Версія для друку

РЕАМБЕРИН®

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ТОВ "Науково-технологічна фармацевтична фірма "ПОЛІСАН", Російська Федерація

Міжнародна непатентована назва:

АТ код: B05XA31

Форма випуску: Розчин для інфузій по 200 мл або по 400 мл у флаконах № 1

Діючі речовини: 1 л розчину містить: меглюміну натрію сукцинату - 15 г, натрію хлориду - 6 г, калію хлориду - 0,3 г, магнію хлориду (в перерахунку на безводний) - 0,12 г

Допоміжні речовини: Вода для ін'єкцій

Фармакотерапевтична група: Плазмозамінні та дезінтоксикаційні розчини

Показання: Як антигіпоксичний засіб i засіб для детоксикації при гострих інтоксикаціях piзної етіології:
 гіпоксичний стан різного походження: наркоз, ранній пicляoпepaцiйний період, значна втрата кpoві, гостра серцева чи дихальна недостатність, різні порушення кровообігу opгaнів i тканин, порушення мікроциркуляції;
 інтоксикація різної етіології: отруєння ксенобіотиками або ендогенна інтоксикація;
 шок: геморагічний, кардіогенний, опіковий, травматичний, інфекційно-токсичний;
 комплексна терапія токсичних гепатитів, холестазу, затяжних форм вірусних гепатитів з жовтухою.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 5 років

Номер реєстраційного посвідчення: UA/0530/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

РЕАМБЕРИН®

(REAMBERIN®)

 

Склад:                                                                                                                                        

діючі речовини: 1 л розчину містить меглюміну натрію сукцинату – 15 г, натрію хлориду –        6 г, калію хлориду – 0,3 г, магнію хлориду (в перерахунку на безводний) – 0,12 г;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Додаткові розчини для внутрішньовенного введення.

Код АТС В05Х А31.

Клінічні характеристики.

Показання.

Як антигіпоксичний засіб i засіб для детоксикації при гострих інтоксикаціях piзної етіології:

-          гіпоксичний стан різного походження: наркоз, ранній пicляoпepaцiйний період, значна втрата кpoві, гостра серцева чи дихальна недостатність, різні порушення кровообігу opгaнів i тканин, порушення мікроциркуляції;

-          інтоксикація різної етіології: отруєння ксенобіотиками або ендогенна інтоксикація;

-          шок: геморагічний, кардіогенний, опіковий, травматичний, інфекційно-токсичний;

-          комплексна терапія токсичних гепатитів, холестазу, затяжних форм вірусних гепатитів з жовтухою.

                                                                                     

Протипоказання.  Індивідуальна непереносимість, черепно-мозкова травма з набряком головного мозку.

 

Cпociб застосування та дози.

Реамберин застосовують тільки внутрішньовенно (краплинно), у добовій дозі (для дорослих) до 2 літрів розчину. Швидкість введення i дозування препарату визначають відповідно до стану хворого, але не більше 90 крапель/хв (1–4,5 мл/хв).

Дорослим зазвичай призначають 400–800 мл/добу. Швидкість уведення препарату i

 

дозування визначають відповідно до стану хворого.

При тяжких формах шоку, гіпоксії та інтоксикації рекомендується поєднання з колоїдними кровозамінниками та іншими розчинами для інфузій.

При гепатитах дорослим призначають у добовій дозі 200–400 мл розчину, протягом 2–10 днів, залежно від форми i тяжкості захворювання, з контролем маркерних ферментів ураження печінки.

Залежно від ступеня тяжкості захворювання курс лікування становить 7–11 днів.

Дітям першого року життя вводиться внутрішньовенно краплинно з розрахування 2–5 мл/кг маси тіла щодня один раз на добу. Недоношеним дітям доцільно вводити розчин зі швидкістю 3–6 мл/год.

Дітям від 1 до 14 років призначають у добовій дозі 10 мл/кг маси тіла зі швидкістю 3–4 мл/хв, але не більше 400 мл на добу. Дозу ділять на 2 введення.

Тривалість курсу лікування становить 5 діб.

 

Побічні реакції. Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, шкірні висипання, кропив’янка, відчуття свербежу.

Інші: гіпертермія, загальна слабкість, місцева реакція у місці введення, сухий кашель.

При швидкому введені препарату можливі:

порушення з боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія, задишка, біль у серці, можливі короткочасні реакції у вигляді відчуття жару та почервоніння верхньої частини тіла;

порушення з боку шлунково-кишкового тракту: блювання, металевий присмак у роті;

порушення з боку нервової системи: запаморочення, судоми, тремор, парестезії.

Передозування.  Може виникнути артеріальна гіпотензія, що потребує припинення вливання препарату, а за необхідності – введення ефедрину, серцевих засобів, кальцію хлориду, поліглюкіну, гіпертензивних препаратів.

Застосування у період вагітності або годування груддю. 3 обережністю застосовують у випадку, якщо користь від застосування препарату переважає ризик у період вагітності та годування груддю.

Діти. Застосовують з першого дня народження.

Особливості застосування. Враховуючи, що препарат активує аеробні процеси в організмі, можливе зниження концентрації глюкози в крові, олужнювання крові і сечі.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з  іншими механізмами.

Препарат застосовується в умовах стаціонару.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Препарат має дезінтоксикаційну, антигіпоксичну, антиоксидантну, гепато-, нефро- та кардіопротекторну дію. Головний фармакологічний ефект препарату зумовлений його здатністю підсилювати компенсаторну активацію аеробного гліколізу, знижувати ступінь пригнічення окисних процесів у циклі Кребса мітохондрій, а також збільшувати внутрішньоклітинний фонд макроергічних сполук – аденозинтрифосфату та креатинфосфату. Активує антиоксидантну систему ферментів i гальмує процеси перекисного окиснення ліпідів у ішемізованих органах, справляючи мембраностабілізуючу дію на клітини головного мозку, міокарда, печінки та нирок.

У постінфарктний період препарат стимулює репараційні процеси в міокарді. При ураженні тканини печінки препарат сприяє процесам репаративної регенерації  гепатоцитів, що виявляється зниженням рівня у крові ферментів-маркерів цитолітичного синдрому.

Фармакокінетика. При внутрішньовенному краплинному введенні препарат утилізується одразу після введення, ефект розвивається в міру надходження препарату в кров і зберігається від 3 до 12 годин залежно від стану нирок і швидкості кровотоку.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин.

Несумісність. Препарат є антагоністом барбітуратів. Не сумісне одночасне внутрішньовенне введення Реамберину і препаратів кальцію внаслідок можливого випадання в осаду сукцинату кальцію.

Термін придатності. 5 рокiв.

Умови зберігання. Препарат зберігати в недоступному для дітей місці, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Можливе заморожування під час транспортування. При зміні кольору розчину або за наявності осаду застосування препарату неприпустиме.

Упаковка. Флакон скляний по 200 мл i 400 мл, картонна коробка.

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. ТОВ «Науково-технологічна фармацевтична фірма «ПОЛІСАН»

(ТОВ «НТФФ «ПОЛІСАН»), Російська Федерація.

 

Місцезнаходження. Російська Федерація, 192102, м. Санкт-Петербург,

вул. Салова, б. 72, к. 2, літ. А,

Додаткова інформація

  • Title: - інструкція, показання, протипоказання, виробник, лікарська форма, побічні дії, передозування, склад лікарського препарату