ГЕНТАМІЦИН-ЗДОРОВ’Я

Форма випуску: Розчин для іін’єкцій, 40 мг/мл по 1 мл або по 2 мл в ампулах № 10 в коробці, № 10 (5х2), № 10 (10х1) у

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ТОВ “Фармацевтична компанія “Здоров’я”, м. Харків, Україна

Міжнародна непатентована назва: Gentamicin

АТ код: J01GB03

Форма випуску: Розчин для іін’єкцій, 40 мг/мл по 1 мл або по 2 мл в ампулах № 10 в коробці, № 10 (5х2), № 10 (10х1) у блістерах в коробці

Діючі речовини: 1 мл розчину містить гентаміцину сульфату у перерахуванні на гентаміцин 40 мг

Допоміжні речовини: Натрію метабісульфіт (Е 223), динатрію едетат, вода для ін’єкцій

Фармакотерапевтична група: Антибіотики-аміноглікозиди

Показання: Враховуючи обмежену терапевтичну широту гентаміцину, його слід застосовувати у випадках, коли мікроорганізми резистентні до більш безпечних антибіотиків.
Гентаміцин призначають для лікування інфекцій, спричинених чутливими до нього збудниками, у тому числі:
• септицемія (включаючи неонатальний сепсис);
• ускладнені урогенітальні інфекційні захворювання;
• інфекційні захворювання нижніх відділів дихальних шляхів;
• інфекційні захворювання шкіри, кісток, суглобів, м’яких тканин; інфіковані опікові рани;
• інфекційні захворювання центральної нервової системи (включаючи менінгіт) у комбінації з -лактамними антибіотиками;
• інфекції черевної порожнини (включаючи перитоніт).

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2 роки

Номер реєстраційного посвідчення: UA/7273/01/01



ІНСТРУКЦІЯ

для
медичного
застосування
препарату

ГЕНТАМІЦИН-ЗДОРОВ
Я

(GENTAMICIN-ZDOROVYE)

 

Склад:

діюча
речовина:
gentamicin;

1 мл|
розчину
містить|утримують|
гентаміцину| сульфату
у
перерахуванні
на гентаміцин
40 мг;

допоміжні
речовини:
натрію
метабісульфіт
(Е 223), динатрію едетат,
вода для
ін’єкцій.

 

Лікарська
форма.
Розчин
для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична
група.
Антибактеріальні
засоби для
системного застосування|вживання|.
Аміноглікозиди.
Гентаміцин|. Код
АТС J01G B03.

 

Клінічні
характеристики.

Показання. Враховуючи
обмежену
терапевтичну
широту гентаміцину|, його
слід
застосовувати
у випадках,
коли мікроорганізми
резистентні
до більш безпечних
антибіотиків.

Гентаміцин|
призначають
для
лікування
інфекцій,
спричинених 
чутливими
до нього
збудниками, у
тому числі:

·       
септицемія|
(включаючи неонатальний
сепсис);

·       
ускладнені
урогенітальні
інфекційні
захворювання;

·       
інфекційні
захворювання
нижніх
відділів
дихальних
шляхів|колій,доріг|;

·       
інфекційні
захворювання
шкіри, кісток|кістей|,
суглобів,
м’яких
тканин; інфіковані
опікові рани;

·       
інфекційні
захворювання
центральної
нервової
системи
(включаючи
менінгіт) у
комбінації з|із|          
β-лактамними|
антибіотиками;

·       
інфекції
черевної
порожнини
(включаючи перитоніт).

 

Протипоказання.
Підвищена
чутливість
до
компонентів
препарату/антибіотиків
групи аміноглікозидів|,
хронічна
ниркова
недостатність
з азотемією і
уремією,
неврит
слухового
нерва, міастенія,
паркінсонізм,
ботулізм (гентаміцин
може
викликати
порушення
нервово-м’язової
передачі, що
може
призвести до
подальшого ослаблення
скелетної
мускулатури),
літній вік,
попереднє
лікування ототоксичними
препаратами.
Обмеженням
до
застосування
препарату є
гостра
ниркова
недостатність.

 

Спосіб
застосування|вживання|
та дози.
Препарат
призначають внутрішньом’язово
і
внутрішньовенно.

Доза,
спосіб
введення|вступу| і
інтервали
між
введеннями|вступами|
залежать від
локалізації
і тяжкості|тягаря|
інфекції,
віку
пацієнта і
функції
нирок. Дозовий
режим
розраховується,
виходячи з
маси тіла
пацієнта. При
поліпшенні|покращанні|
клінічного стану
або при
розвитку
побічних
ефектів дозу
знижують.

Дорослі
і діти від 14
років.

Зазвичай
добова доза
препарату
для пацієнтів
із|із|
помірним/тяжким
перебігом
інфекційного
процесу
становить 3
мг/кг маси
тіла внутрішньом’язово,
розподілена
на 2-3 введення|вступи|.
Максимальна
добова доза
для дорослих
становить 5
мг/кг,
розподілена
на 3-4 введення|вступи|.
Звичайна
тривалість
застосування|вживання|
препарату
для всіх
пацієнтів – 7-10
діб.

При
тяжких|тяжких| і
ускладнених
інфекціях
курс терапії
може бути продовжений
за
необхідністю.
У таких
випадках
рекомендується
здійснювати
контроль за
функцією
нирок|бруньок|,
органів
слуху|чутки|
і
вестибулярного
апарату,
оскільки
токсичність
препарату
проявляється
після|потім|
його
застосування|вживання|
більше 10 діб.

Розрахунок
маси тіла, на
яку
необхідно
призначати
препарат.

Дозу
розраховують
за фактичною
масою тіла
(ФМТ), якщо у
пацієнта
немає
надлишкової
ваги (тобто
додатково не
більше 20 % до
ідеальної
маси тіла
(ІМТ)).
Враховуючи,
що гентаміцин|
погано
розподіляється
у жировій
тканині,    
якщо пацієнт
має надлишок
маси тіла,
доза
розраховується
за формулою:
ІМТ + 0,4 (ФМТ –
ІМТ).

При
порушенні
функції
нирок|бруньок|
необхідно
змінити|поміняти|
режим
дозування
препарату
так, щоб він
гарантував
терапевтичну
адекватність
лікування.
При кожній
можливості
потрібно
контролювати
концентрацію
гентаміцину| у
сироватці
крові, яка
через 30-60
хвилин після внутрішньом’язового
введення|вступу|
має
становити 5-10 мкг/мл|.

Перед
призначенням
гентаміцину|
необхідно
визначити
кліренс креатиніну.
Початкова
разова доза
для
пацієнтів зі
стабільною
хронічною
нирковою
недостатністю
становить 1-1,5
мг/кг, у
подальшому
дозу та інтервал
між
введеннями
визначають
залежно від
кліренсу креатиніну.

 

Кліренс
креатиніну,
мл/хв

Усі
наступні
дози

(% від
початкової
дози)

Інтервал
між
введеннями,
години

70

100

8

40-69

100

12

30-39

50

8

20-29

50

12

15-19

50

16

10-14

50

24

5-9

50

36

 

Дорослим
пацієнтам із|із|
бактеріальною
інфекцією,
які
перебувають
на діалізі,
призначають
1-1,5 мг/кг після
завершення
кожного
діалізу. При
перитонеальному
діалізі
додаютьлівлізі
додають 1 мг     гентаміцину
до 2 л
діалізного розчину.

Діти.
Дітям
до 3 років гентаміцину|
сульфат
призначають
винятково|винятково|
за життєвими
показаннями.

Добові
дози
становлять:
новонародженим
і дітям до 1 року
– 2-5 мг/кг, дітям
від 1 до 5 років
–            
1,5-3 мг/кг, 6-14
років – 3 мг/кг.
Максимальна
добова доза
для дітей
всіх вікових
груп становить
          5
мг/кг.
Препарат
вводять|запроваджують|
2-3 рази на добу
протягом 7-10 діб.

Для
внутрішньовенного
введення|вступу|

разову|однократну|
дозу
препарату
розводять
розчинником.
Звичайний
об’єм
розчинника (|стерильний
ізотонічний
розчин
натрію хлориду
або 5 % розчин
глюкози) для
дорослих становить
50-300 мл; для
дітей об’єм
розчинника
потрібно
відповідно
зменшити.
Концентрація
гентаміцину
у розчині не
має
перевищувати
1 мг/мл (0,1 %).
Тривалість
внутрішньовенної
інфузії
– 1-2 години;
вводять зі
швидкістю 60-80
крапель/хв. |повільно|

Внутрішньовенні
інфузії
проводять 2-3
дні, потім переходять
на внутрішньом’язове
введення|вступ|.

 

Побічні
реакції.
Ототоксичність
(ушкодження|ушкодження|
восьмої пари
черепно-мозкових
нервів): може
розвиватися
зниження
гостроти/втрата|дотеп|
слуху|чутки|
та ураураження
вестибулярного
апарату.
Особливий ризик
може
викликати|спричинити|
продовжений
курс
лікування гентаміцином| – 2-3
тижні.

Нефротоксичність:
частота і
ступінь|міра|
тяжкості|тягаря|
ушкоджень|ушкоджень|
нирок|бруньок|
залежать від
величини
разової дози,
тривалості
лікування та
індивідуальних
особливостей
пацієнта,
якості
контролю над
терапією і
одночасного
прийому
інших нефротоксичних
лікарських
засобів.
Ураження
нирок|бруньок|
виявляється
протеїнурією,
азотемією,
рідше – олігурією,
і, як правило,
носить
оборотний
характер|вдачу|.
Також можливі
інтерстиціальний
нефрит,
ниркова
недостатність,
нирковий тубулярний
некроз.

З
боку
нервової
системи:

головний
біль,
сплутаність
свідомості,
сонливість,
периферична нейропатія,
м’язовий
біль, біль у
суглобах,
блокада нервово-м’язової
провідності,
загальна
слабкість,
судоми, енцефалопатія,
депресія,
галюцинації.

З
боку травної
системи:
блювання,
підвищення
рівня
печінкових трансаміназ
(АЛТ, АСТ)|, гіпербілірубінемія,
нудота,
підвищене
слиновиділення|,
втрата
апетиту/маси
тіла,
стоматит,
рідко – псевдомембранозний
коліт.

З
боку
системи
кровотворення:
тромбоцитопенія|, гранулоцитопенія,
анемія,
лейкопенія,
пурпура.

З
боку обміну
речовин:
гіпомагніємія,
гіпокаліємія,
гіпокальціємія.

Алергічні
реакції:
шкірний|шкіряне|
свербіж/висипання,
кропив’янка|кропивниця|,
лихоманка,
анафілактичні
реакції (у т. ч.
зниження
артеріального
тиску,
задишка),
набряк Квінке.

У
місці внутрішньом’язового
введення
можливі біль,
атрофія/некроз
підшкірної
клітковини;
при
внутрішньовенному
введенні –
розвиток
флебітів і перифлебітів.

 

Передозування.
Симптоми:
запаморочення,
нудота,
блювання, нефротоксичність,
ототоксичність,
нервово-м’язова
блокада з
дихальною
недостатністю.

Лікування:
внутрішньовенне
введення
прозерину, а
також 10 %
розчину
кальцію
хлориду або 5 %
розчину кальцію
глюконату.
Перед
введенням
прозерину
внутрішньовенно
вводять
атропін у
дозі  
0,5-0,7 мг, чекають
прискорення
пульсу і
через 1,5-2
хвилини вводять
внутрішньовенно
1,5 мг
прозерину. Якщо
ефект цієї
дози
виявився
недостатнім,
вводять
повторно
таку ж дозу 
прозерину
(при появі
брадикардії
роблять
додаткову
ін’єкцію
атропіну). У
тяжких
випадках пригнічення
дихання
необхідна
штучна вентиляція
легень. Може
виводитися
за допомогою
гемодіалізу
(ефективніший)
і перитонеального
діалізу.

 

Застосування|вживання|
у період вагітності
або
годування
груддю.
Препарат
протипоказаний
у період
вагітності.
При
необхідності
призначення
препарату
годування
груддю слід
припинити.

 

Діти. Дітям
віком до 3
років
препарат
призначають
тільки за
життєвими
показаннями.

 

Особливості
застосування|вживання|.
У
зв’язку з
широким
спектром дії гентаміцин
часто
призначають
при змішаній
інфекції, а
також у
випадках,
коли збудник
не встановлений,
зазвичай у
поєднанні з
напівсинтетичними
пеніцилінами
(ампіциліном,
карбеніциліном).

Швидке
пряме
внутрішньовенне
введення
препарату не
рекомендується.

Під
час
лікування
препаратом
для уникнення
його
токсичності
і
забезпечення
клінічної
ефективності
(особливо у
пацієнтів із
порушеною
функцією
нирок)
необхідно
регулярно
здійснювати
аналіз крові,
а також контролювати
клубочкову
фільтрацію
кожні 3 дні
(при
зменшенні
цього
показника на
50 % препарат
слід
відмінити|скасувати|).
Рекомендується
1-2 рази на
тиждень
проводити
дослідження
вестибулярної
функції або
визначення
втрати слуху
на високих
частотах.
Симптоми
порушення
функції
нирок або
ураження
слухового чи
вестибулярного
апарату
вимагають
припинення
терапії гентаміцином| або, у
виняткових
випадках,
корекції
його дози. В
окремих
випадках
слухові
порушення можуть
виникати
після
закінчення
лікування.

Гентаміцин
слід застосовувати
з|із|
обережністю
пацієнтам з
дегідратацією,
гіпокальціємією,
ожирінням.

Під
час
лікування
слід вживати
достатню кількість
рідини.

У
зв’язку з
невеликим
клінічним
досвідом|дослідом|
не
рекомендується
введення|вступ|
всієї
добової дози гентаміцину| при
таких станах:
опіки площею|майданом|
понад 20 %, цистофіброз,
асцит,
ендокардит,
хронічна
ниркова
недостатність
із
застосуванням
гемодіалізу,
сепсис.

Серед
антибіотиків
групи аміноглікозидів
можлива
перехресна гіперчутливість.

На
тлі
лікування
може
розвинутися
резистентність
мікроорганізмів.
У цьому
випадку
необхідно
відмінити
препарат і
дослідити
чутливість
мікроорганізмів
до інших
антибіотиків.

 

Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспортом
або роботі з
іншими
механізмами.
Дані
щодо впливу гентаміцину
на здатність
керувати
автомобілем
або механізмом
відсутні.
Однак у
деяких
пацієнтів
препарат у
високих
дозах може
викликати
порушення
рівноваги, що
супроводжується
нудотою і
запамороченням,
тому під час
терапії
рекомендується
утримуватися
від занять
потенційно
небезпечними
видами
діяльності,
що потребують
підвищеної
концентрації
уваги і
швидкості|прудкості|
психомоторних
реакцій
(включаючи
управління
транспортними
засобами і
механізмами).

 

Взаємодія
з іншими
лікарськими
засобами та
інші види
взаємодій.
Слід
уникати
одночасного
і/або
послідовного
системного
або
місцевого
застосування|вживанням|
інших нейротоксичних
і/або| нефротоксичних|
засобів,
таких як цисплатин,
цефалориди,
аміноглікозидні
антибіотики, поліміксин
В, колістин,
ванкоміцин.

Підсилює|посилює|
(взаємно)
ефект карбеніциліну|, бензилпеніциліну| і цефалоспоринів|;
збільшує
токсичність дигоксину|. При
сумісному
застосуванні
з біфосфонатами
зростає
ризик
розвитку гіпокальціємії.

С|ильнодіючі|петльові|
діуретики
(фуросемід|, етакринова|
кислота)
підсилюють|посилюють|
ото-| і нефротоксичність,
міорелаксанти
(сукцинілхолін|, тубокурарин|, декаметоній|) –
можливість|спроможність|
порушень
функції
дихання
внаслідок|внаслідок|
нервово-м’язової
блокади. При
одночасному
застосуванні|вживанні|
із|із|
засобами для
інгаляційного
наркозу, опіоїдними| аналгетиками,
магнію
сульфатом і
переливанні
великих кількостей
крові з|із| цитратними|
консервантами
посилюється|підсилюється|
ризик
нервово-м’язової
блокади, аж
до розвитку
апное.

Ризик
порушення
функції
нирок|бруньок|
збільшується
при
одночасному
застосуванні|вживанні|
гентаміцину| з|із| індометацином,
фенілбутазоном| та
іншими нестероїдними
протизапальними
лікарськими
засобами, що
порушують
нирковий кровоток,
а також із|із| хінідином,
циклофосфаном|, цефалоспоринами
(рекомендується
моніторинг
функції нирок),
гангліоблокаторами,
верапамілом|, поліглюкіном|.

Зменшення
періоду напіввиведення
відзначається
у пацієнтів з
вираженими порушеннями
функції
нирок при
комбінованому
застосуванні
карбеніциліну
з гентаміцином.

 

Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка. Гентаміцин| –
антибіотик
групи аміноглікозидів|      II
покоління з|із|
широким
спектром дії.

Виявляє|робить,виявляє,чинить|
бактерицидну
дію. Активно
проникаючи
через
клітинну|кліткову|
мембрану
бактерій,
необоротно|незворотно,безповоротно|
зв’язується
з|із| 30S субодиницею|
бактеріальних
рибосом|,
перешкоджаючи
утворенню
комплексу
транспортної
і матричної
РНК|,
що порушує
синтез білка
збудника.

Високоефективний
відносно
різних видів грампозитивних
і грамнегативних
мікроорганізмів:
Escherichia coli,
Proteus spp.
(індолпозитивний| та індолнегативний|), Pseudomonas
aeruginosa, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Citrobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp.
і Staphylococcus
spp.

(включаючи пеніцилін-
і метицилінстійкі
штами|).

До гентаміцину|
стійкі: Streptococcus
pneumoniae,
більшість
інших видів
стрептококів,
ентерококів,
Treponema pallidum
і
анаеробні
мікроорганізми,
такі як Bacteroides
spp.
або Clostridium
spp.

Гентаміцин є|з’являється,являється|
одним з
основних
засобів
боротьби з|із|
тяжкою|тяжкою|
гнійною
інфекцією,
особливо
обумовленою резистентною
грамнегативною
флорою. У
деяких
випадках гентаміцин|
ефективний
при
недостатній
активності інших
антибіотиків.
У порівнянні
зі
стрептоміцином
більш нефротоксичний|, але|та|
менш ото-| і вестибулотоксичний|.
Резистентність
мікроорганізмів
до гентаміцину|
розвивається
повільно|повільно|,
проте|однак|
штами, стійкі
до неоміцину
і канаміцину,
стійкі також
і до гентаміцину| (перехресна
стійкість).

Фармакокінетика|. Гентаміцин|
при парентеральному
введенні|вступі|
легко
абсорбується,
досягаючи Сmax у
плазмі крові
через 30
хвилин після|потім|
закінчення
внутрішньовенної
інфузії
і через 0,5-2
години після|потім| внутрішньом’язового
введення|вступу|.

Терапевтичні
концентрації
у крові (не
менше 6-10 мкг/мл|)
зберігаються
протягом 6-8
годин.

При
внутрішньовенному
краплинному
введенні|вступі|
концентрація
гентаміцину| у
плазмі крові
протягом
перших годин
перевищує
концентрацію,
що досягається
після|потім|
внутрішньом’язового
застосування|вживання|
препарату.
Зв’язування
з|із|
білками
крові
становить 20-30 %.
Об’єм
розподілу – 0,25
л/кг.

У
терапевтичних
концентраціях
визначається
у тканині
нирок|бруньок|,
легенів, у
плевральному
і перитонеальному
ексудатах. У
нормі гентаміцин|
погано
проходить
через гематоенцефалічний|
бар’єр, але|та| при
менінгіті
концентрація
у спинномозковій
рідині
підвищується.

Приблизно
70 % гентаміцину|
протягом
доби екскретується|
у
незміненому
стані|виді|
у сечу за
допомогою клубочкової
фільтрації.
Період напіввиведення
з|із|
плазми
становить у|в,біля|
дорослих з|із|
нормальною
функцією
печінки 2-4
години, у|в,біля|
дітей – 2,5-4
години, у|в,біля|
новонароджених
– 5-8 годин. При
порушенні видільної
функції
нирок концентрація
гентаміцину| у
крові
істотно|суттєво|
підвищується
і
збільшується
період його напіввиведення
(до 70 годин і
більше).

 

Фармацевтичні
характеристики.

Основні
фізико-хімічні
властивості:

прозорий
безбарвний
або зі злегка
зеленувато-жовтим
відтінком
розчин.

 

Несумісність.
Фармацевтично
несумісний в
одному
шприці або в
одній інфузійній
системі з|із|
іншими
лікарськими
засобами
(особливо з|із| b-лактамними
антибіотиками,
гепарином, амфотерицином).

 

Термін
придатності.
2
роки.

 

Умови
зберігання.
Зберігати
в
оригінальній
упаковці при
температурі
не вище 25 °С.
Зберігати у
недоступному
для дітей
місці.

 

Упаковка.
Розчин
для ін’єкцій 40 мг/мл  в
ампулах по 1 мл № 10 у
коробці, № 5х2 у
блістерах у
коробці; або 2 мл № 10 у
коробці, № 5×2, №
10×1 у блістері
у коробці.

 

Категорія
відпуску.
За
рецептом.

 

Виробник. ТОВ
«Фармацевтична
компанія
«Здоров’я».

 

Місцезнаходження.
Україна,

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями: