Виробник, країна: КРКА, д.д., Ново место, Словенія
Міжнародна непатентована назва: Pyrazinamide
АТ код: J04AK01
Форма випуску: Таблетки по 500 мг № 100
Діючі речовини: 1 таблетка містить: 500 мг піразинаміду
Допоміжні речовини: Крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, натрію крохмальгліколят, тальк, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат
Фармакотерапевтична група: Протитуберкульозні препарати
Показання: Лікування всіх форм туберкульозу (в комбінації з іншими туберкулостатиками).
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 5р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/0677/01/01
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Піразинамід
(Pyrazinamid)
Склад:
діюча речовина: піразинамід;
1 таблетка містить 500 мг піразинаміду;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, натрію крохмальгліколят, тальк, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Протитуберкульозні засоби.
Код АТС J04A K01.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування всіх форм туберкульозу (в комбінації з іншими туберкулостатиками).
Протипоказання.
· Підвищена чутливість до піразинаміду або інших інгредієнтів препарату.
· Тяжка печінкова недостатність.
· Гостра подагра.
Спосіб застосування та дози.
Дозування завжди визначає лікар, коригуючи відповідно до віку та стану пацієнта. Для розрахунку добової дози завжди використовують ідеальну масу тіла.
Звичайна доза Піразинаміду для дорослих та дітей віком від 6 років становить від 15 до 30 мг/кг маси тіла на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1,5 г для пацієнтів з масою тіла менше 50 кг та 2 г для пацієнтів з масою тіла більше 50 кг. Застосування підвищеної дози також можливе, тобто від 50 мг до 70 мг/кг маси тіла на добу двічі або тричі на тиждень. При призначенні двічі на тиждень максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 г; при триразовому прийомі ця доза не повинна перевищувати 3 г.
Через можливе зниження функції нирок та печінки пацієнтам літнього віку звичайно застосовують Піразинамід у дозах, близьких до нижньої межі звичайної дози для дорослих – 15 мг/кг маси тіла на добу.
Звичайна доза Піразинаміду для пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок становить від 12 до 20 мг/кг маси тіла в день. Можливо також лікування дозами по 40 мг/кг маси тіла на добу тричі на тиждень або 60 мг/кг маси тіла на добу двічі на тиждень. Потрібно уникати застосування Піразинаміду пацієнтами з кліренсом креатиніну нижче 50 мл/хв.
Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі, призначають звичайну дозу для дорослих.
Можна також застосовувати дози по 40 мг/кг маси тіла на добу тричі на тиждень і 60 мг/кг маси тіла на добу двічі на тиждень, але їх бажано застосовувати за 24 години до початку діалізу.
Якщо пацієнтам з порушеннями функції печінки застосовують звичайні дози, Піразинамід накопичується в організмі, тому таким пацієнтам потрібно застосовувати нижчі дози – 15 мг/кг маси тіла на добу. Необхідно проводити функціональні проби печінки перед початком терапії Піразинамідом та кожні 2 – 4 тижні протягом застосування препарату.
Таблетки приймають цілими, запиваючи водою, у вигляді разової дози після сніданку.
Побічні реакції.
Найсерйознішим побічним ефектом є порушення функції печінки (жовтяниця, збільшення печінки, асимптомне збільшення активності трансаміназ печінки до поодиноких випадків гострої атрофії печінки і смерті), що залежить від дози.
Нудота, відсутність апетиту і артралгія (як з підвищенням концентрації сечової кислоти в сироватці, так і без нього) є звичайними побічними ефектами терапії Піразинамідом.
Рідше спостерігаються блювання, міальгія і артралгія з підвищенням температури тіла, реакції гіперчутливості (висипи на шкірі, кропив’янка, прурит, фоточутливість), сидеробластична анемія і тромбоцитопенія.
Іноді побічними ефектами терапії Піразинамідом є акне, пелагра, порфірія, біль при сечовиділенні (дизурія) та інтерстиціальний нефрит.
Передозування.
Досвід з передозування Піразинаміду обмежений. У повідомленні про один випадок передозування йшлося про підвищену активність трансаміназ печінки. Після припинення прийому препарату активність трансаміназ повернулась до норми.
Якщо пацієнт прийняв велику кількість таблеток необхідно промити шлунок, прийняти активоване вугілля, провести моніторинг функції печінки та визначити рівень уратів в сироватці. Лікування симптоматичне. Важливо, щоб пацієнт вживав багато рідини. Гемодіаліз є ефективним методом виведення Піразинаміду з організму.
Застосування у період вагітності та годування груддю.
Незважаючи на те, що дані про шкідливу дію піразинаміду на плід відсутні, ризик не можна виключати. Вагітні можуть приймати піразинамід лише у разі, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плоду.
Піразинамід в невеликих кількостях виділяється в грудне молоко, тому годувати груддю під час лікування піразинамідом не рекомендується.
Діти. Препарат в даній лікарській формі застосовують дітям віком від 6 років.
Особливості застосування.
Піразинамід треба обережно призначати пацієнтам з гіперчутливістю до етіонаміду, ізоніазиду, ніацину або інших ліків подібних за хімічною структурою, оскільки у таких пацієнтів можлива підвищена чутливість також до Піразинаміду.
Перед початком лікування Піразинамідом рекомендовано визначити рівень сечової кислоти в сироватці та провести функціональну пробу печінки (особливо ALT та AST ).
Піразинамід слід з обережністю застосовувати пацієнтам з порушеннями функції печінки та тим, які мають підвищений ризик ураження печінки, пов’язаного з прийомом препарату (наприклад, алкоголіки). Під час терапії препаратом регулярні функціональні проби печінки слід проводити кожні 2-4 тижні та якщо виникають будь-які клінічні ознаки або симптоми печінкової недостатності. Якщо спостерігаються симптоми порушення функції печінки, прийом препарату слід припинити.
Піразинамід слід з обережністю приймати пацієнтам з подагрою в анамнезі. Піразинамід затримує екскрецію уратів нирками, що може виявлятися як гіперурикемія, звичайно без ознак хвороби. За наявності симптомів гіперурикемії (гостра подагра) лікування слід припинити.
У пацієнтів з нирковою недостатністю може відбуватися накопичення піразинаміду в організмі.
Піразинамід треба обережно призначати діабетикам через складність підтримувати бажані концентрації цукру в крові.
У хворих на порфірію Піразинамід може спричинити гострі напади порфірії.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Піразинамід не впливає на психомоторну здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії.
Під час прийому Піразинаміду не рекомендується вживання алкоголю, так як Піразинамід може підсилити токсичну дію алкоголю.
Сумісне застосування Піразинаміду та ізоніазиду може зменшити концентрацію ізоніазиду в сироватці, особливо у пацієнтів з уповільненим метаболізмом ізоніазиду.
Одночасний прийом Піразинаміду та етіонаміду збільшує ризик уражень печінки, особливо у діабетиків. Під час лікування комбінацією цих ліків треба робити регулярні функціональні проби печінки. Якщо виникнуть будь-які ознаки порушення функції печінки, лікування такою комбінацією ліків треба припинити.
Піразинамід може знижувати метаболізм циклоспорину і тим самим зменшує рівень циклоспорину в сироватці та його імунодепресивний ефект. У пацієнтів, які лікуються циклоспорином, треба контролювати рівні циклоспорину в сироватці від початку терапії піразинамідом і після її припинення.
Паралельне застосування Піразинаміду і фенітоїну може збільшити концентрацію фенітоїну в сироватці і, відповідно, можуть виникнути ознаки інтоксикації фенітоїном. Якщо під час супутнього прийому Піразинаміду та фенітоїну мають місце побічні ефекти з боку ЦНС (наприклад, атаксія, гіперрефлексія, ністагм, тремор), то препарати слід відмінити, визначити концентрації фенітоїну в сироватці та відповідно коригувати дозу фенітоїну.
Піразинамід може зменшувати ефективність препаратів, які сприяють виведенню сечової кислоти з організму (алопуринол, колхіцин, пробенецид, сульфінпіразон). Це може підвищити рівні сечової кислоти в сироватці пацієнтів, які лікуються Піразинамідом, тому дози препаратів, які сприяють виведенню сечової кислоти з організму, мають бути збільшені відповідно.
Сумісне застосування з алопуринолом може уповільнити подальше перетворення метаболітів Піразинаміду. Метаболізм самого Піразинаміду при цьому суттєво не змінюється.
Зидовудин може значно зменшити рівень Піразинаміду в сироватці і збільшити ризик анемії.
Піразинамід може підвищити ефект гіпоглікемічних препаратів.
Піразинамід знижує достовірність тестів для визначення кетонів в сечі за допомогою тестових смужок (Ацетест® і Кетостикс®), тому що він робить колір проби червоно-коричневим.
Піразинамід може заважати визначенню концентрації заліза в сироватці за допомогою приладу Феррохем® ІІ, тому що рівні заліза в сироватці виглядають меншими.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Піразинамід застосовується протягом початкової фази лікування туберкульозу, коли лікування направлено на руйнування бацил на стадії внутрішньоклітинного ділення. Піразинамід завжди призначають разом з двома чи трьома іншими туберкулостатиками.
Піразинамід є бактерицидним проти Mycobacterium tuberculosis, але він не є ефективним проти інших мікобактерій. In vitro він є активним тільки при кислому pH, а в умовах нейтрального середовища, він є зовсім неактивним. При туберкульозному запаленні створюється кислотне pH, внутрішній вміст макрофагів є також кислим. Тому піразинамід активний як проти повільно зростаючих, так і проти скачкоподібно зростаючих бацил, та навіть проти внутрішньоклітинних бацил в кислотному середовищі макрофагів. При поступовій регресії запалення, коли зростає pH, бактерицидна активність піразинаміду знижується. Це пояснює, чому піразинамід є дуже ефективним та необхідним на ранніх стадіях туберкульозного запалення.
Фармакокінетика.
Піразинамід повністю абсорбується з шлунково-кишкового тракту. Найвища концентрація в крові досягається через дві години після перорального прийому. Піразинамід широко розповсюджується по тканинах і рідинах тіла. В цереброспінальній рідині він досягає таких самих концентрацій, як і в сироватці. Тільки приблизно 5% піразинаміду зв’язуються з білками плазми. Він метаболізується в печінці, його основним метаболітом є піразинова кислота, яка також є активною проти М. tuberculosis. Пікові концентрації піразинової кислоти в крові досягаються протягом 6 годин після прийому піразинаміду. Піразинамід і його метаболіти виводяться, в основному, нирками. Середній період напіввиведення становить приблизно 12 годин. Він також виділяється в грудне молоко. Піразинамід може виводитись з організму за допомогою гемодіалізу.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, злегка двоопуклі таблетки зі скошеними краями та насічкою з однієї сторони.
Термін придатності. 5 років.
Умови зберігання. Зберігати в захищеному від вологи та світла місці, при температурі не вище 25оС. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. 100 таблеток в скляному флаконі, в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. КРКА, д.д., Ново место, Словенія.
Місцезнаходження. Шмар’єшка