Форма випуску: Концентрат для приготування розчину для інфузій, 40 мг/мл по 0,5 мл (20 мг) або по 2 мл (80 мг) у
Виробник, країна: Сіндан Фарма СРЛ, Румунія
Міжнародна непатентована назва: Docetaxel
АТ код: L01CD02
Форма випуску: Концентрат для приготування розчину для інфузій, 40 мг/мл по 0,5 мл (20 мг) або по 2 мл (80 мг) у флаконах № 1 в комплекті з розчинником (розчин етанолу) по 1,5 мл або по 6 мл у флаконах № 1
Діючі речовини: 1 флакон 20 мг/0,5 мл містить: 20 мг доцетакселу на 0,5 мл полісорбату 80 (40 мг/мл); 1 флакон розчинника містить: 9,53 % розчину етанолу (спирту етилового) у воді для ін’єкцій або 1 флакон 80 мг/2 мл містить: 80 мг доцетакселу на 2 мл полісорбату 80 (40 мг/мл); 1 флакон розчинника містить: 9,53 % розчину етанолу (спирту етилового) у воді для ін’єкцій.
Допоміжні речовини: Кислота лимонна безводна, етанол абсолютний, полісорбат 80
Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань
Показання: Рак молочної залози У комбінації з доксорубіцином і циклофосфамідом Доцетактін показаний для ад’ювантної терапії хворих з операбельним вузловим раком молочної залози. У комбінації з доксорубіцином показаний Доцетактін для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози, які раніше не отримували цитотоксичну терапію з приводу цього стану. Як монотерапія Доцетактін показаний для лікування хворих з місцевопрогресуючим раком молочної залози після неефективної терапії, яка включала антрацикліни або алкілуючи сполуки. У комбінації з трастузумабом Доцетактін показаний для лікування хворих з метастатичним раком молочної залози з підвищеною експресією НЕR-2 пухлинними клітинами, які раніше не отримували хіміотерапію з приводу метастазів. У комбінації з капецитабіном Доцетактін показаний для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози після неефективної терапії, яка включала антрацикліни.
Недрібноклітинний рак легені Доцетактін показаний для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легені після неефективної хіміотерапії з використанням препаратів платини. У комбінації з цисплатином Доцетактін показаний для лікування хворих з неоперабельним, місцевопрогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легені, якщо попередня хіміотерапія з приводу цього стану не проводилася.
Карцинома яєчників Доцетактін показаний для лікування хворих з метастатичною карциномою яєчників після неефективного лікування препаратами першої лінії або іншої хіміотерапії.
Рак голови та шиї У комбінації з цисплатином та 5-фторуроцилом Доцетактін показаний для індукційної терапії хворих з місцевопрогресуючою сквамозною карциномою у ділянці голови та шиї.
Рак передміхурової залози У комбінації з преднізоном або преднізолоном Доцетактін показаний для лікування хворих з гормонорефрактерним метастатичним раком передміхурової залози.
Аденокарцинома шлунка У комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом Доцетактін показаний для лікування хворих з метастатичною аденокарциномою шлунка, в тому числі аденокарциномою гастро-езофагального відділу, які попередньо не отримували хіміотерапії з приводу метастазів.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 2р
Номер реєстраційного посвідчення: UA/9406/01/01
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосування
препарату
ДОЦЕТАКТІН
(DOCETAСTIN)
Склад.
Діюча
речовина: доцетаксел;
1 флакон
концентрату
Доцетактіну 20 мг/0,5
мл містить:
20 мг
доцетакселу
на 0,5 мл
полісорбату
80 (40 мг/мл);
1 флакон
розчинника
містить:
9,53 % розчину
етанолу
(спирту
етилового) у
воді для
ін’єкцій
або
1 флакон
концентрату
Доцетактіну
80 мг/2 мл
містить:
80 мг
доцетакселу
на 2 мл
полісорбату
80 (40 мг/мл);
1 флакон
розчинника
містить:
9,53 % розчину
етанолу
(спирту
етилового) у
воді для
ін’єкцій.
допоміжні
речовини:
лимонної
кислоти
ангідрит,
етанол,
полісорбат 80.
Лікарська
форма. Концентрат
для
приготування
розчину для
інфузій.
Фармакотерапевтична
група.
Антинеопластичні
засоби. Таксани.
Код АТС L01C D02.
Клінічні
характеристики.
Показання.
Рак
молочної
залози
У
комбінації з
доксорубіцином
і циклофосфамідом
Доцетактін
показаний
для ад’ювантної
терапії
хворих з
операбельним
вузловим
раком
молочної
залози.
У
комбінації з
доксорубіцином
показаний Доцетактін
для
лікування
хворих з
місцевопрогресуючим
або
метастатичним
раком молочної
залози, які
раніше не
отримували
цитотоксичну
терапію з
приводу
цього стану.
Як
монотерапія
Доцетактін
показаний
для лікування
хворих з
місцевопрогресуючим
раком
молочної
залози після
неефективної
терапії, яка
включала
антрацикліни
або
алкілуючи
сполуки.
У
комбінації з
трастузумабом
Доцетактін показаний
для
лікування
хворих з
метастатичним
раком
молочної
залози з
підвищеною
експресією
НЕR-2
пухлинними
клітинами,
які раніше не
отримували
хіміотерапію
з приводу
метастазів.
У
комбінації з
капецитабіном
Доцетактін показаний
для
лікування
хворих з
місцевопрогресуючим
або
метастатичним
раком молочної
залози після
неефективної
терапії, яка
включала
антрацикліни.
Недрібноклітинний
рак легені
Доцетактін
показаний
для лікування
хворих з
місцевопрогресуючим
або метастатичним
недрібноклітинним
раком легені
після
неефективної
хіміотерапії
з використанням
препаратів
платини.
У
комбінації з
цисплатином
Доцетактін
показаний
для
лікування
хворих з
неоперабельним,
місцевопрогресуючим
або
метастатичним
недрібноклітинним
раком легені,
якщо
попередня
хіміотерапія
з приводу
цього стану
не
проводилася.
Карцинома
яєчників
Доцетактін
показаний
для
лікування
хворих з метастатичною
карциномою
яєчників
після неефективного
лікування
препаратами
першої лінії
або іншої
хіміотерапії.
Рак
голови та шиї
У
комбінації з
цисплатином
та
5-фторуроцилом
Доцетактін
показаний
для
індукційної терапії
хворих з
місцевопрогресуючою
сквамозною
карциномою у
ділянці голови
та шиї.
Рак
передміхурової
залози
У комбінації
з
преднізоном
або
преднізолоном
Доцетактін
показаний
для
лікування хворих
з
гормонорефрактерним
метастатичним
раком
передміхурової
залози.
Аденокарцинома
шлунка
У
комбінації з
цисплатином
і
5-фторурацилом
Доцетактін
показаний
для
лікування
хворих з
метастатичною
аденокарциномою
шлунка, в
тому числі
аденокарциномою
гастро-езофагального
відділу, які
попередньо
не отримували
хіміотерапії
з приводу
метастазів.
Протипоказання.
Доцетактін
протипоказаний
хворим, у
яких в
анамнезі є
тяжкі
реакції
гіперчутливості
на введення
доцетакселу
або полісорбату
80; хворим з
показником
кількості нейтрофілів
менше ніж 1500/мм3;
вагітним і
жінкам, які
годують
груддю; хворим
з вираженим
порушенням
функції
печінки.
Протипоказання
для інших
лікарських
засобів слід
брати до
уваги при
комбінації з
Доцетактіном.
Спосіб
застосування
та дози.
Застосування
Доцетактіну
слід
обмежувати
відділеннями,
що
спеціалізуються
на цитотоксичній
хіміотерапії
і
застосовувати
винятково
під наглядом
лікаря,
кваліфікованого
у
застосуванні
протиракової
хіміотерапії!
Для
попередження
реакцій
гіперчутливості,
а також з
метою
зменшення
затримки
рідини всім
хворим до
застосування
препарату «Доцетактін»
рекомендована
премедикація.
Рекомендовано
застосовувати
кортикостероїди,
наприклад
дексаметазон
у дозі 16 мг на
добу (по 8 мг 2
рази на добу)
внутрішньо
протягом 3
діб,
починаючи
напередодні,
у день
інфузії та
наступного
дня після інфузії
Доцетактіну.
Для
лікування
раку
передміхурової
залози,
враховуючи
супутнє
застосування
преднізону
або преднізолону,
рекомендований
режим
премедикації
– пероральне
застосування
дексаметазону
8 мг за 12 год, 3
год та 1 год до внутрішньовенної
інфузії
Доцетактіну.
Для
лікування
раку
молочної
залози та недрібноклітинного
раку легенів,
за відсутності
протипоказань,
може
застосовуватися
премедикація,
яка полягає в
пероральному
прийомі
кортикостероїду,
такого як
дексаметазон
16 мг/добу (8 мг 2
рази на добу)
протягом 3
днів,
починаючи за
1 день до
інфузії
Доцетактіна.
Для
зменшення
ризику
гематотоксичності
може
профілактично
застосовуватися
Г-КСФ
(гранулоцитарний
колонієстимулюючий
фактор).
Доцетактін
застосовують
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год кожні 3 тижні.
Монотерапія
Рак
молочної
залози:
Доцетактін
застосовують
у дозі 100 мг/м2
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год з
інтервалом 3 тижні.
Недрібноклітинний
рак легені: Доцетактін
застосовують
у дозі 75 мг/м2
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год кожні 3
тижні.
Метастатична
карцинома
яєчників:
рекомендована
доза
Доцетактін
становить 100
мг/м2 шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год з
інтервалом 3
тижні.
Комбінована
терапія.
Рак
молочної
залози.
1. При
комбінації з
доксорубіцином
(у дозі 50 мг/м2).
Доцетактін
застосовують
у дозі 75 мг/м2
шляхом
внутрішньовенної
інфузії тривалістю
1 год з
інтервалом 3
тижні як терапію
першої лінії.
2. Доцетактін
застосовують
у дозі 75 мг/м2
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год з
інтервалом 3
тижні при
комбінації з
капецитабіном
у дозі 1250 мг/м2
двічі на добу
(протягом 30 хв
після їжі)
протягом 2
тижнів, з
подальшою
однотижневою
перервою.
Для
визначення
дози
капецитабіну
відповідно
до площі
поверхні
тіла
зверніться
до інструкції
для
медичного
застосування
капецитабіну.
3. При
ад’ювантному
лікуванні
операбельного
раку
молочної залози
з
позитивними
вузлами
рекомендована
доза
Доцетактіну
становить 75
мг/м2 шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год після
застосування
доксорубіцину
(у дозі 50 мг/м2)
і
циклофосфаміду
(у дозі 500 мг/м2)
кожні 3 тижні
протягом 6
циклів.
4. Доцетактін
застосовують
у дозі 100 мг/м2
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год з
інтервалом 3 тижні
при комбінації
з
трастузумабом,
який
призначається
щотижня.
Недрібноклітинний
рак легені.
Рекомендований
режим
хіміотерапії:
Доцетактін
застосовують
у дозі 75 мг/м2
одразу після
введення
цисплатину (у
дозі 75 мг/м2)
протягом 30 – 60
хв. Для
лікування
після
попередньої
неуспішної
хіміотерапії
препаратами
платини
призначають
разову дозу 75
мг/м2.
Андрогенонезалежний
метастатичний
рак передміхурової
залози.
У
комбінації з
преднізоном
або
преднізолоном
у дозі 5 мг
перорально
двічі на добу
щоденно.
Доцетактін
застосовують
у дозі 75 мг/м2
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год з
інтервалом 3
тижні.
Аденокарцинома
шлунка.
Рекомендована
доза Доцетактіну
становить 75
мг/м2 шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год, після
цього
призначають
75 мг/м2
цисплатину
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1 – 3
год (обидві
інфузії призначають
тільки в
перший день).
Після цих інфузій
призначають 750
мг/м2/доба
5-фторурацилу
шляхом
безперервної
24-годинної
інфузії
протягом 5
днів,
починаючи з
моменту
закінчення
інфузії
цисплатину. Лікування
повторюють з
інтервалом 3
тижні. Слід
проводити
премедикацію
антиеметичними
засобами та
відповідну
гідратацію перед
введенням
цисплатину. З
профілактичною
метою
необхідно
призначати
Г-КСФ для зниження
ризику
розвитку
гематологічної
токсичності
(див. також
Корекція
дози під час
лікування).
Рак
голови та
шиї.
Пацієнтам
показана
премедикація
протиблювотними
препаратами
та
відповідною
регідратацією
(до і після
застосування
цисплатину). Для
зменшення
ризику
гематотоксичності
можна
профілактично
застосовувати
Г-КСФ. Всі
пацієнти що
знаходились
на радіотерапії
та супутньо
застосовували
Доцетактін, з
профілактичною
метою
приймали
антибіотики.
Індукційна
хіміотерапія,
що
супроводжується
радіотерапією:
Для
індукованого
лікування
неоперабельних
пацієнтів з
місцевопрогресуючою
сквамозною
карциномою у
ділянці
голови та шиї
рекомендована
доза
Доцетактіну
становить 75
мг/м2 шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год, після
якої
призначають
75 мг/м2
цисплатину
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год (обидві
інфузії
призначають
тільки в
перший день).
Потім
призначають
750 мг/м2/доба
5-фторурацилу
шляхом
безперервної
інфузії
протягом 5
днів. Це
лікування повторюють
з інтервалом
3 тижні 4 рази.
Після хіміотерапії
пацієнти
повинні
отримувати
радіотерапію.
Слід
проводити
премедикацію
протиблювотними
засобами та
відповідну
гідратацію
(до і після
введення
цисплатину).
Індукційна
хіміотерапія,
що
супроводжується
хіміорадіотерапією:
Для
індукованого
лікування
неоперабельних
пацієнтів з
місцевопрогресуючою
(технічно
неоперабельною
хірургічним
шляхом,
бажаючи
зберегти
орган)
сквамозною
карциномою у
ділянці
голови та шиї
рекомендована
доза
Доцетактіну
становить 75
мг/м2 шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю 1
год, після
якої
призначають
100 мг/м2
цисплатину
шляхом
внутрішньовенної
інфузії
тривалістю
від 30 хв до 3 год
(обидві інфузії
призначають
тільки в
перший день).
Після цього
призначають
1000 мг/м2/доба
5-фторурацилу
шляхом
безперервної
інфузії з 1 по 4
день. Це
лікування
повторюють з інтервалом
3 тижні 3 рази.
Після
хіміотерапії
пацієнти
повинні
отримувати
хіміорадіотерапію.
Коригування
доз
цисплатину
та
5-фторурацилу
подано в
інструкціях
для цих
препаратів.
Тривалість
лікування.
Тривалість
лікування
визначає
лікуючий онколог
на підставі
оцінки
ефективності
і
переносимості
препарату.
Загалом
лікування
Доцетактіном
продовжують
стільки, скільки
спостерігається
об’єктивний
клінічний
ефект у
вигляді
ремісії або стабілізації
захворювання.
Якщо виявляються
об’єктивні
дані щодо
прогресування
захворювання
або
неприйнятні
побічні ефекти,
лікування
Доцетактіном
слід припинити.
Корекція
дози під час
лікування:
Доцетактін
слід вводити
пацієнтам з
показником
кількості
нейтрофілів
більше ніж
1500/мм3. У
пацієнтів з
фебрильною
пропасницею,
а також у
випадках,
коли
кількість
нейтрофілів
менше ніж 500/мм3
утримується
більше 1
тижня після
інфузії, при
виражених
реакціях з
боку шкіри або
при значній
периферичній
нейропатії дозу
необхідно
зменшити зі 100
мг/м2 до 75 мг/м2
або з 75 мг/м2 до
60 мг/м2.
Пацієнтам,
які
отримували
першу дозу
Доцетактіну
75 мг/м2 у
комбінації з
цисплатином
або
карбоплатином
і в яких
зниження
кількості
тромбоцитів
за час
попередніх
курсів
хіміотерапії
менше ніж 25 000/мм3
(з
цисплатином)
і менше ніж 75 000
(з
карбоплатином),
а також
пацієнтам,
які мають в
анамнезі нейтропенію
з
пропасницею,
пацієнтам з
тяжкими
проявами
негематологічної
токсичності
доза
Доцетактіну
під час
наступних
курсів
хіміотерапії
повинна бути
зменшена до 65
мг/м2.
Якщо після
зменшення
дози до 60 мг/м2 побічні
ефекти знову
виникають,
лікування
слід
припинити.
Пацієнти, які
отримують ад’ювантну
терапію з
приводу раку
молочної
залози, які
страждають
на фебрильну
нейропенію, в
усіх наступних
циклах
лікування
повинні
отримувати
Г-КСФ.
Пацієнти, у
яких це явище
не минає, повинні
продовжувати
застосування
Г-КСФ і зменшити
дозу
Доцетактіну
до 60 мг/м2.
У
комбінації з
капецитабіном:
• для зміни
дози капецитабіну
– дивіться
інструкцію
для медичного
застосування
капецитабіну;
• у пацієнтів
з першим
виявленням
токсичності 2
ступеня, який
утримується
на момент наступного
лікування
Доцетактіном/капецитабіном,
відкласти
лікування до
зменшення
симптомів
виявлення
токсичності
до ступеня 0-1,
після чого відновити
призначення
в дозі, яка
становить 100 %
від
рекомендованої;
• у
пацієнтів з
другим
виявленням
токсичності 2
ступеня або з
першим
виявленням
токсичності 3
ступеня у
будь-який
момент під
час циклу
лікування
відкласти
лікування до
зменшення
симптомів
виявлення
токсичності
до ступеня 0-1,
потім
відновити
лікування
Доцетактіном
55 мг/м2;
• при
будь-яких
подальших
виявленнях
токсичності
або будь-яких
виявленнях
токсичності 4
ступеня слід
припинити
застосування
Доцетактіну.
Коригування
дози
трастузурабу
подано в інструкції
для
препарату.
У
комбінації з
цисплатином
та
5-фторурацилом:
Якщо,
незважаючи
на
застосування
Г-КСФ, має місце
епізод
фебрильної
нейтропенії,
пролонгованої
нейтропенії
або
пов’язаної з нейтропенією
інфекції,
дозу
Доцетактіну
слід знизити
з 75 мг/м2 до 60
мг/м2. При
розвитку
наступних
епізодів
ускладненої
нейтропенії
дозу
Доцетактіну
слід знизити
з 60 мг/м2 до 45
мг/м2. У
випадку
тромбоцитопенії
4-го ступеня
дозу
Доцетактіну
слід знизити
з 75 мг/м2 до 60
мг/м2.
Проведення
наступних
циклів
терапії Доцетактіном
припустиме
лише за
умови, що число
нейтрофілів
перевищить
1500/мм3, а число
тромбоцитів
перевищить
рівень 100 000/мм3.
Лікування
слід
припинити,
якщо
симптоми токсичності
не зникають.
Коригування
рекомендованих
доз у випадку
гастроінтестинальних
явищ
токсичності
у хворих, які
одержують
Доцетактін у
комбінації з
цисплатином
та
5-фторурацилом
(5-ФУ):
| Токсичність | Зміна дози |
| Пронос 3 | Перший Другий епізод: |
| Пронос 4 | Перший Другий |
| Стоматит | Перший Другий Третій |
| Стоматит | Перший Другий |
Пацієнти
літнього
віку.
Спираючись
на фармакокінетичні
дані, можна
стверджувати,
що для
пацієнтів
літнього
віку не існує
спеціальних
інструкцій
для
застосування
препарату.
У
комбінації з
капецитабіном
для пацієнтів
віком 60 років
і старше
рекомендують
зменшення
початкової
дози
капецитабіну
до 75 % (дивіться
інструкцію
для
медичного
застосування
капецитабіну).
Приготування
розчину для
інфузії.
А)
Приготування
напівготового
розчину
1. Взяти
необхідну
кількість
флаконів
Доцетактіну
(забезпечте
5-хвилинний
період перебування
флаконів в
умовах кімнатної
температури,
якщо флакони
зберігались
у
холодильнику).
2. За
допомогою
шприца
асептично
відберіть весь
розчинник із
флакона з
розчинником,
що міститься
в одній
упаковці з
концентратом
Доцетактіну.
3. Введіть
весь
розчинник у
флакон з
концентратом
Доцетактіну.
4. Вийнявши
шприц з
голкою з
флакона,
перемішуйте
протягом 45 с
одержану
суміш
розчинника і
концентрату,
перевертаючи
флакон.
НЕ
ТРУСИТИ! Ви
отримали
напівготовий
розчин
Доцетактіну.
5.
Залишіть
флакон з
напівготовим
розчином при
кімнатній
температурі
на 5 хв, після
цього
перевірте
гомогенність
і прозорість
розчину
(наявність
піни навіть
через 5 хв є
нормою,
оскільки в
складі
препарату
міститься
полісорбат 80).
Напівготовий
розчин, який
містить 10
мг/мл Доцетактіну,
необхідно
використати одразу
після
приготування, хоч
доведена
хімічна та
фізична
стабільність
готового
розчину протягом
8 годин у разі
зберіганні
при температурі
між 2 ° і 8 °C.
Б)
Приготування
розчину для
інфузій
1. Готуючи
інфузійний
розчин, слід
пам’ятати, що
в 1 мл напівготового
розчину
міститься 10
мг Доцетактіну.
2. Набрати в
шприц
необхідну
кількість
мілілітрів
напівготового
розчину і
ввести у флакон
з 250 мл 0,9 % натрію
хлориду або 5 %
розчину глюкози.
Якщо
необхідна
доза
Доцетактіну
перевищує 200
мг, слід
використовувати
більший
об’єм рідини
для інфузії,
щоб
концентрація
Доцетактіну
не була вищою
за 0,74 мг/мл.
3.
Перемішайте
круговими
рухами вміст
флакона з
розчином для
інфузії.
4. Розчин
Доцетактіну
для ін’єкцій
повинен бути
використаний
протягом
наступних 4
год і
введений
шляхом
інфузії, яка
триває 1 год, в асептичних
умовах, при
нормальному
освітленні
приміщення
та кімнатній
температурі.
5. Якщо при
огляді
напівготового
розчину або
розчину для
інфузії
виявлено
преципітати
(осад або
будь-які
часточки
(включення), вводити
розчин не
дозволяється
і його треба
знищити.
Ліквідація
відходів. Усі
матеріали,
які
використовувались
для розведення
і введення
препарату,
слід знищити
відповідно
до
стандартних
процедур.
Побічні
реакції.
Порушення
з боку крові
та
лімфатичної
системи.
Нейтропенія,
тромбоцитопенія,
епізоди кровотеч,
фебрильна
нейтропенія,
анемія, нейтропенічний
сепсис.
Виникаючі
інфекції.
Нейтропенічні
інфекції,
пневмонія,
фебрильна
нейтропенія
або
нейтропенічний
сепсис.
Імунна
система.
Гіперемія,
висип,
відчуття
стиснення в
грудях, біль
у спині,
задишка, лікарська
лихоманка
або озноб,
анафілактичний
шок.
Тяжкі
реакції
протікали з
гіпотензією
або
бронхоспазмом,
або
генералізованим
висипом/еритемою.
Порушення
з боку шкіри
та
підшкірних
тканин
Спостерігали
оборотні шкірні
реакції, як
правило,
легкого та
середнього
ступенів
тяжкості.
Реакції у
вигляді
висипу, у т.ч. і
місцевого,
головним
чином, на
ногах і руках
(у т.ч. тяжка
форма
синдрому “руки-ноги”,
а також на
передпліччях,
обличчі,
грудях, часто
зі свербежем.
Тяжкі зміни
нігтьових
пластинок
характеризувалися
гіпо- або
гіперпігментацією,
іноді з болем
та
оніхолізисом.
У дуже рідких
випадках, у
зв’язку з
Доцетактіном
відзначали шкірний
червоний
вовчок і
бульозні
висипи, такі
як
багатоформна
еритема,
синдром Стівена-Джонсона,
токсичний
епідермальний
некроліз.
Затримка
рідини.
Затримка
рідини
проявлялася
у вигляді периферичних
набряків і рідше
у вигляді
плеврального
випоту,
перикардіального
випоту,
асциту та
збільшення ваги
тіла.
Затримка
рідини
носить
кумулятивний
характер за
частотою і
тяжкістю.
Затримка
рідини не
супроводжувалася
епізодами
гострої
олігурії та
гіпотензії. У
поодиноких
випадках
відзначали
дегідрацію і
набряк легенів.
Порушення
з боку
травного
тракту.
Стоматит,
пронос,
нудота,
блювання,
зміна смакового
сприйняття,
запор, біль в
животі, шлунково-кишкова
кровотеча,
езофагіт,
диспепсія,
сухість у
роті, болі в
шлунку.
Зареєстровано
поодинокі
випадки
розвитку
дегідрації в
результаті
гастроінтестинальних
симптомів,
гастроінтестинальна
перфорація, ішемічний
коліт, коліт
та
нейтропенічний
ентероколіт.
Зареєстровано
поодинокі випадки
непрохідності
кишечнику та
завороту
кишок.
Порушення
з боку
нервової
системи.
До ознак
порушення
нервової
чутливості легкого
та
середнього
ступенів
тяжкості відноситься
парастезія,
дизестезія,
біль, у т.ч.
пекучий,
нейросенсорні
порушення,
нейромоторні
порушення,
периферична
невропатія,
нейроцеребральні
порушення,
гіпоестезія,
запаморочення,
головний
біль,
безсоння.
Порушення
з боку серця.
Порушення
серцевого
ритму,
гіпотензія,
гіпертензія,
серцева
недостатність,
вазодилятація,
ішемія
міокарда,
аритмія.
Зареєстровано
поодинокі
випадки
інфаркту
міокарда.
Порушення
з боку
судинної
системи.
Флебіт,
венозна
тромбоемболія.
Порушення
з боку
печінки та
жовчних
шляхів.
Підвищення
рівня
білірубіну,
лужної фосфатази,
АСТ, АЛТ,
гіпербілірубінемія,
гепатит.
Порушення
метаболізму
і харчування.
Анорексія,
зниження
апетиту,
дегідрація,
зниження або
збільшення
ваги тіла.
Порушення
з боку органа
зору.
Сльозотеча
з або без
кон’юнктивіту,
порушення
зору
(спалахи,
миготіння
світла, скотома),
обструкція
нососльозового
каналу як результат
сильної
сльозотечі.
Реакції були
оборотними
після
припинення
інфузії.
Порушення
з боку вуха
та лабіринту.
Відомі
поодинокі
випадки
ототоксичності,
порушень
слуху та/або
втрати слуху.
Порушення
з боку
опорно-рухового
апарату.
Міальгія,
артралгія,
біль в
кінцівках,
біль в
кістках, біль
у спині.
Порушення
з боку
дихальної
функції,
органів грудної
клітки та
медіастинальних
органів.
Задишка,
носова
кровотеча,
фаринголарингеальний
біль, кашель,
запалення
гортані, кашель,
дистрес-синдром,
інтерстиціальна
пневмонія та
фіброз
легенів.
Порушення
з боку репродуктивної
системи.
Аменорея.
Порушення
загального
характеру та
у місці
введення
препарату.
Реакції у
місці
введення
інфузії, як
правило,
носили легку
форму і
виявлялися
гіперпігментацією,
запаленням,
почервонінням
або сухістю
шкіри,
флебітом або
екстравазацією
чи
набряканням
вен.
Астенія,
біль у
грудях,
реакції в
місці інфузії,
гіпертермія,
втома,
запалення
слизової
оболонки,
грипоподібне
захворювання,
біль у
грудях,
озноб,
летаргія,
кандидіаз
ротової
порожнини.
У
поодиноких
випадках
відзначали
дерматит, що
нагадує
післярадіаційний
(radiation recall phenomena).
Передозування.
Відомо
декілька
випадків
передозування
Доцетактіну.
У разі
передозування
слід
госпіталізувати
хворого в
спеціалізоване
відділення і
ретельно
контролювати
його життєво
важливі функції.
Слід якомога
швидше
призначити
пацієнту
Г-КСФ, а також
необхідне
симптоматичне
лікування.
Антидот
Доцетактіну
невідомий.
Основні
очікувані
явища
передозування
–
пригнічення
функції
кісткового
мозку, периферична
нейропатія
та запалення
слизових
оболонок. При
передозуванні
можливе
посилення побічних
реакцій.
Застосування
у період
вагітності
або годування
груддю.
Даних про
застосування
Доцетактіна
вагітними
жінками
немає. Було
показано, що
Доцетактін
має
ембріотоксичну
і
фетотоксичну
дію у
кроликів та пацюків
і знижує
фертильність
у пацюків. Подібно
іншим
цитотоксичним
препаратам,
Доцетактін
може
заподіяти
шкоду плоду
при призначенні
його
вагітним
жінкам. Тому
Доцетактін
не підлягає
призначенню
у період вагітності.
Жінкам
дітородного
віку, які застосовують
Доцетактін,
слід
рекомендувати
запобігати
вагітності, а
у випадку її
виникнення негайно
повідомити
про це
лікуючого
лікаря.
Доцетактін
є
ліпофільною
речовиною,
однак не
відомо, чи
проникає він
у грудне
молоко. Через
можливий
розвиток
побічних
реакцій у немовлят
слід
припинити
годування
груддю під
час
лікування
Доцетактіном.
Діти.
Результати
досліджень
щодо
ефективності
та безпеки
застосування
Доцетактіну
в лікуванні
дітей не
отримані.
Особливі
заходи
безпеки.
Доцетактін –
протипухлинний
засіб, є
потенційно
токсичною
речовиною,
тому
необхідно
бути
обережними
при
приготуванні
і застосуванні
розчину. При
роботі з
Доцетактіном
слід
користуватися
медичними
гумовими
рукавичками.
У разі
потрапляння
концентрату,
напівготового
або
інфузійного
розчину на
шкіру, її
слід негайно
і ретельно
промити
водою з милом.
Якщо
концентрат,
напівготовий
розчин або
інфузійний
розчин
потрапив на
слизові
оболонки,
місце
ураження
треба негайно
і ретельно
промити
водою.
Особливості
застосування.
Рекомендована
премедикація
для попередження
реакцій
гіперчутливості
у випадку
раку
молочної
залози та
недрібноклітинного
раку легенів,
що полягає в
застосуванні
внутрішних
глюкокортикостероїдного
гормону,
наприклад,
дексаметазону
по 16 мг на добу
(тобто по 8 мг
двічі на
добу) протягом
3 днів,
починаючи за
1 день до
застосування
Доцетактіну
(якщо немає
протипоказань),
що може знизити
частоту і
тяжкість
затримки
рідини, а
також
виразність
реакцій
підвищеної чутливості.
У випадку
раку
простати
премедикація
складається
з
перорального
дексаметазону
в дозах по 8 мг
за 12 годин, 3
години та 1
годину до
інфузії
Доцетактіну.
Гематологія
Нейтропенія
– найчастіша
побічна
реакція Доцетактіну.
Число
нейтрофілів
досягає найнижчого
рівня в
середньому
на 7-й день, а у хворих,
які
попередньо
пройшли
інтенсивне
лікування –
навіть
раніше.
Частий контроль
повної
картини
крові слід
проводити всім
хворим, які
отримують
Доцетактін.
Лікування
Доцетактіном
можна
відновлювати,
коли число
нейтрофілів
буде рівним
або перевищить
1500 /мм3.
У випадку
тяжкої
нейтропенії (<
500 /мм3
протягом 7 і
більше днів)
під час курсу
терапії
Доцетактіном,
у наступні
курси лікування
рекомендується
знизити дозу
або застосувати
відповідне
симптоматичне
лікування.
У випадку
лікування
хворих
комбінацією
Доцетактіну
із
цисплатином
і 5-фторурацилом
(5-ФУ),
фебрильна
нейтропенія
та нейтропенічні
інфекції
розвивалися
рідше, якщо
хворі
застосовували
Г-КСФ з
профілактичною
метою.
Хворим, які
одержують
5-ФУ, слід проводити
профілактику
за допомогою
Г-КСФ для
зниження
ризику
розвитку
ускладненої
нейтропенії
(фебрильна
нейтропенія,
пролонгована
нейтропенія
або
нейтропенічна
інфекція).
Слід
проводити
суворий
моніторинг хворих,
які
перебувають
на лікуванні
5-ФУ.
Реакції
гіперчутливості
Пацієнти,
що
застосовують
Доцетактін,
потребують
особливого
нагляду з
приводу
реакцій
гіперчутливості,
особливо під
час першої та
другої інфузій.
Реакції
гіперчутливості
можуть виникнути
в перші
хвилини
інфузії
Доцетактіну.
Тому всі
засоби,
необхідні
для
лікування гіпотензії
та
бронхоспазму,
повинні бути доступні.
У випадку
розвитку
реакції
гіперчутливості,
такі легкі
симптоми, як
гіперемія
або місцеві
шкірні
реакції, не
потребують
відміни
лікування.
Тоді як тяжкі
реакції,
наприклад
виражена
гіпотензія,
бронхоспазм
або
генералізований
висип/еритема,
вимагають
негайного
припинення
введення
Доцетактіну
і застосування
відповідного
лікування. Не
можна знову
лікувати
Доцетактіном
хворих, у
яких мала
місце тяжка
реакція
гіперчутливості.
Шкірні
реакції
Місцеві
шкірні
реакції на
кінцівках
(долоні та
підошви стіп)
з набряком і
з подальшою
десквамацією
підлягають нагляду.
Зареєстровано
тяжкі
симптоми, наприклад
висип з
подальшою
десквамацією,
що
призводять
до
переривання
або відміни лікування
Доцетактіном.
Затримка
рідини
Хворі з
тяжкою
формою
затримки
рідини, наприклад
плевральний
випот,
перикардіальний
випот і асцит,
підлягають
ретельному
моніторингу.
Хворі
з печінковою
недостатністю
Пацієнти, що
застосовували
100 мг/м2
Доцетактін
як
монотерапію
і мали рівні
трансаміназ,
що у 1,5 разу
перевищували
верхню межу
норми (ВМН), у
поєднанні з
рівнем
лужної
фосфатази, що
у 2,5 разу
перевершував
ВМН, мають
підвищений
ризик
виникнення
тяжких
побічних
реакцій,
таких як
фатальні
інтоксикації,
включаючи
випадки
сепсису і
шлунково-кишкових
кровотеч,
фебрильної
нейтропенії,
інфекцій, тромбоцитопенії,
стоматиту і
астенії.
Тому
рекомендована
доза
Доцетактіну
для таких
хворих з
підвищеним
рівнем
показників
функції
печінки (ПФП)
становить 75
мг/м2. ПФП
слід
вимірювати
до початку
лікування і
перед кожним
черговим
циклом.
Для
пацієнтів з
підвищеним
вмістом
білірубіну
і/або
збільшеною
активністю
трансаміназ
(> 3,5 ВМН) у
поєднанні з
підвищенням
рівня лужної
фосфатази у 6
разів та вище
будь-які
рекомендації
щодо зменшення
дози
відсутні, і
препарат
можна використовувати
лише за
суворими
показаннями.
Комбінація
із
цисплатином
і
5-фторурацилом
для
лікування
аденокарциноми
шлунка: із базисного
клінічного
дослідження
були виключені
хворі з
показниками
АЛТ і АСТ у 1,5 разу
вище ВМН,
показниками
лужної
фосфатази, що
у 2,5 разу
перевищують
ВМН, і
підвищеним
рівнем
білірубіну.
Для таких
хворих будь-які
рекомендації
щодо
зменшення
дози відсутні,
і препарат
можна
використовувати
лише за
суворими
показаннями.
Дані про дозування
Доцетактіну
в комбінації
з іншими препаратами
для хворих з
порушенням
функції
печінки
відсутні.
Хворі
з нирковою
недостатністю
Немає даних
про
лікування
Доцетактіном
хворих з
тяжким
порушенням
функції
нирок.
Нервова
система
Розвиток
тяжкої
периферичної
нейротоксичності
потребує
зниження
дози.
Серцева
токсичність
Серцева
недостатність
спостерігається
у хворих, які
застосовують
Доцетактін у
комбінації з
трастузумабом,
особливо
після
хіміотерапії,
що включала
антрациклін
(доксорубіцин
або епірубіцин).
Недостатність
може носити
середній або
важкий
ступінь
тяжкості та
призводити
до летального
результату.
При
плануванні
лікування
Доцетактіном
в комбінації
з
трастузумабом
необхідно проводити
попереднє
обстеження
вихідного стану
серцевої
діяльності.
Надалі
необхідно
проводити
моніторинг
функції
серця (наприклад,
кожні 3
місяці) з
метою виявлення
хворих,
схильних до
порушення
серцевої
діяльності.
Подробиці
подано в
інструкції
для
застосування
трастузумабу.
Інші
Контрацепція
необхідна
протягом
усього періоду
лікування та
після нього,
протягом не
менше 3
місяців.
Додаткові
застереження
у випадку
ад’ювантної
терапії раку
молочної
залози.
Ускладнена
нейтропенія
У випадку
ускладненої
нейтропенії
(пролонгована
нейтропенія,
фебрильна
нейтропенія
або
інфекційні
захворювання)
може знадобитися
застосування
гранулоцитарного
колонієстимулюючого
фактора і зниження
дози
Доцетактіну.
Реакції
з боку
травного
тракту
Такі
симптоми, як
ранній біль в
животі та хворобливість,
висока
температура,
пронос, у тому
числі й без
нейтропенії,
можуть бути ранніми
проявами
тяжкої
шлунково-кишкової
токсичності.
При
виникненні
цих
симптомів
пацієнти
підлягають
обстеженню і
негайному
лікуванню.
Застійна
серцева
недостатність
Під час
лікування та
у наступному
після нього
періоді
потрібен
нагляд за
хворими з симптомами
застійної
серцевої
недостатності.
Лейкемія
Вірогідність
розвитку
гострої
мієлоїдної
лейкемії у
жінок, які
застосовують
Доцетактін,
доксорубіцин
і
циклофосфамід
порівняна з
імовірністю,
що
спостерігається
при інших
режимах, які
містять
антрациклін/циклофосфамід.
Хворі
з наявністю 4+
вузлів
У ході
проміжного
аналізу
співвідношення
користі та
шкоди режиму ТДЦ
для хворих з 4
і більше
вузлами не
було встановлено.
Літній вік
Немає даних
про
застосування
Доцетактіну
в комбінації
з
доксорубіцином
і циклофосфамідом
для хворих
від 70 років.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспортом
або роботі з
іншими
механізмами.
Немає
даних.
Взаємодія
з іншими
лікарськими
засобами та
інші види взаємодій.
Клінічних
досліджень
для вивчення
взаємодії
Доцетактіну
з іншими
препаратами
не проводилось.
Дослідження in
vitro показали, що
біотрансформація
препарату
може
змінюватись
при
одночасному
застосуванні
препаратів,
які
пригнічують
цитохром Р450-3A
або
метаболізуються
під впливом
цього ферменту,
таких як
циклоспорин,
терфенадин, кетоконазол,
еритроміцин
і тролеандоміцин.
У зв’язку з
цим потрібно
бути обережними
при
одночасному
призначенні
цих препаратів,
враховуючи
потенційну
можливість
вираженої
взаємодії.
Доцетактін
сильно (> 95 %)
зв’язується
з білками
плазми. Хоча
можлива
взаємодія
Доцетактіну
in vivo з одночасно
призначеними
препаратами
формально не
досліджувалась,
взаємодії in vitro
з препаратами,
які сильно
зв’язуються
з протеїнами,
такими як
еритроміцин,
дифенгідрамін,
пропранолол,
пропафенон,
фенітоїн,
саліцилати,
сульфаметоксазол
і натрію
вальпроат, не
мали
негативного
впливу на
зв’язування
Доцетактіну
з протеїнами.
Крім того,
дексаметазон
не впливав на
зв’язування
з протеїнами
Доцетактіну.
Доцетактін
не впливав на
зв’язування
дигітоксину.
Кліренс
Доцетактіну
в комбінації
з цисплатином
або
карбоплатином
не
відрізнявся
від такого
при
монотерапії.
Фармакокінетичний
профіль
цисплатину, що
застосовується
протягом
короткого курсу
після
інфузії
Доцетактіну,
не відрізняється
від такого
при
застосуванні
цисплатину у
монотерапії.
При
застосуванні
комбінації
доксорубіцину
і
Доцетактіну
кліренс
Доцетактіну
збільшувався.
Обмежені
дані,
отримані в
одному
неконтрольованому
дослідженні, давали
змогу
припустити
взаємодії
між Доцетактіном
і
карбоплатином.
При комбінації
з
Доцетактіном
кліренс
карбоплатину
був
приблизно на
50 % більшим за
величини, про
які раніше
повідомляли
щодо
монотерапії
карбоплатином.
При
призначенні
в комбінації
Доцетактін не
впливає на
кліренс
доксорубіцину
і плазмовий
рівень
доксорубіцинолу
(метаболіт
доксорубіцину).
Фармакокінетичні
параметри
Доцетактіну,
доксорубіцину
та
циклофосфаміду
не
змінювалися
при
одночасному
призначенні.
Клінічне
дослідження I
фази, в ході
якого вивчали
взаємні
ефекти на
фармакокінетику
капецитабіну
і
Доцетактіну,
показало відсутність
впливу
капецитабіну
на фармакокінетику
Доцетактіну
та
відсутність
впливу Доцетактіну
на
фармакокінетику
важливого
метаболіту
капецитабіну
5′-ДФУР.
Комбіноване
призначення
Доцетактіну,
цисплатини
та
5-фторурацилу
12 хворим з
значними
пухлинами не
впливало на
фармакокінетику
жодного з
їхніх препаратів.
Впливу
преднізону
на
фармакокінетику
Доцетактіну
не виявлено.
Статистично
значимих
ефектів
преднізону
на
фармакокінетику
Доцетактіну
не спостерігалось.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка.
Доцетактін –
протипухлинний
цитостатичний
препарат із
групи
таксанів.
Активна
речовина доцетаксел –
це продукт
хімічного
напівсинтезу
з природної
сировини
(біомаса з
голок
європейського
тиса).
Препарат
сприяє
накопиченню
тубуліну в
мікротрубочках
клітин і
перешкоджає
розкладу цих
мікротрубочок,
що призводить
до
блокування
мітозу та
міжфазових
процесів у
клітинах
пухлини.
Доцетаксел тривалий
час
затримується
в клітинах,
де його
концентрація
досягає
високих
значень, крім
того, Доцетактін
виявляє
активність
по
відношенню
до деяких
клітин, які
продукують у надмірній
кількості
р-глікопротеїн,
що кодується
геном
множинної
резистентності.
Фармакокінетика.
Фармакокінетика
Доцетактіну
вивчалась у
хворих на рак
після
застосування
20 – 115 мг/м2
препарату.
Кінетичний
профіль
Доцетактіну
є
дозозалежним
і відповідає
трифазній
фармакокінетичній
моделі з періодом
напіввиведення
для a-, b- та g-фаз 4
хв, 36 хв та 11,1 год
відповідно.
Пізня фаза
частково
зумовлена
відносно
повільним
процесом
виведення
Доцетактіну.
Після
введення 100
мг/м2 шляхом
одногодинної
інфузії максимальна
концентрація
препарату в
плазмі
становила в
середньому 3,7
мкг/мл, а AUC – 4,6
год мкг/мл.
Загальний
кліренс та
об’єм
розподілу в
стані
рівноваги
дорівнювали 21
л/год/м2 та 113 л
відповідно.
Варіабельність
загального кліренсу
в різних
індивідуумів
становить
приблизно 50 %.
Доцетактін більше
ніж на 95 %
зв’язується
з білками
плазми.
У трьох
хворих на рак
проводилося
дослідження
з 14С-доцетакселом.
Протягом 7
днів
Доцетактін після
окислення
тертбутилової
ефірної групи
за участі
цитохрому Р450
виводився із
сечею і
калом.
Екскреція із
сечею і калом
становила
відповідно 6 %
і 75 % радіоактивної
дози.
Приблизно 80 %
радіоактивного
препарату, що
виводиться з
калом,
виявлено протягом
48 год у
вигляді
основного
неактивного
метаболіту.
Фармакокінетика
Доцетактіну
не залежить
від статі і
віку пацієнтів.
У пацієнтів з
ознаками
порушення
функції
печінки
(активність
АЛТ і АСТ перевищувала
нормальні
показники
більше ніж у 1,5
разу, а
активність
лужної
фосфатази була
у 2,5 разу вищою
від норми)
загальний
кліренс
доцетактіну
був
зменшений на
27 % порівняно
із
середньостатистичним
показником. Кліренс
Доцетактіну
не
змінювався у
хворих з
легкою або
помірною
затримкою
рідини. Даних
щодо
кліренсу
препарату у
хворих з вираженою
затримкою
рідини немає.
Фармацевтичні
характеристики.
Основні
фізико-хімічні
властивості: прозорий
маслянистий
розчин
жовтого кольору.
Термін
придатності. 2
роки.
Умови
зберігання.
Зберігати у
недоступному
для дітей,
сухому,
захищеному
від світла
місці при
температурі
не вище 25 °С.
Розведений
розчин
Препарат
слід
використати
одразу після
розведення
протягом 8
годин при
кімнатній температурі
або,
зберігаючи
при
температурі
2-8 °C,
після
першого
проколу
флакона.
Розчин
для інфузій
Повинен бути
використаний протягом
4 годин при
кімнатній
температурі
(не вище 25°C).
Упаковка. По 40
мг/мл
у флаконі, по 1
флакону №1 в
комплекті з
розчинником
в картонній коробці №1.
Категорія
відпуску. За
рецептом.
Виробник. Сіндан
Фарма СРЛ.
Місцезнаходження. Бульвар
Іона
Михалаче,11, 011171,