Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Брістол-Майєрс Сквібб Компані, США

Міжнародна непатентована назва: Entecavir

АТ код: J05AE

Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 1,0 мг № 30

Діючі речовини: 1 таблетка містить: ентекавіру 1 мг

Допоміжні речовини: Лактоза, моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, повідон, магнію стеарат, барвники: опадри рожевий

Фармакотерапевтична група: Противірусні препарати

Показання: Хронічний гепатит В у дорослих.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2р

Номер реєстраційного посвідчення: UA/9115/01/02

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

БАРАКЛЮД

(BARACLUDEâ)

 

Склад.

Діюча речовина: ентекавір;

1 таблетка містить ентекавіру 0,5 мг або 1 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, повідон, магнію стеарат, барвники: опадри білий (таблетки 0,5 мг), опадри рожевий (таблетки 1 мг).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група.

Противірусні засоби для системного застосування. Код АТС J05A E.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Хронічний гепатит В у дорослих.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ентекавіру або будь-якого іншого компонента препарату.

Дитячий вік до 16 років.

 

Спосіб застосування та дози.

Ентекавір слід приймати перорально натщесерце (через 2 години після їди обо за 2 години до наступного прийому їжі).

Рекомендована доза ентекавіру для дорослих і дітей старше 16 років - 0,5 мг один раз на день. Резистентним до ламівудину пацієнтам рекомендується призначати 1 мг ентекавіру один раз на день. Тривалість лікування визначається клінічними і лабораторними показниками та може тривати до одного року і  більше.

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Кліренс ентекавіру зменшується при зниженні кліренсу креатиніну. Рекомендується корекція дози ентекавіру для пацієнтів із кліренсом креатиніну < 50 мл/хв, зокрема для тих, які перебувають на гемодіалізі і тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі (табл. 1).

 

Таблиця 1

Дози ентекавіру, рекомендовані для пацієнтів з нирковою недостатністю

 

Кліренс креатині ну, мл/хв	Пацієнти, які раніше не отримували нуклеозидні  препарати	Резистентні до ламівудину пацієнти
≥ 50	0,5 мг один раз на день	1 мг один раз на день
30 - < 50	0,5 мг кожні 48 годин	1 мг кожні 48 годин
10 - < 30	0,5 мг кожні 72 годин	1 мг кожні 72 годин
< 10 Гемодіаліз* або тривалий амбулаторний перитонеальний діаліз	0,5 мг кожні 5-7 днів	1 мг кожні 5-7 днів

* Ентекавір слід приймати після сеансу гемодіалізу.

У пацієнтів з печінковою недостатністю корекція дози ентекавіру не потрібна.

 

Побічні реакції.

З боку травної системи:

рідко (≥ 1/1000, < 1/100) - діарея, нудота, блювання.

З боку центральної нервової системи:

часто (≥ 1/100, < 1/10) - головний біль, стомлюваність; рідко (≥ 1/1000, < 1/100) - безсоння, запаморочення, сонливість.

 

Передозування. Випадки передозування ентекавіру не зареєстровані. У разі передозування за пацієнтом потрібно здійснювати ретельне медичне спостереження.

Терапія симптоматична (за необхідності).

 

Застосування в період вагітності або годування груддю. Вплив ентекавіру на вагітність у жінок не вивчався, тому застосування препарату в період вагітності можливе тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Невідомо, чи проникає ентекавір у грудне молоко, тому під час приймання препарату слід припинити годування груддю.

 

Діти. Безпека та ефективність ентекавіру у пацієнтів віком до 16 років не вивчались.

 

Особливості застосування. При лікуванні аналогами нуклеозидів у вигляді монотерапії і в комбінації з антиретровірусними препаратами описані випадки лактоацидозу і вираженої гепатомегалії зі стеатозом, що іноді призводили до смерті пацієнта.

Описані випадки загострення гепатиту після відміни препарату. Причинний зв'язок цих загострень з відміною терапії не відомий. Після припинення лікування необхідно періодично контролювати функцію печінки. За необхідності противірусна терапія може бути відновлена.

Слід враховувати, що при призначенні ентекавіру пацієнтам, котрі мають супутню ВІЛ інфекцію та раніше не отримували високоактивну антиретровірусну терапію, існує ризик розвитку ВІЛ-штамів, стійких до лікування.

Пацієнти,які перенесли трансплантацію печінки.

Безпека і ефективність ентекавіру у пацієнтів, які перенесли трансплантацію печінки, не відомі. Слід ретельно контролювати функцію нирок під час лікування ентекавіром як у пацієнтів, які перенесли трансплантацію печінки, так і тих, хто одержує імунодепресанти такі як циклоспорин та такролімус, що можуть впливати на функцію нирок.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

З обережністю слід приймати препарат під час керування транспортними засобами та роботи з механізмами, що потребують концентрації уваги.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Оскільки ентекавір виводиться переважно нирками, при одночасному застосуванні його з препаратами, що знижують функцію нирок або що конкурують на рівні канальцевої секреції, можливе збільшення концентрації в сироватці ентекавіру або цих препаратів. При одночасному призначенні ентекавіру з ламівудином, адефовіром або тенофовіром не виявлено значущих лікарських взаємодій. Взаємодії ентекавіру з іншими препаратами, що виводяться нирками або впливають на функцію нирок, не вивчені. За пацієнтами потрібно застосовувати ретельне медичне спостереження при одночасному призначенні ентекавіру з такими препаратами.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ентекавір є аналогом нуклеозиду гуанозину з потужною та селективною активністю відносно НВV-полімерази. Ентекавір фосфорилується з утворенням активного      трифосфату (ТФ), що має внутрішньоклітинний період напівжиття 15 годин. Внутрішньоклітинна концентрація ТФ прямо пов'язана з позаклітинним рівнем ентекавіру, причому не відмічається значного накопичення препарату після початкового рівня «плато». Шляхом конкуренції з природним субстратом, деоксигуанозину-ТФ, ентекавіру-ТФ інгібує усі 3 функціональні активності вірусної полімерази: 1 - праймінг HBV-полімерази,                 2 - зворотну транскрипцію негативної нитки з прегеномної іРНК та 3 - синтез позитивної нитки HBV ДНК. Ентекавір-ТФ є слабким інгібітором клітинної ДНК-полімерази a, β та d з Кі 18 40 мкМ. Крім того, при високих концентраціях ентекавір-ТФ і ентекавіру не відмічені побічні ефекти відносно g-полімерази і синтезу ДНК у мітохондріях клітин HepG2.

Фармакокінетика.

Абсорбція.

У здорових людей ентекавір швидко всмоктується. Максимальна концентрація його в плазмі визначається через 0,5–1,5 годин. При повторному прийомі ентекавіру в дозі від 0,1 до 1 мг відмічається пропорційне дозі збільшення максимальної концентрації (Сmax) і площі під кривою «концентрація – час» (AUC). Рівноважний стан досягається після 6-10 днів перорального приймання один раз на день, при цьому концентрація в плазмі зростає приблизно у 2 рази. Максимальна (Сmax) і мінімальна (Сmin) концентрації в плазмі у рівноважному стані становили 4,2 і 0,3 нг/мл відповідно при прийомі 0,5 мг, та 8,2 і             0,5 нг/мл відповідно при прийомі 1 мг. При прийомі внутрішньо 0,5 мг ентекавіру з їжею з високим вмістом жиру або з легкою їжею  відмічалась мінімальна затримка всмоктування  (1-1,5 години при прийомі з їжею і 0,75 години при прийомі натщесерце), зниження Сmax на 44-46 % і зниження AUC на 18-20 %.

Розподіл.

Оцінюваний об'єм розподілу ентекавіру перевищував загальний об'єм води в організмі, що свідчить про добре проникнення препарату в тканини. Ентекавір приблизно на 13 % зв'язується з білками сироватки людини in vitro.

Метаболізм і виведення.

Ентекавір не є субстратом, інгібітором або індуктором ферментів системи CYP450. Після введення міченого 14C-ентекавіру людям не визначалися окиснені або ацетильовані метаболіти, а метаболіти фази II (глюкуроніди і сульфати) визначалися в невеликій кількості.

Після досягнення максимального рівня концентрація ентекавіру в плазмі знижувалася біекспоненціально, при цьому період напіввиведення становив 128-149 години. При прийомі один раз на день відбувалося збільшення концентрації (кумуляція) препарату у 2 рази, тобто ефективний період напіввиведення становив приблизно 24 години.

Ентекавір виділяється головним чином, нирками, причому в незміненому вигляді в сечі визначається 62 % –73 % дози. Нирковий кліренс не залежить від дози і коливається в  діапазоні від 360 до 471 мл/хв, що свідчить про гломерулярну фільтрацію і канальцієву секрецію препарату.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки 0,5 мг – трикутні білі або майже білі таблетки, вкриті плівковою оболонкою,  з маркуванням «BMS» з одного боку і «1611» - з іншого;

таблетки 1 мг – трикутні рожеві таблетки, вкриті плівковою оболонкою,  з маркуванням «BMS» з одного боку і «1612» - з іншого.

 

 

Термін придатності.

2 роки.

 

Умови зберігання.

ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

 

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері Al/Al. По 3 блістери у картонній пачці.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

Брістол-Майєрс Сквібб Компані, США.

 

Місцезнаходження.

Маунт Вернон, штат Індіана, 47620, США.