Виробник, країна: Каділа Хелткер Лтд., Індія
Міжнародна непатентована назва: Gatifloxacin
АТ код: J01MA16
Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 400 мг у блістері № 5 у коробці
Діючі речовини: 1 таблетка містить: гатіфлоксацин сесквігідрат (у перерахунку на гатіфлоксацин) - 400 мг
Допоміжні речовини: Крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, крохмаль кукурудзяний (для пасти), кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, натрію крохмаль гліколят, опадрі 31К 58903 білий
Фармакотерапевтична група: Фторхінолони
Показання: Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:
- інфекції ЛОР-органів (гострі отити, хронічні отити у фазі загострення; гострі синусити, хронічні синусити у фазі загострення);
- інфекції дихальних шляхів (хронічний бронхіт у фазі загострення, пневмонія, загострення хронічних захворювань легенів, абсцес легенів, кістозний фіброз);
- урогенітальні інфекції, спричинені Chlamidia trachomatis, Mycoplasma hominis, Ureaplasma;
- ускладнені урогенітальні інфекції (інфікування Neisseria gonorrhoeae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma, Chlamidia trachomatis, анаеробною флорою в різноманітних комбінаціях);
- інфекції сечовидільної системи, включаючи ускладнені (гострий та хронічний пієлонефрит, гострий та хронічний простатит, гострий та хронічний цистит, гострий та хронічний уретрит, гострий та хронічний ендоцервіцит, інші гострі та хронічні захворювання сечовидільної системи, у тому числі з ускладненнями).
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 2 роки
Номер реєстраційного посвідчення: UA/1443/01/01
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосування
препарату
ЗИКВІН®
(ZYQUIN®)
Склад:
діюча речовина: 1 таблетка містить гатіфлоксацин сесквігідрат (у перерахунку на гатіфлоксацин) — 400 мг;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, крохмаль кукурудзяний (для пасти), кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, натрію крохмаль гліколят, опадрі 31К 58903 білий.
Лікарська
форма. Таблетки,
вкриті
плівковою
оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони.
Код АТС J01M A16.
Клінічні
характеристики.
Показання.
Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:
- інфекції ЛОР-органів (гострі отити, хронічні отити у фазі загострення; гострі синусити, хронічні синусити у фазі загострення);
- інфекції дихальних шляхів (хронічний бронхіт у фазі загострення, пневмонія, загострення хронічних захворювань легенів, абсцес легенів, кістозний фіброз);
- урогенітальні інфекції, спричинені Chlamidia trachomatis, Mycoplasma hominis, Ureaplasma;
- ускладнені урогенітальні інфекції (інфікування Neisseria gonorrhoeae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma, Chlamidia trachomatis, анаеробною флорою в різноманітних комбінаціях);
- інфекції сечовидільної системи, включаючи ускладнені (гострий та хронічний пієлонефрит, гострий та хронічний простатит, гострий та хронічний цистит, гострий та хронічний уретрит, інші гострі та хронічні захворювання сечовидільної системи, у тому числі з ускладненнями).
Протипоказання.
- Підвищена
чутливість
до гатіфлоксацину,
інших
компонентів
препарату або
фторхінолонів
в анамнезі.
- Цукровий
діабет.
- Захворювання
ЦНС
(епілепсія,
знижений судомний
поріг).
- Вагітність, період
годування
груддю.
- Дитячій
вік.
Спосіб
застосування
та дози.
Застосовувати
препарат
рекомендовано
після їди,
хоча
одночасний
прийом з їжею
не впливає на
всмоктування
гатіфлоксацину.
Інфекції
ЛОР-органів: 400
мг препарату
1 раз на добу
або 200 мг* 2 рази
на добу
протягом 5–7
днів.
Інфекції
дихальних
шляхів: 400 мг
препарату 1 раз
на добу або 200 мг*
2 рази на добу
протягом 10–14
днів.
Урогенітальні
інфекції
спричинені Chlamidia trachomatis, Mycoplasma hominis, Ureaplasma: 400 мг
препарату 1
раз на добу
або 200 мг* 2 рази
на добу
протягом 10–14
днів.
Ускладнені
урогенітальні
інфекції
(інфікування Neisseria gonorrhoeae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma, Chlamidia trachomatis,
анаеробною
флорою): 400 мг
препарату 1
раз на добу
або 200 мг* 2 рази
на добу
протягом 14
днів, при необхідності
в поєднанні з
антианаеробними
препаратами.
Інфекції
сечовидільної
системи:
початкова
доза 400 мг
препарату,
далі — 200 мг* 1
раз на добу
протягом 3
днів.
Інфекції
сечовидільної
системи,
включаючи
ускладнені: 400
мг препарату
1 раз на добу
або 200 мг* 2 рази
на добу
протягом 10–14
днів.
Неускладнений
гонококовий
уретрит у
чоловіків,
гонококовий
ендоцервіцит
у жінок: 400 мг
препарату 1
раз на добу
одноразово.
Для
пацієнтів із
кліренсом
креатиніну < 40
мл/хв,
включаючи
пацієнтів,
які
перебувають на
гемодіалізі,
рекомендується
наступний
режим
дозування:
Кліренс
креатиніну |
Початкова
доза, мг |
Наступна
доза |
>
40 мл/хв |
400 |
400
мг кожного
дня |
<
40 мл/хв |
400 |
200
мг* кожного
дня |
Гемодіаліз |
400 |
200
мг* кожного
дня |
* при
необхідності
прийому дози
200 мг слід застосовувати
препарати
гатіфлоксацину
у
відповідному
дозуванні.
Побічні
реакції.
При
прийомі
препарату
можливі
наступні побічні
реакції:
З боку
імунної
системи:
гарячка, жар,
анафілактоїдні
реакції, васкуліт,
екзема,
ангіоневротичний
набряк.
З боку
шкіри та
підшкірної
клітковини:
везикуло-бульозні
висипання,
макуло-папульозні
висипання,
відчуття
свербежу,
фотосенсибілізація,
фототоксичність,
підвищена
пітливість,
сухість
шкіри,
синдром
Стівенса-Джонсона.
З боку
нервової
системи і
органів
чуття: ажитація,
збудження,
порушення
свідомості,
депресія,
нервозність,
неспокій,
відчуття
тривоги,
кошмари чи
параноя,
порушення сну,
безсоння,
сонливість,
парестезія,
порушення
смакових
відчуттів,
запаморочення,
головний
біль, тремор,
судоми,
порушення
зору, дзвін у
вухах,
ототоксичність.
З боку
серцево-судинної
системи:
відчуття
серцебиття,
артеріальна
гіпертензія,
артеріальна
гіпотензія,
периферичні
набряки,
розширення
судин,
брадикардія,
подовження
інтервалу QT
на ЕКГ,
синкопе, torsades de pointes.
З боку
травної
системи: біль у
животі,
анорексія,
запор,
диспепсія, здуття
живота,
глосит, гінгівіт,
гастрит,
псевдомембранозний
коліт,
кандидоз
ротової
порожнини,
стоматит, хейліт,
печія,
порушення
апетиту,
блювання, дисфагія,
нудота,
відчуття
спраги,
панкреатит.
З боку
опорно-рухової
системи та
сполучної
тканини: артрит,
міастенія,
артропатія, артралгія,
міалгія,
судоми
м’язів,
порушення
суглобового
хряща,
атаксія,
тенденіт, тендовагініти,
розриви
сухожиль.
З боку
гепатобіліарної
системи: зміни
печінкових
ферментів,
холестатична
жовтяниця,
гепатит.
З боку
ендокринної
системи:
коливання
рівня цукру в
крові
(гіпоглікемія
(включаючи
гіпоглікемічну
кому),
гіперглікемія
(включаючи гіперосмолярну
гіперглікемію)).
З боку
сечостатевої
системи:
порушення
функції
нирок,
включаючи
гостру
ниркову
недостатність,
кристалурія,
транзиторний
нефрит,
дизурія та гематурія
зустрічаються
рідко.
З боку
дихальної
системи:
диспное,
фарингіт,
бронхоспазм,
гіпервентиляція.
Лабораторні
порушення:
нейтропенія,
підвищення
рівня АЛТ,
АСТ, лужної
фосфатази,
білірубіну,
амілази,
порушення
рівня
електролітів,
підвищення
INR/протромбінового
часу,
тромбоцитопенія,
гематурія.
Інші
побічні
реакції
можуть
зустрічатися
при
застосуванні
гатіфлоксацину
в складі
моно- чи
комбінованої
терапії:
фотофобія,
фоточутливість
очей, астенія,
біль у спині,
шиї, кістках,
біль у грудях,
геморагії
(ректальні,
маткові,
шлунково-кишкові,
носові кровотечі,
екхімози),
порушення
мислення, порушення
толерантності
до алкоголю,
ціаноз, біль
у вухах,
ейфорія, біль
в очах,
набряки, агресивна
поведінка,
галюцинації,
гіперестезія,
деперсоналізація,
панічні
атаки, параноя,
параосмія,
птоз, сухість
шкіри.
Передозування.
Симптоми:
млявість і
зменшення
частоти
дихання, блювання,
тремор,
сплутаність
свідомості і
судомні
напади,
запаморочення,
психози.
Лікування: у разі
передозування
гатіфлоксацину
необхідно
зробити промивання
шлунка,
ініціювати
блювання,
провести
відповідну
до стану
гідраційну
терапію.
Пацієнт
повинен
перебувати
під пильним наглядом,
включаючи
контроль
електрокардіограми,
та отримувати
симптоматичне
лікування.
Потрібно
застосовувати
відповідну
до стану гідратаційну
терапію.
Залежно від
стану — всі
заходи для
підтримання
життєво
важливих
функцій
організму та
симптоматичне
лікування.
Гатіфлоксацин
недостатньо
ефективно
виводиться з
організму
шляхом
гемодіалізу
(приблизно 14 %
протягом 4
годин) або за
допомогою
форсованого
гемодіалізу
(приблизно 11 % через
8 днів).
Застосування
у період
вагітності
або годування
груддю.
Препарат
протипоказаний
до
застосування
у період
вагітності
та годування
груддю.
Діти.
Препарат
не
застосовується
дітям та підліткам
до 18 років.
Особливості
застосування.
При
застосуванні
препарату
необхідний моніторинг
рівня цукру у
крові.
Гатіфлоксацин
може
спричиняти
подовження QT-інтервалу
на
електрокардіограмі,
тому його не
призначають
пацієнтам із
подовженим QT-інтервалом
на
електрокардіограмах,
пацієнтам із
гіпокаліємією,
що не
коригується,
та пацієнтам,
які отримують
протиаритмічні
препарати
класу ІА
(хінідин,
новокаїнамід)
або ІІІ
(аміодарон,
соталол).
Фармакокінетичні
дослідження
не проводилися
для гатіфлоксацину
та
препаратів,
які подовжують
QT–інтервали,
таких як
цисаприд, еритроміцин,
антипсихотичні
та трициклічні
антидепресанти.
Гатіфлоксацин
слід
застосовувати
з обережністю
при
паралельному
застосуванні
з цими препаратами.
Препарат
необхідно з обережністю
призначати
пацієнтам із
захворюваннями
серця, такими
як брадикардія
та гостра
ішемія
міокарда.
Імовірність
подовження
інтервалу QT
може зростати
зі
збільшенням
концентрації
гатіфлоксацину,
тому
рекомендовану
дозу не можна
перевищувати.
Подовження
тривалості QT може
призвести до
збільшення
ризику
виникнення
шлуночкових
аритмій.
Як і
інші
хінолони, гатіфлоксацин
з
обережністю
призначають
при патології
центральної
нервової
системи в
анамнезі: при
психічних
захворюваннях,
епілепсії,
тяжкому
атеросклерозі
судин мозку
(ризик
порушення
кровопостачання,
інсульту), а
також при порушеннях
функції
нирок
(кліренс
креатиніну < 40
мл/хв), при
цьому
необхідний
контроль концентрації
препарату у
плазмі крові.
Оскільки
при
застосуванні
препарату
спостерігається
порушення
рівня
глюкози у крові,
включаючи
симптоматику
гіпер- і
гіпоглікемії,
особливо у
пацієнтів,
хворих на
діабет, які
отримують
супровідне
лікування
гіпоглікемічними
засобами або
інсуліном,
обов’язково
потрібний
постійний
лабораторний
контроль.
Якщо рівень
цукру
знизився або
підвищився,
застосування
препарату
слід
припинити і звернутися
за
консультацією
до лікаря.
У
випадку
розвитку
тяжкої
діареї
необхідно
виключити
псевдомембранозний
коліт, при
якому
застосування
хінолонів
протипоказано.
У
випадках
підвищеної
чутливості
до препарату
та при
розвитку
анафілактичного
шоку спостерігалися
серйозні та
летальні
випадки у пацієнтів,
які пройшли
лікування
хінолоном.
Гатіфлоксацин
не
застосовують
при перших
проявах
підвищеної
чутливості:
висипаннях на
шкірі чи
інших
алергічних
реакцій.
Призначають
гатіфлоксацин
обережно при
наявності
ниркової
недостатності.
Препарат
виводиться
нирками, тому
ризик токсичних
реакцій
підвищений у
пацієнтів з
порушенням
функції
нирок.
Оскільки
люди літнього
віку більш
схильні до
таких реакцій,
слід з
обережністю
підбирати
для них дози,
а також
контролювати
функцію
нирок у
процесі
лікування.
Призначати препарат
при
наявності
ниркової
недостатності
необхідно з
обережністю.
Ретельне клінічне
обстеження
та
відповідні
лабораторні
аналізи
необхідно
провести до
та під час
проведення
лікування,
при
необхідності
слід зменшити
дозу
препарату.
Для
пацієнтів із
порушеною
функцією
нирок
(кліренс
креатиніну < 40
мл/хв) для
уникнення
накопичення
гатіфлоксацину
через
пониження
кліренсу необхідно
провести
корекцію
дози
(зменшуючи дозу
до 200 мг 1 раз на
добу в період
зниження
кліренсу креатиніну).
Щоб
уникнути
фотосенсибілізації
та фототоксичності
гатіфлоксацину
під час
лікування
цим препаратом,
не слід
виходити на
вулицю та
попадати під
дію
ультрафіолетового
проміння.
Людям
літнього
віку
препарат
застосовують
з
обережністю.
Для
пацієнтів із
кліренсом
креатиніну < 30
мл/хв
рекомендуються
знижені дози
гатіфлоксацину.
Вплив на
сухожилля.
При
прийомі
хінолонів,
включаючи
гатіфлоксацин,
відзначались
випадки
розриву сухожиль.
Ризик
розриву
сухожиль
збільшується
у пацієнтів,
які
одночасно
приймають
кортикостероїди,
особливо
пацієнти старшого
віку. У
такому
випадку
прийом
препарату
слід
припинити.
Розриви
сухожиль
можуть
виникати як
під час, так і
після
прийому гатіфлоксацину.
Периферична
нейропатія.
При
прийомі
хінолонів
відзначались
рідкісні
випадки
сенсорної чи
сенсо-моторної
полінейропатії,
що
проявляється
парестезією,
гіпоестезією,
дисестезією,
слабкістю, а
також судоми,
підвищення
внутрішньочерепного
тиску,
психоз. Хінолони
можуть також
стимулювати
нервову
систему, що
проявляється
тремором,
судомами,
галюцинаціями,
параноєю,
депресією, нічними
мареннями,
безсонням. Ці
реакції можуть
виникати при
прийомі
першої дози.
У такому випадку
прийом
препарату
слід
припинити.
Як і
інші
хінолони, гатіфлоксацин
з
обережністю
слід
застосовувати
при розладах
ЦНС, таких як
церебральний
атеросклероз,
епілепсія та
інші фактори,
які
передують
розвитку
судом.
При
застосуванні
хінолонів
можуть відзначатись
серйозні
анафілактичні
реакції,
деякі
реакції
супроводжуються
серцево-судинним
колапсом,
артеріальною
гіпотензією/шоком,
судомами,
втратою
свідомості, дзвоном
у вухах,
ангіоневротичним
набряком
(включаючи
язик, горло,
гортань,
обличчя) і гострий
респіраторний
дистрес,
задишка,
кропив’янка,
свербіж та
інші
серйозні
шкірні
реакції. При
таких
симптомах
прийом
препарату слід
припинити і
застосовувати
відповідні заходи
(кисень,
антигістамінні
препарати, кортикостероїди,
пресорні
аміни).
При
прийомі антибактеріальних
препаратів,
включаючи
гатіфлоксацин,
повідомлялося
про розвиток
псевдомембранозного
коліту
різної
тяжкості.
При
прийомі
антибіотиків
змінюється
флора
кишечнику і
може
провокуватися
ріст Clostridium
difficile, що
первинно
спричиняє
антибіотикоасоційований
коліт.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспортом
або роботі з
іншими
механізмами.
При
застосуванні
препарату
можливе запаморочення
та інші
побічні
ефекти, що
слід враховувати
пацієнтам,
які працюють
з потенційно
небезпечними
механізмами,
керують
транспортними
засобами або
пов’язані з
діяльністю,
що потребує
уваги та
узгодженості
дій.
Взаємодія
з іншими
лікарськими
засобами та
інші види
взаємодій.
Прийом гатіфлоксацину за
годину
після
циметидину (один
раз на день,
перорально у
дозі 200 мг) не
впливає на
фармакокінетику
гатіфлоксацину.
Ці
результати
говорять про
те, що на
всмоктування
гатіфлоксацину
не впливають
антагоністи
Н2-рецепторів,
такі як
циметидин і
фамотидин. При
сумісному
застосуванні
з кальцію карбонатом,
циметидином,
теофіліном,
мідазоламом,
дигоксином
істотних
взаємодій не
спостерігалося.
Одночасне
застосування
гатіфлоксацину
з
антацидними
лікарськими
засобами
зменшує його
біодоступність.
Антациди,
що містять
іони
алюмінію,
магнію або
кальцію,
вітаміни з
мікроелементами,
заліза
сульфат або цинк
знижують
всмоктування
гатіфлоксацину
(рекомендується
застосовувати
Зиквін® за 4
години до
прийому цих
препаратів.
Антагоністи
Н2-рецепторів
(циметидин,
фамотидин) не
впливають на
всмоктування
гатіфлоксацину.
Застосування
гатіфлоксацину
не впливає на
систематичний
кліренс
внутрішньовенного
мідозаламу.
Добова
внутрішньовенна
доза
мідозаламу (0,0145
мг/кг) не
впливає на
фармакокінетику
гатіфлоксацину.
Ці
результати
можуть бути
враховані
при
недостатній
ефективності
гатіфлоксацину
при
проведенні
досліджень з
ізоферментом
CYP3A4 у людей.
Паралельне
застосування
гатіфлоксацину
і теофіліну
не впливало
на фармакокінетику
жодного з цих
препаратів.
Паралельне
застосування
гатіфлоксацину
і варфарину
не впливало
на фармакокінетику
жодного з цих
препаратів,
протромбіновий
час не
змінювався. Однак
завдяки тому,
що деякі
хінолони
збільшують
ефект
варфарину,
протромбіновий
індекс або
інший
відповідний
тест на згортання
необхідно
регулярно
контролювати
під час
прийому цих
препаратів.
Одночасне
застосування
гатіфлоксацину
з
цукрознижувальними
пероральними
препаратами
може
призвести до
коливань
рівня
глюкози (може
виникати
гіпоглікемія
або
гіперглікемія)
в крові, що
потребує
ретельного
контролю за
показниками
рівня
глюкози в
крові протягом
лікування
гатіфлоксацином.
Якщо
виникають
такі відхилення
рівня
глюкози в
крові, які є
небезпечними
для здоров’я
пацієнта, гатіфлоксацин
потрібно
відмінити.
Небезпека
розвитку
шлуночкових
порушень
ритму при
застосуванні
гатіфлоксацину
зростає і стає
реальною
небезпекою у
хворих
старших вікових
груп,
особливо у
жінок: при
наявних захворюваннях
серця, при
супутньому
застосуванні
лікарських
засобів, які
збільшують
тривалість
інтервалу QT
(цизаприд,
еритроміцин,
антипсихотичні
препарати,
трициклічні
антидепресанти)
чи гальмують
серцевий
ритм (протиаритмічні
препарати
класу ІА
(наприклад,
квінідин,
процаїнамід))
або класу ІІІ
(наприклад,
амідарон,
соталол),
викликають
гіпокаліємію,
а також при
одночасному
застосуванні
препаратів,
що мають
конкуруючі шляхи
метоболізму
та змінюють
концентрацію
один одного.
Паралельне
застосування
гатіфлоксацину
та дигоксину
не має
значного ефекту
стосовно
зміни
фармакокінетики
гатіфлоксацину.
Пацієнтам,
які
приймають
дигоксин,
слід
перевірятися
на ознаки та
симптоми
токсичності.
У пацієнтів з
ознаками та
симптомами інтоксикації
дигоксином
необхідно
перевірити
концентрацію
останнього в
сироватці та
при
необхідності
відкорегувати
дозу
дигоксину.
Системне
виведення
гатіфлоксацину
значно
підвищується
при паралельному
застосуванні
гатіфлоксацину
та
пробенециду.
При
паралельному
застосуванні
фторхінолонів
із
нестероїдними
протизапальними
препаратами
може
підвищуватися
ризик виникнення
розладів ЦНС
і судом.
Одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів із гатіфлоксацином може посилити ризик стимуляції ЦНС.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка. Гатіфлоксацин — 8-метоксифлороквінолон, має антибактеріальну активність проти широкого діапазону грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів. Протибактерійна дія гатифлоксацину забезпечується завдяки пригніченню ДНК-гірази та топоізомерази IV. ДНК-гіраза є важливим ферментом, який бере участь у редуплікації ДНК-збудників. Топоізомераза IV є ферментом, який відіграє провідну роль у реплікації хромосом ДНК при поділі бактеріальної клітини. Виявилося, що С-8-метоксична половина має більшу активність і повільніший розвиток резистентності у порівняно з неметоксичною С-8 половиною.
Гатіфлоксацин активний щодо широкого спектра мікроорганізмів, включаючи також бактерії, що продукують β-лактамазу.
Чутливі
грампозитивні
мікроорганізми:
Staphylococcus aureus, Streptococcus
pneumoniae,
Streptococcus pyogenes; відносно чутливі грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus milieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacterium diphtheriae.
Чутливі грамнегативні мікроорганізми: Haemophillus influenzae (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Haemophilias раrаinfluenzae: Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Escherichia coli, Enterobacter cloacae, Neisseria gonorrhoеae (включаючи штами, що продукують β-лактамази);
відносно чутливі грамнегативні мікроорганізми: Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mіrabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providencia stuartii.
Відносно
чутливі
анаероби: Bacteroides distasonis, Bacteroides eggerthiі, Bacteroides
fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides
uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius,
Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp.,
Propionibacterium spp., Ctostridium perfringens, Clostridium ramosum.
Чутливі збудники атипової форми: Сhlamydia pneumoniae, Сhlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Legionella pneumophila, Ureaplasma;
відносно чутливі атипові форми — Caxiella burnettii.
До гатіфлоксацину також чутливі такі збудники, як мікобактерії туберкульозу, H. Pylori.
Гатіфлоксацин ефективний відносно бактерій, резистентних до β-лактамних і макролідних антибіотиків.
Фармакокінетика. Абсолютна біологічна доступність гатіфлоксацину в пацієнтів — 96 %. Максимальна концентрація у плазмі гатіфлоксацину настає через 1-2 години після перорального застосування. Зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 20 %.
Гатіфлоксацин добре проникає у більшість тканин організму та швидко розподіляється у біологічних рідинах, високі концентрації утворюються в легеневій тканині, слизовій бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, тканинах шкіри, тканинах і секреті простати, слині, жовчі, сім’явивідній рідині,
піхві, матці, ендо- та міометрії, маткових трубах, яєчниках.
Гатіфлоксацин в організмі біотрансформується з < 1 % виділення дози у сечу.
Препарат виводиться нирками. Середнє видалення гатіфлоксацину — від 7 до 14 годин, не залежить від дози та режиму застосування.
При експериментах на тваринах гатіфлоксацин вільно проходив крізь плаценту та потрапляв у грудне молоко.
Відмінності у фармакокінетиці гатіфлоксацину були виявлені у жінок. Жінки літнього віку мали повільніше виведення порівняно з такими у жінок молодшого віку.
Педіатрія: фармакокінетика гатіфлоксацину у дітей не була визначена.
Ниркова недостатність: знижений кліренс гатіфлоксацину та системний вплив більш виражений у людей з нирковою недостатністю.
Фармацевтичні
характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: білі, мигдалевидні, двоопуклі, зі скошеними краями таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіровкою «Z» з одного боку і без гравіровки з іншого.
Термін
придатності. 2 роки.
Умови
зберігання. Зберігати
при
температурі
не вище 25 °С в
захищеному
від світла,
сухому та
недоступному
для дітей
місці.
Упаковка. По 5 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.
Категорія
відпуску. За
рецептом.
Заявник.
Абботт Арцнаймітель ГмбХ, Ганновер, Німеччина/Abbott Arzneimittel GmbH, Hannover, Germany.
Виробник.
Каділа Хелткер Лтд./Cadila Healthcare Ltd.
Місцезнаходження
виробника.
Саркхей-Бавла N.H. № 8 А, Морайа, Тал. Сананд, Дист: Ахмедабад 382210, Індія/