| Спосіб застосування та дози. Препарат повинен застосовуватися тільки в умовах стаціонару лікарями, що мають досвід лікування і реанімації недоношених дітей. Здійснюють шляхом інтратрахеального введення інтубованим дітям на апараті штучної вентиляції легенів з постійним моніторуванням частоти серцевих скорочень (ЧСС), концентрації кисню в артеріальному руслі або насичуваності киснем. Лікування необхідно розпочати якнайшвидше, після діагностики респіраторного дистрес- синдрому. Перед застосуванням флакон підігрівають до 37 ºС, обережно перевертають догори дном, намагаючись не струшувати. Дитину слід повернути на бік для найкращого розподілення сурфактанта у відповідній легені. Після кожного введення проводиться ручна вентиляція легень протягом 1-2 хв. з концентрацією вдихуваного кисню, що дорівнює вихідному показнику на апараті. Лікування. Початкова разова доза становить 100-200 мг/кг; за необхідності застосовують одну або дві додаткові половинні дози – 100 мг/кг з інтервалом 12 годин. У цій дозі досягається оптимальний ефект: підвищення сатурації на 3-5% відбувається вже через 5-10 хвилин після введення препарату. Саме первинним введенням 100 мг фосфоліпідів на 1 кг маси тіла досягається п`ятиразове покриття сурфактантом площі альвеол новонародженого. Повний розподіл Неосурфу в легенях відбувається протягом від 20 хвилин (при введенні в пологовому залі з ручною штучною вентиляцією легенів) до 4 годин (при штучній вентиляції легенів в двох стандартних позиціях новонародженого). Якщо протягом 2 годин після введення, препарат не розподілився в альвеолах, тобто не визначено збільшення сатурації, покращання екскурсії грудної клітки, посилення дихальних шумів, рекомендується максимально аспірувати Неосурф, стабілізувати стан дитини та за 1 годину ввести препарат повторно у дозі 50 мг на 1 кг маси тіла. Максимальна загальна доза – 300-400 мг/кг. Профілактика. Препарат у разовій дозі 100-200 мг/кг необхідно ввести протягом перших 15 хв. після народження дитини. Другу дозу препарату 100 мг/кг маси тіла вводять через 6-12 годин. У разі встановлення діагнозу респіраторного дистрес-синдрому і необхідності проведення штучної вентиляції легенів введення препарату продовжують з 12-годинним інтервалом. Максимальна загальна доза – 300-400 мг/кг. Підготовка препарату до введення. · Безпосередньо перед використанням флакон з емульсією сурфактанту зігрівають у руках протягом щонайменше 10 хв, уникаючи його струшування. · Визначають потрібну дозу препарату (4 мл/кг), використовуючи для розрахунку масу тіла дитини при народженні. Техніка введення препарату. Існує два методи введення препарату: 1. шприцом через зонд, введений в інтубаційну трубку; 2. за допомогою інфузомату через додатковий боковий адаптер перехідника інтубаційної трубки. Метод введення шприцом через зонд: · переконатися, що інтубаційна трубка міститься в трахеї, а її кінець розташований на середині трахеї; · зонд діаметром не більше 2/3 діаметра інтубаційної трубки скоротити в асептичних умовах так, щоб його довжина дорівнювала довжині інтубаційної трубки (використовуючи як зразок інтубаційну трубку тієї ж довжини); · провести санацію трахеї новонародженого і розпочати ручну вентиляцію 100 % киснем за допомогою мішка; · набрати розведений препарат у шприц, запобігаючи утворенню пухирів, приєднати зонд і заповнити його препаратом; · роз’єднати інтубаційну трубку з перехідником від мішка, ввести в неї попередньо скорочений зонд на повну глибину; · повільно болюсно ввести препарат двома рівними частинами (див. далі), проводячи після кожного введення вентиляцію 100 % киснем за допомогою мішка протягом 30 – 60 секунд; · приєднати інтубаційну трубку до апарату ШВЛ у попередньому режимі і провести аускультацію дихальних шумів; · адаптувати параметри ШВЛ з урахуванням газів крові, насиченості гемоглобіну киснем, графічного моніторингу, екскурсії грудної клітки, даних аускультації; · під час введення препарату контролювати загальний стан дитини, ЧСС, артеріальний тиск; · не санувати трахею протягом 2 годин. Метод введення препарату за допомогою інфузомату через додатковий боковий адаптер перехідника інтубаційної трубки: · переконатися, що інтубаційна трубка міститься в трахеї, а її кінець розташований на середині трахеї; · провести санацію трахеї новонародженого після попередньої ручної вентиляції 100 % киснем за допомогою мішка; · приєднати до інтубаційної трубки стерильний перехідник з додатковим боковим адаптером і продовжити апаратну ШВЛ у тому ж самому режимі; · набрати розведений препарат у шприц, запобігаючи утворенню бульбашок, приєднати зонд-подовжувач і заповнити його препаратом. Вставити шприц в інфузомат і встановити розраховану швидкість введення (10-15 хвилин). Якщо препарат заповнив весь подовжувач, роз`єднати його від шприца, заповнити шприц повітрям і знову приєднати; · приєднати вільний кінець подовжувача до бокового адаптера перехідника інтубаційної трубки; · ввести в дію інфузомат і ввести препарат двома рівними частинами, продовжуючи вентиляцію апаратом ШВЛ у тому ж самому режимі; · відключити інфузомат і провести аускультацію дихальних шумів; · відключити подовжувач і боковий адаптер; · адаптувати параметри ШВЛ з урахуванням насичення гемоглобіну киснем, графічного моніторингу, екскурсії грудної клітки, даних аускультації (при можливості – газів крові); · під час введення препарату контролювати загальний стан дитини, ЧСС, артеріальний тиск; · не санувати трахею протягом 2 годин. Повна доза препарату вводиться двома рівними частинами за такою схемою: 1. ½ дози вводять інтратрахеально у положенні дитини лежачина спині, головою вправо; 2. ½ дози вводять інтратрахеально у положенні дитини лежачи на спині, головою вліво. |