Виробник, країна: Медокемі ЛТД, Кіпр
Міжнародна непатентована назва: Aciclovir
АТ код: J05AB01
Форма випуску: Таблетки по 400 мг № 10
Діючі речовини: 1 таблетка містить: ацикловіру 400 мг
Допоміжні речовини: Лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, еритрозин (Е 127)
Фармакотерапевтична група: Противірусні препарати
Показання: Лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом Herpes simplex 1-го або 2-го типу як первинних, так і рецидивуючих (у тому числі генітальний герпес);
супресія (запобігання рецидивам) інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з нормальним імунітетом;
профілактика інфекцій, спричинених вірусами Herpes simplex 1-го або 2-го типу у хворих зі зниженим імунітетом (у тому числі реципієнтів при трансплантації органів або кісткового мозку, тяжких формах імунодефіциту, включаючи ВІЛ-інфекцію), а також довготривала терапія цих пацієнтів;
інфекції, спричинені вірусами Varicella zoster (вітряна віспа, оперізуючий лишай). Дослідження показали, що лікування оперізувального герпесу на ранніх стадіях дуже ефективно знімає біль, а також може зменшити випадки постгерпетичної невралгії (зостерасоційованого болю).
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 5р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/9478/01/01
І Н С Т Р У К Ц І Я
для медичного застосування препарату
МЕДОВІР
(MEDOVIR)
Склад:
діюча речовина: 1 таблетка містить ацикловіру 400 або 800 мг;
допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, для таблеток по 400 мг − еритрозин (Е 127), для таблеток по 800 мг − барвник синій (Е 132 Blue).
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування. Код АTC J05A B01.
Клінічні характеристики.
Показання.
− Лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом Herpes simplex 1-го або 2-го типу як первинних, так і рецидивуючих (у тому числі генітальний герпес);
− супресія (запобігання рецидивам) інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з нормальним імунітетом;
− профілактика інфекцій, спричинених вірусами Herpes simplex 1-го або 2-го типу у хворих зі зниженим імунітетом (у тому числі реципієнтів при трансплантації органів або кісткового мозку, тяжких формах імунодефіциту, включаючи ВІЛ-інфекцію), а також довготривала терапія цих пацієнтів;
− інфекції, спричинені вірусами Varicella zoster (вітряна віспа, оперізуючий лишай). Дослідження показали, що лікування оперізувального герпесу на ранніх стадіях дуже ефективно знімає біль, а також може зменшити випадки постгерпетичної невралгії (зостерасоційованого болю).
Протипоказання. Гіперчутливість до ацикловіру, валацикловіру або інших компонентів препарату, періоди вагітності та годування груддю.
Спосіб застосування та дози. Дорослі. Лікування потрібно починати якомога швидше після початку розвитку інфекції. У випадку рецидивуючого герпесу найкраще починати лікування у продромальний період або після появи перших ознак ураження шкіри.
Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, необхідно приймати таблетки Медовіру в дозі 200 мг 5 разів на день з приблизно 4-годинним інтервалом, за винятком нічного періоду. Лікування повинно тривати 5 днів, але у разі тяжкої первинної інфекції воно може бути продовжене.
Для деяких хворих зі зниженим імунітетом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) чи для хворих зі зниженою засвоюваністю у кишечнику доза може бути подвоєна до 400 мг або застосована відповідна доза для внутрішньовенного введення.
Хворим з нормальним імунітетом таблетки Медовіру в дозі 200 мг застосовують 4 рази на день з приблизно 6-годинним інтервалом.
Для зручності більшість пацієнтів можуть приймати 400 мг Медовіру 2 рази на добу з приблизно 12-годинним інтервалом.
Лікування буде ефективним навіть після зменшення дози таблетованого Медовіру до 200 мг, які приймають 3 рази на добу з приблизно 8-годинним інтервалом або навіть 2 рази на добу з 12-годинним інтервалом.
У деяких хворих радикальне поліпшення спостерігається після прийому добової дози Медовіру 800 мг.
Для спостереження за можливими змінами природного перебігу захворювання терапія Медовіром повинна періодично перериватися з інтервалом 6 - 12 місяців.
Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у дорослих.
Для профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у хворих зі зниженим імунітетом таблетки Медовіру в дозі 200 мг треба приймати 4 рази на добу з приблизно 6-годинним інтервалом.
Тривалість профілактичного застосування визначається тривалістю періоду ризику.
Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу у дорослих.
Приймати таблетки Медовіру у дозі 800 мг 5 разів на день з приблизно 4-годинним інтервалом, за винятком нічного періоду. Лікування повинно тривати 7 діб.
У тяжко хворих зі зниженим імунітетом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або у хворих зі зниженою засвоюваністю у кишечнику краще застосовувати внутрішньовенне введення.
Лікування потрібно починати якомога швидше після початку захворювання, результат буде кращий, якщо лікування почати відразу ж після появи висипів.
Діти. Для лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, дітям віком від 2 років призначають дозу для дорослих. При вітряній віспі дітям віком від 2 до 5 років – 400 мг 4 рази на добу, старше 6 років – 800 мг 4 рази на добу протягом 5 днів (у середньому із розрахунку 20 мг/кг на прийом, але не більше 800 мг). Спеціальних даних щодо застосування Медовіру для супресії (запобігання рецидивам) інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, або для лікування інфекцій, спричинених вірусом оперізувального герпесу, у дітей з нормальним імунітетом немає.
Літні пацієнти. Слід мати на увазі можливість порушення функції нирок у хворих літнього віку, і доза препарату для них повинна буди відповідно змінена. Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації організму.
Ниркова недостатність. Медовір слід з обережністю призначати хворим з нирковою недостатністю. Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації організму.
При лікуванні інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у хворих з нирковою недостатністю рекомендовані пероральні дози не призводять до накопичення ацикловіру, рівень якого перевищував би безпечний рівень, встановлений для внурішньовенного введення. Проте для хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну – менше 10 мл/хв) рекомендується встановити дозу 200 мг 2 рази на день з інтервалом приблизно 12 годин.
При лікуванні інфекцій, спричинених вірусами вітряної віспи та оперізувального герпесу, у хворих зі значно зниженим імунітетом рекомендується при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну – менше 10 мл/хв) встановити дозу 800 мг 2 рази на добу з приблизно 12-годинним інтервалом, а для хворих з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну – в межах 10 - 25 мл/хв) – 800 мг 3 рази на добу з інтервалом приблизно 8 годин.
При застосуванні великих пероральних доз ацикловіру повинна підтримуватися адекватна гідратація цих пацієнтів.
Побічні реакції. Побічна дія, відомості про яку наведені нижче, класифікована за органами і системами та за частотою її виникнення. За частотою виникнення розділена на такі категорії: дуже поширені ≥ 1/10, поширені ≥ 1/100 та < 1/10, непоширені ≥ 1/1000 та < 1/100, рідко поширені ≥ 1/10000 та < 1/1000, дуже рідко поширені < 1/10000.
Кров і лімфатична система. Дуже рідко поширені: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія.
Імунна система. Рідко поширені: анафілаксія.
Психічні та розлади з боку нервової системи. Поширені: головний біль, запаморочення. Дуже рідко поширені: тремор, атаксія, дизартрія, психотичні симптоми, енцефалопатія, збудженість, сплутаність свідомості, галюцинації, судоми, сонливість, кома. Вищенаведені неврологічні реакції є загалом оборотними і звичайно виникають у хворих з нирковою недостатністю або іншими факторами ризику.
Шлунково-кишкові розлади. Поширені: нудота, блювання, діарея, біль у животі.
Гепатобіліарна система. Рідко поширені: оборотне підвищення рівня білірубіну та печінкових ферментів. Дуже рідко поширені: жовтяниця, гепатит.
Шкіра. Поширені: свербіж, висипи (включаючи світлочутливість). Непоширені: кропив’янка, прискорене дифузне випадання волосся. Оскільки випадання волосся може бути пов’язано з великою кількістю хвороб і ліків, чіткого зв’язку з ацикловіром виявлено не було. Рідко поширені: ангіоневротичний набряк.
Нирки та сечовидільна система. Рідко поширені: підвищення рівня сечовини та креатиніну крові. Дуже рідко поширені: гостра ниркова недостатність.
Респіраторна система та органи грудної клітки. Дуже рідко поширені: задишка.
Загальні розлади. Дуже рідко поширені: стомлюваність.
Передозування. Симптоми: у пацієнтів з випадковим передозуванням ацикловіру у дозі до 20 г не було виявлено токсичного ефекту. При випадковому повторному передозуванні перорального ацикловіру протягом декількох днів виникають гастроентерологічні (нудота, блювання) та неврологічні симптоми (головний біль, сплутаність свідомості).
Лікування: хворий повинен бути ретельно обстежений для виявлення симптомів інтоксикації. У зв’язку з тим, що ацикловір добре елімінується шляхом гемодіалізу, його слід застосовувати у разі симптоматичного передозування.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат має застосовуватися під час вагітності тільки у разі, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Ацикловір виділяється у грудне молоко. З огляду на можливість прояву побічних дій у немовляти, на час лікування годування груддю слід припинити.
Діти. Дана лікарська форма застосовується у дітей старше 2 років.
Особливості застосування. Ацикловір виводиться з організму, головним чином, шляхом ниркового кліренсу, тому хворим з нирковою недостатністю дозу слід зменшувати (див. “Спосіб застосування та дози”). У хворих літнього віку також велика ймовірність порушення функції нирок, тому для цієї групи пацієнтів теж може знадобитися зменшення дози. Існує високий ризик виникнення у таких пацієнтів небажаних неврологічних реакцій, тому вони повинні перебувати під пильним медичним наглядом. За отриманими даними, такі реакції оборотні після припинення лікування препаратом.
Слід звертати особливу увагу на підтримання адекватного рівня гідратації хворих, які застосовують високі дози ацикловіру.
Для дітей віком до 2 років дана форма препарату не застосовується.
Препарат містить лактозу, що треба мати на увазі хворим зі спадковою непереносимістю лактози, галактози.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Препарат не впливає на здатність керувати транспортом та працювати з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Клінічно важливої взаємодії ацикловіру з іншими медикаментами не було виявлено.
Ацикловір виділяється, головним чином, у незміненому вигляді нирками шляхом канальцевої секреції, тому будь-які ліки, що мають аналогічний механізм виділення, можуть збільшувати концентрацію ацикловіру в плазмі. Пробенецид і циметидин подовжують період напіввиведення ацикловіру та площу під кривою “концентрація/час”. При одночасному застосуванні з імуносупресантами при лікуванні хворих після трансплантації органів також підвищується в плазмі рівень ацикловіру та неактивного метаболіту імуносупресивного препарату, але внаслідок широкого терапевтичного індексу ацикловіру коригувати дозу непотрібно.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Ацикловір є синтетичним аналогом пуринового нуклеозиду з інгібіторною активністю in vivo та in vitro відноcно вірусу герпесу людини, що включає вірус простого герпесу І та ІІ типу, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу, вірус Епштейна-Барра та цитомегаловірус. У культурі клітин ацикловір виявляє найбільшу активність відносно вірусу простого герпесу:
– І типу і далі зі зниженням активності;
– ІІ типу, вірусу вітряної віспи та оперізувального герпесу, вірусу Епштейна-Барра та цитомегаловірусу.
Інгібіторна активність ацикловіру проти вищезазначених вірусів є високоселективною. Фермент тимідинкіназа в нормальній неінфікованій клітині не використовує ацикловір як субстрат, тому токсична дія відносно клітин організму-господаря є мінімальною. Проте тимідинкіназа, закодована у вірусах простого герпесу, вірусах вітряної віспи, оперізувального герпесу та вірусах Епштейна-Барра, перетворює ацикловір на монофосфат ацикловіру, аналог нуклеозиду, який потім перетворюється послідовно на дифосфат і трифосфат за допомогою ферментів клітини. Слідом за вбудовуванням у вірусну ДНК ацикловіру трифосфат взаємодіє з вірусною ДНК-полімеразою, результатом чого є припинення синтезу ланцюга вірусної ДНК.
При тривалих або повторних курсах лікування тяжко хворих зі зниженим імунітетом можуть траплятися випадки зниженої чутливості окремих штамів вірусу, які не завжди відповідають на лікування ацикловіром. Більшість клінічних випадків нечутливості пов’язані з дефіцитом вірусної тимідинкінази, однак існують повідомлення про ушкодження вірусної тимідинкінази та ДНК. In vitro взаємодія окремих вірусів простого герпесу з ацикловіром може також призводити до формування менш чутливих штамів. Взаємозалежність між чутливістю окремих вірусів простого герпесу in vitro та клінічними результатами лікування ацикловіром до кінця не з’ясована.
Фармакокінетика. Ацикловір лише частково абсорбується в кишечнику. Середня пікова стабільна концентрація (Сssmax) у плазмі після прийому дози 200 мг з 4-годинним інтервалом становить 3,1 мкмоль (0,7 мкг/мл), і відповідно рівень в плазмі (Cssmin) буде 1,8 мкмоль (0,4 мкг/мл). Відповідні Сssmax рівні після доз 400 мг і 800 мг з 4-годинним інтервалом становлять 5,3 мкмоль (1,2 мкг/мл) та 8 мкмоль (1,8 мкг/мл) та еквівалентні Cssmin рівні були 2,7 мкмоль (0,6 мкг/мл) та 4 мкмоль (0,9 мкг/мл).
У дорослих кінцевий період напіввиведення при внутрішньовенному введенні ацикловіру становить приблизно 2,9 години. Більшість препарату виводиться в незміненому вигляді нирками. Нирковий кліренс ацикловіру суттєво вищий, ніж кліренс креатиніну, а це вказує на те, що виведення препарату нирками здійснюється шляхом гломерулярної фільтрації та тубулярної секреції.
9-карбоксиметоксиметилгуанін – єдиний важливий метаболіт ацикловіру; приблизно 10 - 15 % застосованої дози може бути визначені у сечі. Якщо ацикловір вживається через годину після прийому 1 г пробенециду, кінцевий період напіввиведення та площа під кривою “концентрація/час” збільшуються на 18 % і 40 % відповідно.
У дорослих середні рівні Сssmax після 1-годинної інфузії 2,5 мг/кг, 5 мг/кг і 10 мг/кг становлять 22,7 мкмоль (5,1 мкг/мл), 43,6 мкмоль (9,8 мкг/мл) та 92 мкмоль (20,7 мкг/мл) відповідно. Відповідні рівні Cssmin через 7 годин були 2,2 мкмоль (0,5 мкг/мл), 3,1 мкмоль (0,7 мкг/мл) і 10,2 мкмоль (2,3 мкг/мл).
У дітей віком від 1 року аналогічні рівні Сssmax та Cssmin спостерігали, коли доза 250 мг/м2 була замінена на 5 мг/кг і доза 500 мг/м2 замінена на 10 мг/кг.
У новонароджених і дітей віком до 3 місяців, яких лікували шляхом внутрішньовенного введення 10 мг/кг протягом години з інтервалом 8 годин, Сssmax була 61,2 мкмоль (13,8 мкг/мл) та Cssmin була 10,1 мкмоль (2,3 мкг/мл). Кінцевий рівень напіввиведення у цих хворих був 3,8 години. У людей літнього віку загальний кліренс знижувався відповідно з віком, що є наслідком зниження кліренсу креатиніну, а також невеликих змін у кінцевому періоді напіввиведення.
У хворих з хронічною нирковою недостатністю середній кінцевий рівень напіввиведення становить 19,5 години. Середній рівень напіввиведення ацикловіру під час гемодіалізу становить 5,7 години. Рівень ацикловіру у плазмі під час діалізу знижується приблизно на 60 %.
Концентрація препарату у цереброспінальній рідині становить приблизно 50 % від відповідної концентрації у плазмі. Рівень зв’язування з білками плазми відносно низький (від 9 до 33 %), і при взаємодії з іншими ліками він не змінюється.
При одночасному застосуванні ацикловіру та зидовудину для лікування
ВІЛ-інфікованих хворих не було виявлено жодних змін фармакокінетики цих препаратів.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки по 400 мг – рожеві круглі, плоскі таблетки з рискою з одного боку, діаметром приблизно 12,7 мм;
таблетки по 800 мг – світло-блакитні капсулоподібні таблетки з надписом «МС», з рискою з одного боку, розмірами 17,5 х 8 мм.
Термін придатності. 5 років.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці.
Упаковка. 10 таблеток по 400 мг, 800 мг у блістері. По 1 блістеру в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Медокемі ЛТД.
Місцезнаходження. Вул. Константинуполес