ЛОДІГРЕЛЬ

ІНСТРУКЦІЯ

для
медичного
застосування
препарату

ЛОДІГРЕЛЬ

(LODIGREL)

Склад:

діюча
речовина: клопідогрель;

1
таблетка
містить
клопідогрелю
гідросульфату
97,86 мг
(молярний
еквівалент 75
мг

основи
клопідогрелю);

допоміжні
речовини:
целюлоза
мікрокристалічна,
кремнію
діоксид
колоїдний
безводний,
гідроксипропілцелюлоза
низькозаміщена,
олія
рицинова
гідрогенізована,
гіпромелоза
(Е 464), титану
діоксид (Е 171),
макрогол 400.

Лікарська
форма. Таблетки,
вкриті
оболонкою.

Фармакотерапевтична
група. 
Антитромботичні
засоби.
Антиагреганти.

Код
ATС B01A C04.

Клінічні
характеристики.

Показання.

Профілактика
проявів
атеротромбозу
у таких
випадках:

·        
Інфаркт
міокарда
(від
декількох
днів до 35 днів
після
виникнення),
ішемічний
інсульт (від 7
днів до 6
місяців після
виникнення),
захворювання
периферичних
артерій
(ураження
артерій і
атеротромбоз
нижніх
кінцівок).         

·        
Гострий
коронарний
синдром:

–     
гострий
коронарний
синдром без
підйому сегмента
ST
(нестабільна
стенокардія
або інфаркт
міокарда
без зубця Q) у
комбінації
з
ацетилсаліциловою
кислотою;

–     
гострий
інфаркт
міокарда з
підйомом
сегмента ST у
пацієнтів,
які
отримують
консервативне
лікування у
комбінації
з
ацетилсаліциловою
кислотою.

Протипоказання.

–     
Підвищена
чутливість
до діючої
речовини або
до
будь-якого
іншого компонента
препарату.

–     
Тяжке
порушення
функції
печінки.

–     
Гострі
кровотечі
(при
пептичній
виразці шлунка,
внутрішньочерепному
крововиливу).

–     
Період
годування
груддю.

Спосіб
застосування
та дози.

Клопідогрель
застосовують
незалежно
від прийому
їжі.

Дорослим.

Рекомендована
доза – 75 мг один
раз на добу.

Гострий
коронарний
синдром  та гострий 
інфаркт
міокарда з
підйомом сегмента
ST.

При
гострому
коронарному
синдромі
без підйому
сегмента ST
(нестабільна
стенокардія
або інфаркт
міокарда
без зубця Q)
прийом клопідогрелю
слід
розпочинати
з
одноразової
дози  300
мг, а потім
продовжувати
по 75 мг один
раз на добу у
комбінації
з
ацетилсаліциловою
кислотою
(АСК 75 – 325 мг на
добу).

Пацієнтам
старше 75
років
клопідогрель
слід
призначати
без
початкової
ударної
дози.

Комбінована
терапія
повинна
розпочинатися
якомога
раніше
після
розвитку
симптомів і
тривати не
менше 4-х
тижнів.

Оптимальна
тривалість
курсу
лікування ще
офіційно не
встановлена.  Дані
клінічних
випробувань
свідчать
про ефективність
лікування
тривалістю
до 12 місяців.
Максимальний
клінічний
ефект спостерігається
через 3
місяці
терапії.

Побічні
реакції.

Геморагічні
розлади

Шлунково-кишкові
кровотечі,
крововилив
у мозок,
крововилив
у
кон’юнктиву,
носові кровотечі,
пурпура,
синці,
гематома,
гематурія,
збільшення
тривалості
кровотечі,
зменшення
кількості
тромбоцитів.

Гематологічні
порушення

Тяжка
нейтропенія, 
тромбоцитопенія,
апластична
анемія,
лейкопенія,
зменшення
кількості
нейтрофілів,
еозинофілія,
тромботична
тромбоцитопенічна
пурпура, агранулоцитоз,
гранулоцитопенія,
апластична
анемія/панцитопенія,
анемія.

Порушення
з боку 
центральної
та периферичної
нервової
системи

Головний
біль,
запаморочення,
парестезії, запаморочення.

Розлади
шлунково-кишкового
тракту

Діарея,
біль у
животі,
диспепсія,
виразка шлунка
та
дванадцятипалої
кишки,
гастрит,
нудота, блювання,
запор,
здуття
кишечнику,
панкреатит,
коліт (у тому
числі
виразковий
або лімфоцитарний
коліт),
стоматит.

Порушення
з боку шкіри
та
підшкірних
тканин

Шкірний
висип,
свербіж,
ангіоневротичний
набряк,
бульозний
дерматит
(мультиформна
еритема,
синдром
Стівенса-Джонсона,
токсичний
епідермальний
некроліз),
еритематозний
висип,
кропив’янка,
екзема,
плоский лишай.

Розлади
імунної
системи

Анафілактоїдні
реакції,
сироваткова
хвороба.

Психічні
розлади

Сплутаність
свідомості,
галюцинації.

Порушення
функції
нервової
системи

Порушення
смакових
відчуттів.

Розлади
з боку
серцево-судинної
системи

Васкуліт,
артеріальна
гіпотензія.

Порушення
з боку
органів
дихання,
грудної клітки
та
середостіння

Бронхоспазм,
інтерстиціальний
пневмоніт.

Порушення
функції
печінки,
нирок сечо-
та жовчовивідних
шляхів

Гостра
печінкова
недостатність,
гепатит, гломерулонефрит.

Порушення
з боку
опорно-рухового
апарату та
сполучної
тканин

Артралгія,
артрит,
міалгія.

Загальні
порушення

Підвищення
температури
тіла.

Лабораторні
дослідження

     
Порушення
функціональних
проб
печінки,
підвищення
рівня
креатиніну
в крові.

У
разі появи
будь-яких
небажаних
явищ хворому необхідно
звернутися
до 
лікаря!

Передозування.

Передозування
клопідогрелю
може призвести
до
кровотечі.
При
виявленні
кровотечі слід
призначити
відповідне
лікування.
Скоротити
час
кровотечі
при
передозуванні
клопідогрелю
може
тромбоцитарна
маса. Специфічний
антидот
відсутній.

Застосування
в період
вагітності
або годування
груддю.

Через відсутність
клінічних
даних щодо
безпеки застосування
препарату
вагітним не
слід призначати
клопідогрель.

Невідомо,
чи
виділяється
клопідогрель
в грудне
молоко
людини. Тому
на час
лікування клопідогрелем
слід
припинити
годування груддю.

Діти

Досвід
застосування
у дітей
відсутній.

Особливості
застосування.

Через ризик
кровотечі
слід
негайно
провести 
дослідження
клітинного
складу
крові та/або
інші
відповідні
дослідження
при
виникненні
клінічних
симптомів
кровотечі
під час
прийому
препарату.

Клопідогрель
слід
застосовувати
з
обережністю
пацієнтам
із ризиком
посиленої
кровотечі
при травмі,
хірургічному
втручанні
або іншому патологічному
стані, а
також
пацієнтам,
які застосовують
ацетилсаліцилову
кислоту, нестероїдні
протизапальні
засоби (у
тому числі
інгібітори
Сох-2), гепарин
або
інгібітори
глікопротеїну
ІІb/ІІІа.
Пацієнтів
слід
ретельно
обстежувати
для
виявлення
будь-яких
ознак
кровотечі, у
тому числі
прихованої,
особливо
протягом
перших
тижнів
застосування
препарату та/або
після
інвазивних
процедур на
серці або
після
хірургічної
операції.

У разі
планування
операції
прийом
клопідогрелю
слід
припинити
за 7 днів до
неї. Клопідогрель
подовжує
час
кровотечі,
тому його
слід
застосовувати
з
обережністю
пацієнтам,
схильним до
кровотечі
(особливо
шлунково-кишкової
й
внутрішньоочної).

Пацієнти
повинні
знати, що під
час прийому клопідогрелю
(у
комбінації
з
ацетилсаліциловою
кислотою
або без неї)
зупинка
кровотечі
може
зайняти
більше часу,
тому про всі незвичні
(за місцем
або
тривалістю)
кровотечі
необхідно
повідомляти
лікарю.
Пацієнти
повинні
повідомляти
лікарю  про
прийом
клопідогрелю
до планування
будь-якого
хірургічного
втручання, а
також до
застосування
будь-якого
нового
препарату.

Після
прийому
клопідогрелю
спостерігалася
тромботична
тромбоцитопенічна
пурпура (ТТП),
іноді
навіть
після
короткочасного
застосування.
Цей стан
характеризується
тромбоцитопенією
та
мікроангіопатією,
гемолітичною
анемією у
поєднанні з
неврологічними
ознаками,
порушенням
функції
нирок, пропасницею.
ТТП – це стан,
що загрожує
життю, і який
вимагає
негайного
лікування, у
тому числі застосування
плазмаферезу.

Через
відсутність
даних
клопідогрель
не можна
рекомендувати
при гострих
(менше 7 днів)
ішемічних
інсультах.

Досвід
застосування
клопідогрелю
для пацієнтів
з
порушенням
функції
нирок обмежений.
Тому цим
хворим
клопідогрель
слід призначати
з
обережністю.

Досвід
застосування
препарату у
пацієнтів з
помірним
порушенням
функції
печінки, у
яких може
бути
геморагічний
діатез, також
обмежений.
Тому цим
пацієнтам
клопідогрель
слід
призначати
з
обережністю.

Здатність
впливати  на
швидкість реакції
при
керуванні 
автотранспортом
або роботі з
іншими
механізмами.

Клопідогрель
не впливає
або лише
незначною
мірою
впливає на
здатність
керувати транспортними
засобами або
працювати зі
складними
механізмами.

Взаємодія
з іншими
лікарськими
засобами та
інші види
взаємодій.

Варварин. Одночасне
застосування
клопідогрелю
й варфарину
не
рекомендується,
оскільки
може
посилитися
кровотеча.

Інгібітори
глікопротеїнів
GP ІІb/ІІІа: клопідогрель
слід застосовувати
з обережністю
пацієнтам,
які мають
ризик посиленої
кровотечі
при травмі,
хірургічному
втручанні
або іншому
патологічному
стані у разі
одночасного
прийому
інгібіторів
глікопротеїну
ІІb/Ша.

Ацетилсаліцилова
кислота (АСК). Фармакодинамічна
взаємодія
клопідогрелю
й
ацетилсаліцилової
кислоти
підвищує
ризик
кровотечі.
Тому одночасне
застосування
цих засобів
потребує
обережності.
Разом з тим,
клопідогрель
у комбінації
з
ацетилсаліциловою
кислотою можна
застосовувати
протягом  одного
року.

Гепарин.: Одночасне
застосування
гепарину не
впливає на
спричинене
клопідогрелем
гальмування
агрегації
тромбоцитів.
Можлива
фармакодинамічна
взаємодія
клопідогрелю
й гепарину,
що підвищує
ризик
кровотечі.
Тому сумісне
застосування
цих засобів
вимагає 
обережності.

Тромболітики.
Безпека
одночасного
застосування
клопідогрелю,
фібринспецифічних
і
фібриннеспецифічних
тромболітичних
засобів і
гепаринів
оцінювалася
у пацієнтів,
які нещодавно
перенесли
інфаркт
міокарда.
Частота клінічно
значущих
кровотеч не
відрізнялася
значною
мірою від
частоти, що
спостерігалася
при
одночасному
застосуванні
тромболітичних
препаратів
і гепарину з
ацетилсаліциловою
кислотою.

Нестероїдні
протизапальні
засоби (НПЗЗ). У
клінічному
дослідженні,
проведеному
на здорових
добровольцях,
одночасне
застосування
клопідогрелю
й
напроксену
підвищувало
приховану
втрату
крові зі
шлунково-кишкового
тракту. Тому
одночасне
застосування
клопідогрелю
з НПЗЗ, у тому
числі з
інгібіторами
Сох-2,
потребує
обережності.

Інша
супутня
терапія. 
Не
виявлено
клінічно
значущих
фармакодинамічних
взаємодій у
разі одночасного
застосування
клопідогрелю
з
атенололом,
ніфедипіном
або
комбінацією
атенололу з
ніфедипіном.
Крім того,
фармакодинамічна
активність
клопідогрелю
істотно не
змінювалася
при
одночасному
застосуванні
фенобарбіталу,
циметидину
або
естрогенів.

Фармакокінетика
дигоксину
або
теофіліну
не
змінювалася
при
одночасному
застосуванні
клопідогрелю.
Антацидні
препарати не
впливають
на
всмоктування
клопідогрелю.

Дослідження
печінкових
мікросом
людини показало,
що метаболіт
клопідогрелю,
що
відноситься
до карбонових
кислот, може
пригнічувати
активність цитохрому
Р450 2C9. Це може
підвищити
рівні в
плазмі
крові таких
препаратів,
як фенітоїн,
толбутамід
та НПЗЗ, які
метаболізуються
цитохромом
Р450 2C9.

Пацієнти,
які брали участь
у клінічних
випробуваннях
клопідогрелю,
одержували
багато
різних
супутніх препаратів,
у тому числі
діуретиків,
бета-блокаторів,
антагоністів
кальцію,
антихолестеринемічних
засобів,
антидіабетичних
(у тому числі
інсулін),
протиепілептичних,
гормональну
замісну
терапію й
антагоністів
GP Пb/ІІІа
без ознак
клінічно
значущих
небажаних
взаємодій.

Фармакологічні
властивості.

Фармакодинаміка.
Клопідогрель
вибірково
пригнічує
зв’язування
аденозину
дифосфату
(АДФ) з
рецепторами
тромбоцитів
і подальшу
опосередковану
АДФ
активацію
комплексу
глікопротеїнів
ІІЬ/Ша, у
такий
спосіб
гальмуючи
агрегацію
тромбоцитів.
Для
гальмування
агрегації
тромбоцитів
необхідна
біотрансформація
клопідогрелю.
Препарат
також гальмує
агрегацію
тромбоцитів,
індуковану
іншими
агоністами, шляхом
блокади і
посилення
активації
тромбоцитів,
які
виділяються
АДФ. Дія
клопідогрелю
грунтується
на
необоротній
зміні АДФ-рецепторів
на
тромбоцитах.
Після цього тромбоцити,
оброблені
клопідогрелем,
змінюють
властивості
протягом
всього
життя клітини,
а відновлення
нормальної
функції
тромбоцитів
відбувається
зі
швидкістю,
що відповідає
швидкості
кругообігу
тромбоцитів.

Фармакокінетика.

Після
одноразового
прийому
клопідогрель
швидко
всмоктується.  Однак
концентрації
вихідної
речовини в
плазмі дуже
низькі й уже
через 2
години не
перевищують
пороговий
рівень
виявлення (0,00025
мг/л). На
підставі
визначення
екскреції
метаболітів
клопідогрелю
із сечею,
всмоктується
не менше 50 %
дози.

Клопідогрель
активно
метаболізується
в печінці.
Його
основний
(неактивний)
метаболіт є
похідним
карбонової
кислоти, який
становить 85 %
речовини, що
циркулює в
плазмі
крові.
Пікові
концентрації
цього метаболіту
в плазмі
(приблизно 3
мг/л після
повторних
доз 75 мг)
відзначаються
приблизно
через 1
годину
після
застосування
препарату.

Клопідогрель
–
препарат-попередник.
Його активний
метаболіт,
похідне
тіолу,
утворюється
шляхом
окиснення
клопідогрелю
до 2-оксо-клопідогрелю
з наступним
гідролізом. Окиснювальний
етап, в
основному,
регулюється
ізоферментами
2В6 і 3А4
цитохрому Р450
і меншою
мірою-1А1, 1А2 і 2С19.
Активний
тіоловий
метаболіт,
ізольований
in vitro,
швидко і
необоротно
зв’язується
з рецепторами
тромбоцитів
і гальмує
агрегацію
цих клітин.
Цей
метаболіт у
плазмі
крові не виявлений.

Кінетика
основного
циркулюючого
метаболіту
була
лінійною
(його
концентрації
в плазмі росли
пропорційно
дозі) у
діапазоні
доз від 50 до 150
мг
клопідогрелю.

Клопідогрель
та його
основний
циркулюючий
метаболіт
оборотно
зв’язуються
з білками
плазми
людини
(відповідно 98 %
і 94 %).

Після
прийому
внутрішньо 14
С-міченого
клопідогрелю
організм
людини виділяє
приблизно 50 %
дози із
сечею й
приблизно 46 %
дози з калом
протягом 120
годин після
прийому.
Період
напіввиведення
основного
циркулюючого
метаболіту
становить 8
годин після
разового
або
повторного
прийому.

Після
повторного
прийому
клопідогрелю
по 75 мг на добу
рівні
основного
циркулюючого
метаболіту
в плазмі
крові були
нижчі у пацієнтів
з тяжкими
захворюваннями
нирок (кліренс
креатиніну
– 5 – 15 мл/хв.)
порівняно з
пацієнтами
з помірним
зниженням
функції
нирок
(кліренс
креатиніну
– 30 – 60 мл/хв) і
рівнями,
зареєстрованими
в інших
дослідженнях
у здорових
добровольців.
Незважаючи
на більш
слабке
гальмування
АДФ-індукованої
агрегації
тромбоцитів
(25 %) порівняно
з її гальмуванням
у здорових
осіб,
подовження
часу
кровотечі
було
однаковим
із часом кровотечі
у здорових
добровольців,
які отримували
клопідогрель
по 75 мг на добу.

Фармацевтичні
характеристики.

Основні
фізико-хімічні
властивості:
білі
або майже
білі, круглі,
двоопуклі
таблетки,
вкриті
оболонкою,
без запаху
або майже
без запаху,
із гравіруванням
"Е181" з одного
боку.

Термін
придатності.
2
роки.

Умови
зберігання.  Зберігати
при
температурі
не вище 25º С.
Зберігати у
недоступному
для дітей
місці.

Категорія
відпуску. За
рецептом.

Упаковка. По 14
таблеток у
блістері; по 1
або 2
блістери у
картонній
упаковці.

Виробник. EGIS
Pharmaceuticals PLC.