| Особливі
заходи
безпеки. Особливі
застереження Стосується
всіх видів
застосування. Через
можливість
тяжких
побічних
ефектів
застосування
йодованих
контрастних
речовин має
бути
обмежене
випадками, в
яких існує
чітка
клінічна
потреба у
контрастному
обстеженні.
Таку
потребу
слід
оцінювати
за
клінічним
станом пацієнта
та
розглядати
щодо
процесів
захворювання
серцево-судинної,
ниркової
та/або
гепатобіліарної
систем, які
можуть впливати
на пацієнта. Слід
уникати
застосування
контрастної
речовини у
пацієнтів з
парапротеїнемією
Вальденстрема,
чисельною
мієломою та прогресуючими
захворюваннями
печінки та/або
нирок. Процедури
кардіоангіографічної
діагностики,
що
потребують
застосування
рентгено-контрастних
речовин,
повинні
виконуватися
виключно у
клініках,
лікарнях
або медичних
закладах,
які
оснащені
обладнанням
для надання
невідкладної
допомоги та
мають персонал,
підготовлений
для
проведення
реанімаційних
заходів. Для
проведення
інших, більш
традиційних
діагностичних
обстежень
із
застосуванням
контрастних
речовин у
відділеннях
радіології
державних
або
приватних
клінік
мають бути
наявними
допоміжне
медичне обладнання
та
лікарські
засоби,
ефективність
яких
доведена
досвідом
(апарати
ручні
дихальні
(типу мішок
Амбу), кисень,
антигістамінні
засоби,
судинозвужувальні
засоби,
кортизони
та ін.). Особливої
обережності
слід дотримуватися
при
обстеженні
пацієнтів з підозрою
на тромбоз,
флебіт,
тяжку
ішемічну
хворобу
серця,
локальну
інфекцію
або артеріовенозну
обструкцію. Особливі
категорії
пацієнтів: Новонароджені
та діти
віком до
одного року – діти
віком до
одного року, особливо
новонароджені,
дуже
чутливі до
порушення
електролітного
балансу та
геодинамічних
змін. Слід
дуже
ретельно
добирати
дозування,
техніку
проведення
процедури
та оцінювати
стан
пацієнта. Особи
літнього
віку –
пацієнти
літнього
віку
становлять
групу
особливого
ризику
розвитку
реакцій,
особливо
при застосуванні
високих доз
контрастної
речовини.
Існує
висока
вірогідність
виникнення
ішемії
міокарда,
тяжких
аритмій та
екстрасистол
у цих
пацієнтів.
Висока ймовірність
супутніх
неврологічних
розладів та
тяжких судинних
захворювань
є
додатковим
фактором ризику.
Вірогідність
гострої
ниркової недостатності
є більш
високою у
цих пацієнтів. Жінки
дітородного
віку: Відповідні
обстеження
та заходи
слід впроваджувати
при
проведенні
рентгенологічного
обстеження
у жінок дітородного
віку
незалежно
від
застосування
контрастної
речовини. Застосування
у пацієнтів
з певними
патологічними
станами Підвищена
чутливість
до
йодованої
контрастної
речовини –
підвищена
чутливість
або реакції
на йодовану
контрастну
речовину в
анамнезі
підвищують
ризик
рецидиву
реакції
навіть при застосуванні
неіонної
контрастної
речовини. Чутливість
до алергену –
загально
відомо, що
небажані
реакції на йодовані
контрастні
речовини є
більш поширеними
у пацієнтів
з проявами
алергії в анамнезі,
такими як
сінна
гарячка,
кропив’янка
та харчова
алергія. Пацієнти з
астмою – у
цих
пацієнтів
існує
більший ризик
розвитку
бронхоспазму
після
застосування
контрастної
речовини. Гіпертиреоз,
вузловий
зоб –
невелика
кількість
вільного
неорганічного
йодиду, що
може бути
присутній у
контрастній
речовині,
може вплинути
на функцію
щитовидної
залози,
особливо у
пацієнтів з
гіпертиреозом
або зобом, що асоціюються
з
тиреотоксикозом.
Повідомлялося
про
«тиреоїдні
бурі» після
застосування
традиційних
йодованих
контрастних
речовин. Внутрішньоартеріальне
та
внутрішньовенне
застосування Застосування
у пацієнтів
з певними
патологічними
станами Ниркова
недостатність – у
пацієнтів з
порушенням
функції
нирок застосування
контрастних
речовин
може спричинити
епізоди
ниркової
недостатності.
Превентивні
заходи
включають:
виявлення
пацієнтів з
високим
ризиком;
забезпечення
адекватної
гідратації
перед
застосуванням
контрастної
речовини,
бажано
шляхом
проведення
внутрішньовенної
інфузії до
та під час
процедури
та до тих пір,
поки
контрастна
речовина не
буде
виведена
нирками;
уникання,
коли це
можливо,
застосування
нефротоксичних
препаратів,
великих
хірургічних
втручань або
таких
процедур, як
ниркова
ангіопластика,
до тих пір,
поки
контрастна
речовина не
буде повністю
виведена
нирками;
проведення
нового
обстеження
із
застосуванням
контрастної
речовини
лише після
того, як
функція нирок
повернеться
до рівнів, що
спостерігалися
до обстеження. У пацієнтів,
які
перебувають
на діалізі,
можна
застосовувати
контрастні
речовини, які
легко
піддаються
діалізу,
наприклад,
іомепрол. Цукровий
діабет –
діабетична
нефропатія
може
викликати схильність
до
порушення
функції
нирок після
внутрішньосудинного
введення
контрастної
речовини. Внутрішньосудинне
застосування
контрастної
речовини
може
спричинити
лактоцидоз у
пацієнтів,
які
отримують
терапію
бігуанідами.
Як
запобіжний
захід,
терапію
бігуанідами
слід
припинити
за 48 годин до
застосування
контрастної
речовини. Протидіабетичне
лікування
бігуанідами
слід
відновлювати
лише після
того, як буде визначено,
що функція
нирок
повернулася
до
показників,
що
спостерігалися
до обстеження.
Чисельна
мієлома,
парапротеїнемія –
застосування
препарату
загалом протипоказане.
Проте
важливо
зазначити,
що мієломатоз
та
парапротеїнемія
можуть викликати
схильність
до ниркової
недостатності
після
застосування
контрастної
речовини.
Рекомендується
забезпечити
адекватну
гідратацію. Феохромоцитома – у таких
пацієнтів
під час
радіологічних
процедур із
застосуванням
контрастної
речовини
може
розвинутися
тяжкий
гіпертензивний
криз
(іноді
такий, що не
піддається
контролю). Серпоподібноклітинна
хвороба –
контрастна
речовина
може
спровокувати
епізод
дрепаноцитозу
в осіб,
гомозиготних
до
серпоподібноклітинної
хвороби. Рекомендується
забезпечити
адекватну
гідратацію. Міастенія
гравіс –
застосування
йодованої
контрастної
речовини
може
посилити
ознаки та
симптоми міастенії. Тяжке
порушення
функції
печінки та
нирок –
застосування
препарату
загалом
протипоказане.
Проте
важливо
зазначити,
що супутнє
тяжке
порушення
функції
печінки та
нирок може
затримати
виведення
контрастної
речовини і
тому збільшити
ризик
небажаних
реакцій. Тяжкі
серцево-судинні
захворювання – існує
підвищений
ризик тяжких
реакцій у
осіб із
тяжким
серцево-судинним
захворюванням,
особливо в
пацієнтів із
серцевою
недостатністю
та
захворюванням
коронарної
артерії. Внутрішньосудинна
ін’єкція
контрастної
речовини
може
спричинити
набряк
легенів у
пацієнтів з
вираженою
або початковою
серцевою
недостатністю,
тоді як її
застосування
при
легеневій
гіпертензії
та пороках
клапана
серця може
призвести до
виражених
гемодинамічних
змін. Ішемічні
зміни на ЕКГ
та аритмії є
більш поширеними
у пацієнтів
літнього
віку та в осіб
з вже існуючим
захворюванням
серця: їх
частота та
ступінь
тяжкості
корелюються
з тяжкістю
захворювання
серця. Тяжка
хронічна
гіпертензія
може
підвищити
ризик
ниркової
недостатності
після застосування
контрастної
речовини та
підвищити
ризики, що
асоціюються
з процедурами
катетеризації. Порушення
з боку ЦНС –
особливої
обережності
слід
дотримуватися
при
лікуванні
пацієнтів з
інсультом або
гострим
центральним
крововиливом
та станами,
що
стосуються
ураження гематоенцефалічного
бар’єру,
набряку
мозку та
гострої
демієлінізації.
Наявність
первинних
або
вторинних внутрішньочерепних
пухлин та
епілепсії в
анамнезі
підвищує
ймовірність
виникнення
конвульсій. Застосування
контрастної
речовини
може посилити
неврологічні
симптоми,
зумовлені
дегенеративними,
запальними
або неопластичними
цереброваскулярними
патологіями. Внутрішньосудинна
ін’єкція
контрастної
речовини
може
спричинити
спазм судин
та, як
наслідок –
епізоди
ішемії
головного
мозку. Пацієнти із
симптоматичними
цереброваскулярними
захворюваннями,
нещодавно
перенесеним
інсультом
або частими
транзиторними
ішемічними
атаками (ТІА)
становлять
групу підвищеного
ризику
виникнення
транзиторних
неврологічних
ускладнень. Алкоголізм – експериментально
та клінічно
було доведено,
що гострий
та
хронічний
алкоголізм
підвищує
проникність
гематоенцефалічного
бар’єру. Це
полегшує
проходження
йодованих
речовин у
мозкову
тканину, що
може
призвести
до розладів
ЦНС.
Алкоголізм
може
знизити
поріг нападів. Наркоманія
– зловживання
наркотиками
в анамнезі
також може
знизити
поріг
нападів. Запобіжні
заходи Відносно
пацієнта Гідратація
– тяжкі
порушення
водно-електролітного
балансу
слід
корегувати.
До та після
обстеження
слід
забезпечити
достатню
гідратацію,
особливо у
пацієнтів з
чисельною
мієломою,
цукровим
діабетом,
поліурією,
олігурією,
гіперурикемією,
а також у
новонароджених,
дітей та
пацієнтів
літнього
віку. Рекомендації
щодо дієти – якщо
лікар не
рекомендує
інше, до
самого дня
проведення
обстеження
можна
дотримуватися
звичайної
дієти та
вживати
достатню
кількість
рідини. Проте
пацієнтам
слід
уникати
прийому їжі
протягом
двох годин
перед
проведенням
обстеження. Премедикація –
пацієнтам
із
феохромоцитомою
рекомендується
проводити
премедикацію
блокаторами
альфа-рецептора
через ризик
виникнення
артеріального
кризу. Підвищена
чутливість – для попередження
анафілактоїдних
реакцій у пацієнтів
з
чутливістю
до
алергенів,
відомою
підвищеною
чутливістю
до
йодованої
контрастної
речовини та
астмою в
анамнезі можна
розглянути
необхідність
премедикації
антигістамінами
та/або
кортикоїдами.
Тривожність
– очевидні
стани
збудження,
тривожності
та нездужання
можуть
спричинити
побічні ефекти
або
посилити
реакції,
пов’язані з
контрастною
речовиною. У
таких
випадках
можна застосовувати
седативний
засіб. Супутня
терапія –
застосування
препаратів,
що знижують
можливість
виникнення
больового
синдрому, збудженості,
нудоти
(нейролептики,
знеболювальні,
протиблювотні
та похідні
фенотіазину)
слід
припинити
за 48 годин до
обстеження.
Лікування
можна
поновити
через 24
години після
обстеження. Терапію
протисудомними
засобами
припиняти
не слід, ці
засоби слід
застосовувати
в
оптимальній
дозі. Відносно
процедури Тромбоутворення
при
маніпуляціях
зі встановленням
катетера –
неіонні
контрастні
речовини
мають дуже невеликий
вплив на
нормальні
фізіологічні
функції. Неіонна
контрастна
речовина
має меншу
антикоагулянтну
активність in vitro, ніж іонна
речовина. Лікарі та
медсестри,
які
виконують
процедури
судинної
катетеризації,
мають знати
про це та
звертати
особливу
увагу на
техніку
проведення
ангіографії,
включаючи
омивання
катетера
фізіологічним
розчином (з
додаванням
гепарину за
потреби), щоб
знизити
ризик пов’язаних
з
процедурою
тромбозу та
емболії. Спостереження
за
пацієнтом Бажано, щоб
при
виконанні внутрішньосудинного
введення
контрастної
речовини,
коли це
можливо, пацієнт
перебував у
лежачому
положенні. Пацієнт
має
перебувати
під
спостереженням
щонайменше 30
хв після
введення. Інтратекальне
застосування Після
завершення
шийного або
люмбоцервікального
обстеження: –
підвести
голову зі
стола
приблизно
на 45° приблизно
на 2 хв, щоб
контрастна
речовина
перетекла
у напрямку
каудального
відділу
хребта (хрестця); –
підвести
голову з
кушетки не
менше ніж на
30° перед тим,
як
перекласти
пацієнта; –
уникати
надмірних,
зокрема
активних,
рухів
пацієнта
або
напруження; –
протягом
кількох
перших
годин після
обстеження
пацієнт має
перебувати
під
ретельним
наглядом, у
спокої, з піднятою
головою; –
порекомендувати
пацієнту
протягом
цього
періоду
залишатися
в ліжку у
положенні лежачи
на спині; –
заохочувати
пацієнта
вживати
рідину та їжу
(якщо це переноситься
пацієнтом). Тест на
чутливість Не існує
тестів на
чутливість,
які б могли спрогнозувати
небажані
реакції на
контрастне
середовище. Крововилив При
виконанні
ін’єкції
контрастної
речовини
слід
дотримуватися
найбільшої
обережності,
щоб
уникнути
крововиливу.
Це є
особливо
важливим
для пацієнтів
з тяжкими
захворюваннями
артерій або вен. | 