Версія для друку

АНАЛЬГІН

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Одеське ВХФП "Біостимулятор" у формі ТОВ, м. Одеса, Україна

Міжнародна непатентована назва: Metamizole sodium

АТ код: N02BB02

Форма випуску: Таблетки по 500 мг № 10 у блістерах, у стрипах

Діючі речовини: 1 таблетка містить: метамізолу натрію 0,5 г (500 мг)

Допоміжні речовини: Крохмаль картопляний, кальцію стеарат, кислота стеаринова

Фармакотерапевтична група: Аналгетики-антипіретики

Показання: Больовий синдром різного походження: головний біль, зубний біль, невралгія, радикуліт, міозит, біль під час менструації. Як допоміжний засіб може застосовуватися для послаблення болю після хірургічних і діагностичних втручань. Гіпертермічний синдром.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 5р.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/8931/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

АНАЛЬГІН

                           (АNALGIN)

 

Склад:

діюча речовина: metamisole sodium;

1 таблетка містить метамізолу натрію 0,5 г (500 мг);

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат, кислота стеаринова.

Лікарська форма.  Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

Аналгетики та антипіретики. Код АТС N02B B02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Больовий синдром різного походження: головний біль, зубний біль, невралгія, радикуліт, міозит, біль під час менструації. Як допоміжний засіб може застосовуватися для послаблення болю після хірургічних і діагностичних втручань. Гіпертермічний синдром.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до похідних піразолону (бутадіон, трибузон, антипірин). Виражені порушення функції печінки та/або нирок. Захворювання системи крові. Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Бронхіальна астма. Підозра на гостру хірургічну патологію. Вагітність, період годування груддю. Дитячий вік до 12 років.

Спосіб застосування та дози.

Таблетки приймають після їди, запиваючи невеликою кількістю води.

Дорослим і дітям віком від 14 років зазвичай призначають по ½ – 1 таблетці 1 - 2 рази на добу. Максимальна добова доза – 1 г.

Дітям віком від 12 до 14 років - по ½ таблетки 1-2 рази на добу.

Тривалість   лікування становить не більше 3 днів.

Побічні реакції.

У терапевтичних дозах препарат звичайно добре переноситься. Іноді можливі алергічні реакції (шкірний висип, набряк Квінке), синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, анафілактичний шок.

Можливе пригнічення кровотворення (тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, лейкопенія, анемія, в поодиноких випадках – агранулоцитоз), порушення з боку сечовидільної системи – інтерстиціальний нефрит, з боку біліарної системи – гепатит. При схильності до бронхоспазму можливе провокування нападу.

 

Передозування.

Симптоми: гіпотермія, відчуття серцебиття, задишка, шум у вухах, нудота, блювання, слабкість, сонливість, марення, порушення свідомості, судомний синдром; можливий розвиток гострого агранулоцитозу, гострої ниркової і печінкової недостатності.

Лікування: промивання шлунка, призначення сольових проносних, активованого вугілля і проведення форсованого діурезу; симптоматична терапія, спрямована на підтримку життєво важливих функцій.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не застосовують у період вагітності. На час лікування припиняють годування груддю.

 

Діти.

Не рекомендується застосування препарату дітям віком до 12 років.

 

Особливості застосування.

Не застосовувати препарат для зняття гострого болю в животі (до з’ясування причини).

При застосуванні препарату необхідно контролювати склад периферичної крові (лейкоцитарну формулу). З обережністю застосовують для лікування пацієнтів з анамнестичними вказівками на захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит), алергічні захворювання та при тривалому алкогольному анамнезі.

При застосуванні Анальгіну можливе забарвлення сечі в червоний колір, у зв’язку з виділенням метаболіту.

При виявленні немотивованого підвищення температури, ознобу, болю в горлі, утруднення ковтання, стоматиту, при розвитку вагініту або проктиту приймання препарату слід негайно припинити.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Не впливає.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування метамізолу з іншими ненаркотичними аналгетиками може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів. Седативні засоби та транквілізатори (сибазон, тріоксазин, валокордин, кодеїн, анаприлін, блокатори Н2-рецепторів) посилюють знеболювальну дію метамізолу. Трициклічні антидепресанти  (амізол, доксепін), пероральні контрацептиви, алопуринол порушують метаболізм метамізолу в печінці та підвищують його токсичність. Барбітурати (фенобарбітал, беласпон), фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу. Необхідна обережність при одночасному застосуванні препарату з сульфаніламідними цукрознижувальними препаратами (посилюється гіпоглікемічна дія) та діуретиками (фуросемід). Сарколізин і мерказоліл підвищують ризик розвитку лейкопенії. Метамізол натрію посилює седативну дію алкоголю та знижує концентрацію циклоспорину в плазмі.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Анальгін (метамізол натрію) чинить аналгетичну, жарознижувальну та протизапальну дію. Аналгетичний ефект обумовлений інгібіцією ЦОГ та блокуванням синтезу з арахідонової кислоти простагландинів, що беруть участь у формуванні больових реакцій (брадикініни, простагландини та ін.); уповільненням проведення екстра- та пропріоцептивних больових імпульсів у центральній нервовій системі, підвищенням порога збудливості таламічних центрів больової чутливості та послабленням реакції структур головного мозку, що відповідають за сприйняття болю на зовнішні подразники.

Антипіретичний ефект обумовлений зменшенням утворення і вивільнення з нейтрофільних гранулоцитів субстанцій, що впливають на теплопродукцію.

Протизапальний ефект пов’язаний з пригніченням синтезу простагландинів.

Фармакокінетика. Метамізол натрію добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Терапевтична концентрація в плазмі крові досягається приблизно через півгодини після прийому препарату. Максимальна плазмова концентрація метамізолу натрію після перорального прийому у дозі 6 мг/кг маси тіла досягається через 1 - 1,5 години. У незначній кількості зв’язується з білками плазми крові й інтенсивно метаболізується в печінці: значна частина речовини гідролізується з утворенням 4-метиламіноантипірину, що деметилюється з утворенням фармакологічно активного 4-аміноантипірину, 50 - 60 % якого зв’язується з білками плазми крові, і ацетильована похідна якого виводиться із сечею. Препарат також проникає через плаценту та виділяється у грудне молоко.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або злегка жовтуватого кольору, гіркуваті на смак, плоскоциліндричної форми, з рискою і фаскою.

 

Термін придатності.

5 років.

 

Умови зберігання.

Зберігати в захищеному від світла та вологи місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

Таблетки № 10 у стрипах та блістерах.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство “Біостимулятор” у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Місцезнаходження.

Україна, 65006, м. Одеса, Хаджибейська дорога, 2.

Додаткова інформація

  • Title: - інструкція, показання, протипоказання, виробник, лікарська форма, побічні дії, передозування, склад лікарського препарату