Виробник, країна: Д-р Редді'с Лабораторіс Лтд, Індія
Міжнародна непатентована назва: Zoledronic acid
АТ код: M05BA08
Форма випуску: Ліофілізат для розчину для інфузій по 4 мг у флаконах № 1
Діючі речовини: 1 флакон містить золедронової кислоти моногідрату еквівалентно золедроновій кислоті безводній 4 мг
Допоміжні речовини: Маніт (Е 421), натрію цитрат.
Фармакотерапевтична група: Препарати кальцію та засоби для профілактики і лікування остеопорозу
Показання: Остеолітичні, остеобластичні та змішані кісткові метастази солідних пухлин і остеолітичні осередки при множинній мієломі у складі комбінованої терапії; гіперкальціємія, спричинена злоякісною пухлиною.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 2 роки.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/10340/01/01
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
БЛАЗТЕР
(BLAZTERE)
Склад:
діюча речовина: кислота золедронова;
1 флакон містить золедронової кислоти моногідрату еквівалентно золедроновій кислоті безводній 4 мг;
допоміжні речовини: маніт (Е 421), натрію цитрат.
Лікарська форма. Ліофілізат для розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовують для лікування захворювань кісток. Бісфосфонати. Код АТС М05В А08.
Клінічні характеристики.
Показання. Остеолітичні, остеобластичні та змішані кісткові метастази солідних пухлин і остеолітичні осередки при множинній мієломі у складі комбінованої терапії; гіперкальціємія, спричинена злоякісною пухлиною.
Протипоказання. Підвищена чутливість до золедронової кислоти, інших бісфосфонатів та/або будь-яких компонентів препарату. Вагітність та період годування груддю.
Спосіб застосування та дози. Вводять внутрішньовенно краплинно протягом 15 хв. При кісткових метастазах і остеолітичних осередках при множинній мієломі у складі комбінованої терапії рекомендована доза препарату становить 4 мг. Кількість введень – кожні 3-4 тижні.
При гіперкальціємії що спричинена злоякісною пухлиною (концентрація кальцію з корекцією за рівнем альбуміну більше 12 мг/дл або 3 ммоль/л), рекомендована доза препарату становить 4 мг. Препарат вводять шляхом одноразової внутрішньовенної інфузії протягом 15 хв. Інфузію проводять за умови адекватної гідратації пацієнта. Повторне введення препарату проводиться у випадку, коли рівень кальцію в крові не досягає норми після першої інфузії. Інтервал між першим та повторним введенням повинен бути не менше 7 днів, оскільки такий термін потрібен для досягнення повного клінічного ефекту.
Під час застосування препарату у всіх пацієнтів необхідно контролювати стан системи виділення нирок. Корекція режиму дозування у хворих зі слабо або помірно вираженими порушеннями функції нирок (концентрація креатиніну в сироватці крові < 400 мкмоль/л або < 4,5 мг/дл) не потрібна. Хворим з тяжкими порушеннями функції нирок (концентрація креатиніну в сироватці крові > 400 мкмоль/л або > 4,5 мг/дл) призначення препарату не рекомендуеться, за винятком тих випадків, коли очікувана користь переважає над потенційним ризиком.
Після початку терапії рівень креатиніну в сироватці крові повинен вимірюватись перед кожним введенням дози препарату. У разі порушення функції нирок лікування потрібно відмінити.
Правила приготування і застосування розчину. Розчин слід готувати в асептичних умовах. Вміст флакона розчинити у 5 мл води для ін’єкцій, після чого розвести у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Не можна застосовувати розчини, що містять іони кальцію. Приготовлений розчин золедронової кислоти бажано використати безпосередньо після приготування. Невикористаний відразу розчин можна зберігати в холодильнику при температурі від 2 С до 8 С не довше 24 годин. Перед введенням розчин з холодильника слід витримати в приміщенні до досягнення ним кімнатної температури. Розчин золедронової кислоти не слід змішувати з будь-якими іншими лікарськими засобами.
Побічні реакції. З боку системи кровотворення: іноді – тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія; рідко – панцитопенія.
З боку нервової системи: іноді – головний біль, запаморочення, парестезії, порушення смакових відчуттів, гіпостезія, гіперестезія, тремор.
Психічні порушення: порушення сну, неспокійні стани; рідко – сплутаність свідомості.
З боку органа зору: кон’юнктивіт, порушення зору.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, анорексія, діарея, запор, абдомінальний біль, диспепсія, стоматит, сухість у роті.
З боку дихальної системи: диспное, кашель.
Дерматологічні реакції: свербіж, висип (еритематозний і макульозний включно), підвищена пітливість.
З боку кістково-м’язової системи: біль у кістках, міалгія, артралгія, судоми м’язів.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія; рідко – брадикардія.
З боку нирок та видільної системи: порушення функції нирок; іноді – гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості; рідко – ангіоневротичний набряк.
Місцеві реакції: біль, подразнення, припухлість; рідко – ангіоневротичний набряк.
Реакції організму в цілому: гарячка, грипоподібний синдром, що проявляється гарячкою, ознобом, болем у кістках та/або м’язах; іноді – астенія, периферичні набряки, біль у грудях, збільшення маси тіла.
Зміна лабораторних показників: гіпофосфатемія, збільшення рівня креатиніну та сечовини в сироватці крові, гіпокальціємія, гіпокаліємія, гіпернатріємія.
Передозування. Випадки гострого передозування золедронової кислоти не спостерігались. Пацієнт, який отримав дозу препарату, що перевищує рекомендовану, повинен знаходитись під постійним наглядом. У разі виникнення клінічно значущих проявів гіпокальціємії, гіпофосфатемії, гіпомагніємії показано проведення інфузії кальцію глюконату, натрію чи калію фосфату, магнію сульфату відповідно.
Застосування в період вагітності або годування груддю. Оскільки відсутній досвід застосування препарату під час вагітності, Блазтер не рекомендується для лікування вагітних жінок. Не відомо, чи екскретується Блазтер в грудне молоко, тому препарат не призначається жінкам в період годування груддю.
Діти. Ефективність та безпека застосування золедронової кислоти в педіатричній практиці не встановлені, тому препарат не застосовують цій категорії пацієнтів.
Особливості застосування. Перед початком інфузії слід виключити наявність дегідратації у пацієнта, але слід уникати гіпергідратації, оскільки існує ризик розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи. Після початку лікування потрібен постійний лабораторний контроль показників, пов’язаних з гіперкальціємією (концентрації кальцію, фосфату та магнію в сироватці крові), а також контроль концентрації сироваткового креатиніну.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Дослідження щодо впливу золедронової кислоти на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами не проводились, але у випадку розвитку побічних ефектів з боку ЦНС слід утримуватись від керування автотранспортом.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. При одночасному призначенні золедронової кислоти та інших лікарських засобів, що часто застосовуються (протипухлинних засобів, діуретиків, антибіотиків, аналгетиків), жодних клінічно вагомих взаємодій відзначено не було. За даними, отриманими в дослідженнях in vitro, золедронова кислота не має суттєвого зв’язування з білками плазми крові та цитохромом Р450, але спеціальні клінічні дослідження з вивчення лікарської взаємодії не проводились. Рекомендовано бути обережними при одночасному застосуванні бісфосфонатів та аміноглікозидів, оскільки обидва препарати можуть чинити адитивний вплив на концентрацію кальцію у сироватці крові, в результаті чого рівень кальцію в сироватці може залишатися зниженим триваліший час. Золедронову кислоту слід обережно призначати разом із препаратами, які потенційно чинять нефротоксичну дію. Розведений розчин препарату не можна змішувати з інфузійними розчинами, які у своєму складі мають іони кальцію, наприклад, розчином Рінгера.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Золедронова кислота належить до класу бісфоcфонатів, що вибірково діють на кісткову тканину, є високоактивним інгібітором резорбції кісткової тканини, опосередкованої остеокластами. Селективна дія бісфосфонатів на кісткову тканину заснована на високій спорідненості з мінералізованою кістковою тканиною, але точний молекулярний механізм, який забезпечує уповільнювання активності остеокластів, досі не встановлений. Золедронова кислота не чинить небажаної дії на формування, мінералізацію та механічні властивості кістки.
Окрім інгібіторної дії на резорбцію кісток, золедронова кислота має інші протипухлинні властивості, які забезпечують ефективність препарату при кісткових метастазах. У ході клінічних випробувань було встановлено, що у пацієнтів із гіперкальціємією, що спричинена пухлиною, золедронова кислота може знижувати концентрацію кальцію в сироватці крові та зменшувати його виведення із сечею.
Фармакокінетика. Після разової та багаторазової інфузії золедронової кислоти протягом 5 та 15 хв у дозах 2 мг, 4 мг, 8 мг та 16 мг її концентрація в плазмі крові швидко збільшується та досягає піку наприкінці періоду інфузії, після чого концентрація швидко знижується. Через 24 години вміст золедронової кислоти в плазмі крові становить менше 1 % від максимального вмісту одразу після введення. Після цього ще протягом достатньо тривалого часу золедронова кислота виявляється в плазмі крові на рівні 0,1 % від максимального вмісту після введення аж до повторної інфузії на 28-й день.
Золедронова кислота виводиться у 3 етапи: швидке двофазне виведення препарату із системної циркуляції з періодом напіввиведення 0,24 години та 1,87 години та довготривала фаза виведення з кінцевим періодом напіввиведення, що становить 146 годин. Золедронова кислота не метаболізується та виводиться нирками у незмінему стані.
У перші 24 години із сечею екскретується 39 ± 16 % введеної дози. Залишкова кількість препарату зв’язується з кістковою тканиною. Після цього повільно триває зворотне вивільнення золедронової кислоти з кісткової тканини у системну циркуляцію та її виведення нирками. Загальний плазмовий кліренс препарату становить 5,6 ± 2 л/г та не залежить від дози препарату. Дані з фармакокінетики золедронової кислоти у хворих на гіперкальціємію, у пацієнтів з печінковою або тяжкою нирковою недостатністю не вивчені. Золедронова кислота не має спорідненості з компонентами крові. Зв’язування з білками плазми низьке (приблизно 56 %) та не залежить від концентрації препарату.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: від майже білого до білого кольору ліофілізат у вигляді агрегатів або вільного порошку.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище
25 °С.
Упаковка. По 1 флакону в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. «Д-р Редді'с Лабораторіс Лтд», Індія.
Місцезнаходження. Дільниця № 137, 138 & 146 С. В. Кооператив Індустріал Істейт, І.Д.А., Болларам, Джінарам Мандал, округ