Виробник, країна: ТОВ "Ніко", м. Макіївка, Донецька обл., Україна
Міжнародна непатентована назва: Glucose
АТ код: B05CX01
Форма випуску: Розчин для ін'єкцій, 400 мг/мл по 10 мл в ампулах № 10 у пачці
Діючі речовини: 1 мл розчину містить: 400 мг глюкози
Допоміжні речовини: Кислота хлористоводнева 0,1 М, розчин натрію хлориду, вода для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група: Цукри
Показання: Гіпоглікемія.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 2р
Номер реєстраційного посвідчення: UA/1025/01/03
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ГЛЮКОЗА
(GLUCOSЕ)
Склад:
діюча речовина: глюкоза;
1 мл розчину містить 400 мг глюкози;
допоміжні речовини: кислота хлористоводнева 0,1 М, розчин натрію хлориду, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін'єкцій.
Фармакотерапевтична група. Розчини для внутрішньовенного введення. Вуглеводи.
Код АТС В05С Х01.
Клінічні характеристики.
Показання. Гіпоглікемія.
Протипоказання. Розчин глюкози 400 мг/мл протипоказано застосовувати пацієнтам з:
- внутрішньочерепними та внутрішньоспінальними крововиливами за винятком станів, пов’язаних з гіпоглікемією;
- тяжкою дегідратацією, включаючи алкогольний делірій;
- гіперчутливістю до декстрози та інших складових препарату;
- анурією;
- цукровим діабетом та іншими станами, що супроводжуються гіперглікемією.
Препарат не вводити одночасно з препаратами крові.
Спосіб застосування та дози. Глюкози розчин 400 мг/мл вводять внутрішньовенно (дуже повільно), дорослим по 20-40-50 мл на введення. За необхідності вводять краплинно зі швидкістю до 30 крапель за хвилину (1,5 мл/кг/год), до 300 мл на добу.
Максимальна добова доза для дорослих становить 15 мл/кг і не повинна перевищувати 1000 мл на добу.
Порядок роботи з ампулою.
мал.1 мал.2 мал.3 мал.4
1. Відокремити одну ампулу від блоку і струснути її, утримуючи за горлечко (мал.1).
2. Стиснути ампулу рукою, при цьому не повинно відбуватися витікання препарату, і обертаючими рухами звернути і відокремити голівку (мал.2).
3. Через отвір, що утворився, негайно з’єднати шприц з ампулою (мал.3).
4. Перевернути ампулу і повільно втягнути в шприц її вміст (мал.4).
5. Надіти голку на шприц.
Побічні реакції.
Побічні реакції, які можуть виникнути внаслідок введення Глюкози розчину 400 мг/мл;
- побічні реакції у місці введення: біль у місці введення, подразнення вен, флебіт, венозний тромбоз;
- порушення з боку ендокринної системи та метаболізму: гіперглікемія, гіпокаліємія, гіпофосфатемія, гіпомагніємія, ацидоз;
- порушення з боку травного тракту: полідипсія, нудота;
- загальні реакції організму: гіперволемія, алергічні реакції (підвищення температури тіла, шкірні висипи, ангіоневротичний набряк, шок).
У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити, оцінити стан пацієнта і надати допомогу. Розчин, який залишився, слід зберігати для проведення наступного аналізу.
Передозування.
При передозуванні препарату розвивається гіперглікемія, глюкозурія, підвищення осмотичного тиску крові (аж до розвитку гіперглікемічної гіперосмолярної коми), гіпергідратація, порушення електролітної рівноваги. У такому разі препарат відміняють і призначають інсулін швидкої дії із розрахунку 1 ОД на кожні 0,45 – 0,9 ммоль глюкози крові до досягнення рівня глюкози крові 9 ммоль/л.
Рівень глюкози слід знижувати поступово. Одночасно з призначенням інсуліну проводять інфузію збалансованих сольових розчинів.
За необхідності призначають симптоматичне лікування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату вагітним жінкам з нормоглікемією може спричинити гіперглікемію плода, метаболічний ацидоз. Останнє важливо враховувати, особливо коли дистрес плода або гіпоксія вже обумовлені іншими перинатальними факторами.
Діти.
Препарат застосовують дітям лише за призначенням та під наглядом лікаря.
Особливості застосування.
При застосуванні препарату необхідно проводити моніторинг водно-електролітного балансу та рівня глюкози у сироватці крові.
При тривалому внутрішньовенному застосуванні препарату необхідний контроль рівня цукру в крові.
Не рекомендується призначати Глюкози розчин у гострий період тяжкої черепно-мозкової травми, при гострому порушенні мозкового кровообігу, оскільки препарат може збільшувати ушкодження структур мозку і погіршувати перебіг захворювання (за винятком випадків корекції гіпоглікемії).
При гіпокаліємії введення глюкози розчину необхідно поєднувати одночасно з корекцією дефіциту калію (через небезпеку посилення гіпокаліємії).
Для кращого засвоєння глюкози при нормоглікемічних станах введення препарату бажано поєднувати із призначенням (підшкірно) інсуліну швидкої дії із розрахунку 1 ОД на 4 – 5 г глюкози (сухої речовини).
Не застосовувати розчин підшкірно та внутрішньом’язово.
Вміст ампули може бути використаний лише для одного пацієнта, після порушення герметичності ампули невикористану частину вмісту ампули слід викинути.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Не вивчалась.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Глюкози розчин 400 мг/мл не слід вводити в одному шприці з гексаметилентетраміном, оскільки глюкоза є сильним окислювачем. Не рекомендується змішувати в одному шприці з лужними розчинами: із загальними анестетиками і снодійними, тому що знижується їх активність, розчинами алкалоїдів; інактивує стрептоміцин, знижує ефективність ністатину.
Під впливом тіазидних діуретиків і фуросеміду толерантність до глюкози знижується. Інсулін сприяє потраплянню глюкози в периферичні тканини, стимулює утворення глікогену, синтез білків та жирних кислот. Розчин глюкози зменшує токсичний вплив піразинаміду на печінку. Введення великого об’єму розчину глюкози сприяє розвитку гіпокаліємії, що підвищує токсичність одночасно застосованих препаратів наперстянки.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Засіб вуглеводного живлення. Глюкоза забезпечує субстратне поповнення енерговитрат, активує обмінні процеси в організмі. Глюкози розчин 400 мг/мл як гіпертонічний розчин підвищує осмотичний тиск крові, внаслідок чого посилюється рух рідини із тканин у кров; покращує антитоксичну функцію печінки, підвищує скоротливість міокарда, збільшує діурез.
Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення глюкоза надходить в органи і тканини, де фосфорилюється, перетворюючись на глюкозо-6-фосфат, який активно включається в різні ланки обміну речовин організму. Запаси глюкози відкладаються у клітинах тканин у вигляді глікогену.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або жовтувата, прозора рідина.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. У недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 °С.
Упаковка. По 10 мл в ампулах № 10.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ТОВ «НІКО».
Місцезнаходження. Україна, Донецька обл., м.