Форма випуску: Розчин для ін’єкцій та інфузій, 1 мг/мл по 5 мл в ампулах № 1
Виробник, країна: Новартіс Фарма Штейн АГ, Швейцарія
Міжнародна непатентована назва: Tropisetron
АТ код: A04AA03
Форма випуску: Розчин для ін’єкцій та інфузій, 1 мг/мл по 5 мл в ампулах № 1
Діючі речовини: 1 ампула містить: 5,64 мг тропісетрону гідрохлориду, що відповідає 5 мг тропісетрону
Допоміжні речовини: Кислота оцтова льодяна; натрію ацетат, тригідрат; натрію хлорид; вода для ін’єкцій
Фармакотерапевтична група: Препарати, які викликають блювоту та протиблювотні засоби
Показання: • Запобігання нудоті і блюванню, що виникають внаслідок протипухлинної хіміотерапії;
• усунення нудоти і блювання, що виникають у післяопераційний період;
• запобігання нудоті і блюванню, що виникають після гінекологічних інтраабдомінальних хірургічних втручань. З метою досягнення оптимальної величини співвідношення «ефект/ризик» застосування препарату має призначатися пацієнткам, в анамнезі яких є відомості щодо розвитку післяопераційної нудоти і блювання.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 5р
Номер реєстраційного посвідчення: UA/1536/02/01
для
медичного
застосування
препарату
НАВОБАН®
(NAVOBAN®)
Склад:
діюча
речовина: tropisetron;
1 ампула
містить 5,64 мг
тропісетрону
гідрохлориду,
що
відповідає 5
мг
тропісетрону;
допоміжні
речовини: кислота
оцтова
льодяна;
натрію
ацетат, тригідрат;
натрію
хлорид; вода
для ін’єкцій.
Лікарська
форма.
Розчин для
ін’єкцій та
інфузій.
Фармакотерапевтична
група. Протиблювотні
засоби та
препарати, що
усувають
нудоту.
Антагоністи
серотонінових
(5-НТ3)-рецепторів.
Код АТС А04А А03.
Клінічні
характеристики.
Показання.
·
Запобігання
нудоті і
блюванню, що
виникають
внаслідок
протипухлинної
хіміотерапії;
·
усунення
нудоти і
блювання, що
виникають у післяопераційний
період;
·
запобігання
нудоті і
блюванню, що
виникають
після
гінекологічних
інтраабдомінальних хірургічних
втручань. З
метою
досягнення
оптимальної
величини
співвідношення
«ефект/ризик»
застосування
препарату
має призначатися
пацієнткам, в
анамнезі
яких є відомості
щодо
розвитку
післяопераційної
нудоти і
блювання.
Підвищена
чутливість
до тропісетрону,
інших
антагоністів
5-НТ3-рецепторів
або будь-яких
інших
компонентів,
що входять до
складу
препарату.
Період
вагітності
та годування
груддю.
Діти до 2-х
років.
Спосіб
застосування
та дози.
Запобігання
нудоті і
блюванню, що
виникають
внаслідок
протипухлинної
хіміотерапії.
Діти
Для дітей
старше 2
років
рекомендована
доза
препарату
Навобан® – 0,2 мг/кг (0,2 мл/кг);
максимальна
добова доза –
5 мг. У перший
день, за
короткий
проміжок
часу до
застосування
протипухлинної
хіміотерапії,
рекомендується
внутрішньовенне
введення препарату:
у вигляді інфузії
(після
розведення
такими
загальновживаними
розчинами
для
інфузій, як
розчин
натрію
хлориду 0,9 %,
розчин Рінгера,
розчин
глюкози 5 %), або
у вигляді
повільної ін’єкції
(не менше 1 хв).
Потім, з 2-го по
6-й день,
препарат
призначають
внутрішньо у
вигляді
розчину.
Відразу ж
після розведення
апельсиновим
соком
відповідної
кількості тропісетрону,
що міститься
в ампулі,
приймати
зранку, за 1 годину
до вживання
їжі.
Дорослі
Дорослим
Навобан®
рекомендується
у вигляді
6-денного
курсу по 5 мг/добу.
У перший день
призначають
внутрішньовенно
за короткий
проміжок
часу до
застосування
протипухлинної
хіміотерапії:
у вигляді
інфузій
(після
попереднього
розведення),
або у вигляді
повільної
ін’єкції (не менше
1 хв). Потім, з
2-го по 6-й день,
препарат
призначають
внутрішньо у
вигляді
капсул.
Якщо
застосування
одного
тропісетрону
чинить
недостатню протиблювотну
дію,
лікувальний
ефект
препарату
може бути
посилений
призначенням
дексаметазону.
Усунення
і запобігання
нудоті і
блюванню, що
виникають у
післяопераційний
період.
Дорослі
Рекомендується
внутрішньовенне
введення препарату
Навобан® у
дозі 2 мг
одноразово:
у вигляді
інфузій (після
попереднього
розведення у
40 мл розчину)
або у вигляді
повільної
ін’єкції (не
менше 30
секунд). Для
запобігання
нудоті і блюванню,
що виникають
у
післяопераційному
періоді,
препарат
слід
застосовувати
незадовго до
введення
наркозу.
Інструкції
щодо
використання.
Скляні
ампули
препарату
Навобан®
містять по 5 мг/5 мл
водного
розчину. Розчин,
що міститься
в ампулах,
сумісний із такими
розчинами
для ін’єкцій (1
мг тропісетрону
розчиняється
в 20 мл): розчин
глюкози 5 %, манітол
10 %, розчин
Рінгера,
розчин
натрію хлориду
0,9 %, розчин
калію
хлориду 0,3 %.
Розчин, що
міститься в
ампулах, також
не
інактивується
у
контейнерах
для інфузій
звичайного
типу
(виготовлених
зі скла, ПВХ) і
наборами для
проведення
інфузій.
Додатково
розведені
розчини
фізично і хімічно
стабільні
принаймні
протягом 24
годин. З
мікробіологічної
точки зору
препарат слід
застосовувати
одразу. В
іншому
випадку – час
зберігання
та умови
використання
залишаються
на
відповідальності
використовувача
та мають
становити не
більше 24
годин при
температурі
2-8 0С.
Побічні
реакції. При
застосуванні
препарату в
рекомендованих
дозах небажані
ефекти є
швидкоплинними. При
застосуванні
препарату
Навобан® у
дозі 2 мг
найчастіше
повідомлялося
про головний
біль. При
застосуванні
препарату в дозі
5 мг спостерігався
запор,
зрідка –
запаморочення,
втома і порушення
з боку
травного
тракту, такі
як біль у
животі та
діарея.
Як і при
застосуванні
інших
антагоністів
5-НТ3-рецепторів,
спостерігалися
реакції гіперчутливості
(«реакції І типу»), що
характеризувалися
одним або
кількома такими
симптомами:
приплив
крові до
обличчя
та/або генералізована
кропив’янка, дискомфорт
у грудній
клітці, задишка,
артеріальна гіпотензія.
Нижче
перелічені
побічні
реакції
систематизовано за
частотою
виникнення:
дуже
поширені (≥ 1/10),
поширені (³ 1/100, < 1/10),
непоширені (³ 1/1000, <1/100), рідко
поширені (≥ 1/10000, <
1/1000), дуже рідко
поширені (< 1/10000),
включаючи
поодинокі
повідомлення.
Порушення
з боку
імунної
системи: непоширені –
гіперчутливість.
Порушення
з боку
нервової
системи: дуже
поширені – головний
біль;
поширені –
запаморочення;
непоширені –
непритомність.
Судинні
порушення: непоширені –
артеріальна
гіпотензія,
припливи
крові.
Порушення
з боку
дихальної
системи,
органів
грудної
клітки та
середостіння:
непоширені – диспное.
Порушення
з боку
травної
системи: дуже
поширені – запор;
поширені –
діарея, абдомінальний
біль.
Порушення
з боку шкіри
та
підшкірної
тканини:
непоширені –
генералізована
кропив’янка.
Загальні
порушення та
реакції в
місці введення: поширені –
втомлюваність;
непоширені –
дискомфорт у
грудній
клітці.
Постмаркетинговий
досвід: дуже рідко спостерігалися
такі реакції
гіперчутливості:
висип,
еритема та
анафілактичні
реакції/шок.
У дуже рідких
випадках повідомлялося
про колапс,
зупинку
серця та кровообігу,
бронхоспазм.
Деякі з цих
симптомів
можуть бути
спричинені
супутньою
терапією або
основною
хворобою.
Передозування.
Симптоми. У випадку
повторного
застосування
дуже високих
доз
препарату
спостерігалися
зорові
галюцинації;
у пацієнтів
із попередньою
артеріальною
гіпертензією
– підвищення
артеріального
тиску.
Лікування. Показане
симптоматичне
лікування
під
постійним
контролем
життєво
важливих
функцій
організму і
загального
стану
пацієнта.
Застосування
у період
вагітності
або годування
груддю.
Навобан®
не слід
призначати в
період
вагітності.
Не відомо, чи
екскретується
тропісетрон
у грудне
молоко в
людини, тому
жінки, яким
застосовують
Навобан®,
на період
лікування
мають
припинити
годування
груддю.
Діти. Препарат
застосовується
для дітей
віком від 2-х
років.
Особливості
застосування.
Застосування
в осіб зі
зниженим
метаболізмом
спартеїну/дебризохіну.
У пацієнтів,
які належать
до цієї
категорії
(вони
складають
приблизно 8 %
від групи осіб
європеоїдної
раси), період
напіввиведення
тропісетрону
подовжений (у
4-5 разів порівняно
з особами,
які
інтенсивно
метаболізують
спартеїн/дебризохін).
Проте при
внутрішньовенному
введенні
препарату
Навобан® у
дозах, що
сягають 40 мг,
двічі на день
протягом 7
днів
здоровим
добровольцям,
які належать
до категорії
пацієнтів, що
погано метаболізують
спартеїн/дебризохін,
серйозних небажаних
явищ не
відзначалося.
Ці
спостереження
вказують на
те, що при
проведенні
6-денних
курсів
лікування
пацієнтів, які
належать до
категорії
осіб, що
погано
метаболізують
спартеїн/дебризохін,
необхідності
у зниженні
звичайної
добової дози
препарату 5
мг не
виникає.
Застосування
пацієнтам із
порушеннями
функції
печінки або
нирок.
У пацієнтів
із гострим
гепатитом
або жировою
дистрофією
печінки змін фармакокінетики
тропісетрону
не
відзначається.
На противагу
цьому, у пацієнтів
із цирозом
печінки або
порушеннями
функції
нирок
концентрації
тропісетрону
в плазмі
можуть
перевищувати
(максимально
на 50 %)
показники, що
виявляються
у здорових
добровольців,
які належать
до групи
осіб, що інтенсивно
метаболізують
спартеїн/дебризохін.
Проте, якщо
таким
пацієнтам Навобан®
призначають
у вигляді рекомендованих
6-денних
курсів по 5 мг/добу,
зменшувати
дозу
препарату не
потрібно.
Застосування
у пацієнтів з
артеріальною
гіпертонією.
У пацієнтів
із
неконтрольованою
артеріальною
гіпертензією
слід уникати
застосування
препарату
Навобан® у
добових
дозах, що
перевищують
10 мг,
оскільки це
може
призвести до
подальшого підвищення
артеріального
тиску.
Застосування
у
пацієнтів
із захворюваннями
серця.
Слід
дотримуватися
обережності
при застосуванні
препарату
пацієнтам із
порушеннями
серцевого
ритму і
провідності,
а також
пацієнтам,
яких лікують
антиаритмічними
препаратами
або бета-адреноблокаторами,
оскільки
наявний
досвід
одночасного
застосування
препарату
Навобан® і
засобів для
наркозу в
таких
випадках обмежений.
Застосування
пацієнтам
літнього
віку.
Не існує
даних, які
свідчили б
про те, що у
пацієнтів
літнього
віку
(порівняно з
молодшими
пацієнтами)
потрібне
застосування
інших доз препарату
Навобан®,
або про те, що
в них можуть
виникати
будь-які інші
побічні
реакції.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспортом
або під час
роботи з
іншими
механізмами.
Даних
щодо впливу
препарату
Навобан®
на здатність
керувати
автомобілем
немає. Хворим,
у яких
спостерігаються
такі побічні
ефекти, як
запаморочення
і втома, слід
утриматися
від керування
автомобілем
та роботи з
іншими
механізмами.
Взаємодія
з іншими
лікарськими засобами
та інші види
взаємодій.
Одночасне
застосування
препарату з
лікарськими
засобами, що
індукують
ферментні системи
печінки
(наприклад, з
фенобарбіталом),
призводить
до зниження
концентрацій
тропісетрону
у плазмі.
Тому у
пацієнтів, в
яких
прискорений метаболізм
тропісетрону,
необхідне
підвищення
доз препарату
Навобан®
(пацієнти, в
яких
метаболізм
тропісетрону
повільний,
цього не
потребують).
Вплив інгібіторів
ферментної
системи цитохрому
Р450 (таких як циметидин)
на рівні
тропісетрону
у плазмі
незначний; зміни
дозування в
таких
випадках не
потрібні.
Дослідження
взаємодії
препарату
Навобан®
із засобами
для наркозу
не
здійнювалися.
У кількох
пацієнтів,
яким
застосовували
Навобан®,
спостерігалися
подовження
інтервалу QTс,
при цьому
хворі
приймали
одночасно
препарати,
які відомі
своєю
здатністю
спричиняти
такий ефект.
У
дослідженнях
із застосуванням
одного
препарату у
терапевтичних
дозах не
повідомляли
про
пролонгацію
інтервалу QTc.
Незважаючи
на це, слід
проявляти
обережність
при
застосуванні
препарату
Навобан® з
іншими
лікарськими
препаратами,
які можуть
збільшувати
інтервал QTc.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка.
Тропісетрон
–
сильнодіючий
і високоселективний
конкурентний
антагоніст
5-НТ3-рецепторів
– підкласу
рецепторів
серотоніну,
розміщених
на
периферичних
нейронах і в
ЦНС.
Хірургічні
втручання і
лікування із
застосуванням
певних
препаратів, у
тому числі
деяких
хіміотерапевтичних
засобів, можуть
сприяти
виділенню
серотоніну
(5-НТ) з
ентерохромафіноподібних
клітин,
розміщених у
слизовій
оболонці
травного
тракту. Це
ініціює
блювальний
рефлекс і
супутнє відчуття
нудоти.
Тропісетрон
селективно блокує
збудження
пресинаптичних
5-НТ3-рецепторів периферичних
нейронів, які
беруть
участь у виникненні
блювального
рефлексу, а
також може
чинити
додаткову
пряму дію на
5-НТ3-рецептори,
що розміщені
в ЦНС і
опосередковують
вплив
блукаючого
нерва на area postrema. Вважається,
що цей вплив
лежить в
основі механізму
протиблювальної
дії
тропісетрону.
Тривалість
дії
препарату
Навобан®
складає 24
години, що
дає змогу
приймати його
один раз на
день.
У тих
дослідженнях,
де препарат
застосовувався
протягом
багаторазових
циклів хіміотерапії,
ефективність
препарату зберігалася.
Навобан®
запобігає
нудоті і
блюванню, які
спричинені
хірургічним
втручанням
або
протипухлинною
хіміотерапією,
при цьому
екстрапірамідних
побічних
ефектів не
відзначається.
Фармакокінетика.
Всмоктування.
Навобан
всмоктується
з травного
тракту майже
повністю
(понад 95 %).
Період
напівабсорбції
в середньому
складає
приблизно 20
хв.
Розподіл.
Неспецифічне
зв’язування
тропісетрону
з білками
плазми
(переважно з
альфа1-глікопротеїнами)
складає 71 %.
Об’єм
розподілу у дорослих
складає від 400
до 600 л;
у дітей
віком від 3 до 6
років –
приблизно 145 л,
від 7 до 15 років
– приблизно 265
л.
Метаболізм.
Максимальна
концентрація
у плазмі
досягається
в межах 3
годин.
Біодоступність
залежить від
величини
дози: після
прийому препарату
в дозі 5 мг вона
сягає
приблизно 60 % і
підвищується
(навіть до 100 %)
після
прийому
препарату в
дозі 45 мг. Значення
біодоступності
і кінцевого
періоду
напіввиведення
у дітей
подібні до
відповідних
показників,
які
спостерігалися
у здорових
добровольців.
Метаболізм
тропісетрону
здійснюється
шляхом
гідроксилювання
в 5, 6 або 7
положеннях
індольного
кільця з
наступною
реакцією
кон’югації з
утворенням
глюкуроніду
або сульфату
і виведенням
із сечею або
жовчею
(співвідношення
вмісту
метаболітів
у сечі і калі
складає 5:1). Активність
метаболітів
тропісетрону
щодо
5-НТ3-рецепторів
значно
знижена, і
вони не беруть
участі у
реалізації
фармакологічної
дії
препарату.
Метаболізм
тропісетрону
має зв’язок
із генетично
детермінованим
поліморфізмом
спартеїну/дебризохіну.
Відомо, що
майже 8 % осіб
європеоїдної
раси мають низький
метаболізм
спартеїну/дебризохіну.
При
повторних
призначеннях
препарату
Навобан® у
дозах, що
перевищують
10 мг два рази
на день, може
відбутися
насичення
ферментної
системи
печінки, яка
бере участь у
метаболізмі
тропісетрону,
що може
призвести до дозозалежного
підвищення
рівня
тропісетрону
у плазмі.
Проте навіть
в осіб, в яких
знижений
метаболізм тропісетрону,
застосування
таких доз
препарату не
призводило
до
збільшення
його
концентрації
в плазмі вище
переносимих значень.
Тому
припускають,
що у разі,
коли для
запобігання
виникненню
нудоти і
блювання під
час
протипухлинної
хіміотерапії
протягом 6
днів буде
застосовуватися
рекомендована
доза
препарату (5
мг один раз
на день), накопичення
тропісетрону
не буде мати
клінічного
значення.
Виведення.
В осіб, у яких
прискорений
метаболізм
тропісетрону,
період
напіввиведення
(бета-фаза)
складає
приблизно 8
годин; у
пацієнтів, у
яких
знижений
метаболізм
тропісетрону,
цей показник
може
збільшуватися
до 45 годин.
Загальний
кліренс
тропісетрону
складає
приблизно 1
л/хв, при
цьому
нирковий
кліренс –
майже 10 % від
цієї
величини. У
пацієнтів, у яких
знижений
метаболізм
тропісетрону,
загальний
кліренс
знижується
до 0,1-0,2 л/хв, при цьому
величина
ниркового кліренсу
не змінюється.
Зниження позаниркового
кліренсу
призводить
приблизно до
4-5-разового
подовження
періоду
напіввиведення
і до 5-7-разового
підвищення
значень
площі під
кривою «концентрація-час»
(AUC). Величина
максимальної
концентрації
і об’єм
розподілу у
таких пацієнтів
не
відрізняються
від відповідних
показників
у пацієнтів,
які швидко
метаболізують
тропісетрон.
У пацієнтів з
низьким
рівнем
метаболізму
тропісетрону
частина
незміненого
препарату, що
виводиться із
сечею, вища,
ніж у
пацієнтів, у
яких прискорений
метаболізм
тропісетрону.
Фармацевтичні
характеристики:
основні
фізико-хімічні
властивості:
прозорий,
безбарвний або дуже
світлий
коричнево-жовтий
розчин.
Несумісність.
Не
застосовувати
розчинники,
які не вказані
в розділі
«Спосіб
застосування
та дози».
Термін
придатності. 5
років.
Умови
зберігання. Зберігати у
недоступному
для дітей
місці при
температурі
не вище 30 °С.
Упаковка.
Ампули по 5 мл
№ 1 в упаковці.
Категорія
відпуску. За рецептом.
Виробник. Новартіс
Фарма Штейн
АГ,
Швейцарія.
Місцезнаходження.
Шаффхаусерштрассе,
СН-4332 Штейн,
Швейцарія.