Версія для друку

ЯСНАЛ®

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: КРКА, д.д., Ново место, Словенія

Міжнародна непатентована назва: Donepezil

АТ код: N06DA02

Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг № 14, № 28, № 56

Діючі речовини: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить: 10 мг донепезилу гідрохлориду у вигляді донепезилу гідрохлориду

Допоміжні речовини: ядро таблетки: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; крохмаль кукурудзяний; гідроксипропілцелюлоза; магнію стеарат;
оболонка таблетки по 10 мг: титану діоксид (E171), гіпромелоза, макрогол, заліза оксид жовтий (Е172).

Фармакотерапевтична група: Інгібітори холінестерази

Показання: Симптоматичне лікування деменції у пацієнтів з хворобою Альцгеймера легкого або середнього ступеня тяжкості.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 5 років

Номер реєстраційного посвідчення: UA/9243/01/02



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

Яснал®

(Yasnal®)

 

 

Склад.

Діюча речовина: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 5 мг або 10 мг донепезилу гідрохлориду у вигляді донепезилу гідрохлориду моногідрату;

допоміжні речовини:

ядро таблетки: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; крохмаль кукурудзяний; гідроксипропілцелюлоза, магнію стеарат;

оболонка таблетки по 5 мг: титану діоксид (E171), гіпромелоза, макрогол.

оболонка таблетки по 10 мг: титану діоксид (E171), гіпромелоза, макрогол, заліза оксид жовтий (Е172).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовують при деменції. Інгібітори холінестерази. АТС N06D A02.

 

Клінічні характеристики.

 

Показання.

Симптоматичне лікування деменції у пацієнтів з хворобою Альцгеймера легкого або середнього ступеня тяжкості.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до донепезилу гідрохлориду, похідних піперидину чи до будь-яких інших інгредієнтів препарату. Вагітність.

 

Спосіб застосування та дози.

Початкова доза для дорослих та людей літнього віку становить 5 мг донепезилу на добу (один раз на добу), внутрішньо, у вечірній час, безпосередньо перед сном. Доза 5 мг на добу повинна застосовуватись протягом принаймні 1 місяця, щоб досягти рівноважних концентрацій донепезилу в плазмі та оцінити прояви клінічного ефекту. Після клінічної оцінки позитивної ефективності лікування протягом місяця добову дозу можна збільшити до 10 мг донепезілу (один раз на добу). Максимальна рекомендована добова доза – 10 мг.

Підтримуюча терапія може тривати доти, доки триває позитивний ефект від лікування для пацієнта. Рішення щодо відміни лікування приймається лікарем, якщо ефект від лікування вже не спостерігається.

Після припинення лікування позитивний ефект поступово зменшується.

 

 

Побічні реакції.

Зазвичай побічні ефекти мають місце при великих дозах донепезилу. Основними побічними ефектами під час прийому донепезилу, які спостерігалися в клінічних дослідженнях (більше     5 % пацієнтів та вдвічі частіше, ніж у групі, де приймали плацебо), були діарея, судоми м’язів, стомленість, нудота, блювання та безсоння. Частими побічними ефектами були також головний біль, біль (різної локалізації), інсульт, нежить, абдомінальні порушення, анорексія, втрата ваги та запаморочення.

Побічними ефектами у менше 1 % пацієнтів були:

·         З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, вазодилятиція, передсерцева фібриляція, стенокардія, інфаркт міокарда, атріовентрикулярна блокада (I ступеня), серцева недостатність з застійними явищами, артерит, брадикардія, захворювання периферичних судин, надшлуночкова тахікардія, тромбоз глибоких вен та втрата свідомості.

·         З боку центральної нервової системи: галюцинації, тремор, депресія, збудження, парестезії, агресивність, запаморочення, атаксія, неспокій, нервозність, афазія, порушення сну, судоми.

·         З боку шлунково-кишкового тракту: нетримання калу, абдомінальний біль, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові крововиливи, порушення функції печінки, гепатит (при ідіопатичному порушенні функції печінки лікарю слід враховувати строки лікування донепезилом).

·         З боку сечовидільної системи: часті сечовипускання, нічна поліурія, нетримання сечі.

·         З боку органів чуття: катаракта, порушення зору.

·         З боку дихальної системи: задишка, ларингіт, бронхіт.

·         З боку шкіри: висипання, свербіж, кропив’янка, підшкірні крововиливи, почервоніння, збільшене потовиділення, пурпура.

Вплив донепезилу не встановлений:

·         Гематологічні порушення: анемія, тромбоцитопенія, тромбоцитемія, еритроцитопенія та еозинофілія.

Спостерігалось незначне збільшення концентрації м’язової креатинкінази в плазмі.

 

Передозування.

Якщо пацієнт випадково чи спеціально прийняв занадто велику дозу донепезилу, може виникнути холінергічний криз, який характеризується нудотою, блюванням, слинотечею, потовиділенням, брадикардією, артеріальною гіпотензією, пригніченням дихання, колапсом та судомами. Можливе виникнення м’язової слабкості, що може спричинити смерть, якщо будуть уражені дихальні м’язи.

У випадку передозування Ясналу, слід вжити підтримуючих заходів разом з контролем життєво важливих функцій організму пацієнта. Як антидот можуть бути використані третинні антихолінергічні препарати, такі як атропін. Рекомендоване внутрішньовенне введення атропіну сульфату, дозу якого титрують до досягнення терапевтичного ефекту: початкова доза становить 1,0-2,0 мг внутрішньовенно, з дозуванням відповідно до клінічного ефекту.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Відсутня інформація щодо прийому Ясналу під час вагітності та в період годування груддю, тому не рекомендується приймати цей препарат протягом цих періодів.

 

Діти.

Яснал не рекомендований до застосування у дітей.

 

Особливі заходи безпеки.

Лікування слід розпочинати та продовжувати під контролем лікаря, який має досвід діагностики хвороби Альцгеймера та лікування деменції такого типу. Діагноз хвороби слід встановлювати відповідно до загальноприйнятих рекомендацій. Лікування можна розпочинати тільки у випадку, коли є людина, яка буде постійно контролювати прийом препарату пацієнтом. Лікування продовжують доти, доки зберігається будь-який терапевтичний ефект для пацієнта, у зв’язку з цим слід регулярно оцінювати ефективність лікування. Лікування слід закінчити, коли зникли ознаки терапевтичної ефективності.

 

Особливості застосування.

Анестезія: як інгібітор холінестерази Яснал може посилювати міорелаксацію сукцинілхолінового типу під час проведення загальної анестезії.

Серцево-судинні захворювання: як і всі інгібітори холінестерази, Яснал може здійснювати ваготонічний вплив на частоту серцевих скорочень. Враховуючи таку можливість, треба з обережністю підходити до лікування пацієнтів з синдромом слабкості синусового вузла, тяжкою формою аритмії, порушеннями надшлуночкової провідності (синоатріальної чи атріовентрикулярної блокади). Якщо виникають епілептичні напади чи втрата свідомості, необхідно перевірити, чи не страждає пацієнт на блокаду провідності або довгі паузи синусового вузла.

Захворювання шлунково-кишкового тракту: слід пильно спостерігати за пацієнтами з підвищеним ризиком розвитку виразки (пацієнтів з виразковою хворобою в анамнезі чи пацієнтів, які приймають нестероїдні протизапальні засоби), хоча клінічні дослідження донепезилу не довели збільшення частоти появи пептичної виразки або шлунково-кишкової кровотечі.

Сечостатева система: Яснал, як парасимпатоміметик, може спричиняти порушення сечовиділення.

Неврологічні захворювання: Яснал, як парасимпатоміметик, може спричиняти генералізовані судоми, хоча це також може бути симптомом самої хвороби Альцгеймера.

Хвороби дихальної системи: слід призначати з обережністю препарат хворим на бронхіальну астму або хронічні обструктивні захворювання легенів.

Яснал не слід приймати разом з іншими інгібіторами ацетилхолінестерази, агоністами та антагоністами холінергічної системи.

Особливі попередження щодо інших інгредієнтів

1 таблетка, вкрита оболонкою, по 5 мг містить 84 мг лактози.  1 таблетка, вкрита оболонкою, по 10 мг містить 168 мг лактози.

Пацієнти отримують 84 або 168 мг лактози з кожною дозою, якщо вони приймають препарат у відповідності з інструкціями щодо дозування. Препарат протипоказаний пацієнтам з лактазною недостатністю, галактоземією або з глюкозо-галактозним порушенням всмоктування.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Захворювання само по собі може впливати на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами. Крім того, препарат може спричиняти стомлюваність, запаморочення та судоми м’язів, в основному на ранніх стадіях лікування або при збільшенні дози. Здатність пацієнта керувати автомобілем та іншими механічними засобами повинна оцінюватись лікарем індивідуально.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Клінічний досвід застосування донепезилу обмежений, тому відомі не всі можливі взаємодії. Лікарям, які призначають донепезил, слід враховувати можливість нових, ще не відомих взаємодій з іншими ліками.

Донепезилу гідрохлорид чи його метаболіти не пригнічують метаболізм теофіліну, варфарину, циметидину або дигоксину. Одночасний прийом циметидину чи дигоксину не впливає на метаболізм донепезилу.

Дослідження іn vitro показали, що ізоферменти печінки цитохрому P450, особливо ізофермент 3A4 та меншою мірою також ізофермент 2D6, беруть активну участь у метаболізмі донепезилу. Відповідно, інгібітори ізоферменту 3A4 (ітраконазол, еритроміцин) та 2D6 (флюоксетин) чи обох (кетоконазол, хінідин) пригнічують метаболізм донепезилу. У здорових добровольців кетоконазол, який пригнічує обидва ізоферменти печінки, підвищував концентрацію донепезилу у крові до 30 %. Індуктори обох ізоферментів (рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін та алкоголь) знижують концентрацію донепезилу в крові. Ступінь індукуючої чи інгібуючої дії все ще повністю не визначений, тому слід з обережністю застосовувати вищезазначені препарати одночасно.

Донепезил може пригнічувати вплив препаратів з антихолінергічною дією (атропіну, скополаміну, бензатропіну, дифенгідраміну). При одночасному прийомі він посилює ефект сукцинілхоліну, інших міорелаксантів та бета-блокаторів, які впливають на провідність серця.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Сучасні теорії відносно патогенезу деяких симптомів хвороби Альцгеймера вказують на нестачу холінергічної передачі імпульсу. Донепезилу гідрохлорид є специфічним, оборотним інгібітором ферменту ацетилхолінестерази (AChE), переважним типом холінестерази у мозку, який відповідає за пригнічення ацетилхоліну. Таким чином, донепезил збільшує концентрацію ацетилхоліну в синапсах, що призводить до збільшення холінергічної активності. In vitro тести показали, що донепезилу гідрохлорид інгібує ацетилхолінестеразу в 1000 разів сильніше, ніж бутирилхолінестераза, яка, в основному, знаходиться за межами центральної нервової системи. У пацієнтів з хворобою Альцгеймера, які брали участь у клінічних дослідженнях, донепезил, який вводився по 5 мг або 10 мг один раз на добу (в рівноважних концентраціях) пригнічував вплив ацетилхолінестерази, який становив в клітинній мембрані еритроцитів 63,6% та 77,3 %, відповідно. Було показано, що пригнічення ацетихолінестерази з використанням донепезилу гідрохлориду в еритроцитах збігалося зі змінами шкали ADAS (ADAS–cog: шкала оцінки когнітивних функцій при хворобі Альцгеймера), яка є високоякісним допоміжним засобом оцінки когнітивної функції. Вплив донепезилу на механізм основних невропатологічних синдромів досі не встановлений, ось чому неможливо оцінити його вплив на прогресування захворювання.

Визначено, що донепезил є ефективним для лікування когнітивних, функціональних та поведінкових симптомів хвороби Альцгеймера, але не для лікування самої хвороби Альцгеймера.

 

Фармакокінетика.

Всмоктування

Донепезил має високий рівень всмоктування при пероральному прийомі, пікова концентрація у плазмі досягається протягом 3 - 4 годин. Фармакокінетика є лінійною для добової одноразової дози в діапазоні 1 - 10 мг. Прийом їжі та час дня не впливають на процес всмоктування. Рівноважна концентрація в плазмі досягається після трьох тижнів лікування.

Розподіл

95 % донепезилу гідрохлориду зв’язується з білками плазми. Об’єм розподілу в рівноважних концентраціях у людини становить приблизно до 12 л/кг маси тіла.

Біотрансформація

Донепезилу гідрохлорид виділяється в незмінному стані з сечею. Крім того, він метаболізується у печінці за допомогою ізоферментів 2D6 та 3A4 ферментної системи цитохрому P450 на декілька метаболітів. Одним з метаболітів є також 6-O-десметилдонепезил (11 %), який має той самий ефект, що і донепезил.

Виведення

Загальний кліренс донепезилу гідрохлориду становить до 0,13 л/кг/г чи 10 л/г. Приблизно     57 % донепезилу виділяється нирками (частково в незмінному стані) та до 15 % з калом. Період напіввиведення становить 70 годин.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 5 мг: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору;

таблетки по 10 мг: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, жовтувато-коричневого кольору.

 

Термін придатності. 5 років.

 

Умови зберігання.

Лікарський засіб не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 50 мг або по 100 мг № 14 (7х2), № 28 (7х4), № 56 (7х8) у блістерах та в картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. КРКА, д.д., Ново место.

 

Додаткова інформація

  • Title: - інструкція, показання, протипоказання, виробник, лікарська форма, побічні дії, передозування, склад лікарського препарату