Версія для друку

ГЛЮКОЗА

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ТОВ "Ніко", м. Макіївка, Донецька обл., Україна

Міжнародна непатентована назва: Glucose

АТ код: V06DC01

Форма випуску: Розчин для інфузій 10 % по 200 мл або по 400 мл у пляшках; по 200 мл, або по 250 мл, або по 400 мл, або по 500 мл у флаконах

Діючі речовини: 100 мл розчину містять: глюкози 10 г

Допоміжні речовини: Кислота хлористоводнева розведена, натрію хлорид, вода для ін'єкцій

Фармакотерапевтична група: Цукри

Показання: - Гіпоглікемія;
- парентеральне харчування;
- порушення, пов’язані з підвищеним розпадом білка внаслідок гіпоергозу.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання:

Номер реєстраційного посвідчення: UA/1025/01/02



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ГЛЮКОЗА

(GLUCOSE)

Склад:

діюча речовина: глюкоза;

100 мл розчину містять глюкози 10 г;

допоміжні речовини: кислота хлористоводнева розведена, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Розчини для парентерального харчування.

 Код АТС V06D C01.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

-          Гіпоглікемія;

-          парентеральне харчування;

-          порушення, пов’язані з підвищеним розпадом білка внаслідок гіпоергозу. 

 

Протипоказання.

Розчин глюкози 10% протипоказаний пацієнтам з:

-                     внутрішньочерепними та внутрішньоспінальними крововиливами за винятком станів, які пов’язані з гіпоглікемією та необхідністю парентерального харчування;

-                     тяжкою гіпертонічною дегідратацією;

-                     гіперчутливістю до декстрози;

-                     діабетичною комою з гіперглікемією;

-                     гіперосмолярною комою;

-                     синдромом мальабсорбції глюкозо-галактози.

Препарат не вводити одночасно з препаратами крові.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують внутрішньовенно краплинно. Доза для дорослих становить до           1500 мл на добу. Максимальна добова доза для дорослих становить 2 000 мл. За необхідності максимальна швидкість введення для дорослих – 150 крапель за хвилину (500 мл/год).

 

Побічні реакції.

З боку центральної нервової системи:

-       дуже рідко – сплутаність чи втрата свідомості;

З боку ендокринної  системи та метаболізму:

-       гіперглікемія;

-       гіпокаліємія;

-       гіпофосфатемія;

-               гіпомагніємія.

З боку сечовидільної  системи:

-               поліурія;

-               глюкозурія.

З боку шлунково-кишкового тракту:

-               полідепсія;

-               нудота.

Загальні реакції організму:

-               гіперволемія;

-               відчуття приливів та почервоніння шкіри;

-               алергічні реакції (гіпертермія, шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, шок).

Побічні реакції у місці введення:

-               біль у місці введення;

-               подразнення вен, флебіт, венозний тромбоз.

У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити, оцінити стан пацієнта і надати допомогу.

 

Передозування.

Посилення проявів побічних реакцій. Тахіпное, набряк легень.

Можливий розвиток гіперглікемії та гіпергідратації. У разі передозування препарату призначають симптоматичне лікування та за необхідності - введення препаратів звичайного інсуліну.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат можна застосовувати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

 

Діти.

Дітям доза залежить від віку, маси тіла, стану та лабораторних показників.

 

Особливості застосування.

При тривалому внутрішньовенному застосуванні препарату необхідний контроль рівня цукру в крові.

При введенні препарату слід призначати інсулін під шкіру із розрахунку 1 ОД на 4 - 5 г глюкози.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дані відсутні через виключне застосування препарату в умовах стаціонару.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні з тіазидними діуретиками і фуросемідом слід враховувати їх здатність впливати на рівень глюкози у сироватці.

Інсулін сприяє потраплянню глюкози в периферичні тканини, стимулює утворення глікогена, синтез білків та жирних кислот. Розчин глюкози зменшує токсичний вплив піразинаміду на печінку. Введення великого об’єму розчину глюкози сприяє розвитку гіпокаліємії, що підвищує токсичність одночасно застосованих препаратів наперстянки.

Глюкоза несумісна у розчинах з амінофіліном, розчинними барбітуратами, еритроміцином, гідрокортизоном, канаміцином, розчинними сульфаніламідами, ціанкобаламіном.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Розчин глюкози має плазмозамінну, гідратуючу, метаболічну та дезінтоксикаційну дію. Підтримує об’єм циркулюючої крові та поповнює об’єм втраченої рідини. Він здатен до викликання діурезу залежно від клінічного стану пацієнта.

Глюкоза зазнає повного метаболізму, може зменшувати втрати протеїну та азоту, підтримує відкладення глікогену та зменшує або відвертає кетоз (надмірне утворення кетонових тіл) при призначенні достатніх доз. У процесі метаболізму  глюкози у тканинах виділяється значна кількість енергії, яка необхідна для життєдіяльності організму.

Фармакокінетика. Рівень глюкози у крові в нормі коливається в межах 45-85 мг/100 мл, що відповідає молярній концентрації 3,0 – 5,6 ммоль/л. Для підтримування таких рівнів у дорослої людини з масою тіла 60-100 кг її добовий прийом має становити 100-200 г. Внесок глюкози крові в загальну осмолярність плазми – 290 мОсм/л – є незначним, всього лише 5,6 мОсм/л. Таким чином, вливання розчинів глюкози не чинить помітного впливу на збільшення осмолярності плазми, оскільки відбувається швидка утилізація глюкози. У пацієнтів прийом глюкози обмежений лише внутрішньовенними вливаннями, мінімальна добова потреба для профілактики ацидозу становить 100 г глюкози (2000 мл 5% розчину глюкози).

Метаболізм глюкози в організмі завершується утворенням двоокису вуглецю (СО2) та води; під час аеробного гліколізу одного моля глюкози виділяється 686 ккал або 4,1 ккал на 1 г.

Виведення глюкози практично повністю здійснюється шляхом метаболізму. У нормі глюкоза в сечі може бути виявлена лише у вигляді слідів, оскільки вона після клубочкової фільтрації потрапляє в первинну сечу повністю всмоктаною в проксимальних канальцях; цей процес триває до тих пір, поки рівень глюкози в крові не збільшиться до значень нижче 200-240 мг/100 мл.

 

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості:  безбарвна або жовтувата прозора рідина.

 

Несумісність. Глюкоза несумісна у розчинах з амінофіліном, розчинними барбітуратами, еритроміцином, гідрокортизоном, варфарином, канаміцином, розчинними сульфаніламідами, ціанкобаламіном. 

Не застосовувати в одній системі одночасно, або перед, або після гемотрансфузії у зв’язку з можливістю виникнення псевдоаглютинації.

 

Термін придатності.  2  роки.

 

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25°С. Заморожування препарату за умов зберігання герметичності пляшки не є протипоказанням для застосування. Незмочуваність внутрішньої поверхні пляшки не є протипоказанням для застосування.

 

Упаковка. По 200 мл, 400 мл у пляшках або по 200 мл, 250 мл, 400 мл, 500 мл у флаконах.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. ТОВ «НІКО».

 

Місцезнаходження. Україна, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Енгельса, 1.

Додаткова інформація

  • Title: - інструкція, показання, протипоказання, виробник, лікарська форма, побічні дії, передозування, склад лікарського препарату