ЗОМЕТА®

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Новартіс Фарма Штейн АГ, Швейцарія

Міжнародна непатентована назва: Zoledronic acid

АТ код: M05BA08

Форма випуску: Розчин для інфузій, 4 мг/100 мл по 100 мл у флаконах № 1

Діючі речовини: 100 мл розчину для інфузій містить 4 мг золедронової кислоти (безводної), що відповідає 4,264 мг золедронової кислоти моногідрату

Допоміжні речовини: маніт (E 421), натрію цитрат, вода для ін’єкцій

Фармакотерапевтична група: Препарати кальцію та засоби для профілактики і лікування остеопорозу

Показання: – Ад’ювантна терапія гормонозалежного рецептор-позитивного раку молочної залози у жінок в передменопаузальному періоді разом із гормонотерапією, яка включає застосування агоністів гонадотропного релізінг-гормонa (GnRH).
– Профілактика симптомів, пов'язаних з ураженням кісткової тканини (патологічні переломи, компресія хребетного стовбура, ускладнення після хірургічних втручань і променевої терапії або гіперкальціємія, обумовлена злоякісною пухлиною), у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях.
– Запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток у жінок з ранньою стадією
раку молочної залози у постменопаузальному періоді при лікуванні інгібіторами
ароматази (AIs).
– Лікування гіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3 роки

Номер реєстраційного посвідчення: UA/8368/02/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ЗОМЕТА®

(ZOMETA®)

 

 

Склад:

діюча речовина: zoledronic acid;

100 мл розчину для інфузій містить 4 мг золедронової кислоти (безводної), що відповідає 4,264 мг золедронової кислоти моногідрату;

допоміжні речовини: маніт (E 421), натрію цитрат, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Код АТС М05В А08.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

– Ад’ювантна терапія гормонозалежного рецептор-позитивного раку молочної залози у жінок в передменопаузальному періоді разом із гормонотерапією, яка включає застосування агоністів гонадотропного релізінг-гормонa (GnRH).

– Профілактика симптомів, пов'язаних з ураженням кісткової тканини (патологічні переломи, компресія хребетного стовбура, ускладнення після хірургічних втручань і променевої терапії або гіперкальціємія, обумовлена злоякісною пухлиною), у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях.

– Запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток у жінок з ранньою стадією    

раку молочної залози у постменопаузальному періоді при лікуванні інгібіторами

ароматази (AIs).

– Лікування гіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною.

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини (золедронової| кислоти), інших бісфосфонатів або будь-яких допоміжних речовин, що входять до складу лікарського засобу.

Вагітність або період годування груддю.

 

Спосіб застосування та дози.

Зомету можуть вводити лише лікарі, які мають великий досвід внутрішньовенного введення бісфосфонатів.

Зомета, розчин для інфузій 4 мг/100 мл, це лікарська форма, готова до використання, і її не можна додатково розводити або змішувати з іншими розчинами для інфузій. Препарат вводиться як окремий внутрішньовенний розчин через окрему інфузійну систему.

Профілактика явищ, пов’язаних з ураженням кісткової системи, у пацієнтів з прогресуючими злоякісними новоутвореннями з ураженням кісток

Дорослі та пацієнти літнього віку

Рекомендована доза для профілактики явищ, пов’язаних з ураженням кісткової системи, у пацієнтів з прогресуючими злоякісними новоутвореннями з ураженням кісток становить 4 мг золедронової кислоти. Тривалість внутрішньовенної інфузії препаратом Зомета, розчину для інфузій 4 мг/100 мл, має бути не менше 15 хвилин з кратністю призначення кожні 3-4 тижні.

Пацієнтам також слід призначити перорально препарати кальцію в дозі 500 мг та вітамін D в дозі 400 МО 1 раз на добу.

Лікування гіперкальціємії, зумовленої злоякісною пухлиною

Дорослі та пацієнти літнього віку

Рекомендована доза при гіперкальціємії (концентрація кальцію в сироватці крові з корекцією за рівнем альбуміну ≥ 12 мг/дл або 3 ммоль/л) становить 4 мг золедронової кислоти. Препарат Зомета, розчин для інфузій 4 мг/100 мл, слід застосовувати як окрему внутрішньовенну інфузію тривалістю не менше 15 хвилин. Пацієнту необхідно забезпечити достатню гідратацію до та під час застосування препарату Зомета.

Порушення функції нирок

Для введення знижених доз препарату не слід застосовувати готову для використання лікарську форму препарату Зомета, розчин для інфузій 4 мг/100 мл.

Для введення золедронової кислоти у знижених дозах слід застосовувати такі лікарські форми: Зомета 4 мг порошок та розчинник для приготування розчину для інфузій або Зомета 4 мг/5 мл концентрат для приготування розчину для інфузій.

Гіперкальціємія, зумовлена злоякісною пухлиною

Рішення про лікування препаратом Зомета гіперкальціємії, зумовленої злоякісною пухлиною, у пацієнтів з важкими порушеннями функції нирок слід приймати тільки після оцінки ризику застосування препарату і очікуваної користі від лікування. Пацієнти з рівнем креатиніну в сироватці крові >400 мкмоль/л або >4,5 мг/дл були виключені з клінічних досліджень. У пацієнтів з гіперкальціємією, зумовленою злоякісною пухлиною, у яких рівень креатиніну в сироватці крові <400 мкмоль/л або <4,5 мг/дл, корекція дози не потрібна.

Профілактика явищ, пов’язаних з ураженням кісткової системи, у пацієнтів з прогресуючими злоякісними новоутвореннями з ураженням кісток

На початку лікування Зометою у пацієнтів з множинною мієломою або метастатичним ураженням кісток солідними пухлинами слід визначити рівень креатиніну в сироватці крові та кліренс креатиніну. Кліренс креатиніну розраховується за формулою Кокрофта-Голта, виходячи з рівня креатиніну в сироватці крові. Прийом препарату Зомета не рекомендується  пацієнтам з важкими, наявними до початку лікування порушеннями функції нирок, що для цієї популяції визначається як кліренс креатиніну <30 мл/хв). Пацієнти з рівнем креатиніну в сироватці крові >265 мкмоль/л або >3,0 мг/дл були виключені з клінічних досліджень.

У пацієнтів з метастатичним ураженням кісток з легкими та помірними, наявними до початку лікування, порушеннями функції нирок, що для цієї популяції визначається як кліренс креатиніну 30-60 мл/хв, рекомендована наступна доза препарату. Для введення Зомети у знижених дозах слід застосовувати такі лікарські форми: Зомета 4 мг порошок та розчинник для приготування розчину для інфузій або Зомета 4 мг/5 мл концентрат для приготування розчину для інфузій.

Застосування препарату Зомета у педіатричній практиці було досліджене у 2 клінічних дослідженнях щодо лікування важкого недосконалого остеогенезу. Препарат Зомета не слід застосовувати у педіатричній практиці, тому що рівень безпеки та ефективності застосування препарату у дітей встановлені не були.

 

Побічні реакції.

Інформація про частоту небажаних реакцій при застосуванні препарату Зомета у дозі 4 мг базується головним чином на даних, отриманих при проведенні довготривалої терапії. Небажані реакції, пов’язані із застосуванням препарату Зомета, подібні до тих, про які повідомлялося при застосуванні інших бісфосфонатів, і можна очікувати, що вони будуть розвиватися приблизно у 1/3 пацієнтів. При внутрішньовенному введенні препарату найчастіше відзначався грипоподібний синдром приблизно у 9 % пацієнтів, у тому числі біль у кістках (9,1 %), лихоманка (7,2 %), відчуття втоми (4,1 %) та озноб (2,9 %). Іноді надходили повідомлення про випадки артралгії та міалгії приблизно у 3 % пацієнтів. Інформація про регресію цих небажаних явищ відсутня.

Часто (приблизно у 20 % пацієнтів) зниження ниркової екскреції кальцію супроводжується зменшенням рівня фосфатів в сироватці крові, що протікає безсимптомно та не потребує лікування. Приблизно у 3 % пацієнтів концентрація кальцію в сироватці крові може знизитися до рівнів безсимптомної гіпокальціємії.

Після внутрішньовенної інфузії препарату Зомета були зареєстровані наступні реакції з боку шлунково-кишкового тракту: нудота (5,8 %) і блювання (2,6 %). Іноді у менш ніж 1 % пацієнтів спостерігалися також місцеві реакції у місці інфузії, а саме – почервоніння або набряк та/або біль.

Анорексія відзначалася у 1,5 % пацієнтів, які отримували препарат Зомета у дозі 4 мг.

Спостерігалося кілька випадків висипу або свербежу (менше 1 %).

Як і при застосуванні інших бісфосфонатів, повідомлялося про випадки кон’юнктивіту (приблизно 1 %).

Є повідомлення про порушення функції нирок (2,3 %); проте інші етіологічні фактори такого порушення у багатьох випадках можуть також мати значення.

На основі узагальненого аналізу плацебо-контрольованих досліджень повідомлялося про розвиток важкої анемії (рівень гемоглобіну < 8,0 г/дл) у 5,2 % пацієнтів, які отримували препарат Зомета у дозі 4 мг порівняно з 4,2 % пацієнтів, які отримували плацебо.

Інформація про наступні небажані реакції, наведені у Таблиці 1, була зібрана у ході клінічних досліджень після переважно тривалого лікування золедроновою кислотою:

Небажані реакції оцінюються за частотою їх виникнення (небажані реакції, що зустрічаються найчастише, зазначені першими) з використанням таких критеріїв: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними).

Таблиця 1

В одному рандомізованому подвійному сліпому контрольованому клінічному дослідженні тривалістю 3 роки, в якому оцінювалася ефективність і безпека застосування золедронової кислоти у дозі 5 мг 1 раз на рік порівняно з плацебо при лікуванні пацієнток з постменопаузальним остеопорозом, загальна частота розвитку фібриляції передсердь становила 2,5 % (96 осіб із 3862) у групі пацієнток, які отримували золедронову кислоту у дозі 5 мг, та 1,9 % (75 осіб із 3852) у групі прийому плацебо. Частота розвитку серйозних небажаних ефектів «фібриляція передсердь» становила 1,3 % (51 особа із 3862) у групі пацієнток, які отримували золедронову кислоту у дозі 5 мг, і 0,6 % (22 особи 3852) у групі прийому плацебо. Дисбаланс, який спостерігався у цьому дослідженні, в інших дослідженнях золедронової кислоти, включаючи дослідження, в яких препарат Зомета (золедронова кислота) призначали онкологічним пацієнтам у дозі 4 мг кожні 3-4 тижні, не спостерігався. Причина підвищення частоти розвитку фібриляцій передсердь у цьому єдиному клінічному дослідженні не встановлена.

Досвід постмаркетингового застосування

Протягом післяреєстраційного періоду застосування препарату Зомета були отримані повідомлення про наступні небажані реакції. Повідомлялося про випадки остеонекрозу (головним чином щелеп), переважно в онкологічних пацієнтів, які отримували лікування бісфосфонатами, у тому числі препаратом Зомета. Багато хто з цих пацієнтів мав ознаки місцевої інфекції, включаючи остеомієліт, а більшість повідомлень стосується пацієнтів онкологічного профілю, у яких ускладнення розвивалися після видалення зубу або інших стоматологічних операцій. Остеонекроз щелеп був спричинений множинними підтвердженими факторами ризику, у тому числі діагнозом раку, супутньою терапією (хіміотерапією, променевою терапією, кортикостероїдною терапією) та іншими супутніми захворюваннями (наприклад анемією, коагулопатією, інфекцією, захворюванням ротової порожнини, яке існувало раніше). Хоча причинний зв’язок на даний час не встановлений, слід уникати стоматологічних хірургічних втручань, оскільки одужання може бути тривалим.

У дуже рідких випадках повідомлялося про наступні явища: гіпотензія, що призводить до непритомності або циркуляторного колапсу, головним чином у пацієнтів з факторами ризику, фібриляція передсердь, сонливість, бронхостеноз, анафілактична реакція/шок, кропив’янка, склерит та запалення очної западини. Оскільки ці повідомлення стосуються популяції невідомого розміру та залежать від багатьох інших факторів, оцінити причинний зв’язок та встановити частоту розвитку ефектів досить важко.

 

Передозування.

Клінічний досвід терапії гострого передозування препаратом Зомета обмежений. Пацієнти, які отримали дозу препарату, що перевищує рекомендовану, мають перебувати під постійним медичним наглядом, оскільки спостерігалося порушення функції нирок (у тому числі ниркова недостатність), зміна електролітного складу сироватки крові (у тому числі концентрації кальцію, фосфору та магнію). У випадку виникнення гіпокальціємії за клінічними показаннями необхідно провести інфузії глюконату кальцію.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

На даний час відповідні дані про застосування золедронової кислоти вагітним жінкам відсутні. Дослідження впливу золедронової кислоти на репродуктивну функцію тварин показали токсичну дію препарату. Для людини потенційний ризик застосування препарату у період вагітності невідомий. Препарат Зомета не слід призначати у період вагітності.

Годування груддю

На даний час доказові дані щодо екскреції золедронової кислоти у грудне молоко людей відсутні. Застосування препарату Зомета жінам під час годування груддю протипоказане.

 

Діти.

Препарат не слід застосовувати у педіатричній практиці, тому що рівень безпеки та ефективності застосування препарату дітям встановлені не були.

 

Особливості застосування.

Загальні

Перед введенням препарату Зомета необхідно оцінити ступінь гідратації пацієнтів; інфузію препаратом Зомета проводять при умові відсутності ознак дегідратації пацієнта.

Слід уникати стану гіпергідратації у пацієнтів з ризиком розвитку серцевої недостатності.

Стандартні, пов’язані з гіперкальціємією метаболічні параметри, такі як рівні кальцію, фосфату та магнію в сироватці крові слід ретельно перевірити після початку терапії Зометою. При виникненні гіпокальціємії, гіпофосфатемії або гіпомагніємії може знадобитися короткочасна допоміжна терапія. Як правило, пацієнти з нелікованою гіперкальціємією мають деякий ступінь пошкодження функції нирок, тому слід розглянути питання щодо ретельного моніторингу функції нирок.

Зомета містить таку саму діючу речовину, що й препарат Акласта – золедронову кислоту. Пацієнтам, які отримують терапію препаратом Зомета, не слід одночасно приймати препарат Акласта.

Безпека та ефективність застосування препарату Зомета у педіатричній практиці на даний час не встановлені.

Ниркова недостатність

При вирішенні питання про застосування препарату Зомета пацієнтам з гіперкальціємією, зумовленою злоякісною пухлиною, на фоні наявності ознак погіршення функції нирок необхідно відповідним чином оцінити стан пацієнта з урахуванням того, чи переважає потенційна користь лікування препаратом Зомета над можливим ризиком застосуванням препарату.

При прийнятті рішення про профілактику явищ, пов’язаних з ураженням кісткової системи, у пацієнтів, які перебувають на лікуванні з приводу наявності метастазів у кістках, слід врахувати, що початок ефекту від лікування препаратом досягається через 2-3 місяці.

Застосування препарату Зомета, як і застосування інших бісфосфонатів, було пов’язане з повідомленнями щодо порушення функції нирок. Фактори, які можуть збільшити ймовірність погіршення функції нирок, включають дегідратацію, вже існуючі порушення функції нирок, багатократні цикли застосування препарату Зомета та інших бісфосфонатів, а також застосування інших нефротоксичних препаратів. Незважаючи на те, що ризик вищезгаданих ускладнень зменшується за умови введення Зомети у дозі 4 мг протягом 15 хвилин, можливість погіршення функції нирок зберігається. Були зареєстровані випадки погіршення функції нирок, прогресування ниркової недостатності та виникнення потреби у проведенні гемодіалізу після початкової або однократної дози препарату Зомета. Підвищення сироваткових концентрацій креатиніну, але рідше, також спостерігається у деяких пацієнтів при тривалому застосуванні препарату Зомета в рекомендованих дозах для профілактики явищ, пов’язаних з ураженням кісткової системи.

Перед введенням кожної дози препарату Зомета у пацієнтів необхідно оцінити рівні креатиніну в сироватці крові. Після початку лікування пацієнтам з метастазами в кістках з легким або помірним порушенням функції нирок рекомендовані знижені дози препарату Зомета. Для введення препарату Зомета у знижених дозах слід застосовувати такі лікарські форми: Зомета 4 мг порошок та розчинник для приготування розчину для інфузій або Зомета 4 мг/5 мл концентрат для приготування розчину для інфузій. У пацієнтів, у яких під час лікування препаратом з’являються ознаки погіршення функції нирок, застосування препарату Зомета необхідно відмінити. Лікування препаратом Зомета слід поновити тільки у тому випадку, коли рівень креатиніну в сироватці крові повертається до значення, що знаходиться у межах 10 % від початкового показника. Лікування препаратом Зомета слід поновити в тій самій дозі, що застосовувалась до перерви у лікуванні.

З урахуванням потенційного впливу бісфосфонатів, у тому числі препарату Зомета, на функцію нирок, відсутності клінічних даних з безпеки застосування препарату у пацієнтів з важкими порушеннями функції нирок (що у клінічних дослідженнях визначено як рівень креатиніну в сироватці крові ≥400 мкмоль/л або ≥4,5 мг/дл у пацієнтів з гіперкальціємією, зумовленою злоякісною пухлиною, та рівень креатиніну в сироватці крові ≥265 мкмоль/л або ≥3 мг/дл у пацієнтів з онкологічними захворюваннями та метастазами в кістках відповідно) на початку лікування та при наявності лише обмежених фармакокінетичних даних у пацієнтів з важкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв), застосування препарату Зомета пацієнтам з важкими порушеннями функції нирок не рекомендується.

Печінкова недостатність

Оскільки наявні лише обмежені клінічні дані щодо застосування препарату у пацієнтів з важкою печінковою недостатністю, на даний час немає можливості надати конкретні рекомендації для цієї категорії пацієнтів.

Остеонекроз щелепи

Випадки остеонекрозу щелепи були зареєстровані переважно у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які отримують лікування бісфосфонатами, у тому числі препаратом Зомета. Багато з цих пацієнтів також отримували хіміотерапію та кортикостероїди. Більшість зареєстрованих випадків була пов’язана зі стоматологічними процедурами, такими як видалення зуба. Багато хто з пацієнтів мав ознаки місцевої інфекції, включаючи остеомієліт.

У пацієнтів з супутніми факторами ризику (наприклад онкологічне захворювання, хіміотерапія, терапія кортикостероїдами, недостатня гігієна ротової порожнини) можливість щодо стоматологічного обстеження з відповідною стоматологічною допомогою слід розглянути до початку лікування бісфосфонатами.

Під час лікування препаратом, якщо це можливо, у цих пацієнтів слід уникати інвазивних стоматологічних процедур. У пацієнтів, у яких під час лікування бісфосфонатами розвивається остеонекроз щелепи, стоматологічна процедура може погіршити стан здоров’я. Дані, які підтверджують, що припинення лікування бісфосфонатами знижує ризик розвитку остеонекрозу щелепи у пацієнтів, які потребують проведення стоматологічних процедур, відсутні. Лікар, який проводить лікування пацієнта, при прийнятті клінічного рішення, має керуватися планом лікування щодо кожного пацієнта з урахуванням індивідуальної оцінки користі/ризику.

Кістково-м’язовий біль

У постмаркетинговий період повідомлялося про випадки сильного болю, який іноді призводив до втрати працездатності, у кістках, суглобах, та (або) про випадки м’язового болю у пацієнтів, які приймали бісфосфонати. Проте такі повідомлення були нечастими. Ця категорія препаратів включає також препарат Зомета (золедронову кислоту). Час до появи симптомів варіював від одного дня до кількох місяців після початку лікування. У більшості пацієнтів після припинення лікування відзначалося послаблення симптомів. У цієї категорії пацієнтів відзначався рецидив симптомів у тому випадку, якщо лікування поновлювалося тим самим лікарським засобом або іншим бісфосфонатом.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дослідження щодо впливу препарату на здатність керувати автотранспортом і використовувати механізми не проводилися.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

У клінічних дослідженнях одночасно з призначенням препарату Зомета призначалися інші лікарські засоби, що широко застосовуються, — протипухлинні препарати, діуретики, антибіотики та анальгетики. Будь-яких клінічно значущих взаємодій не спостерігалося. Згідно з даними, отриманими у дослідженнях in vitro, золедронова кислота суттєво не зв’язується з білками плазми крові і не пригнічує ферменти системи цитохрому Р450 у людини, проте офіційні клінічні дослідження з вивчення лікарських взаємодій не проводилися. Рекомендується виявляти обережність при одночасному застосуванні бісфосфонатів та аміноглікозидів, оскільки обидва препарати можуть мати адитивний вплив на сироваткову концентрацію кальцію, у результаті чого рівень кальцію в сироватці крові може лишатися зниженим більш тривалий час, ніж це потрібно. Слід виявляти обережність при одночасному призначенні препарату Зомета та інших потенційно нефротоксичних препаратів. Слід також пам’ятати про можливість розвитку гіпомагніємії під час лікування препаратом Зомета.

У пацієнтів з множинною мієломою можливе підвищення ризику порушення функції нирок при внутрішньовенному введенні бісфосфонатів у комбінації з талідомідом.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Золедронова кислота належить до нового класу бісфосфонатів, що специфічним чином діють на кісткову тканину. Вона є одним з найпотужніших серед відомих на сьогодні інгібіторів остеокластичної кісткової резорбції.

Селективна дія бісфосфонатів на кістки базується на їхній високій спорідненості з мінералізованою кістковою тканиною, однак молекулярний механізм, що приводить до інгібіції остеокластичної активності, насьогодні не з’ясований. У дослідженнях на тваринах було встановлено, що золедронова кислота інгібує кісткову резорбцію без негативного впливу на формування, мінералізацію та механічні властивості кісток.

Крім інгібіції остеокластичної кісткової резорбції золедронова кислота має пряму протипухлинну дію на культивовані клітини мієломи та раку молочної залози людини завдяки інгібіції проліферації клітин та індукції апоптозу. Це вказує на те, що золедронова кислота може мати антиметастатичні властивості.

In vivo – ингібіція остеобластної кісткової резорбції, яка діє на структуру мікрокристалічного матриксу кістки, що зменшує пухлинний ріст, антиангіогенну дію, протибольову дію.

In vitro – інгібіція остеобластної проліферації, цитостатична дія, проапоптостатична дія на пухлинні клітини, синергічний цитостатичний ефект з іншими протипухлинними ліками, антиадгезивна та антиінвазивна дія.

Фармакокінетика.

Дані щодо фармакокінетики при метастазах у кістці|кісті| отримані|одержувати| після|потім| одноразової|однократної| і повторних 5-| і 15-хвилинних|мінута| інфузій 2, 4, 8 і 16 мг|міліграм-еквівалентів| золедронової| кислоти 64 пацієнтам. Фармакокінетичні параметри не залежать від дози препарату.

Після початку інфузії золедронової кислоти плазмові концентрації препарату швидко збільшуються, досягаючи піку наприкінці інфузії, далі слідує швидке зменшення концентрації на 10 % від пікового значення після 4 год і < 1 % від пікового значення – після 24 годин з послідовно пролонгованим періодом низьких концентрацій, що не перевищують     0,1 % від піку до другої інфузії на 28 день. Золедронова кислота, введена в/в, виводиться нирками в 3 етапи: швидке двофазне виведення препарату з системної циркуляції з періодом напівжиття t½α = 0,24 годин і t½β = 1,87 годин і тривала фаза з кінцевим періодом напіввиведення t½γ = 146 годин. Не відзначено кумуляції препарату у плазмі крові при повторних введеннях кожні 28 днів. Золедронова кислота не піддається метаболізму і виводиться нирками у незміненому вигляді. Протягом перших 24 годин у сечі виявляється 39±16 % введеної дози. Решта кількості препарату в основному зв’язується з кістковою тканиною. Потім поволі відбувається зворотне вивільнення золедронової кислоти з кісткової тканини в системний кровотік і її виведення нирками. Загальний кліренс препарату в організмі становить 5,04±2,5 л/год і не залежить від дози препарату, статі, віку, расової приналежності і маси тіла пацієнта. Збільшення часу інфузії з 5 до 15 хв призводить до зменшення концентрації золедронової кислоти на 30 % наприкінці інфузії, але не впливає на криву залежності концентрації від часу у плазмі (AUC).

Варіабельність фармакокінетичних  параметрів золедронової кислоти у різних пацієнтів була високою, як і у інших бісфосфонатів|.

Дані щодо фармакокінетиці золедронової кислоти у пацієнтів з гіперкальціємією і печінковою недостатністю відсутні. За даними, отриманими in vitro, золедронова| кислота не інгібує фермент Р450 людини і не піддається біотрансформації; за даними експериментальних досліджень, проведених на тваринах, з калом виводиться менше 3 % введеної дози, що дозволяє припускати, що стан функції печінки суттєво не впливає на фармакокінетику золедронової| кислоти.

Нирковий кліренс золедронової| кислоти корелює з кліренсом креатиніну, нирковий кліренс становить 75±33 % кліренсу креатиніну, що досягав в середньому 84±29 мл/хв (діапазон     22-143 мл/хв) у 64 онкологічних пацієнтів, включених у дослідження. Аналіз популяції показав, що у пацієнтів з кліренсом креатиніну 20 мл/хв (гостра ниркова недостатність) або 50 мл/хв (середня ниркова недостатність) відносний кліренс золедронової кислоти – 37 % або 72% відповідно. Однак дані з фармакокінетики у хворих з гострою нирковою недостатністю (< 30 мл/хв) обмежені.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий та безбарвний стерильний розчин.

 

Несумісність.

Не можна, щоб препарат Зомета 4 мг/100 мл розчин для інфузій контактував з будь-якими розчинами, які містять кальцій. Препарат також не можна змішувати або вводити внутрішньовенно з будь-якими іншими лікарськими засобами в одній системі для внутрішньовенного вливання.

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання.

Не потребує особливих умов для зберігання. Після першого відкриття  препарат слід використати негайно. Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

Розчин для інфузій по 100 мл у безбарвному прозорому флаконі з пластика. По 1 флакону в коробці з картону пакувального.

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Новартіс Фарма Штейн АГ, Швейцарія/Novartis Pharma Stein AG, Switzerland.

 

Місцезнаходження.