Виробник, країна: Сіндан Фарма СРЛ, Румунія
Міжнародна непатентована назва: Docetaxel
АТ код: L01CD02
Форма випуску: Концентрат для приготування розчину для інфузій, 40 мг/мл по 0,5 мл (20 мг) або по 2 мл (80 мг) у флаконах № 1 в комплекті з розчинником (розчин етанолу) по 1,5 мл або по 6 мл у флаконах № 1
Діючі речовини: 1 флакон 20 мг/0,5 мл містить: 20 мг доцетакселу на 0,5 мл полісорбату 80 (40 мг/мл); 1 флакон розчинника містить: 9,53 % розчину етанолу (спирту етилового) у воді для ін'єкцій або 1 флакон 80 мг/2 мл містить: 80 мг доцетакселу на 2 мл полісорбату 80 (40 мг/мл); 1 флакон розчинника містить: 9,53 % розчину етанолу (спирту етилового) у воді для ін'єкцій.
Допоміжні речовини: Кислота лимонна безводна, етанол абсолютний, полісорбат 80
Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань
Показання: Рак молочної залози У комбінації з доксорубіцином і циклофосфамідом Доцетактін показаний для ад’ювантної терапії хворих з операбельним вузловим раком молочної залози. У комбінації з доксорубіцином показаний Доцетактін для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози, які раніше не отримували цитотоксичну терапію з приводу цього стану. Як монотерапія Доцетактін показаний для лікування хворих з місцевопрогресуючим раком молочної залози після неефективної терапії, яка включала антрацикліни або алкілуючи сполуки. У комбінації з трастузумабом Доцетактін показаний для лікування хворих з метастатичним раком молочної залози з підвищеною експресією НЕR-2 пухлинними клітинами, які раніше не отримували хіміотерапію з приводу метастазів. У комбінації з капецитабіном Доцетактін показаний для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози після неефективної терапії, яка включала антрацикліни.
Недрібноклітинний рак легені Доцетактін показаний для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легені після неефективної хіміотерапії з використанням препаратів платини. У комбінації з цисплатином Доцетактін показаний для лікування хворих з неоперабельним, місцевопрогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легені, якщо попередня хіміотерапія з приводу цього стану не проводилася.
Карцинома яєчників Доцетактін показаний для лікування хворих з метастатичною карциномою яєчників після неефективного лікування препаратами першої лінії або іншої хіміотерапії.
Рак голови та шиї У комбінації з цисплатином та 5-фторуроцилом Доцетактін показаний для індукційної терапії хворих з місцевопрогресуючою сквамозною карциномою у ділянці голови та шиї.
Рак передміхурової залози У комбінації з преднізоном або преднізолоном Доцетактін показаний для лікування хворих з гормонорефрактерним метастатичним раком передміхурової залози.
Аденокарцинома шлунка У комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом Доцетактін показаний для лікування хворих з метастатичною аденокарциномою шлунка, в тому числі аденокарциномою гастро-езофагального відділу, які попередньо не отримували хіміотерапії з приводу метастазів.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 2р
Номер реєстраційного посвідчення: UA/9406/01/01
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосування
препарату
ДОЦЕТАКТІН
(DOCETAСTIN)
Склад.
Діюча
речовина: доцетаксел;
1 флакон концентрату Доцетактіну 20 мг/0,5 мл містить:
20 мг доцетакселу на 0,5 мл полісорбату 80 (40 мг/мл);
1 флакон розчинника містить:
9,53 % розчину етанолу (спирту етилового) у воді для ін’єкцій
або
1 флакон концентрату Доцетактіну 80 мг/2 мл містить:
80 мг доцетакселу на 2 мл полісорбату 80 (40 мг/мл);
1 флакон розчинника містить:
9,53 % розчину етанолу (спирту етилового) у воді для ін’єкцій.
допоміжні
речовини:
лимонної
кислоти
ангідрит,
етанол,
полісорбат 80.
Лікарська
форма. Концентрат
для
приготування
розчину для
інфузій.
Фармакотерапевтична
група.
Антинеопластичні
засоби. Таксани.
Код АТС L01C D02.
Клінічні
характеристики.
Показання.
Рак
молочної
залози
У
комбінації з
доксорубіцином
і циклофосфамідом
Доцетактін
показаний
для ад’ювантної
терапії
хворих з
операбельним
вузловим
раком
молочної
залози.
У
комбінації з
доксорубіцином
показаний Доцетактін
для
лікування
хворих з
місцевопрогресуючим
або
метастатичним
раком молочної
залози, які
раніше не
отримували
цитотоксичну
терапію з
приводу
цього стану.
Як
монотерапія
Доцетактін
показаний
для лікування
хворих з
місцевопрогресуючим
раком
молочної
залози після
неефективної
терапії, яка
включала
антрацикліни
або
алкілуючи
сполуки.
У комбінації з трастузумабом Доцетактін показаний для лікування хворих з метастатичним раком молочної залози з підвищеною експресією НЕR-2 пухлинними клітинами, які раніше не отримували хіміотерапію з приводу метастазів.
У
комбінації з
капецитабіном
Доцетактін показаний
для
лікування
хворих з
місцевопрогресуючим
або
метастатичним
раком молочної
залози після
неефективної
терапії, яка
включала
антрацикліни.
Недрібноклітинний
рак легені
Доцетактін
показаний
для лікування
хворих з
місцевопрогресуючим
або метастатичним
недрібноклітинним
раком легені
після
неефективної
хіміотерапії
з використанням
препаратів
платини.
У
комбінації з
цисплатином
Доцетактін
показаний
для
лікування
хворих з
неоперабельним,
місцевопрогресуючим
або
метастатичним
недрібноклітинним
раком легені,
якщо
попередня
хіміотерапія
з приводу
цього стану
не
проводилася.
Карцинома
яєчників
Доцетактін
показаний
для
лікування
хворих з метастатичною
карциномою
яєчників
після неефективного
лікування
препаратами
першої лінії
або іншої
хіміотерапії.
Рак
голови та шиї
У
комбінації з
цисплатином
та
5-фторуроцилом
Доцетактін
показаний
для
індукційної терапії
хворих з
місцевопрогресуючою
сквамозною
карциномою у
ділянці голови
та шиї.
Рак
передміхурової
залози
У комбінації з преднізоном або преднізолоном Доцетактін показаний для лікування хворих з гормонорефрактерним метастатичним раком передміхурової залози.
Аденокарцинома
шлунка
У
комбінації з
цисплатином
і
5-фторурацилом
Доцетактін
показаний
для
лікування
хворих з
метастатичною
аденокарциномою
шлунка, в
тому числі
аденокарциномою
гастро-езофагального
відділу, які
попередньо
не отримували
хіміотерапії
з приводу
метастазів.
Протипоказання.
Доцетактін
протипоказаний
хворим, у
яких в
анамнезі є
тяжкі
реакції
гіперчутливості
на введення
доцетакселу
або полісорбату
80; хворим з
показником
кількості нейтрофілів
менше ніж 1500/мм3;
вагітним і
жінкам, які
годують
груддю; хворим
з вираженим
порушенням
функції
печінки.
Протипоказання
для інших
лікарських
засобів слід
брати до
уваги при
комбінації з
Доцетактіном.
Спосіб
застосування
та дози.
Застосування Доцетактіну слід обмежувати відділеннями, що спеціалізуються на цитотоксичній хіміотерапії і застосовувати винятково під наглядом лікаря, кваліфікованого у застосуванні протиракової хіміотерапії!
Для попередження реакцій гіперчутливості, а також з метою зменшення затримки рідини всім хворим до застосування препарату «Доцетактін» рекомендована премедикація. Рекомендовано застосовувати кортикостероїди, наприклад дексаметазон у дозі 16 мг на добу (по 8 мг 2 рази на добу) внутрішньо протягом 3 діб, починаючи напередодні, у день інфузії та наступного дня після інфузії Доцетактіну.
Для
лікування
раку
передміхурової
залози,
враховуючи
супутнє
застосування
преднізону
або преднізолону,
рекомендований
режим
премедикації
– пероральне
застосування
дексаметазону
8 мг за 12 год, 3
год та 1 год до внутрішньовенної
інфузії
Доцетактіну.
Для
лікування
раку
молочної
залози та недрібноклітинного
раку легенів,
за відсутності
протипоказань,
може
застосовуватися
премедикація,
яка полягає в
пероральному
прийомі
кортикостероїду,
такого як
дексаметазон
16 мг/добу (8 мг 2
рази на добу)
протягом 3
днів,
починаючи за
1 день до
інфузії
Доцетактіна.
Для
зменшення
ризику
гематотоксичності
може
профілактично
застосовуватися
Г-КСФ
(гранулоцитарний
колонієстимулюючий
фактор).
Доцетактін
застосовують
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год кожні 3 тижні.
Монотерапія
Рак молочної залози: Доцетактін застосовують у дозі 100 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 год з інтервалом 3 тижні.
Недрібноклітинний рак легені: Доцетактін застосовують у дозі 75 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 год кожні 3 тижні.
Метастатична карцинома яєчників: рекомендована доза Доцетактін становить 100 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 год з інтервалом 3 тижні.
Комбінована
терапія.
Рак
молочної
залози.
1. При
комбінації з
доксорубіцином
(у дозі 50 мг/м2).
Доцетактін
застосовують
у дозі 75 мг/м2
шляхом
внутрішньовенної
інфузії тривалістю
1 год з
інтервалом 3
тижні як терапію
першої лінії.
2. Доцетактін
застосовують
у дозі 75 мг/м2
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год з
інтервалом 3
тижні при
комбінації з
капецитабіном
у дозі 1250 мг/м2
двічі на добу
(протягом 30 хв
після їжі)
протягом 2
тижнів, з
подальшою
однотижневою
перервою.
Для визначення дози капецитабіну відповідно до площі поверхні тіла зверніться до інструкції для медичного застосування капецитабіну.
3. При
ад’ювантному
лікуванні
операбельного
раку
молочної залози
з
позитивними
вузлами
рекомендована
доза
Доцетактіну
становить 75
мг/м2 шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год після
застосування
доксорубіцину
(у дозі 50 мг/м2)
і
циклофосфаміду
(у дозі 500 мг/м2)
кожні 3 тижні
протягом 6
циклів.
4. Доцетактін
застосовують
у дозі 100 мг/м2
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год з
інтервалом 3 тижні
при комбінації
з
трастузумабом,
який
призначається
щотижня.
Недрібноклітинний
рак легені.
Рекомендований
режим
хіміотерапії:
Доцетактін
застосовують
у дозі 75 мг/м2
одразу після
введення
цисплатину (у
дозі 75 мг/м2)
протягом 30 - 60
хв. Для
лікування
після
попередньої
неуспішної
хіміотерапії
препаратами
платини
призначають
разову дозу 75
мг/м2.
Андрогенонезалежний
метастатичний
рак передміхурової
залози.
У
комбінації з
преднізоном
або
преднізолоном
у дозі 5 мг
перорально
двічі на добу
щоденно.
Доцетактін
застосовують
у дозі 75 мг/м2
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год з
інтервалом 3
тижні.
Аденокарцинома
шлунка.
Рекомендована
доза Доцетактіну
становить 75
мг/м2 шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год, після
цього
призначають
75 мг/м2
цисплатину
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1 - 3
год (обидві
інфузії призначають
тільки в
перший день).
Після цих інфузій
призначають 750
мг/м2/доба
5-фторурацилу
шляхом
безперервної
24-годинної
інфузії
протягом 5
днів,
починаючи з
моменту
закінчення
інфузії
цисплатину. Лікування
повторюють з
інтервалом 3
тижні. Слід
проводити
премедикацію
антиеметичними
засобами та
відповідну
гідратацію перед
введенням
цисплатину. З
профілактичною
метою
необхідно
призначати
Г-КСФ для зниження
ризику
розвитку
гематологічної
токсичності
(див. також
Корекція
дози під час
лікування).
Рак
голови та
шиї.
Пацієнтам
показана
премедикація
протиблювотними
препаратами
та
відповідною
регідратацією
(до і після
застосування
цисплатину). Для
зменшення
ризику
гематотоксичності
можна
профілактично
застосовувати
Г-КСФ. Всі
пацієнти що
знаходились
на радіотерапії
та супутньо
застосовували
Доцетактін, з
профілактичною
метою
приймали
антибіотики.
Індукційна
хіміотерапія,
що
супроводжується
радіотерапією:
Для
індукованого
лікування
неоперабельних
пацієнтів з
місцевопрогресуючою
сквамозною
карциномою у
ділянці
голови та шиї
рекомендована
доза
Доцетактіну
становить 75
мг/м2 шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год, після
якої
призначають
75 мг/м2
цисплатину
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год (обидві
інфузії
призначають
тільки в
перший день).
Потім
призначають
750 мг/м2/доба
5-фторурацилу
шляхом
безперервної
інфузії
протягом 5
днів. Це
лікування повторюють
з інтервалом
3 тижні 4 рази.
Після хіміотерапії
пацієнти
повинні
отримувати
радіотерапію.
Слід
проводити
премедикацію
протиблювотними
засобами та
відповідну
гідратацію
(до і після
введення
цисплатину).
Індукційна
хіміотерапія,
що
супроводжується
хіміорадіотерапією:
Для
індукованого
лікування
неоперабельних
пацієнтів з
місцевопрогресуючою
(технічно
неоперабельною
хірургічним
шляхом,
бажаючи
зберегти
орган)
сквамозною
карциномою у
ділянці
голови та шиї
рекомендована
доза
Доцетактіну
становить 75
мг/м2 шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год, після
якої
призначають
100 мг/м2
цисплатину
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю
від 30 хв до 3 год
(обидві інфузії
призначають
тільки в
перший день).
Після цього
призначають
1000 мг/м2/доба
5-фторурацилу
шляхом
безперервної
інфузії з 1 по 4
день. Це
лікування
повторюють з інтервалом
3 тижні 3 рази.
Після
хіміотерапії
пацієнти
повинні
отримувати
хіміорадіотерапію.
Коригування
доз
цисплатину
та
5-фторурацилу
подано в
інструкціях
для цих
препаратів.
Тривалість
лікування.
Тривалість
лікування
визначає
лікуючий онколог
на підставі
оцінки
ефективності
і
переносимості
препарату.
Загалом
лікування
Доцетактіном
продовжують
стільки, скільки
спостерігається
об’єктивний
клінічний
ефект у
вигляді
ремісії або стабілізації
захворювання.
Якщо виявляються
об’єктивні
дані щодо
прогресування
захворювання
або
неприйнятні
побічні ефекти,
лікування
Доцетактіном
слід припинити.
Корекція
дози під час
лікування:
Доцетактін
слід вводити
пацієнтам з
показником
кількості
нейтрофілів
більше ніж
1500/мм3. У
пацієнтів з
фебрильною
пропасницею,
а також у
випадках,
коли
кількість
нейтрофілів
менше ніж 500/мм3
утримується
більше 1
тижня після
інфузії, при
виражених
реакціях з
боку шкіри або
при значній
периферичній
нейропатії дозу
необхідно
зменшити зі 100
мг/м2 до 75 мг/м2
або з 75 мг/м2 до
60 мг/м2.
Пацієнтам,
які
отримували
першу дозу
Доцетактіну
75 мг/м2 у
комбінації з
цисплатином
або
карбоплатином
і в яких
зниження
кількості
тромбоцитів
за час
попередніх
курсів
хіміотерапії
менше ніж 25 000/мм3
(з
цисплатином)
і менше ніж 75 000
(з
карбоплатином),
а також
пацієнтам,
які мають в
анамнезі нейтропенію
з
пропасницею,
пацієнтам з
тяжкими
проявами
негематологічної
токсичності
доза
Доцетактіну
під час
наступних
курсів
хіміотерапії
повинна бути
зменшена до 65
мг/м2.
Якщо після зменшення дози до 60 мг/м2 побічні ефекти знову виникають, лікування слід припинити. Пацієнти, які отримують ад’ювантну терапію з приводу раку молочної залози, які страждають на фебрильну нейропенію, в усіх наступних циклах лікування повинні отримувати Г-КСФ. Пацієнти, у яких це явище не минає, повинні продовжувати застосування Г-КСФ і зменшити дозу Доцетактіну до 60 мг/м2.
У комбінації з капецитабіном:
• для зміни дози капецитабіну - дивіться інструкцію для медичного застосування капецитабіну;
• у пацієнтів з першим виявленням токсичності 2 ступеня, який утримується на момент наступного лікування Доцетактіном/капецитабіном, відкласти лікування до зменшення симптомів виявлення токсичності до ступеня 0-1, після чого відновити призначення в дозі, яка становить 100 % від рекомендованої;
• у
пацієнтів з
другим
виявленням
токсичності 2
ступеня або з
першим
виявленням
токсичності 3
ступеня у
будь-який
момент під
час циклу
лікування
відкласти
лікування до
зменшення
симптомів
виявлення
токсичності
до ступеня 0-1,
потім
відновити
лікування
Доцетактіном
55 мг/м2;
• при будь-яких подальших виявленнях токсичності або будь-яких виявленнях токсичності 4 ступеня слід припинити застосування Доцетактіну.
Коригування дози трастузурабу подано в інструкції для препарату.
У комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом:
Якщо,
незважаючи
на
застосування
Г-КСФ, має місце
епізод
фебрильної
нейтропенії,
пролонгованої
нейтропенії
або
пов’язаної з нейтропенією
інфекції,
дозу
Доцетактіну
слід знизити
з 75 мг/м2 до 60
мг/м2. При
розвитку
наступних
епізодів
ускладненої
нейтропенії
дозу
Доцетактіну
слід знизити
з 60 мг/м2 до 45
мг/м2. У
випадку
тромбоцитопенії
4-го ступеня
дозу
Доцетактіну
слід знизити
з 75 мг/м2 до 60
мг/м2.
Проведення
наступних
циклів
терапії Доцетактіном
припустиме
лише за
умови, що число
нейтрофілів
перевищить
1500/мм3, а число
тромбоцитів
перевищить
рівень 100 000/мм3.
Лікування
слід
припинити,
якщо
симптоми токсичності
не зникають.
Коригування
рекомендованих
доз у випадку
гастроінтестинальних
явищ
токсичності
у хворих, які
одержують
Доцетактін у
комбінації з
цисплатином
та
5-фторурацилом
(5-ФУ):
|
Токсичність |
Зміна дози |
|
Пронос 3 ступеня |
Перший епізод: знизити 5-ФУ на 20 %. Другий епізод: знизити дозу Доцетактіну на 20 %. |
|
Пронос 4 ступеня |
Перший
епізод:
знизити
дози
Доцетактіну
і 5-ФУ на 20 %. Другий
епізод:
припинити
лікування. |
|
Стоматит
(мукозит) 3
ступеня |
Перший епізод: знизити 5-ФУ на 20 %. Другий епізод: виключити тільки 5-ФУ з усіх наступних циклів. Третій епізод: знизити дозу Доцетактіну на 20 %. |
|
Стоматит (мукозит) 4 ступеня |
Перший епізод: виключити тільки 5-ФУ з усіх наступних циклів. Другий епізод: знизити дозу Доцетактіну на 20 %. |
Пацієнти літнього віку. Спираючись на фармакокінетичні дані, можна стверджувати, що для пацієнтів літнього віку не існує спеціальних інструкцій для застосування препарату.
У комбінації з капецитабіном для пацієнтів віком 60 років і старше рекомендують зменшення початкової дози капецитабіну до 75 % (дивіться інструкцію для медичного застосування капецитабіну).
Приготування
розчину для
інфузії.
А)
Приготування
напівготового
розчину
1. Взяти необхідну кількість флаконів Доцетактіну (забезпечте 5-хвилинний період перебування флаконів в умовах кімнатної температури, якщо флакони зберігались у холодильнику).
2. За допомогою шприца асептично відберіть весь розчинник із флакона з розчинником, що міститься в одній упаковці з концентратом Доцетактіну.
3. Введіть весь розчинник у флакон з концентратом Доцетактіну.
4. Вийнявши шприц з голкою з флакона, перемішуйте протягом 45 с одержану суміш розчинника і концентрату, перевертаючи флакон.
НЕ ТРУСИТИ! Ви отримали напівготовий розчин Доцетактіну.
5. Залишіть флакон з напівготовим розчином при кімнатній температурі на 5 хв, після цього перевірте гомогенність і прозорість розчину (наявність піни навіть через 5 хв є нормою, оскільки в складі препарату міститься полісорбат 80).
Напівготовий
розчин, який
містить 10
мг/мл Доцетактіну,
необхідно
використати одразу
після
приготування, хоч
доведена
хімічна та
фізична
стабільність
готового
розчину протягом
8 годин у разі
зберіганні
при температурі
між 2 ° і 8 °C.
Б)
Приготування
розчину для
інфузій
1. Готуючи
інфузійний
розчин, слід
пам’ятати, що
в 1 мл напівготового
розчину
міститься 10
мг Доцетактіну.
2. Набрати в
шприц
необхідну
кількість
мілілітрів
напівготового
розчину і
ввести у флакон
з 250 мл 0,9 % натрію
хлориду або 5 %
розчину глюкози.
Якщо
необхідна
доза
Доцетактіну
перевищує 200
мг, слід
використовувати
більший
об’єм рідини
для інфузії,
щоб
концентрація
Доцетактіну
не була вищою
за 0,74 мг/мл.
3. Перемішайте круговими рухами вміст флакона з розчином для інфузії.
4. Розчин Доцетактіну для ін’єкцій повинен бути використаний протягом наступних 4 год і введений шляхом інфузії, яка триває 1 год, в асептичних умовах, при нормальному освітленні приміщення та кімнатній температурі.
5. Якщо при огляді напівготового розчину або розчину для інфузії виявлено преципітати (осад або будь-які часточки (включення), вводити розчин не дозволяється і його треба знищити.
Ліквідація відходів. Усі матеріали, які використовувались для розведення і введення препарату, слід знищити відповідно до стандартних процедур.
Побічні
реакції.
Порушення
з боку крові
та
лімфатичної
системи.
Нейтропенія,
тромбоцитопенія,
епізоди кровотеч,
фебрильна
нейтропенія,
анемія, нейтропенічний
сепсис.
Виникаючі
інфекції.
Нейтропенічні
інфекції,
пневмонія,
фебрильна
нейтропенія
або
нейтропенічний
сепсис.
Імунна
система.
Гіперемія,
висип,
відчуття
стиснення в
грудях, біль
у спині,
задишка, лікарська
лихоманка
або озноб,
анафілактичний
шок.
Тяжкі
реакції
протікали з
гіпотензією
або
бронхоспазмом,
або
генералізованим
висипом/еритемою.
Порушення
з боку шкіри
та
підшкірних
тканин
Спостерігали
оборотні шкірні
реакції, як
правило,
легкого та
середнього
ступенів
тяжкості.
Реакції у
вигляді
висипу, у т.ч. і
місцевого,
головним
чином, на
ногах і руках
(у т.ч. тяжка
форма
синдрому “руки-ноги”,
а також на
передпліччях,
обличчі,
грудях, часто
зі свербежем.
Тяжкі зміни
нігтьових
пластинок
характеризувалися
гіпо- або
гіперпігментацією,
іноді з болем
та
оніхолізисом.
У дуже рідких
випадках, у
зв’язку з
Доцетактіном
відзначали шкірний
червоний
вовчок і
бульозні
висипи, такі
як
багатоформна
еритема,
синдром Стівена-Джонсона,
токсичний
епідермальний
некроліз.
Затримка
рідини.
Затримка рідини проявлялася у вигляді периферичних набряків і рідше у вигляді плеврального випоту, перикардіального випоту, асциту та збільшення ваги тіла. Затримка рідини носить кумулятивний характер за частотою і тяжкістю.
Затримка
рідини не
супроводжувалася
епізодами
гострої
олігурії та
гіпотензії. У
поодиноких
випадках
відзначали
дегідрацію і
набряк легенів.
Порушення
з боку
травного
тракту.
Стоматит, пронос, нудота, блювання, зміна смакового сприйняття, запор, біль в животі, шлунково-кишкова кровотеча, езофагіт, диспепсія, сухість у роті, болі в шлунку.
Зареєстровано
поодинокі
випадки
розвитку
дегідрації в
результаті
гастроінтестинальних
симптомів,
гастроінтестинальна
перфорація, ішемічний
коліт, коліт
та
нейтропенічний
ентероколіт.
Зареєстровано
поодинокі випадки
непрохідності
кишечнику та
завороту
кишок.
Порушення
з боку
нервової
системи.
До ознак
порушення
нервової
чутливості легкого
та
середнього
ступенів
тяжкості відноситься
парастезія,
дизестезія,
біль, у т.ч.
пекучий,
нейросенсорні
порушення,
нейромоторні
порушення,
периферична
невропатія,
нейроцеребральні
порушення,
гіпоестезія,
запаморочення,
головний
біль,
безсоння.
Порушення
з боку серця.
Порушення
серцевого
ритму,
гіпотензія,
гіпертензія,
серцева
недостатність,
вазодилятація,
ішемія
міокарда,
аритмія.
Зареєстровано
поодинокі
випадки
інфаркту
міокарда.
Порушення
з боку
судинної
системи.
Флебіт,
венозна
тромбоемболія.
Порушення
з боку
печінки та
жовчних
шляхів.
Підвищення
рівня
білірубіну,
лужної фосфатази,
АСТ, АЛТ,
гіпербілірубінемія,
гепатит.
Порушення
метаболізму
і харчування.
Анорексія,
зниження
апетиту,
дегідрація,
зниження або
збільшення
ваги тіла.
Порушення
з боку органа
зору.
Сльозотеча
з або без
кон’юнктивіту,
порушення
зору
(спалахи,
миготіння
світла, скотома),
обструкція
нососльозового
каналу як результат
сильної
сльозотечі.
Реакції були
оборотними
після
припинення
інфузії.
Порушення
з боку вуха
та лабіринту.
Відомі
поодинокі
випадки
ототоксичності,
порушень
слуху та/або
втрати слуху.
Порушення з боку опорно-рухового апарату.
Міальгія,
артралгія,
біль в
кінцівках,
біль в
кістках, біль
у спині.
Порушення
з боку
дихальної
функції,
органів грудної
клітки та
медіастинальних
органів.
Задишка,
носова
кровотеча,
фаринголарингеальний
біль, кашель,
запалення
гортані, кашель,
дистрес-синдром,
інтерстиціальна
пневмонія та
фіброз
легенів.
Порушення
з боку репродуктивної
системи.
Аменорея.
Порушення
загального
характеру та
у місці
введення
препарату.
Реакції у місці введення інфузії, як правило, носили легку форму і виявлялися гіперпігментацією, запаленням, почервонінням або сухістю шкіри, флебітом або екстравазацією чи набряканням вен.
Астенія, біль у грудях, реакції в місці інфузії, гіпертермія, втома, запалення слизової оболонки, грипоподібне захворювання, біль у грудях, озноб, летаргія, кандидіаз ротової порожнини.
У
поодиноких
випадках
відзначали
дерматит, що
нагадує
післярадіаційний
(radiation recall phenomena).
Передозування.
Відомо декілька випадків передозування Доцетактіну. У разі передозування слід госпіталізувати хворого в спеціалізоване відділення і ретельно контролювати його життєво важливі функції. Слід якомога швидше призначити пацієнту Г-КСФ, а також необхідне симптоматичне лікування. Антидот Доцетактіну невідомий. Основні очікувані явища передозування – пригнічення функції кісткового мозку, периферична нейропатія та запалення слизових оболонок. При передозуванні можливе посилення побічних реакцій.
Застосування
у період
вагітності
або годування
груддю.
Даних про
застосування
Доцетактіна
вагітними
жінками
немає. Було
показано, що
Доцетактін
має
ембріотоксичну
і
фетотоксичну
дію у
кроликів та пацюків
і знижує
фертильність
у пацюків. Подібно
іншим
цитотоксичним
препаратам,
Доцетактін
може
заподіяти
шкоду плоду
при призначенні
його
вагітним
жінкам. Тому
Доцетактін
не підлягає
призначенню
у період вагітності.
Жінкам
дітородного
віку, які застосовують
Доцетактін,
слід
рекомендувати
запобігати
вагітності, а
у випадку її
виникнення негайно
повідомити
про це
лікуючого
лікаря.
Доцетактін є ліпофільною речовиною, однак не відомо, чи проникає він у грудне молоко. Через можливий розвиток побічних реакцій у немовлят слід припинити годування груддю під час лікування Доцетактіном.
Діти.
Результати
досліджень
щодо
ефективності
та безпеки
застосування
Доцетактіну
в лікуванні
дітей не
отримані.
Особливі
заходи
безпеки.
Доцетактін -
протипухлинний
засіб, є
потенційно
токсичною
речовиною,
тому
необхідно
бути
обережними
при
приготуванні
і застосуванні
розчину. При
роботі з
Доцетактіном
слід
користуватися
медичними
гумовими
рукавичками.
У разі
потрапляння
концентрату,
напівготового
або
інфузійного
розчину на
шкіру, її
слід негайно
і ретельно
промити
водою з милом.
Якщо
концентрат,
напівготовий
розчин або
інфузійний
розчин
потрапив на
слизові
оболонки,
місце
ураження
треба негайно
і ретельно
промити
водою.
Особливості
застосування.
Рекомендована
премедикація
для попередження
реакцій
гіперчутливості
у випадку
раку
молочної
залози та
недрібноклітинного
раку легенів,
що полягає в
застосуванні
внутрішних
глюкокортикостероїдного
гормону,
наприклад,
дексаметазону
по 16 мг на добу
(тобто по 8 мг
двічі на
добу) протягом
3 днів,
починаючи за
1 день до
застосування
Доцетактіну
(якщо немає
протипоказань),
що може знизити
частоту і
тяжкість
затримки
рідини, а
також
виразність
реакцій
підвищеної чутливості.
У випадку
раку
простати
премедикація
складається
з
перорального
дексаметазону
в дозах по 8 мг
за 12 годин, 3
години та 1
годину до
інфузії
Доцетактіну.
Гематологія
Нейтропенія
- найчастіша
побічна
реакція Доцетактіну.
Число
нейтрофілів
досягає найнижчого
рівня в
середньому
на 7-й день, а у хворих,
які
попередньо
пройшли
інтенсивне
лікування –
навіть
раніше.
Частий контроль
повної
картини
крові слід
проводити всім
хворим, які
отримують
Доцетактін.
Лікування
Доцетактіном
можна
відновлювати,
коли число
нейтрофілів
буде рівним
або перевищить
1500 /мм3.
У випадку
тяжкої
нейтропенії (<
500 /мм3
протягом 7 і
більше днів)
під час курсу
терапії
Доцетактіном,
у наступні
курси лікування
рекомендується
знизити дозу
або застосувати
відповідне
симптоматичне
лікування.
У випадку
лікування
хворих
комбінацією
Доцетактіну
із
цисплатином
і 5-фторурацилом
(5-ФУ),
фебрильна
нейтропенія
та нейтропенічні
інфекції
розвивалися
рідше, якщо
хворі
застосовували
Г-КСФ з
профілактичною
метою.
Хворим, які
одержують
5-ФУ, слід проводити
профілактику
за допомогою
Г-КСФ для
зниження
ризику
розвитку
ускладненої
нейтропенії
(фебрильна
нейтропенія,
пролонгована
нейтропенія
або
нейтропенічна
інфекція).
Слід
проводити
суворий
моніторинг хворих,
які
перебувають
на лікуванні
5-ФУ.
Реакції
гіперчутливості
Пацієнти,
що
застосовують
Доцетактін,
потребують
особливого
нагляду з
приводу
реакцій
гіперчутливості,
особливо під
час першої та
другої інфузій.
Реакції
гіперчутливості
можуть виникнути
в перші
хвилини
інфузії
Доцетактіну.
Тому всі
засоби,
необхідні
для
лікування гіпотензії
та
бронхоспазму,
повинні бути доступні.
У випадку
розвитку
реакції
гіперчутливості,
такі легкі
симптоми, як
гіперемія
або місцеві
шкірні
реакції, не
потребують
відміни
лікування.
Тоді як тяжкі
реакції,
наприклад
виражена
гіпотензія,
бронхоспазм
або
генералізований
висип/еритема,
вимагають
негайного
припинення
введення
Доцетактіну
і застосування
відповідного
лікування. Не
можна знову
лікувати
Доцетактіном
хворих, у
яких мала
місце тяжка
реакція
гіперчутливості.
Шкірні
реакції
Місцеві шкірні реакції на кінцівках (долоні та підошви стіп) з набряком і з подальшою десквамацією підлягають нагляду. Зареєстровано тяжкі симптоми, наприклад висип з подальшою десквамацією, що призводять до переривання або відміни лікування Доцетактіном.
Затримка
рідини
Хворі з тяжкою формою затримки рідини, наприклад плевральний випот, перикардіальний випот і асцит, підлягають ретельному моніторингу.
Хворі
з печінковою
недостатністю
Пацієнти, що
застосовували
100 мг/м2
Доцетактін
як
монотерапію
і мали рівні
трансаміназ,
що у 1,5 разу
перевищували
верхню межу
норми (ВМН), у
поєднанні з
рівнем
лужної
фосфатази, що
у 2,5 разу
перевершував
ВМН, мають
підвищений
ризик
виникнення
тяжких
побічних
реакцій,
таких як
фатальні
інтоксикації,
включаючи
випадки
сепсису і
шлунково-кишкових
кровотеч,
фебрильної
нейтропенії,
інфекцій, тромбоцитопенії,
стоматиту і
астенії.
Тому рекомендована доза Доцетактіну для таких хворих з підвищеним рівнем показників функції печінки (ПФП) становить 75 мг/м2. ПФП слід вимірювати до початку лікування і перед кожним черговим циклом.
Для пацієнтів з підвищеним вмістом білірубіну і/або збільшеною активністю трансаміназ (> 3,5 ВМН) у поєднанні з підвищенням рівня лужної фосфатази у 6 разів та вище будь-які рекомендації щодо зменшення дози відсутні, і препарат можна використовувати лише за суворими показаннями.
Комбінація
із
цисплатином
і
5-фторурацилом
для
лікування
аденокарциноми
шлунка: із базисного
клінічного
дослідження
були виключені
хворі з
показниками
АЛТ і АСТ у 1,5 разу
вище ВМН,
показниками
лужної
фосфатази, що
у 2,5 разу
перевищують
ВМН, і
підвищеним
рівнем
білірубіну.
Для таких
хворих будь-які
рекомендації
щодо
зменшення
дози відсутні,
і препарат
можна
використовувати
лише за
суворими
показаннями.
Дані про дозування
Доцетактіну
в комбінації
з іншими препаратами
для хворих з
порушенням
функції
печінки
відсутні.
Хворі
з нирковою
недостатністю
Немає даних
про
лікування
Доцетактіном
хворих з
тяжким
порушенням
функції
нирок.
Нервова
система
Розвиток тяжкої периферичної нейротоксичності потребує зниження дози.
Серцева
токсичність
Серцева недостатність спостерігається у хворих, які застосовують Доцетактін у комбінації з трастузумабом, особливо після хіміотерапії, що включала антрациклін (доксорубіцин або епірубіцин). Недостатність може носити середній або важкий ступінь тяжкості та призводити до летального результату.
При
плануванні
лікування
Доцетактіном
в комбінації
з
трастузумабом
необхідно проводити
попереднє
обстеження
вихідного стану
серцевої
діяльності.
Надалі
необхідно
проводити
моніторинг
функції
серця (наприклад,
кожні 3
місяці) з
метою виявлення
хворих,
схильних до
порушення
серцевої
діяльності.
Подробиці
подано в
інструкції
для
застосування
трастузумабу.
Інші
Контрацепція
необхідна
протягом
усього періоду
лікування та
після нього,
протягом не
менше 3
місяців.
Додаткові
застереження
у випадку
ад’ювантної
терапії раку
молочної
залози.
Ускладнена
нейтропенія
У випадку ускладненої нейтропенії (пролонгована нейтропенія, фебрильна нейтропенія або інфекційні захворювання) може знадобитися застосування гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора і зниження дози Доцетактіну.
Реакції
з боку
травного
тракту
Такі
симптоми, як
ранній біль в
животі та хворобливість,
висока
температура,
пронос, у тому
числі й без
нейтропенії,
можуть бути ранніми
проявами
тяжкої
шлунково-кишкової
токсичності.
При
виникненні
цих
симптомів
пацієнти
підлягають
обстеженню і
негайному
лікуванню.
Застійна
серцева
недостатність
Під час лікування та у наступному після нього періоді потрібен нагляд за хворими з симптомами застійної серцевої недостатності.
Лейкемія
Вірогідність
розвитку
гострої
мієлоїдної
лейкемії у
жінок, які
застосовують
Доцетактін,
доксорубіцин
і
циклофосфамід
порівняна з
імовірністю,
що
спостерігається
при інших
режимах, які
містять
антрациклін/циклофосфамід.
Хворі
з наявністю 4+
вузлів
У ході проміжного аналізу співвідношення користі та шкоди режиму ТДЦ для хворих з 4 і більше вузлами не було встановлено.
Літній вік
Немає даних
про
застосування
Доцетактіну
в комбінації
з
доксорубіцином
і циклофосфамідом
для хворих
від 70 років.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспортом
або роботі з
іншими
механізмами.
Немає
даних.
Взаємодія
з іншими
лікарськими
засобами та
інші види взаємодій.
Клінічних досліджень для вивчення взаємодії Доцетактіну з іншими препаратами не проводилось. Дослідження in vitro показали, що біотрансформація препарату може змінюватись при одночасному застосуванні препаратів, які пригнічують цитохром Р450-3A або метаболізуються під впливом цього ферменту, таких як циклоспорин, терфенадин, кетоконазол, еритроміцин і тролеандоміцин. У зв’язку з цим потрібно бути обережними при одночасному призначенні цих препаратів, враховуючи потенційну можливість вираженої взаємодії.
Доцетактін
сильно (> 95 %)
зв’язується
з білками
плазми. Хоча
можлива
взаємодія
Доцетактіну
in vivo з одночасно
призначеними
препаратами
формально не
досліджувалась,
взаємодії in vitro
з препаратами,
які сильно
зв’язуються
з протеїнами,
такими як
еритроміцин,
дифенгідрамін,
пропранолол,
пропафенон,
фенітоїн,
саліцилати,
сульфаметоксазол
і натрію
вальпроат, не
мали
негативного
впливу на
зв’язування
Доцетактіну
з протеїнами.
Крім того,
дексаметазон
не впливав на
зв’язування
з протеїнами
Доцетактіну.
Доцетактін
не впливав на
зв’язування
дигітоксину.
Кліренс
Доцетактіну
в комбінації
з цисплатином
або
карбоплатином
не
відрізнявся
від такого
при
монотерапії.
Фармакокінетичний
профіль
цисплатину, що
застосовується
протягом
короткого курсу
після
інфузії
Доцетактіну,
не відрізняється
від такого
при
застосуванні
цисплатину у
монотерапії.
При застосуванні комбінації доксорубіцину і Доцетактіну кліренс Доцетактіну збільшувався. Обмежені дані, отримані в одному неконтрольованому дослідженні, давали змогу припустити взаємодії між Доцетактіном і карбоплатином. При комбінації з Доцетактіном кліренс карбоплатину був приблизно на 50 % більшим за величини, про які раніше повідомляли щодо монотерапії карбоплатином.
При призначенні в комбінації Доцетактін не впливає на кліренс доксорубіцину і плазмовий рівень доксорубіцинолу (метаболіт доксорубіцину). Фармакокінетичні параметри Доцетактіну, доксорубіцину та циклофосфаміду не змінювалися при одночасному призначенні.
Клінічне дослідження I фази, в ході якого вивчали взаємні ефекти на фармакокінетику капецитабіну і Доцетактіну, показало відсутність впливу капецитабіну на фармакокінетику Доцетактіну та відсутність впливу Доцетактіну на фармакокінетику важливого метаболіту капецитабіну 5'-ДФУР.
Комбіноване призначення Доцетактіну, цисплатини та 5-фторурацилу 12 хворим з значними пухлинами не впливало на фармакокінетику жодного з їхніх препаратів.
Впливу преднізону на фармакокінетику Доцетактіну не виявлено.
Статистично значимих ефектів преднізону на фармакокінетику Доцетактіну не спостерігалось.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка.
Доцетактін -
протипухлинний
цитостатичний
препарат із
групи
таксанів.
Активна
речовина доцетаксел –
це продукт
хімічного
напівсинтезу
з природної
сировини
(біомаса з
голок
європейського
тиса).
Препарат
сприяє
накопиченню
тубуліну в
мікротрубочках
клітин і
перешкоджає
розкладу цих
мікротрубочок,
що призводить
до
блокування
мітозу та
міжфазових
процесів у
клітинах
пухлини.
Доцетаксел тривалий
час
затримується
в клітинах,
де його
концентрація
досягає
високих
значень, крім
того, Доцетактін
виявляє
активність
по
відношенню
до деяких
клітин, які
продукують у надмірній
кількості
р-глікопротеїн,
що кодується
геном
множинної
резистентності.
Фармакокінетика.
Фармакокінетика
Доцетактіну
вивчалась у
хворих на рак
після
застосування
20 - 115 мг/м2
препарату.
Кінетичний
профіль
Доцетактіну
є
дозозалежним
і відповідає
трифазній
фармакокінетичній
моделі з періодом
напіввиведення
для a-, b- та g-фаз 4
хв, 36 хв та 11,1 год
відповідно.
Пізня фаза
частково
зумовлена
відносно
повільним
процесом
виведення
Доцетактіну.
Після
введення 100
мг/м2 шляхом
одногодинної
інфузії максимальна
концентрація
препарату в
плазмі
становила в
середньому 3,7
мкг/мл, а AUC – 4,6
год мкг/мл.
Загальний
кліренс та
об’єм
розподілу в
стані
рівноваги
дорівнювали 21
л/год/м2 та 113 л
відповідно.
Варіабельність
загального кліренсу
в різних
індивідуумів
становить
приблизно 50 %.
Доцетактін більше
ніж на 95 %
зв’язується
з білками
плазми.
У трьох хворих на рак проводилося дослідження з 14С-доцетакселом. Протягом 7 днів Доцетактін після окислення тертбутилової ефірної групи за участі цитохрому Р450 виводився із сечею і калом. Екскреція із сечею і калом становила відповідно 6 % і 75 % радіоактивної дози. Приблизно 80 % радіоактивного препарату, що виводиться з калом, виявлено протягом 48 год у вигляді основного неактивного метаболіту.
Фармакокінетика Доцетактіну не залежить від статі і віку пацієнтів. У пацієнтів з ознаками порушення функції печінки (активність АЛТ і АСТ перевищувала нормальні показники більше ніж у 1,5 разу, а активність лужної фосфатази була у 2,5 разу вищою від норми) загальний кліренс доцетактіну був зменшений на 27 % порівняно із середньостатистичним показником. Кліренс Доцетактіну не змінювався у хворих з легкою або помірною затримкою рідини. Даних щодо кліренсу препарату у хворих з вираженою затримкою рідини немає.
Фармацевтичні
характеристики.
Основні
фізико-хімічні
властивості: прозорий
маслянистий
розчин
жовтого кольору.
Термін
придатності. 2
роки.
Умови
зберігання.
Зберігати у
недоступному
для дітей,
сухому,
захищеному
від світла
місці при
температурі
не вище 25 °С.
Розведений
розчин
Препарат
слід
використати
одразу після
розведення
протягом 8
годин при
кімнатній температурі
або,
зберігаючи
при
температурі
2-8 °C,
після
першого
проколу
флакона.
Розчин
для інфузій
Повинен бути
використаний протягом
4 годин при
кімнатній
температурі
(не вище 25°C).
Упаковка. По 40
мг/мл
у флаконі, по 1
флакону №1 в
комплекті з
розчинником
в картонній коробці №1.
Категорія
відпуску. За
рецептом.
Виробник. Сіндан
Фарма СРЛ.