’я
необхідно
негайно
припинити і
почати
симптоматичне
лікування.
Повторно
таким
пацієнтам
Неотаксел-Здоров’я
не повинен
призначатися.

Пригнічення
функції
кісткового
мозку (що виявляється
переважно
нейтропенією)
є головним
дозолімітуючим
фактором. Під
час
лікування
Неотакселом-Здоров’я
необхідно
через
короткі
проміжки
часу визначати
кількість
формених
елементів крові.
Повторні
введення
препарату
можливі тільки
після
підвищення
рівня
нейтрофілів
до ³ 1,5 ´ 109/л, а
тромбоцитів
– до ³ 100 ´ 109/л.

Тяжкі
порушення
провідності
серця при лікуванні
Неотакселом-Здоров’я
спостерігаються
рідко. У разі
порушень
провідності призначається
відповідне
лікування, а
під час
наступних
введень
препарату
проводиться
безперервний
моніторинг
функції серця.
В усіх інших
пацієнтів
рекомендується
контролювати
основні
показники
життєдіяльності,
особливо в
першу годину
введення
Неотакселу-Здоров’я.

Під час
введення
препарату
можлива
артеріальна
гіпотензія
або
гіпертензія,
брадикардія.
Звичайно
вони
асимптоматичні
і не вимагають
лікування.
Тяжкі
порушення
роботи серцево-судинної
системи
частіше
спостерігаються
у хворих на
недрібноклітинний
рак легені,
ніж у хворих
на рак
молочної залози
або яєчників.

Хоча
периферична
нейропатія є
частим побічним
ефектом при
лікуванні
Неотакселом-Здоров’я,
її тяжкі
форми
спостерігаються
рідко. В
тяжких
випадках
рекомендується
знижувати
дозування на
20 % при всіх наступних
введеннях
препарату. У
хворих на недрібноклітинний
рак легені
частота тяжких
нейротоксичних
уражень при
комбінованому
лікуванні
Неотакселом-Здоров’я
і цисплатином
вища, ніж при
монотерапії
Неотакселом-Здоров’я.

Препарат не
рекомендується
призначати пацієнтам
з тяжкими
порушеннями
функції печінки.

Оскільки
Неотаксел-Здоров’я
містить етанол,
слід
враховувати
його
можливий вплив
на ЦНС, а
також інші
ефекти.

Приготовані
розчини для
інфузій
можуть бути
каламутними,
що зумовлено
складом основи-носія.
Фільтрація
не усуває цю
каламутність.
Щоб
мінімізувати
вилуговування
диетилгексилфталату
(DEHP) з
інфузійних
мішків, систем
або іншого
медичного
обладнання з
пластифікованого
полівінілхлориду,
розведені
розчини для
інфузій слід
зберігати в
посуді з матеріалів,
що не містять
ПВХ (пляшках
зі скла, поліпропілену,
мішках з
поліпропілену,
поліолефіну)
і вводити
через
інфузійні
системи з поліетилену.
Фільтри
можуть
підключатися
короткими
трубками з
полівінілхлориду,
що не
спричиняє
значного
вилуговування
DEHP.

 

Здатність
впливати на
швидкість
реакції  при
керуванні 
автотранспортом
або роботі з
іншими
механізмами.

Оскільки
Неотаксел-Здоров’я
містить
алкоголь, він
може
впливати на
здатність
керувати
транспортними
засобами та
механізмами,
тому слід
утримуватися
від
керування
автотранспортом.

 

Взаємодія з
іншими
лікарськими
засобами та
інші види
взаємодій.

Премедикація
циметидином
не впливає на
кліренс
паклітакселу.

При
комбінованому
лікуванні
Неотакселом-Здоров’я
і
цисплатином
раку яєчника
перший
рекомендується
вводити до
цисплатину. В
цьому разі
профіль
безпеки
такий самий,
як і при
монотерапії
Неотакселом-Здоров’я.
Якщо ж
Неотаксел-Здоров’я
вводиться
після
цисплатину,
спостерігається
більш тяжка
мієлосупресія,
а кліренс паклітакселу
знижується
приблизно на        
20 %.

Метаболізм
паклітакселу
частково
каталізується
ізоферментами
CYP2C8 і CYP3A4 системи
цитохрому Р450.
У ході
клінічних
досліджень
виявлено, що
головною
метаболічною
трансформацією
у людей є
CYP2C8-опосередковане
перетворення
паклітакселу
у                      
6a-гідроксипаклітаксел.
Клінічно
значущої взаємодії
з іншими
ферментами,
за винятком CYP2C8,
не
очікується.
Паралельне
застосування
кетоконазолу,
потужного інгібітору
CYP3A4, не
уповільнює
виведення
паклітакселу
з організму,
тому обидва
препарати
можна
застосовувати
одночасно,
без коригування
доз. Оскільки
відомостей
відносно
взаємодії
паклітакселу
з іншими
субстратами,
індукторами
та
інгібіторами
CYP3A4 не достатньо,
необхідно з
обережністю
застосовувати
комбінацію
цих
препаратів.

 

Фармакологічні
властивості.

Фармакодинаміка. Паклітаксел
є
антимітогеном
рослинного походження,
що діє на
мікротрубочковий
апарат
клітини. Він
стимулює
утворення
мікротрубочок
з димерів
тубуліну і
стабілізує
їх,
запобігаючи
деполімеризації.
Внаслідок
цього порушується
структура і
функціонування
мережі
мікротрубочок,
що важливо
для життєвих
функцій
клітини
(мітоз). Окрім
того,
паклітаксел
індукує
утворення
аномальних
структур або
"зв’язок"
мікротрубочок
протягом
клітинного
циклу, а
також
множинних
"зірок" з
мікротрубочок
під час
мітозу.

Фармакокінетика. Після
внутрішньовенного
введення
спостерігається
двофазне
зниження
концентрації
паклітакселу
в плазмі
крові.

Фармакокінетика
паклітакселу
вивчалася
після
введення
препарату в
дозах 135 мг/м2
і 175 мг/м2
протягом 3 і 24
годин.
Середня
тривалість
періоду
напіввиведення
під час
термінальної
фази
становила 3,0–52,7
години, а
середній
загальний
кліренс в
організмі –
11,6–24,0 л/год/м2.
Спостерігалася
тенденція до
зниження загального
кліренсу
паклітакселу
в організмі
при
підвищенні
його
концентрації
у плазмі
крові.
Середній
рівноважний
об’єм розподілу
паклітакселу
становив
198–688 л/м2, що
свідчить про широкий
екстраваскулярний
розподіл і
(або)
зв’язування
з тканинами.
При інфузіях
тривалістю 3
години
фармакокінетика
паклітакселу
мала
нелінійний
характер. При
збільшенні
доз на 30 % (з
135 мг/м2 до
175 мг/м2)
максимальна
концентрація
(Сmax) і площа
під кривою
"концентрація
– час" (AUC0-a)
збільшилися
відповідно
на 75 % і 81 %.

Коливання
рівнів
системної
експозиції паклітакселу
під час
різних
курсів
терапії були
мінімальними.
Кумуляції
паклітакселу
при
багаторазових
курсах
лікування не
було
зафіксовано.

Результати
досліджень in vitro
свідчать, що
89–98 % паклітакселу
зв’язується
з білками
плазми. Введення
циметидину,
ранітидину,
дексаметазону
або
дифенілгідраміну
не впливає на
зв’язування
паклітакселу
з білками.

Метаболізм
паклітакселу
у людини ще
не повністю
вивчений. Із
сечею в
незміненому
вигляді
виводиться
від 1,3 % до 12 % від
введеної
дози, що
свідчить про
інтенсивний
позанирковий
кліренс.
Паклітаксел
метаболізується
переважно в
печінці і
виводиться,
головним чином,
з фекаліями –
до 70%.
Метаболізм паклітакселу
відбувається
за участі
ізоферментів
системи
цитохрому Р450.
На сьогодні
відомі 11
метаболітів
паклітакселу.
З них
охарактеризовані               
6a-гідроксипаклітаксел
(26 % введеного
препарату),
3′-р-дигідроксипаклітаксел
(2 %) та           
   6a-3′-р-гідроксипаклітаксел
( 6 %). Утворення
цих гідроксильованих
метаболітів
каталізується
відповідно
ізоферментами
CYP2C8, CYP3A4 і CYP2C8 та CYP3A4 одночасно.
Метаболіти
мають меншу
цито- та мієлотоксичність
порівняно із
самим препаратом.
Вплив порушень
функцій
нирок і
печінки на
метаболізм
паклітакселу
при
3-годинних
інфузіях формально
не вивчався.
Фармакокінетичні
показники в
одного
пацієнта,
який
потребував гемодіалізу
і
застосовував
паклітаксел у
дозі 135 мг/м2
шляхом
3-годинних
введень, не
відрізнялися
від
показників у
пацієнтів з
нормальною
функцією
нирок.

 

Фармацевтичні
характеристики.

Основні
фізико-хімічні
властивості
:
безбарвний
або
блідо-жовтий
розчин.

 

Несумісність.
Олія
рицинова
поліетоксильована,
що входить до
складу
Неотакселу-Здоров’я,
може
вилуговувати
диетилгексилфталат
(DEHP) з
пластифікованого
полівінілхлориду.
Інтенсивність
цього
процесу
залежить від
тривалості
дії і
концентрації
рицинової
олії. Тому
при
розведенні,
зберіганні і
введенні
препарату
слід
користуватись
інструментарієм,
що не містить
полівінілхлориду.

Не
застосовувати
з іншими
розчинами,
окрім
зазначених у
розділі
„Спосіб
застосування
та дози”.

 

Термін
придатності.
2 роки.

 

Умови
зберігання.
Зберігати
при
температурі
від 2 до 8 °C у захищеному
від світла,
недоступному
для дітей
місці.

Приготований
розчин
стабільний
протягом 27
годин у разі
зберігання
при
температурі
25 °C. Його не
слід
охолоджувати,
оскільки при
цьому може
утворюватись
осад.

З
мікробіологічної
точки зору
препарат слід
застосовувати
негайно. Якщо
інфузійний
розчин не був
застосований
відразу ж,
слід
дотримуватися
терміну і
умов його
зберігання.

 

Упаковка.
Флакони
по 5 мл (30 мг), 16,67 мл (100
мг), 41,7 мл (250 мг), 25 мл
(150 мг), 35 мл (210 мг), по 1
флакону в
картонній
коробці.

 

Категорія
відпуску.
За
рецептом.

 

Виробник.
ТОВ
“Фармацевтична
компанія
“Здоров’я”, Україна
(пакування
з упаковки “in bulk” Напрод
Лайф Саінсис
Пвт. Лтд.,
Індія ).

 

Місцезнаходження.
61013,
Україна, м.

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями: