КАРБОПЛАТИН

Форма випуску: Концентрат для приготування розчину для інфузій, 10 мг/мл по 5 мл (50 мг), або по 15 мл (150 мг), або

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ТОВ “Люм’єр Фарма”, м. Київ, Україна

Міжнародна непатентована назва: Carboplatin

АТ код: L01XA02

Форма випуску: Концентрат для приготування розчину для інфузій, 10 мг/мл по 5 мл (50 мг), або по 15 мл (150 мг), або по 45 мл (450 мг), або по 60 мл (600 мг) у флаконах № 1 (пакування із in bulk фірми-виробника Сіндан-Фарма СРЛ, Румунія)

Діючі речовини: 1 мл концентрату містить карбоплатину 10 мг

Допоміжні речовини: Вода для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань

Показання: Епітеліальний рак яєчників і дрібноклітинний рак легенів у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антинеопластичними засобами.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3 роки з дати виготовлення «in bulk».

Номер реєстраційного посвідчення: UA/11068/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для
медичного
застосування
препарату

КАРБОПЛАТИН

(CARBOPLATIN)

Склад:

діюча
речовина: carboplatin;

1 мл
концентрату
містить
карбоплатину
10 мг;

допоміжні
речовини:  вода
для ін’єкцій.

 

Лікарська
форма.
Концентрат
для
приготування
розчину для інфузій.

 

Фармакотерапевтична
група. Антинеопластичні
засоби.
Сполуки
платини.

Код
АТС L01X A02.

 

Клінічні
характеристики.

Показання:
Епітеліальний
рак яєчників
і дрібноклітинний
рак легенів у
вигляді
монотерапії
або в
комбінації з
іншими
антинеопластичними
засобами.

 

Протипоказання:
 

Гіперчутливість
до
компонентів
препарату
або до інших
сполук
платини.

Тяжка
мієлосупресія.

Недавня
значна
крововтрата.

Порушення
функції
нирок
(швидкість
клубочкової
фільтрації < 30
мл/хв).

Порушення
слуху.

Вагітність
і період
годування
груддю.

Дитячий
вік.

 

Спосіб
застосування
та дози.

Дорослим
пацієнтам,
які раніше не
лікувалися,
за умови
нормальної
функції
нирок карбоплатин
вводиться у
дозі 400 мг/м2
поверхні
тіла шляхом
коротких
внутрішньовенних
інфузій
(тривалістю 15-60
хвилин).
Курси
терапії
можуть
повторюватися
з
інтервалами        
4 тижні. Пацієнтам,
що належать
до групи
ризику (яким
раніше
призначали
препарати з
активною
мієлосупресивною
дією і/або
променеву
терапію, а
також хворим
із загальним
поганим станом
здоров’я)
карбоплатин
призначається
у початковій
дозі 300-320 мг/м2
поверхні
тіла. При
наявності у
пацієнтів порушень
функції
нирок дози
карбоплатину
необхідно
зменшувати
відповідно
до швидкості
клубочкової
фільтрації. Відповідні
рекомендації
наведені в
таблиці.

 

Дози
також можуть
бути
розраховані
за допомогою
формули
Кальверта,
виходячи з
швидкості
клубочкової
фільтрації
(ШКФ) хворого
і бажаної
площі під
фармакокінетичною
кривою
„концентрація-час”
(AUC).
Необхідно
звернути
увагу на те,
що дози за формулою
Кальверта
розраховуються
у міліграмах,
а не в мг/м2.

Доза
(мг) = бажана AUC
(мг/мл × хв) ×
[ШКФ (мл/хв) + 25]

 

При
лікуванні
пацієнтів
літнього
віку (старше 60
років) дози
карбоплатину
повинні
коригуватися
залежно від
їхнього загального
стану
здоров’я.

Інструкції
персоналу.

Перед
введенням
препарат
розводять 5%
розчином
декстрози чи
0,9% розчином
натрію хлориду
до
концентрації
не вище 0,5 мг/мл.

Розведений
розчин
стабільний
протягом 8 годин
при
температурі
25 оС і
протягом 24
годин при
зберіганні в
холодильнику
(4 оС).

Карбоплатин
не можна
вводити
через інфузійні
системи, до
складу яких
входять
алюмінієві
частини, або
через голки,
що містять алюміній
(може
випадати
осад).

Набирати
розчин з
флакона слід
безпосередньо
перед
застосуванням.

Дозволяється
лише
одноразовий
відбір препарату
з флакона.

При
маніпуляціях
з препаратом
слід додержуватися
правил
роботи з
цитостатиками.

 

Побічні
реакції.

З боку
системи
кровотворення
і
лімфатичної
системи.

Мієлосупресія
є
дозолімітуючим
фактором при
лікуванні
карбоплатином.
При монотерапії
карбоплатином
у
максимально
переносимих
дозах
тромбоцитопенія
(мінімальна
кількість
тромбоцитів
< 50 × 109/л)
спостерігається
приблизно у 25%
пацієнтів.
Кількість
тромбоцитів
у крові
звичайно
знижується
до мінімуму
через 14-21 день і
відновлюється
протягом 35
днів після
введення
препарату.

Пригнічення
функції
кісткового
мозку може
бути тяжчим і
тривалішим у
пацієнтів з порушеннями
функції
нирок, у
хворих, які
раніше одержували
хіміо- і/або
променеву
терапію, з поганим
загальним
станом
здоров’я і
віком старше
60 років.

У
разі
монотерапії
карбоплатином
у рекомендованих
дозах з
рекомендованою
періодичністю
введення
мієлосупресія
звичайно є
оборотною і
некумулятивною.

Лейкопенія
відзначається
приблизно у 14%
пацієнтів.
Відновлення
кількості
лейкоцитів
звичайно
відбувається
дещо
повільніше
порівняно з
тромбоцитами
– протягом 42
днів після
введення
препарату
(мінімальна
кількість лейкоцитів
спостерігається
через 14 – 28 днів). Нейтропенія
(кількість
гранулоцитів
< 1 × 109/л)
відзначається
приблизно у 20%
пацієнтів. Анемія
з рівнями
гемоглобіну
< 11 г/дл
розвивається
у понад 2/3
пацієнтів з
нормальними
вихідними
показниками.

Лікування
карбоплатином
може бути
продовжено
лише тоді,
коли
кількість
тромбоцитів
становить 100 000 в
1 мкл, а
лейкоцитів –
4 000 в 1 мкл. Якщо ж
кількість
клітин менше
цих рівнів,
необхідно припинити
терапію до
відновлення
нормальних
значень
показників
(звичайно
через 5 – 6
тижнів). У
тяжких
випадках
може бути
необхідною
підтримуюча
трансфузійна
терапія,
переливання
крові. Щоб
уникнути глибокої
мієлосупресії,
повторні
курси лікування
карбоплатином  слід
проводити не
раніше, ніж
через 4 тижні.

З боку
імунної системи.

Як
і інші
препарати, що
містять
платину, карбоплатин  може
спричиняти
алергічні
реакції,
зокрема
еритематозні
висипання,
свербіж,
пропасницю,
ангіоедему,
анафілактоїдні
реакції, у т.ч.
бронхоспазм,
набряк
обличчя.
Лікування
симптоматичне.

Метаболічні
розлади.

Поширені
– аномальні
результати
функціональних
печінкових
тестів
(звичайно
відхилення
незначні або
середні)
відзначаються
приблизно у
третини
пацієнтів з
нормальними
вихідними
показниками.
Підвищення рівня
лужної
фосфатази
спостерігається
частіше, ніж
рівнів АЛТ,
АСТ або
загального
білірубіну. В
більшості
випадків у
процесі
терапії
відбувається
спонтанна
регресія
відхилень.

 

Непоширені
– після
терапії
карбоплатином
може
відзначатися
зниження
рівнів електролітів
сироватки
крові
(натрію,
магнію, калію
і кальцію),
однак ці
відхилення
не такі значні,
щоб
спричинити
появу
клінічних ознак
або
симптомів.

З боку
нервової
системи.

Поширені
– периферична
невропатія
розвивається
у 4% пацієнтів.
У більшості з
цих хворих
симптоми
нейротоксичного
ураження обмежуються
парестезією
і зниженням
глибоких
сухожильних
рефлексів.
Частота і
тяжкість
побічних
ефектів вища
в осіб
похилого віку
і пацієнтів,
які раніше
лікувалися
цисплатином.
Парестезія,
наявна до
початку терапії
карбоплатином,
може
посилюватися
в процесі лікування
карбоплатином.

Можливе
порушення
смакових
відчуттів. Галюцинації,
тривоги і
страхи.

Поодинокі
– транзиторні
порушення
зору, інколи
транзиторне
зниження
гостроти
зору. Ці
порушення
звичайно
асоціюються
з терапією
високими
дозами і
відзначаються
у хворих з
порушеннями
функції
нирок. Можливі
галюцинації,
тривога і
жахи.

З боку
органів
слуху.

Дуже
поширені –
субклінічне
зниження
гостроти
слуху в
діапазоні
високих
частот ( 4000-8000 Гц).
Однак
клінічні
симптоми,
переважно
шум у вухах,
спостерігаються
рідко. При
лікуванні
карбоплатином
пацієнтів зі
зниженою
гостротою
слуху
внаслідок
лікування
цисплатином
їхній слух
може ще
погіршитися.

З боку
судинної
системи.

Геморагічні
ускладнення,
артеріальна
гіпотензія,
анафілаксія.

З боку
шлунково-кишкового
тракту.

Дуже
поширені –
нудота без
блювання.
Блювання
відзначається
більш ніж у
половини пацієнтів.
Зазначені
симптоми
звичайно
минають
протягом 24
годин після
введення
карбоплатину.
Вони можуть
бути
послаблені
за допомогою
антиеметиків. 

Поширені
– діарея,
запор, біль у
животі.

Дерматологічні
побічні
ефекти.

Алопеція.

З 
боку
кістково-м’язової  системи
і сполучної 
тканини.

Астенія.

З боку
органу зору.

Можливе
порушення
зору.

З боку
нирок і
сечовидільної
системи.

Можливе
підвищення
рівнів
сечовини і
креатиніну в
сироватці
крові, а
також
зниження
кліренсу
креатиніну,
що свідчить
про
порушення
функції
нирок. Частота
і тяжкість
нефротоксичних
уражень може
бути більшою
серед
пацієнтів з
наявними
порушеннями
функції
нирок. При
значних відхиленнях
результатів
ниркових
тестів
необхідно
знижувати
дози або
припиняти
терапію карбоплатином,
провести
симптоматичне
лікування.

Гіперурикемія
спостерігається
приблизно у 25%
пацієнтів.
Для
зменшення
концентрації
сечової
кислоти у
сироватці
крові може застосовуватися
алопуринол.

Гемолітико-уремічний
синдром. Були
зафіксовані
випадки
гематурії і
появи
набряків.

Репродуктивна
система.

Азооспермія
та аменорея.

Інфекції
та інвазії.

Можливі
інфекційні
ускладнення.

Побічні
ефекти
загального
характеру.

Озноб
і пропасниця,
головний
біль.

Місцеві
реакції.

У
місцях
ін’єкцій
можуть
виникати
еритема і
біль.

 

Передозування.

Специфічний
антидот
карбоплатину
невідомий.
При
передозуванні
можна
очікувати тяжке
пригнічення
функції
кісткового
мозку, а
також
порушення
функції
печінки та
нирок.  
Терапія –
симптоматична
і
підтримуюча.
Гемотрансфузії
та пересадка
кісткового
мозку можуть
допомогти
зменшити
інтенсивність
побічних ефектів
з боку
системи
крові.

 

Застосування
у період
вагітності
або годування
груддю.

Препарат
протипоказаний
у період
вагітності
та годування
груддю через
високу
токсичність.

 

Діти.

Не
застосовують.

 

Особливі
заходи
безпеки.

Лікування
Карбоплатином
має
здійснюватися
під наглядом
лікаря-онколога
в умовах стаціонару
за наявності
засобів для
адекватного
моніторингу
стану
пацієнта.

При
маніпуляціях
з препаратом
слід додержуватися
правил
роботи з
цитостатиками.

 

Особливості
застосування.

Перед
введенням
карбоплатину
і регулярно в
процесі
терапії
необхідно
визначати кількість
формених
елементів
крові, виконувати
функціональні
ниркові і
печінкові тести,
а також
проводити
неврологічні
обстеження і
контроль
функції
слуху та
відповідним
чином
корегувати
дози
препарату. 

Мієлосупресивна
дія
карбоплатину
сильно
залежить від
його
ниркового
кліренсу. Більш
тяжке і тривале
пригнічення
функції
кісткового мозку
звичайно
спостерігається
у пацієнтів з
порушеннями
функції
нирок, а
також у хворих,
які
одержують
супутню
терапію
нефротоксичними
препаратами.
Тому перед
початком і в
процесі
лікування
карбоплатином
необхідно
ретельно
оцінювати
функцію
нирок.
Звичайно тривалість
інтервалів
між курсами
терапії
повинна бути
не менше 4
тижнів. При
комбінованій
терапії
карбоплатином
та іншими препаратами
з
мієлосупресивною
дією необхідно
ретельно
підбирати
дози і
визначати
час введення
з метою
мінімізації
адитивних
небажаних
ефектів.
Пацієнти з
тяжким
пригніченням
функції
кісткового
мозку можуть
потребувати
трансфузійної
терапії.

Премедикація
антиеметиками
може допомогти
зменшити
частоту й
тяжкість
нудоти і блювання,
спричинених
карбоплатином.

При
лікуванні
дуже
високими
дозами карбоплатину
відзначалися
випадки
гепатотоксичних
уражень,
асоційованих
з нефротоксичними
ураженнями.

 

Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспортом
або роботі з
іншими
механізмами.

Залежно
від
індивідуальної
чутливості,
карбоплатин
може
порушувати
здатність
керувати
транспортними
засобами та
механізмами.
Тому на
період
лікування
препаратом
не рекомендується
керувати
транспортними
засобами та
механізмами.

Взаємодія
з іншими
лікарськими засобами
та інші види
взаємодій.

При
комбінованій
терапії
карбоплатином
у поєднанні з
іншими
мієлосупресивними
препаратами
пригнічення
функції
кісткового
мозку
посилюється.

Враховуючи
нефротоксичну
дію
карбоплатину,
не
рекомендується
застосовувати
його у
поєднанні з
аміноглікозидами
та іншими нефротоксичними
лікарськими
засобами.

Карбоплатин
не слід
призначати
одночасно з
препаратами,
які містять
хелатні
сполуки,
оскільки
вони
теоретично
можуть послаблювати
протипухлинну
дію
карбоплатину.
Експериментально
встановлено,
що
карбоплатин
діє синергічно
з етопозидом
і віндесином.

 

Фармакологічні
властивості.

Фармакодинаміка.
Карбоплатин-ЛЕНС
–
протипухлинний
засіб, що
являє собою
неорганічну
комплексну
сполуку
платини.
Протипухлинна
активність карбоплатину
порівнянна з
активністю
цисплатину
щодо широкого
спектра
пухлин,
незалежно
від їхньої
локалізації.
Механізм
його
протипухлинної
дії
пов’язаний з
пригніченням
синтезу
нуклеїнових
кислот, що
призводить
до загибелі
клітини.
Здатність
препарату
спричиняти
регресію
первинних
пухлин та
метастазів
пов’язана
також з його
впливом на
імунну
систему організму.

 

Дослідження
методом
лужної
елюції ДНК і
аналізи
зв’язування
ДНК
продемонстрували
якісну
подібність
механізмів
дії карбоплатину
і цисплатину.
Карбоплатин,
як і цисплатин,
спричиняє
зміни в
суперспіральній
конформації
ДНК, які
асоціюються
з “ефектом
вкорочення
ДНК". Також
він
спричиняє утворення
міжниткових
і
внутрішньониткових
зшивок у ДНК.

Фармакокінетика.
Концентрації
карбоплатину
та вільної платини
в плазмі крові
після
внутрішньовенного
введення
зменшуються 
відповідно
до двофазної
кінетики.
Початковий
період
напіввиведення
вільної
платини
становить
приблизно 1-2 години,
а
термінальний
період
напіввиведення
дорівнює 3-6
годин;
загальна
платина характеризується
подібним
початковим
періодом
напіввиведення,
але
термінальний
період
напіввиведення
в неї 
триваліший
(приблизно 24
години). При
повторних
введеннях
дози протягом
чотирьох
днів поспіль
накопичення
платини в
плазмі не
спостерігається.
Приблизно 85 %
платини в
плазмі крові
зв’язується
з білками
протягом 24
годин після
введення.

У
плазмі крові
концентрації
платини в складі
молекули
карбоплатину
значно
перевищують
концентрації
вільної
платини. Карбоплатин
зв’язується
з білками
плазми крові
і повільно
виводиться з
організму, в
основному
нирками. 30% від
введеної
дози
виводиться в
незміненому
вигляді. У
пацієнтів з
кліренсом
креатиніну
понад 60 мл/хв
приблизно 60 – 80%
застосованої
дози виводиться
з сечею
протягом 12
годин після
введення.

 

Фармацевтичні
характеристики.

Основні
фізико-хімічні
властивості: прозорий,
безбарвний
або злегка
жовтуватий
розчин.

 

Несумісність.

Карбоплатин
несумісний
із солями
алюмінію (при
взаємодії
спостерігається
утворення
осаду, що
призводить
до зниження
ефективності).

 

Термін
придатності. 3 роки з
дати
виготовлення
«in bulk».

Умови
зберігання. Зберігати
в сухому,
захищеному
від світла
місці при температурі
від 2 до   8 оС.
Зберігати в
недоступному
для дітей
місці.

Розчин
препарату
стабільний
протягом 8 годин
при
температурі
25 оС і протягом
24 годин при
зберіганні в
холодильнику
(4оС).

 

Упаковка.
По 5
мл (50 мг), 15 мл (150 мг), 45
мл (450 мг), 60 мл (600 мг) у
флаконі, по 1 флакону
в пачці.

 

Категорія
відпуску. За
рецептом.

Виробник.
ТОВ
«ЛЮМ’ЄР
ФАРМА».

Місцезнаходження.
Україна, 03069, м.