Виробник, країна: ГлаксоВеллком Продакшн/Глаксо Веллком Продакшн, Франція/Франція
Міжнародна непатентована назва: Amoxicillin and enzyme inhibitor
АТ код: J01CR02
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, пролонгованої дії, 1000 мг/62,5 мг № 16 (4х4), № 28 (4х7) у блістерах
Діючі речовини: 1 таблетка містить амоксициліну (у формі амоксициліну тригідрату) 562,5 мг, амоксициліну (у формі амоксициліну натрію) 437,5 мг, клавуланової кислоти (у формі калію клавуланату) 62,5 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, тип А; кремнію діоксид колоїдний зневоднений, магнію стеарат, ксантанова камедь, кислота лимонна безводна, гіпромелоза 6ср, гіпромелоза 15ср, титану діоксид (Е171), поліетиленгліколь 3350, поліетиленгліколь 8000
Фармакотерапевтична група: Препарати групи пеніциліну
Показання: Лікування бактеріальних інфекцій, що спричиняються чутливими до Аугментину SR мікроорганізмами: інфекції дихальних шляхів, наприклад, негоспітальна пневмонія, загострення хронічного бронхіту та гострий бактеріальний синусит.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 2 роки
Номер реєстраційного посвідчення: UA/0987/03/01
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АУГМЕНТИН™ SR
(AUGMENTINÔ SR)
Склад:
діючі речовини: амоксицилін та клавуланова кислота;
1 таблетка містить амоксициліну (у формі амоксициліну тригідрату) 562,5 мг, амоксициліну (у формі амоксициліну натрію) 437,5 мг, клавуланової кислоти (у формі калію клавуланату) 62,5 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, тип А; кремнію діоксид колоїдний зневоднений, магнію стеарат, ксантанова камедь, кислота лимонна безводна, гіпромелоза 6ср, гіпромелоза 15ср, титану діоксид (Е171), поліетиленгліколь 3350, поліетиленгліколь 8000.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою, пролонгованої дії.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування.
Код АТС J01C R02.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування бактеріальних інфекцій, що спричиняються чутливими до Аугментину SR мікроорганізмами: інфекції дихальних шляхів, наприклад, негоспітальна пневмонія, загострення хронічного бронхіту та гострий бактеріальний синусит.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до бета-лактамів, тобто до пеніцилінів і цефалоспоринів.
Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов´язаних із застосуванням Аугментину.
Спосіб застосування та дози.
Препарат призначений для лікування дорослих і підлітків віком від 16 років і старше.
Таблетка препарату має лінію розлому, що дозволяє розділити таблетку навпіл, якщо пацієнт не може проковтнути її цілою. Обидві половинки у цьому випадку слід прийняти одночасно. Рекомендованою дозою препарату є 2 таблетки 2 рази на добу.
Інфекції дихальних шляхів – 2 таблетки 2 рази на добу протягом 7-10 днів, включаючи:
негоспітальну пневмонію – 2 таблетки 2 рази на добу протягом 7-10 днів;
загострення хронічного бронхіту – 2 таблетки 2 рази на добу протягом 7 днів;
гострий бактеріальний синусит – 2 таблетки 2 рази на добу протягом 10 днів.
Окремі групи пацієнтів.
Пацієнти літнього віку.
Корекції дози не потребується.
Дозування при порушенні функції нирок.
Аугментин SR призначають лише для лікування пацієнтів з кліренсом креатиніну 30 мл/хв і більше, при якому не потребується корекції дози.
Дозування при порушенні функції печінки.
Застосовувати обережно; необхідно моніторувати печінкову функцію через регулярні проміжки часу. Даних для рекомендації дозування недостатньо.
Приймати Аугментин SR слід на початку прийому їжі з метою кращого засвоювання препарату. Лікування не слід продовжувати понад 14 діб без оцінки стану хворого.
Побічні реакції.
Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів:
дуже часто ³ 1/10;
часто ³ 1/100 та < 1/10;
нечасто ³ 1/1 000 та < 1/100;
рідко ³ 1/10 000 та < 1/1 000;
дуже рідко < 1/10 000.
Інфекції та інвазії.
Часто – генітальний моніаліазис, кандидоз шкіри та слизових оболонок.
Кровоносна та лімфатична системи.
Рідко – оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія.
Дуже рідко – оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.
Імунна система.
Дуже рідко – ангіоневротичний набряк, анафілаксія, сироваткоподібний синдром, алергічний васкуліт.
Нервова система.
Нечасто – запаморочення, головний біль.
Дуже рідко – оборотна гіперактивність та конвульсії.
Шлунково-кишкові реакції.
Дуже часто – діарея.
Часто – нудота, біль у животі.
Не часто – блювання, порушення травлення.
Дуже рідко – антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт), чорний «волосатий» язик.
Гепатобіліарні реакції.
Нечасто – помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ відзначається у хворих, які лікуються антибіотиками групи бета-лактамів.
Дуже рідко – гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явища виникають при застосуванні інших пеніцилінів і цефалоспоринів.
Гепатити виникають головним чином у чоловіків і хворих літнього віку, і їх виникнення може бути пов´язане з тривалим лікуванням препаратом. Ознаки та симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути через кілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища завичай мають оборотний характер. Надзвичайно рідко мають місце летальні випадки, які завжди трапляються з пацієнтами з тяжким основним захворюванням або з пацієнтами, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.
Шкіра та підшкірні тканини.
Нечасто – шкірний висип, свербіж, кропив´янка.
Рідко – поліморфна еритема.
Дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.
Нирки та сечовидільна система.
Дуже рідко – інтерстиціальний нефрит, кристалурія.
Передозування.
Передозування може супроводжуватися симптомами з боку шлунково-кишкового тракту та розладом водно-електролітного балансу. Ці явища лікують симптоматично, приділяючи увагу корекції водно-електролітного балансу. Повідомлялося про випадки кристалурії, що в деяких випадках можуть призводити до ниркової недостатності. Аугментин SR може бути видалений з кровотоку методом гемодіалізу.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Репродуктивні дослідження на тваринах (мишах і щурах при застосуванні доз, що у 10 разів перевищували дози для людини) пероральних і парентеральних форм Аугментину не виявили ніякої тератогенної дії. В одному дослідженні у жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосування Аугментину може бути пов´язано з підвищенням ризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених. Як і у випадку з усіма ліками, слід уникати застосування препарату під час вагітності, крім випадків, коли лікар вважає це за необхідне.
Аугментин можна застосовувати під час годування груддю. Виключаючи ризик розвитку гіперчутливості, пов’язаний із виділенням слідових кількостей Аугментину з грудним молоком, будь-яких шкідливих ефектів для дитини, що знаходиться на грудному вигодовуванні, немає.
Діти. Не застосовується для лікування дітей віком до 16 років.
Особливості застосування.
Перед початком терапії Аугментином SR необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів.
Серйозні, а часом навіть фатальні випадки гіперчутливості (анафілактичні реакції) відомі у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Ці реакції більш імовірні в осіб з аналогічними реакціями на пеніцилін у минулому. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію Аугментином і розпочати альтернативну терапію. Серйозні анафілактичні реакції потребують негайного лікування із застосуванням адреналіну. Також може виникнути необхідність у оксигенотерапії, внутрішньовенному введенні стероїдів і підтримці дихальної функції, включаючи інтубацію.
Аугментин SR не слід призначати, якщо є підозра на інфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при даній патології спостерігалися випадки короподібного висипання.
Тривале застосування препарату іноді може спричиняти надмірне зростання нечутливої до Аугментину SR мікрофлори.
Зрідка у пацієнтів, які приймають Аугментин та пероральні антикоагулянти, може спостерігатися понаднормоване подовження протромбінового часу (підвищення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг. Може знадобитись корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня антикоагуляції.
Пацієнтам з порушенням функції нирок і кліренсом креатиніну 30 мл/хв і більше змінювати дозу Аугментину SR не треба. Якщо рівень кліренсу креатиніну менше 30 мл/хв, застосовувати препарат не рекомендується.
У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатися кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому для зменшення можливості виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс між випитою рідиною та виведеною сечею.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Негативного впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не спостерігалося.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне його застосування з Аугментином може призвести до підвищених рівнів амоксициліну в крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівні клавуланової кислоти.
Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшити імовірність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасного застосування Аугментину та алопуринолу немає.
Як і інші антибіотики, Аугментин може мати вплив на флору кишечника, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
За даними літератури, існують окрeмі повідомлення про збільшення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR) у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень міжнародного нормалізованого співвідношення з додаванням або припиненням лікування Аугментином.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Амоксицилін – напівсинтетичний антибіотик з широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду під її впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, що синтезують цей фермент. Клавуланова кислота має бета-лактамну структуру, подібну до пеніцилінів, та має властивості інактивувати бета-лактамазні ферменти, властиві мікроорганізмам, резистентним до пеніцилінів і цефалоспоринів. Зокрема, вона має виражену активність щодо важливих з клінічної точки зору плазмідних бета-лактамаз, які часто відповідають за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавуланової кислоти у складі Аугментину захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів бета-лактамаз і розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до нього багато мікроорганізмів, резистентних до амоксициліну та інших пеніцилінів і цефалоспоринів.
Аугментин SR представлений у вигляді таблеток з подовженим вивільненням діючої речовини, що дозволяє подовжити фармакокінетичну дію амоксициліну. Такий склад таблеток розширює спектр чутливих до Аугментину SR мікроорганізмів, включаючи пеніцилінрезистентні штами S. Pneumoniae.
Таким чином, Аугментин SR виявляє властивості антибіотика широкого спектра дії та інгібітору бета-лактамаз. Аугментин має бактерицидну дію щодо широкого спектра мікроорганізмів, включаючи:
- грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus*, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae (включаючи пеніцилінрезистентні та резистентні до макролідів штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans;
- грампозитивні анаероби: Peptostreptococcus anaerobius, Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros;
- грамнегативні аероби: Haemophilus influenzae*, Haemophilus parainfluenzae*, Klebsiella pneumoniae*, Moraxella catarrhalis*;
- грамнегативні анаероби: Bacteroides fragilis*, Eikenella corrodens*, Fusobacterium nucleatum*, Porphyromonas sp., Prevotella sp.
-----------------
* Деякі представники цих видів бактерій продукують бета-лактамазу, що робить їх нечутливими до монотерапії амоксициліном.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Обидва компоненти Аугментину SR (амоксицилін і клавуланова кислота) повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічних значеннях pH. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Абсорбція Аугментину SR покращується при його прийомі на початку їди.
Фармакокінетичні параметри при прийомі таблеток Аугментину SR 2 рази на день такі:
площа під кривою співвідношення «концентрація/час» (AUC) становить 71,62 мкг/год/мл для
амоксициліну та 5,29 мкг/год/мл – для клавуланової кислоти, період напіввиведення – 1,27 год для амоксициліну та 1,03 год – для клавуланової кислоти, максимальнна концентрація для амоксициліну – 17,0 мг/л, та 2,05 мг/л – для клавуланової кислоти.
Представлена форма таблеток із сповільненим вивільненням діючої речовини має унікальний фармакодинамічний/фармакокінетичний профіль. Час досягнення і підтримання мінімальної інгібуючої концентрації у цій формі препарату не може бути досягнутий при прийомі аналогічної дози препарату, але зі звичайним вивільненням діючої речовини.
Розподіл. При внутрішньовенному введенні терапевтичні концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти спостерігаються у тканинах та інтерстиціальній рідині. Терапевтичні концентрації обох речовин виявлені в жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах, а також у синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гною. Амоксицилін і клавуланова кислота слабо зв’язуються з білками; дослідженнями встановлено, що показники зв’язування з білками становлять 25 % для клавуланової кислоти та 18 % – для амоксициліну від загальних концентрацій їх у плазмі крові. При дослідженнях на тваринах не встановлено кумуляції жодного з цих компонентів у будь-якому органі.
Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може проникати у грудне молоко. Слідова кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринах показали, що і амоксицилін, і клавуланова кислота можуть проникати крізь плацентарний бар’єр. Однак не виявлено будь-яких даних щодо порушення фертильної функції або шкідливого впливу на плід.
Виведення. Як і для інших пеніцилінів, основним шляхом виведення амоксициліну є ниркова екскреція, тоді як для клавуланату виведення здійснюється і через нирки, і шляхом позаниркових механізмів. Приблизно 60-70 % амоксициліну і 40-65 % клавуланової кислоти виділяються із сечею у незміненому стані протягом перших 6 годин після одноразового прийому таблеток.
Амоксицилін також частково виводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних 10-25 % застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в організмі людини до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксиетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксилової кислоти та 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та фекаліями, а також у вигляді двоокису вуглецю з повітрям, що видихається.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки у формі капсули, білого кольору, вкриті оболонкою, з лінією розлому з одного боку та маркуванням АС 1000/62.5 – з іншого;
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.
Упаковка. По 4 таблетки у блістері. По 4 або по 7 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробники. «ГлаксоВеллком Продакшн», Франція.
«Glaxo Wellcome Production», France.
Місцезнаходження. «ГлаксоВеллком Продакшн», 53100 Майен, Франція.
«GlaxoWellcome Production» 53100 Mayenne, France.
